AIN.UA » Колонки, МненияИлон Маск, которого мы не знали: отзыв на украинское издание книги Эшли Венса

Илон Маск, которого мы не знали: отзыв на украинское издание книги Эшли Венса

7454

Украинская журналистка Оксана Форостина создала собственное издательство и первой же книгой издала самую полную биографию Илона Маска на украинском языке — «Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє». Помимо того, что книга Эшли Венса хороша сама по себе, издание тоже не подкачало.

Решение начинать работу издательства с публикации ограниченного тиража специализированной научно-популярной книги – довольно смелое. Даже не смотря на то, что об Илоне Маске, миллиардере, который меняет автомобильную и аэрокосмическую индустрию, слышал каждый, кто интересуется миром технологий.

q7NtBkTwk8I

Об издании

Стоимость книги на Yakaboo, официальном дистрибьюторе издательства ТАО, составляет 350 грн. Немало. С такой ценой издание автоматически переходит из разряда «просто почитать» в разряд «на подарок» или «для души». В данном контексте требования к оформлению книги значительно возрастают. И издательству удалось не разочаровать.

Во-первых, книга выполнена в американском стиле. Те, кто держал книги, произведенные в США, знают, что во многих из них есть свои особенности: широкие отступы от краев, большой шрифт, чуть желтоватая бумага. Все это есть в украинском издании «Маска», что даже на уровне ощущений приближает читателя к месту событий.

_r-hFxYGtG0

Во-вторых, когда берешь книгу в руки, сразу ощущаешь трепетность, с которой подошли к ее созданию. Под яркой суперобложкой скрывается лаконичная матовая сероватая обложка со стильной надписью на корешке. Единственная претензия – вес и размер. Книга довольно тяжелая и большая во всех смыслах, это несколько мешает носить ее с собой или читать ее в общественном транспорте, однако для подарочных и люксовых изданий это норма.

Отдельно стоит отметить отличный перевод. Переводчица Мирослава Лузина не только воспользовалась услугами профессоров химии и физики, чтобы избежать неточностей в формулировках, но и использовала простой и современный украинский язык. Текст не перенасыщен сложными формулировками и архаизмами, зато радует фразами и идиомами, которые появились буквально пару лет назад. Таким образом стилистика больше напоминает современный украинский роман, нежели классическое научпоп-издание.

О книге

На протяжении всей книги автор отвечает на один, казалось бы, несложный вопрос: «кто такой Маск — безумец или гений?». В случае с Илоном грань особенно тонка. Он жесткий и временами жестокий, у него сумасшедшие, временами сумасбродные идеи, у него далеко не всегда все получается, но он отчаянно идет к цели, не жалея ни себя, ни людей вокруг.

Ценность книги Венса в том, что он пытается показать Маска — человека, об успехах которого известно всему мире — с обратной стороны. Иногда со стороны полного неудачника как в бизнесе, так и в личной жизни. Но Венс искренне восхищается своим героем и пытается на протяжении всей книги доказать себе, что он не ошибся.

Маск меняет свой облик по ходу книги. Из неуверенного и отрешенного подростка он превращается в голодного программиста, любящего семьянина, отвратительного мужа, авантюриста, плейбоя и спасителя человечества. Автору удалось выстроить драматургию приключенческого экшна, несмотря на жесткие рамки биографического романа. Единственное, что Венсу не удалось, — остаться непредвзятым. Критикам Маска такой подход не понравится.

Но Илон — это в первую очередь, образ, живая легенда, смесь Джобса и Гейтса (именно такое сравнение приводится в книге). Поэтому даже его недостатки и провалы поданы как составляющие его персоны, с которыми мы все равно вынуждены мириться.

1MJXxfHomos

Итого

«Ілон Маск. Tesla, SpaceX і шлях у фантастичне майбутнє» — это захватывающее чтение, в котором автору удалось объединить элементы приключенческого боевика, биографического романа, бизнес-справочника и руководства по лидерству. Книга будет интересна профессионалам индустрии, которые давно знакомы с персоной Маска: в ней они найдут факты, которые ранее не раскрывались. Книга будет интересна новичкам: это история про реального супергероя IT. Книга будет интересна даже тем, кто вообще не интересуется интернет-технологиями: личность и путь Маска настолько незаурядны, что IT выступает в них лишь фоном.

В итоге, можно сказать, что издательство ТАО угадало и с задумкой, и с реализацией, и со стоимостью первой книги. А главное – когда такие издания становятся бестселлерами, это принципиально влияет на популяризацию IT- и бизнес-тематики в обществе. И повышает спрос на последующие издания в жанре бизнес-литературы.

