Із фітнес-трекерів у медичні пристрої: виклики і нові можливості

2588
2

Якщо вірити дослідженням Juniper, фітнес-трекери і трекери фізичної активності сьогодні домінують у світі носимих пристроїв і не здаватимуть позицій ще принаймні до 2018 року. Воно й не дивно, адже саме виробники трекерів – Nike i Sony – які вийшли на ринок у 2005 роцi, найперше запропонували приємний вибір носимих пристроїв із широким спектром цін і функціоналу саме галузям медицини і фітнесу. Зрештою, популярність фітнес-трекерів криється у самій суті їхнього призначення. Якщо ви затятий бігун чи, скажімо, відчайдушний качок, скоріш за все у вас виникне бажання вимірювати свій пульс і частоту серцебиття під час тренування, а також дізнаватися кількість спалених калорій. Носимі пристрої (wearables) допомагають нам відслідковувати фізичну активність, однак чи роблять вони наше життя настільки кращим?

Depositphotos_30740017_sПрикро визнавати, але в той час, коли щораз більше компаній-виробників прагнуть допомагати фанатам спорту тримати себе у формі та зміцнювати власне тіло, ті галузі, які могли би найбільше користати із можливостей носимих технологій, залишаються поза їх увагою. А що, якби існували носимі пристрої для дітей чи людей із вадами здоров’я?

Носимі пристрої для дітей

Ще до народження мого первістка, я почав активно з‘ясовувати, чи приготували творці носимих технологій щось для моєї дитини. Чи можуть wearables якось знадобитися моєму малюкові, а мені — допомогти стати дбайливішим татусем?

Наприклад, уявіть, що ваша дитина плаче. Очевидно, що робить вона це не досконалою українською, тому переважно вам буде складно зрозуміти, що саме її турбує. Ваш малюк повідомляє, що пора замінити підгузок? Це доволі легко зрозуміти з характерного запаху. Але якщо йому холодно або гаряче? Можливо, він зголоднів чи хоче спати? Або ж його турбують колiки чи він просто занедужав? Існує сотні причин… Однак на шляху до створення пристроїв, які допомагатимуть батьками інтерпретувати плач їхніх дітей вже зроблені перші дитячі крочки. Такий собі Google-перекладач для немовлят!

Ми дуже любимо fitbit, FuelBand чи Jawbone Up, тому що вони відслідковують наші рухи навіть тоді, коли ми спимо, і показують наш прогрес. А що, якби існували такі ґаджети для дітей? Так вони вже існують! Погляньте на цей дивовижний пристрій під назвою Sproutling. Завдяки ньому ви не лише будете в курсі, що дитина солодко спить, але й моментально отримуватиме сповіщення на свій смартфон про мокрі підгузки чи підвищення температури у малюка.

GPS-трекер для вашої дитини, розумні ваги, аналізатор грудного молока, розумна ванночка, розумні підгузки: кількість носимих пристроїв та IoT-ґаджетів для дітей невпинно зростає. Більше того – їхня присутність на ринку потроху стирає межі між споживчими товарами та медичним обладнанням.

Носимі пристрої для людей із вадами здоров’я

Згідно з дослідженням PricewaterhouseCoopers’ Health Research Initiative (HRI), менше половини власників носимих пристроїв використовує їх щодня. То чи справді нам так сильно потрібні ці екстравагантні ґаджети? Для більшості це всього-на-всього нова трендова забавка, яка полетить у смітник, як тільки інтерес до неї зникне.

Тому, можливо, доречніше буде пристосовувати ґаджети, що вміють відслідковувати частоту серцебиття, кількість спалених калорій і пройдених кроків, для потреб людей, яким у першу чергу необхідний моніторинг їхнього фізичного стану. Зайве пояснювати, чому діабетики та сердечники не викинуть трекер, щойно з’явиться новіша модель. Для них цей пристрій — не данина моді, він допомагає їм проводити більшість життя поза шпиталем, постійно відслідковувати стан свого здоров’я та ефективно проводити профілактичні заходи. Очікується, що невдовзі таким серйозним недугам як астма чи серцева недостатність можна буде запобігти ще задовго до того, як з’являться їх перші прояви. Нові технології допоможуть пацієнтам і лікарям вигравати безцінний час між появою перших симптомів та загостренням недуги. Уявіть тільки, скільки ліжок у лікарнях це дозволить зберегти для тих, хто дійсно потребує стаціонарного лікування. Розвиток технологій також кардинально змінить комунікацію між пацієнтами та працівниками медичних закладів. Однак, попри те, що усе це звучить дуже привабливо, нам потрібно подолати ще декілька перешкод перед тим, як відчуємо справжню користь носимих пристроїв.

Багато інформації, жодного аналізу

На сьогодні головним недоліком фітнес-трекерів є те, що ми не в змозі проаналізувати усю ту безліч інформації, яку вони нам пропонують. Зрозумійте мене правильно – у нас є для цього можливості, просто вчені, раптово отримавши доступ до такої кількості біометричних даних, потонули у них.

Інформація, яку надають нам носимі пристрої, повинна еволюціонувати від «знання» до «розуміння». Безперечно, нам цікаво і корисно знати, скільки кроків ми проходимо за день чи скільки калорій спалюємо під час тренування, однак значно краще мати можливість на підставі цієї інформації вирахувати рівень свого метаболізму. Та, попри все, ми повільно, але впевнено рухаємося у цьому напрямку. До прикладу, дослідники з Human Locomotome Project виявили, що аналіз рухової активності, проведений фітнес-трекером, може попередити потенційний розвиток хвороби Паркінсона.

