Використання 1С в умовах запроваджених санкцій

Указом Президента від 15 травня 2017 року було введено у дії рішення РНБО щодо застосування санкцій відносно більш ніж 1000 фізичних та 400 компаній.

До списку юридичних осіб, зокрема, потрапили компанія-правовласник та її партнери, що надають програмне забезпечення та обслуговування продукту 1С. До списку, зокрема, потрапили: ТОВ «1С», РФ; ТОВ «1С «Мультимедіа Україна»; ТОВ «1с-Телур Модуль»; ТОВ «1С-Рарус Софт Україна»; ДП «Єврософтпром».

Дочірнє підприємство «Єврософтпром» є постачальником франчайзингу 1С на території України. Іншими словами, саме із цієї компанії розпочинається шлях від «виробника» до споживача, між якими діють посередники: «1С:Франчайзі» та дилери.

До даної компанії були застосовані такі санкції, як:

• блокування активів;
• обмеження торговельних операцій;
• запобігання виведенню капіталів за межі України;
• зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
• обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;
• припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
• заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

Зауважимо, що на сьогоднішній день встановлено порядок застосування лише певних санкцій, як то блокування активів», «зупинення фінансових операцій», «запобігання виведенню капіталів за межі України», «зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань».

Так, відповідно до Постанови НБУ від 01.10.2015 № 654, банки зобов’язані зупинити фінансові операції та відмовити клієнту у виконанні розрахункового документа на користь особи, зазначеної в санкційних списках, до якої застосовано санкцію «зупинення фінансових операцій», у тому числі на користь банку-нерезидента. Банк виконує розрахунковий документ на користь клієнта такого банку-нерезидента, якщо такий клієнт не зазначений у санкційних списках. Кошти, що надійшли на користь особи, зазначеної в санкційних списках, до якої застосовано санкцію «зупинення фінансових операцій», банк обліковує на відповідному балансовому рахунку, призначеному для обліку кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку.

Іншими словами, суб’єкти господарювання, що працювали(ють) з особою із санкційного списку, не зможуть здійснити на її рахунок будь-який платіж, тобто розрахуватись за послуги. 

Що ж стосується санкцій у вигляді заборони передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності, то порядку їх застосування не встановлено. У той же час, у країнах ЄС та США, під даним видом санкцій, розуміється, перш з все, не заборона отримувати права інтеллектуальної власності від осіб, які внесені до санкційного списку, а заборона передавати ці права таким особам.

Що це означає для кінцевого споживача – українських підприємств

Українські підприємства, зазвичай, закуповують продукцію 1С у посередників на території України. Більшість таких посередників не потрапили до санкційного списку, тому обмежені у своїх діях лише у рамках договору із правовласником (ліцензіатом). Інакше кажучи, споживачі не співпрацюють та не мають відношення до осіб із санкційного списку.

Санкції, у свою чергу, не стосуються безпосередньо питання використання чи розповсюдження програми 1С. Так, дійсно, заборонено передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності, але ж це не стосується права використання таких технологій чи прав, які були отриманні до введення в дію санкцій. Крім того, самого механізму реалізації такої заборони, на сьогоднішній день, не існує.

Таким чином, кінцеві споживачі вільні у своєму виборі щодо використання програми 1С. Цю позицію підтвердив й особисто Секретар РНБО Олександр Турчинов: «Ми можемо лише рекомендувати не робити цього, але те, що стосується державних установ, вони будуть терміново переводитися на програмний продукт від вітчизняного виробника».

У цьому розрізі, основною проблемою для кінцевих споживачів стає питання, як довго вони зможуть використовувати програмне забезпечення, адже без можливості розраховуватись за продукт, не будуть надаватися оновлення, що зробить неможливим або недоцільним його використання.

Представники компаній, що входять до «1С:Франчайзінг», під час прес-конференції «Український продукт «1С:Підприємство»: загроза, виклики, провокація?», яка відбулася 18 травня, запевнили, що в їхньому запасі достатньо продукції та можливостей її реалізувати на декілька років вперед.

Що ж стосується регулярного оновлення програмного забезпечення, то це лише питання часу. Це ж підтвердило ДП «Єврософтпром», яке на своєму сайті запевняє про відсутність проблем із користуванням програмою 1С.

Юридичні аспекти використання програми

Як ми зазначали вище, основною перепоною, що випливає із санкцій, є відсутність можливості розрахунків між «1С:Франчайзінг» (дистриб’юторами) та компанією правовласником (ліцензіатом).

За таких умов, із закінченням строку ліцензійного (субліцензійного) договору на використання програми, її розповсюдження та використання стане протиправним. Розробники, розповсюджувачі, користувачі можуть бути притягнуті до відповідальності (перш за все кримінальної) за дії, пов’язані із розробкою, використанням неліцензованого ПО.

З іншого боку, використання ліцензійної продукції, що була придбана до введення рішення РНБО у дію, не суперечить законодавству та може використовуватись у межах дії договору. Крім того, наявність самих по собі санкцій, не впливає на чинність договору.

Оскільки санкції введені по відношенню до конкретних осіб (компаній), скоріше за все, урегулювання договірних відносин щодо права інтелектуальної власності, це лише питання часу та замість одних осіб, з’являться інші. А тому, компанії, що надають продукцію на ринку безпосередньо споживачам, зможуть забезпечити їх оновленням та обслуговуванням на законних підставах.

У зв’язку із цим, кінцевим споживачам ми радимо переглянути умови договорів на використання продукції 1С та строк їх дії. А у майбутньому, заключаючи договори на придбання та використання продукції, радимо впевнитись у наявності в реалізатора відповідних чинних прав на здійснення такої операції.

Також, ми радимо переглянути договірні відносини із контрагентами із санкційного списку, за наявності таких. Не виключно, що такі договори підлягатимуть розірванню, оскільки стануть неможливими до виконання. Особливу увагу зверніть на порядок розірвання договорів на підставі «форс-мажорних» обставин. У іншому випадку, варто звернутись до ст. 652 ЦК України – розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин.

Слід звернути увагу, що незважаючи на розірвання контракту невиконанні зобов’язання за ним продовжують діяти. Застосування ст. 607 ЦК України, яка передбачає припинення зобов’язання неможливістю його виконання, не означає, що боржник може повністю відмовитись від погашення заборгованості, яка виникла у період дії контракту. Так, контрагент може пред’явити вимоги після припинення дії санкцій або ж передати право вимоги новому кредитору.

Висновки

В першу чергу, не варто впадати у паніку та видаляти програмне забезпечення, за яке були витраченні чималі кошти. Адже використання програми 1С підприємцями законом не забороняється, а санкції стосуються лише обмеженого кола юридичних осіб, причетних до її розробки та розповсюдження права інтелектуальної власності.

Крім того, на сьогоднішній день, в Конституційний суд України поступило конституційне подання 49 народних депутатів щодо невідповідності Конституції України (неконституційності) окремих положень Указу Президента України від 15 травня 2017 року №133/2017 в частині введення в дію пунктів, які стосуються, у тому числі, програмного забезпечення 1С. Також, є відповідні звернення громадських організацій із скаргою до Вищого адміністративного суду.

Таким чином, вже найближчим часом, санкції можуть бути переглянуті або ж будуть розробленні нові механізми надання послуг в межах закону. 

Автори — Андрій Селютін, партнер, керівник Південноукраїнської філії Arzinger,
Катерина Олійник, радник, керівник практики IP,
Максим Медвідь, юрист, адвокат