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

68

Комментарии | 68

  • Дуже чекав на дане видання і був неймовірно щасливий, коли отримав дану книгу в подарунок. Почавши читати, отримав відчуття відрази до даного перекладу, а особливо до граматики в цілому. З перших же сторінок граматичні помилки і якість перекладу бажають кращого.

    Що я маю в результаті як споживач? Книгу в даному перекладі прочитав до 3-розділу, бо далі не зміг через відчуття відрази до граматики. Невже було важко передати книгу на додаткову граматичну перевірку?! Дуже розчарований.РЕКОМЕНДУЮ обходити боком це видання. Але загалом книга крутезна.Дочитав її російською зовсім іншого видавництва.

    P. S. За таку ціну можна було б використати білий папір, а не жовтуватий. Крім того, можна було лишити в центрі книги ілюстрації, які є в російськомовному виданні.

    • В моём экземпляре такого нет, ну разве что, иллюстрации отсутствуют. Не повезло ☺

    • Честно говоря, я тоже не заметил грамматических ошибок, хотя обычно очень дотошно к этому отношусь. Странная ситуация.

      • Для мене покупка саме українського видання було принциповим, так як спілкуюсь і коли є альтернатива то надаю перевагу лише рідній мові.

        Звісно можу увімкнути режим «зануда» і поробити скріни.
        Але чи варто витрачати свій час?) Свою думку і враження я висловив, готовий за неї постояти у випадку, якщо це щось змінить.

        Головний посил був тільки в тому, що я саме той незадоволений клієнт. Склалось стійке враження, що стояла ціль видати книгу якнайшвидше і без різниці яка якість.

        • Хоча б 1-2 скріни, якщо можна. Дякую.

        • Будь ласка, таки витратьте свій час, бо поки що Ви у першому ж коменті під статтею зробили абсолютно необґрунтований закид, яким зачіпляєте професійну честь та гідність інших людей (при тому, що Ви особисто, як виглядає, мовознавцем не є). Будьте ласкаві довести свої закиди. Я відповідаю і за якість свого перекладу, і за якість своєї граматики. Чи відповідаєте Ви за свої безпідставні претензії, якими Ви змушуєте мене витрачати _мій_ час?

        • Олеже, можна без скрінів. Можна просто процитувати, якщо вже витратили так багато часу на припущення про нашу сумлінність.

          • Оксана, а вам не кажется, что общаться так с вашими покупателями — не очень полезно для бизнеса? ))

          • Артеме, можливо, це було би не дуже корисно, якби закиди були обґрунтованими. Якби так, перед покупцями варто було би вибачитися. Але це не той випадок, як Ви бачите.

          • Оксана, з моєї точки зору, ви втрачаєте майбутнього покупця (і не одного). Навіть якщо Олег не правий, наступні покупці будуть складати враження про видавництво за цією дискусією в тому числі.

            Мені дуже шкода, бо я дуже чекав і чекаю українських перекладів гарної бізнес-літератури і дуже радів перекладу біографії Маска. І мені здається, що ще не пізно все виправити і зробити Олега (мене і ще багатьох читачів) вашим гарячим прихильником ))

          • Артеме, ми не зможемо зробити Олега нашим гарячим прихильником — для цього нам доведеться відмовитися від принципів мовної/мовленнєвої та перекладацької коректності. Мені здається, що виважені читачі, прочитавши цю дискусію, складуть собі адекватну думку про претензії Олега.

          • Мирославо, я впевнений, що зможете… змогли б, якби припустили, що кінцевим результатом Вашої праці є щастя читача, а не ідеальний переклад…

          • Я повторюся — не кожного читача зробиш щасливим. Я працюю на щастя того читача, який (як я) щасливий від якомога ближчого до ідеалу перекладу і який здатний оцінити ступінь наближеності до ідеалу.

        • Олег, я как обладатель русского перевода от Олимп-Бизнес, хочу вас попросить: в главе «Первый стартап Илона» есть шикарная фраза (где-то странице на 7-й главы): «Маск, казалось, не выходил из офиса. Он спал на мешке из-под фасоли рядом с рабочим столом». Имелся в виду бинбэг, конечно. Не подскажете — как это переведено в украинском переводе?