Ми часто сприймаємо цю інформацію як дані медичної діагностики, які, згідно з законодавством, є конфіденційними. Можливо, саме через це виробники носимих пристроїв тримаються осторонь медичної сфери. Принаймні поки що.

Від фітнес трекерів до сертифікованих медичних пристроїв

Для того, щоб носимі пристрої могли сповна продемонструвати увесь свій функціонал, їх потрібно вивести з ліги звичайних електронних ґаджетів у лігу ліцензованих медичних пристроїв. На жаль, у деяких країнах не передбачена нормативно-правова база для сертифікації такого типу пристроїв або ж вона недостатньо гнучка, щоб реагувати на відповідні зміни. Зараз саме час для центрів сертифікації, розробників та працівників медичної сфери сповна дослідити потенціал нових технологій. Завдяки стрімкому розвитку ІТ-сфери та появі «сертифікованих» носимих медичних пристроїв, ми зможемо не лише покращити наше здоров’я, але й суттєво продовжити тривалість життя.

Точність інформації

Іншою проблемою у адаптації носимих пристрої для сфери медицини наразі є недостатня точність інформації, яку вони надають. Очевидно, що медики мають право використовувати лише максимально точні прилади, проте сьогодні більшість виробників носимих пристроїв більше турбуються про стильний і модний дизайн своїх продуктів. Наразі фітнес-трекери доволі приблизно вимірюють кількість спалених калорій, а трекери серцевого ритму ефективно діють лише коли розміщені безпосередньо біля серця.

Іноді трекери не розрізняють усіх видів рухової активності і можуть показувати однаковий рівень активності і коли ми лежимо на дивані і граємо на приставці, і коли штовхаємо під гору візок.

Тобто наразі не всі біосенсори є настільки точними, щоб дані, отримані з них можна було сміливо використовувати у медичній сфері.

Правильно під’єднані пристрої

Окрім цього, носимі пристрої також можуть допомогти нам краще взаємодіяти з комунальними та державними органами і медичними закладами. Погодьтеся, що під’єднаний до електронного медичного реєстру носимий ґаджет, який би в реальному часі передавав педіатру інформацію про стан здоров’я вашого малюка, відчутно спростив би процес медичного супроводу.

Застосування носимих технологій в медицині суттєво змінило би уявлення про діагностику пацієнта і дозволило б вчасно виявляти тривожні симптоми та оперативно на них реагувати.

Питання етики

Якщо технічні недоліки носимих пристроїв при бажанні можна виправити за короткий час, то іншу перешкоду – упереджене ставлення користувачів – не вдасться побороти так легко. Ми неохоче ділимося своїми діагнозами навіть з друзями та сім’єю, не кажучи вже про сторонніх осіб чи працівників технічних компаній. І взагалі — чи готові ми довірити носимим пристроям наше здоров’я? Будемо сподіватися, що належний рівень захисту особистої інформації і очевидні переваги від їхнього використання сприятимуть зміні нашого ставлення до носимих пристроїв у позитивний бік.

Підсумок

Здається, індустрія носимих пристроїв вже дозріла до плавного, але впевненого переходу від обслуговування фітнес-індустрії до співпраці з медичною сферою. Як тільки wearables отримають належне застосування, вони зможуть постачати лікарям безліч важливої інформації, що, своєю чергою, наштовхне їх на революційні відкриття.

Однак поки що перед індустрією носимих технологій постає чимало нових викликів. У першу чергу — це дані: вони повинні бути значно достовірнішими, надійно захищеними і добре інтегрованими із медичними системами. По-друге — повинні бути враховані нормативно-правові та етичні питання. Проте першопрохідці, які приймуть ці виклики і наважаться підкорити медичний ринок, отримають багато переваг, оскільки, у порівнянні з фітнес-індустрією, сфера медичного обслуговування є значно прибутковішою.

То може саме час залишити у спокої фітнес і почати нову гру, оголосивши 2015 рiк – початком ери застосування wearables у медицині? Чи все-таки нам доведеться ще довго чекати, аби побачити перші зрушення у цьому напрямку?

Автор: Богдан Тарлупа, менеджер із розвитку бізнесу компанії ELEKS

Оставить комментарий

Комментарии | 2

  • Неочікувано. Дякую за статтю українською.

  • Автор умолчал о множестве нюансов связанных с mHealth устройствами, ибо-это уже далеко не фитнесс-треккеры.
    1. Требуют сертификации, что означает временные и финансовые расходы.
    2. Аппробация-длительный и трудный процесс, может длиться до бесконечности, учитывая отношение врачебной публики ко всяким новшествам.
    3. Анализ данных. У каждого производителя свои протоколы передачи данных (но справедливости ради- они уже большей частью стандартизованы).
    4. Специфика обработки данных. Так как это биологические сигналы, то Фурье тут мало помогает, разве что — в статистических случаях.
    Пожалуй навскидку достаточно. Что касается точности-тут не соглашусь. Есть отличные одно-кристальные кардиографы размером с 1-коп монету, с разрешением 24 бит, есть плетизмографы оптические, уже с драйверами фото-и светодиодов, есть и ультразвуковые датчики. Что касается вычислительных средств и передачи данных- уже выпускаются ARM Cortex-M4-процессоры со встроенными WiFi или Bt4.1 приемопередатчиками, что дает разработчику полную свободу действий. Есть и GSM модули размером с почтовую марку и встроенными Bt3.
    Это картинка далеко не полная, но — «дорогу осилит идущий»

Поиск