          • «Крісло-мішок» 🙂 «Мішок з-під фасолі» викликав чимало лулзів і в нас. Російський переклад містить ще багато прикольних моментів — напр., We thought the world of Tom переклали приблизно (дослівно зараз я не пам’ятаю) як «ми багато думали про світ, який пропонував/відкривав нам Том», тоді як to think the world of someone — це «бути про когось високої думки». Спеціально я російський переклад не вивчала — це те, що пропливло повз мене інформаційною рікою. Але, звичайно, якщо хтось вирішив дочитувати саме в російському перекладі через те, що Edison транслітеровано як Едисон, — що ж, не можна людину зробити щасливою всупереч її волі. Любая вдова имеет право себя высечь.

          • Ось там вище споживач запостив ще сторіночку з російського перекладу — http://ain.ua/2016/01/31/629553#comment-773211 — з якої я отримала підтвердження того, що і так припускала (на основі «мішку з-під фасолі» та «ми багато думали про світ»). А саме, там неточно відображено технічні тонкощі того, що відбулося, у примітці, мета якої — пояснити технічні тонкощі того, що відбулося.

            От я і кажу, що споживач, на жаль, не зміг оцінити.

          • Серйозно?! «На основі «мішку з-під фасолі»?.. Літературною українською правильно «мішкА з-під КВасолі». Поплутання а/у в закінченні — це суто граматична помилка. Фасоля — слово діалектне, тому аж ніяк не варто вживати його в контексті американських реалій; отже, це помилка лексико-стилістична. Так могла написати людина, яка побутову лексику засвоювала в дитинстві десь на Галичині. Або це просто росіянізм )))

          • Тобто ще раз для повної ясності: в англійському оригіналі було написано, що Маск спав просто в офісі на beanbag. В російському перекладі було написано «мешок из-под фасоли». В українському перекладі адекватно перекладено назву цього предмета — «крісло-мішок».

            Я тут, до речі, теж не впевнена, предметА чи предметУ 🙂 без того, щоб піти і знову перечитати правило. У мене справді є проблеми з -а/-у. Але для цього і існують редактори і коректори, і я вдячна за них. Тут же людина намагалася закинути, що «книжку не вичитали, зробили тяп-ляп» — вичитували, і неодноразово.

          • Якась проблема з коментами — дерево коментів на AIN якось дивно будується, я спробувала видалити один з двох коментів, щоб перепостити його в іншому місці — в результаті основний комент кудись зник.

            Коротка версія зниклого коменту: Ви висловили претензію щодо помилки в коментарі в інтернеті. Я не вичитую своїх коментарів в інтернеті по декілька разів і не перевіряю їх. Найдефолтніша з моїх мов — справді російська, і тут, в запалі дискусії, контамінації сприяла «тінь» попередньо вжитого російського виразу. Коли я роблю переклади, які мають йти на публіку, я неодноразово себе перевіряю. От зараз писала інший текст, написала про якусь подію, що вона «прийшлася на такий-то період». Зупинилася, виправила «прийшлася» на «припала». Коли я пишу коменти в інтернети, вже вибачте, я їх так не вичитую. У випадку книжок чи іншого _продукту_ є неодноразова самоперевірка, плюс редактор і коректор і їхня взаємоперевірка також заодно з перекладачем.

            На всі чотириста сторінок книжки, можливо, попри всю уважність могло (я так теоретично прикидую) залишитися дві-три випадки того, що може називатися помилками. Але поки їх ніхто не навів. Ваш граммар-нацизм щодо мого коменту нічого не демонструє щодо книжки.

      • Просто парень не читал украинское издание Марсианина, с кучей ошибок.

    • «Желтая бумага» — это кремовая Pamo Super. Она дороже белой, но значительно качественней и приятней тактильно + не так устают глаза при чтении. По-моему лучшая книжная бумага. Но все субъективно, да.
      http://www.arcticpaper.com/ua/Start/Pamo1/Products/Pamo-Super/

    • Пане Олеже, чи не були б Ви такі ласкаві навести приклади неправильного, з Вашого погляду, використання граматики і неякісності перекладу? Не треба обтяжувати себе скрінами; якщо Ви вже один раз написали три абзаци обуреного тексту, Вам буде неважко так само текстом навести 3-4 випадків «неправильного» у книзі і Вашого варіанта, як слід було би.

      • Звісно не хотів переводити це все у публічну площину, але сайта вашого видавництва не знайшов. А зазначений домен «www.http://taobooks.org«. Так само
        Висловив свою думку так як я і є ваш клієнт і не дуже розумію перехід на персоналії і дослідження мого профілю в ЛінкедІН (яким я не користуюсь)

        Отже, нашвидкуруч:
        1. Томас ЕдИсон ( текст на суперобкладенці)
        2.Візія (…»здійснити велику частину первісної візії X.com.) — який зміст мало передати це слово? І чи є воно в словнику і яке має тлумачення?
        Гуглив, нічого не знайшов. Думаю, що походження від англійського слово «vision» тобто «бачення». Але в тлумачних не знайшов. Погано шукав?!
        3. «Післясяйво цієї титанічної перемоги…» можливо після сяйво?

        4. Спірний пункт, готовий прийняти вашу току, якщо вкажете чому саме так.
        Ваш розділ номер 5 «БОС ПЕЙПЕЛІВСЬКОЇ МАФІЇ»
        «PayPal» ( в укр. вікіпедії воно ПейПал»). Тим більше, що при моєму прямому спілкуванні з американцями я чув і вживав його саме як ПейПал.

        • Жодний з Ваших закидів не стосується граматики. По пунктах:
          1. Питання транслітерації власних назв є питанням концептуального підходу, а не правильності-неправильності; це питання школи думки, а не відповідності правилу. Якщо ми про правила, то одна зі шкіл думки застосовує до транслітерації іноземних імен українське «Правило дев’ятки» (вікіпедія Вам у поміч), і згідно з ним треба писати И. Персонально я виходила не з правила дев’ятки, а з того, що звук «i» в англ. мові, особливо в американській її версії, ближчий до українського «и», ніж укр. «і». При цьому по цілій книзі цю концепцію не завжди дотримано — іноді змінювала редактор. В кожному разі, повторюся, це не питання граматики — щодо цього ламають списи люди, в яких значно більше мовознавчої освіти, ніж у Вас.
          2. Другий приклад того, як шкідливо застосовувати мислення технаря до мови. Це в штучних програмерських мовах оператор буде чинний тільки тоді, якщо його зрозуміє компілятор. Людський мозок — компілятор сенсів з трохи більшими можливостями, ніж інтерпретатори мов програмування. Зокрема, пропоную читати у Вікіпедії статтю «узус». Слово не обов’язково має бути у словнику, щоб його зрозуміли. Більше того, словники складаються на основі слів, _вже_ вжитих в літературі. Так працює лексикологія. Думку програмерів при цьому не питали і не питатимуть. Це бізнес-література, і в узусі _українського_ бізнес-середовища слово «візія» використовується вже дуже-дуже давно, принаймні з того часу, як в районі 2000-го року я закінчувала Києво-Могилянську бізнес-школу. Словники доженуть пізніше. Сподіваюся, Ви бачили статті про те, як «в Оксфордський словник цього року включили стільки-то слів, наприклад, селфі» — спочатку є слово селфі, яке використовують (узус), потім воно потрапляє в словник. Наша лексикологія дуже квола, і адекватного оновлення словників у ногу з часом (включаючи професійну термінологію) у нас нема. Це не причина не вживати нових слів у книгах.
          3. Ні, саме «післясяйво», разом. Українська мова достатньо морфологічно комбінаторна, щоб вмістити такі утворення. Чи система мови їх приймає, визначає узус і визначають лінгвісти. В книзі є ще не одне новотворення, і якщо ви його зрозуміли, мети досягнуто. Словники доганяють реалії мови пізніше.
          4. Знов питання транслітерації, і повірте, я спілкуюся з достатньою кількістю американців, щоб довіряти своєму вмінню чути і відтворювати їхню вимову.

          В кожному разі, ніщо з цього не стосується граматики — було б Вам непогано спочатку розумітися на термінах, а вже потім влазити у глибокі суперечки. Запевняю Вас, що поза питаннями транслітерацій і неологізмів, щодо яких можуть бути різні думки (але думка лінгвіста в кожному разі переважить думку айтішника), в цій книзі ідеальна граматика.

          Очікую вибачень за недоведений закид про граматичні помилки.

          • Вибачень? Мирослава, ви б подякували за палкий зворотній зв’язок читача :-).

            Як на мене, саме заради відгуків ви і маєте працювати. Після одного незадоволеного, як бачите, прийшло десять задоволених.

            Не згоджуся з вашими аргументами.
            1. Томас ЕдИсон — помилка.
            2. Візія — помилка. Чиста калька з англійської.

            Все частіше в ЗМІ чути слова, які видерті з іноземних мов, хоча в нас є прекрасні слова-відповідники.

          • Ви не прочитали те, що я написала.

            Повторюся, транслітерація (Едисон) — це питання школи думки. Є школа думки, яка транслітерує англійську i саме як и. Я належу до цієї школи думки. Інший приклад подібних об’єктів списоламання — це Х чи Г (наприклад, в іменах Х’юз чи Г’юз). Я належу до школи «Х». Ось — http://ua-etymology.livejournal.com/325196.html — приклад викладу аргументації в подібному випадку.

            2. І знову повторю те, що Ви мали прочитати у коменті вище. Візія — це узус, який діє у відповідному професійному середовищі принаймні з 2000 року. Це слово використовується в бізнес-публікаціях українською мовою дуже і дуже давно. Термін «калька» не може бути застосований до одного слова — калькують тільки цілі фрази. А от ЗАПОЗИЧЕННЯ, навіть якщо вони дуже, з Вашого погляду, дослівні, ніхто ще не забороняв. І факт живої мови у тому, що це слово вже запозичене і використовується. Узус — це реальний чинник у мові.

            Знов-таки, слово «помилка», імхо, мають право використовувати тільки люди з профільною освітою.

          • Доброго дня! Я людина з профільною освітою і я повністю згодна з Вашими, наведеними вище, коментарями. Вже і сама втомилася сперечатися з псевдоекспертами, які люблять вчити тому, які слова є в українській мові, а яких, виявляється, немає.

          • Палкий зворотний зв’язок іноді межує з наклепом, і заради критичних відгуків від людей, які самі пишуть «супер-обкладЕнка» і використовують хіба що 30% від потрібних ком, ніхто працювати не захоче і не зобов’язаний.

            Щодо «слів-відповідників», то у мові є така заковика, що щойно там з’являється два слова, які, можливо, на початку були синонімами, їх значення починають розходитися — принаймні у тому, з якими іншими словами це слово комбінується, а з якими ні. Наприклад (це приклад дуже крайній, але чисто для ілюстрації), один і той самий сенс відображають слова «відчиняти» і «розплющувати», але відчиняємо ми двері, а розплющуємо очі — і розплющити двері не можна. Саме тому слово «бачення» вже давно не відбиває всіх тих конотацій, які несе в собі _спеціальне_ слово «візія». Як підсумок, Ви пурист, а я ні, і в коментах до якоїсь статті ми з Вами це питання не вирішимо. Видавайте свої книги чи переклади, виходячи з пуристичних міркувань. Я у перекладах дотримуватися пуризму не буду.

          • ви певні що володієте українською мовою краще наприклад Євгена Маланюка чи Івана Багряного ? може краще Оксани Забужко? 🙂

          • Сама себе виправлю, щоб не потрапити на когось особливо _справді_ розумного: лексикографія, а не лексикологія 🙂

        • Ви як клієнт отримали висококласний продукт. Те, що Ви не в змозі це оцінити, прикро, але Ви при цьому фактично зробили особистий випад проти декількох людей, які є професіоналами у своїй справі. Перехід на особистості мав місце виключно тому, що Ваш закид свідчив про, м’яко кажучи, недостатню обізнаність у мовознавчих питаннях. Погляд на Лінкедін лише продемонстрував це більш виразно.

        • Краще б не світили своєю безграмотністю…

          Слово «візія» вживається у *сотнях* українських текстів. Якщо ви такого слова не зустрічали, можна лише зробити висновок, що ви мало читаєте українською. Ще й при цьому, зустрівши нове слово, схильні вважати винним перекладача! (facepalm)

        • Шановний, а чи вмієте Ви користуватись гуглом? Ось результати пошуку: https://www.google.de/search?q=%D0%92%D1%96%D0%B7%D1%96%D1%8F&ie=utf-8&oe=utf-8&gws_rd=cr&ei=vW28VqijCcOp6ATN9qSgDw#q=%D0%92%D1%96%D0%B7%D1%96%D1%8F&safe=active&start=10 В першому десятку результатів все розтлумачено.

      • Ось приклад зноски, як мінімум важко читається. Крім того перечитував 2-3 рази, щоб щось зрозуміти, мусив йти у Вікіпедію, щоб зрозуміти.

        • Seriously? Заскладне (хоча це теж оціночний момент) речення — це приклад _граматичних_ _помилок_? Може, десь ще зробимо poll — хто зрозумів, а хто не зрозумів? Це по-перше. По-друге, мною було вибране саме таке формулювання, бо була потреба якомога компактніше викласти певний сенс. Як я бачу, в інших коментаторів подібних проблем не було, то може, проблема не в тексті, а в the eye of the beholder?

          • Порадувала фраза: «споживач не завжди розуміє сутність продукту». Бігорафія Ілона Макс читаючи яку саме у вашому виданні я не отримав жодного задоволення. А ось читаючи російське видання отримав. Здаволось одна і та сама книга, але різні переклади. Там кльовий, а тут «таке» (Моя суб’єктивне оцінка). Ще раз напишу, що при читанні та спілкуванні надаю перевагу саме державній мові. Так само як і з товарами. Якщо товар якісний звісно куплю від українського виробника.
            Книга не дешева не розумію чому питання було саме у стислому «формулюванні понять» які не дуже легко читаються (знову суб’єктивна думка)
            Чи, можливо, все таки поняття виробника і споживача ?! Тяп-ляп і так зійде?! (суб’єктивне риторичне запитання).

            P.s. Як приклад прикріплю скрін зноски, відсканованого російського видання, благо в мене був вибір і мені є з цим порівняти.
            Чому в них місце для зносок і детального опису є? (в тому виданні є ще більші за розміром зноски).

            P.p.s. вкладене зображення демонструю тільки для ознайомлення.

          • _Ця_ примітка — це примітка автора, Ешлі Венса. Це його справа, якого обсягу примітки робити. Подивіться на цю ж примітку в українському виданні — вона такого ж обсягу (і вона, до речі, _правильніше_ перекладає суть, бо там не про «час відділення ступеню», а про «час спаду тяги» — ви віддали перевагу _гіршому_ перекладу). То в чому Ваша претензія??? Якщо ми скоротили _цю_ примітку, покажіть скан :)))

            Зноски, які робила я як перекладач, я робила якомога коротшими з чисто етичних міркувань — менше себе, більше автора. От це хіба єдиний закид, який можу врахувати — що примітки треба робити розміром зі статтю в Вікіпедії… а не мінімально потрібними для розуміння.

            Порівнюйте яблука з яблуками і апельсини з апельсинами. Що в російській версії написано в місці згадки про Барнума?

        • «Перш ніж купувати український переклад, переконайтеся, що ви вмієте українською читати» ©

  • Оскільки тут в коментах людина, профіль якої в Лінкедін описує її як «Technician» at «myown», висловлює думки щодо граматики і якості перекладу, я залишу тут лінк на декілька уривків паралельно англійського та українського тексту — http://myroslava.net/z/musk_translation_sample.pdf — а далі… напевно, все-таки не буду бити себе в груди, а обмежусь констатацією того, що «Technician at myown». Sapienti sat.

    • ЛінкедІном — не користуюсь був творений тільки для того, щоб мати доступ до перегляду інформації.

      • А відповідь по суті? Приклади помилок? Якесь підтвердження наявності у Вас компетенції робити висновки щодо мовознавчих питань?

        • Дуже незрозуміла ваша позиція. Я як споживач вашої продукції маю на право відгук?
          Ps приклади зверху

          • Право на зворотній зв’язок завжди є, але наведених прикладах помилок не бачу.

          • Ніхто, звичайно, не заперечує абстрактного права на відгук. Але, знаєте, бувають відгуки, які містять наклеп. Зокрема, Ви, очевидно, не дуже чітко собі уявляєте межі застосування терміну «граматика». Споживач не завжди розуміє сутність продукту, який отримав, і іноді споживачу варто довіряти спеціалістам. Наприклад, чи завжди відгуки такого класу осіб, як «юзвєрі», адекватно відображають сутність роботи айтішників? (для прикладів цього варто, наприклад, почитати сайт ithappens.ru)

          • Мирослава, потребитель в состоянии оценить качество книги, которую он купил (вы же издали не учебник по суперструнам, а обычную биографию). Просто из определения слова «качество». Вы же не для себя книгу издали?

            А вот что вам, боюсь, не понятно, так это то, что что после такого общения читатель у вас больше ничего не купит. И другим отсоветует.

          • Читатель купит больше на основании комментариев «книга с грамматическими ошибками»?

          • Оксано, Мирославо, я чудово розумію вашу реакцію. Мене теж дуже ображає критика моєї роботи (особливо від нефахівців. особливо якщо вони не знають, чого це мені коштувало).

            Але ж ця людина є вашим прихильником! Він купив книгу, і те, що вона йому не сподобалась — можна спробувати виправити!

            Я б, наприклад, був у захваті, якби прочитав від вас щось на кшталт «Олеже, дуже дякуємо за те, що купили книгу, і за зворотній зв’язок. Ми дуже намагались зробити все, що у наших силах, щоб переклад вийшов професійним і без «ляпів», яких доволі багато в російському перекладі. Нажаль, книг без помилок не буває — будемо дуже вам вдячні, якщо наведете кілька прикладів, які вас зачепили, щоб ми знали, на що звертати увагу в майбутньому. І дуже сподіваємось, що наступні наші книги (перелік книг) справлять на вас краще враження! З повагою, ваше видавництво».

            Після такого я б точно став вашим відданим фаном ))

          • Всі ж розуміють, що книги проходять перевидновництва в них вносяться правки. І з кожним разом вони стають, ще кращими.
            Так! Я очікував отримати саме такий відгук. Тим більше, що я насправді шукав зв’язок з Вами, ще до появи цієї статті. Саме для зворотнього зв’язку і щоб певним чином повпливати на якість, щоб наступні видання були кращими і споживачі отримали задоволення.

            Але результатом є, що в «цій книзі ідеальна граматика.»

            Або це не продукт високоякісний, це покупець не розбирається в граматичних і понятійних основах граматики …

            В мене все.

          • Олеже, я сама бувала незадоволеною клієнткою і знаю, що завжди є спосіб з’ясувати ситуацію до того, як робити публічні закиди. Якщо у Вас все ще добрі наміри, oksana.forostyna@gmail.com

          • Олеже, чи шукали Ви, чи ні (і я, і видавець є у фейсбуці), тим, що Ви в результаті зробили, була публічна заява про «помилки» (потім Ви десь у третьому рівні коментів, після наших відповідей, заявили, що «не хотіли переводити це в публічну площину» — ніби це ми в неї перевели). Так сталося, що ми вклали в цю книгу достатньо зусиль, щоб точно знати, що «з першої сторінки граматичні помилки» — це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності. Наведені Вами приклади показали, що так і є. Не знаю, чим Ви займаєтеся по життю, але якщо я прийду до вас з прагненням «повпливати на якість», наприклад, налаштувань мережі, яку Ви створюєте, як би Ви на це відреагували? Ось на цьому і у мене все.

          • Артеме, можливо, Ви маєте рацію: як правило, саме такими формулюваннями «гасять» подібні дискусії. Щось мені підказує, що такого жвавого обговорення ми не мали би.

          • Оксано та Мирослава, невже ви не помітили, що тут зібралося пару рогатих тролів і лише й чекають, щоб ви вступили з ними в дискусію? — В ігнор безграмотних провокаторів — та й більше спокою.
            А за прекрасну роботу -ВЕЛИКЕ людське спасибі!

          • Спасибі то добре, а книжку ви купили? ))

          • Артеме, для протоколу, як то кажуть: у першому коментарі Олега було докладено максимум зусиль, аби відрадити інших купити книжку, і тільки потім ми з Мирославою відповіли. По-моєму, обґрунтування закидів — це мінімум, якого можуть вимагати люди, чиї професіоналізм і зусилля поставили під сумнів.

          • Относительно суперструн и биографий — если я, не будучи физиком, узрю в книге про суперструны (у меня вот тут на полке стоят три книги Брайана Грина) узрю очепятки или плохо скоординированное предложение, я буду иметь основания делать выводы о качестве редактуры и корректуры. Я не смогу сделать выводы о том, правильно ли Брайан Грин описал вопрос суперструн по сути. Вынуждена полагаться на авторитет аффтара. Так вот, биография ли это, легкий роман или книга о суперструнах, мнение о качестве языковых моментов может иметь под собой обоснование, если человек является специалистом в языке. Я только об этом.

          • Простите, недосмотрел — вы переводчик, а не издатель. Сейчас то же самое напишу Оксане. Хотя если вы рассуждаете о «потребитель не оценит…», значит и мне можно ))

          • Порадувала фраза: «споживач не завжди розуміє сутність продукту». Бігорафія Ілона Макс читаючи яку саме у вашому виданні я не отримав жодного задоволення. А ось читаючи російське видання отримав. Здаволось одна і та сама книга, але різні переклади. Там кльовий, а тут «таке» (Моя суб’єктивне оцінка). Ще раз напишу, що при читанні і спілкуванні надаю перевагу калиновій.

          • Ви отримали задоволення від «мішку з-під фасолі»? Ну що ж, кожному своє.

          • Олеже, «мешок из-под фасоли» в російському перекладі Вам також сподобався? )

    • Ще не читав книгу, але переглянув заради цікавості файл, на який ви посилаєтесь. Враження таке, що перекладено було з англійської слово в слово. Читається вкрай важко.

      Приклади:
      «Tall, lanky, and with a rectangular face, Mueller is an
      easygoing sort» = «Високии, довготелесии, із квадратним обличчям, Мюллер
      мав безтурботну вдачу».
      «It wasn’t rockets, but it was close» = «Це були не ракети, але щось
      схоже».

      Радує те, що індустрія українського перекладу розвивається. Але є ще, напевно, над чим працювати.

      • Перекладалося аж ніяк не слово у слово. Залишу це на цьому твердженні, бо вважаю, що сідати і складати статистику до того, де слово у слово, а де ні, було би непродуктивною витратою мого часу. Це по-перше. По-друге, коли можливості української мови це дозволяють, я трималася якнайближче до оригіналу. Вам хочеться прочитати твір Ешлі Венса чи твір Мирослави Лузіної? Моя філософія перекладу полягає в тому, що якщо цільова мова здатна це вмістити (це не перекошує граматики і т.п.), переклад має бути якнайближчий до оригіналів. Авторських перекладів я не роблю — і не переношу як споживач. Саме в цьому напрямі і виходячи з цих засад я і продовжуватиму працювати, як і до цього.

  • Підсумую дискусію зі своєї дзвіниці. Що має знати читач, то це те, що командою професіоналів було обсмоктано і обдискутовано ледь не кожний рядок тексту, який ви в результаті і маєте можливість читати українською. Нетерпимість перекладачки (вашої покірної — але лише доти, доки не йдеться про компроміси з професійністю, — слуги) до помилок було підсилено тим, що текст пройшов перевірку коректоркою, яка має багаторічний досвід роботи у видавництві «Наукова думка», і на здивування видавця, як виявилося, її виправлень у випадку цього перекладу було значно менше, ніж зазвичай. Щодо самого процесу перекладу, то перш ніж написати «авіаційна гайка з патрубком», перекладачка півтори години лазила по інету і передивлялася каталоги, читала специфікації і вивчала оголошення на форумах про продаж різного крепежу, щоб нарешті переконатися, що специфічної назви для «B-nut» на пост-радянському просторі не існує (якщо у когось є інша інформація, буду вдячна за _це_ виправлення). Це в якості просто одного прикладу того, наскільки «тяп-ляп» було зроблено переклад.

    Закиди стосовно якості перекладу зроблено людиною, яка жорстоко помиляється щодо того, що можна називати «граматичною помилкою», а заодно щодо свого рівня компетентності у цих речах.

    З повною відповідальністю заявляю, що ця перекладачка з’їсть усі свої капелюхи зі взуттям на додачу, перш ніж випустить на світ щось не на рівні. Існують проблеми і спірні моменти в сучасному стані української мови; існують і внутрішньо притаманні самому процесу перекладу проблеми, іноді неподоланні. Однак дискусія щодо цього доречна тільки між спеціалістами відповідного профілю. А тим, хто перескочив з українського перекладу на російський, можу тільки порекомендувати зробити над собою зусилля і спробувати прочитати український переклад ще раз — і ви отримаєте значно краще уявлення як про стилістику Ешлі Венса, так і про зміст того, про що він пише. А заодно і про правильну українську мову, наскільки будь-який мовленнєвий акт взагалі в будь-який момент часу може відображати «правильну» мову.

  • Какой мощный вброс получился.

  • Тим, хто не знайшов слов в словнику.

    А в якому словнику ви їх взагалі шукали? Вам відомо, що дякувати совєтам на пост-радянській імпотентній державі наразі НЕ ІСНУЄ жодного більш менш адекватного словника української мови? Найбільший, що зараз є, радянський СУМ був складений скоріш для нищення української мови ніж для збереження, його свідомо зачистили від купи українських слів, свідомо прибрали відтінки смислів в синонімах.

    При тому, що я не мовознавець, а програміст, можу навести кілька прикладів, з того, що нещодавно бачив: в ньому немає слова «загорений» («бігає як загорений» = «бегает как угорелый»). Слово «окрушка» зведено до синоніма «крихти» (а це насправді не синонім), фактично слово вбито, бо навіщо ж в мові два слова з однаковим значенням.

Последние новости
27 июн
Смотреть все

Поиск

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: