AIN.UA » Колонки, МненияЧому ми закрили успішну локальну спільноту про розробку — кейс AppClub
EN

Чому ми закрили успішну локальну спільноту про розробку — кейс AppClub

1590

В січні 2018 року ми вирішили закрити спільноту AppClub { build, monetize }. Ця новина не є надважливою, однак хочу її використати для того, щоб поділитись думками про розвиток технічних і бізнес-спільнот в Україні та метаморфози, що відбуваються в цій сфері, провести деякі паралелі зі світовими трендами і розповісти, чому закриття технічних спільнот не містить «зради».

Більшість з вас ніколи не чула про AppClub. І це, насправді, зовсім не дивно. Оскільки будь-яка локальна спільнота залишається «теплою» і «ламповою», допоки залишається відносно невеликою і не розпіареною. Тим не менш, у нас майже завжди був аншлаг, а з великою кількістю учасників ми підтримуємо дружні і робочі стосунки.

Перша зустріч клубу відбулась наприкінці 2012 року, а остання — влітку 2017. Протягом цього часу ми провели більше 40 зустрічей (в тому числі декілька виїзних у Львові, Вінниці та Хмельницькому), хакатонів, вебінарів, одну конференцію. За п’ять років наші події відвідало близько 2500 учасників.

На момент створення клубу світ рухався в сторону нової моделі розробки програмного забезпечення у вигляді застосунків (applications). Ми справедливо вважали, що в майбутньому applications можуть бути не лише мобільними, а тому назва AppClub могла б бути актуальною протягом довгого часу і не потрібно було б постійно робити ребрендинг (як це було з попередньою нашою спільнотою — Windows Phone 7 Rocks!, назва якої була актуально до моменту виходу Windows Phone 8).

Перша зустріч AppClub { build, monetize } присвячена глобальному запуску Windows 8

На одній із перших зустрічей мені показали посилання на проект компанії «Київстар», який так і називався — AppClub (магазин мобільних застосунків). Однак, ніяких проблем з цим у нас не було (думаю, «Київстар» просто не знав про наше існування) і назву не довелось змінювати.

А ось { build, monetize } означав те, що ми не лише будемо акцентувати увагу на розробці застосунків (build), але й на їх монетизації (monetize). Такий підхід привернув увагу учасників, однак відвернув інтерес сервісних компаній, які бачили певну небезпеку в тому, що їх співробітники захочуть піти у вільне плавання, наслухавшись історій про великі і швидкі прибутки мобільних розробників.

До речі, логотип я намалював за кілька хвилин в звичайному Paint, коли потрібно було швидко анонсувати першу зустріч. Можна довго дискутувати про смаки, але учасникам лого сподобалось і ми його жодного разу не змінювали.

З самого початку AppClub позиціонувався як клуб для мобільних розробників та стартапів. Пізніше цей фокус зник і ми почали розповідати бізнесу про ІТ, спеціалістам з ІТ — про бізнес, а також про тренди та нові технології.

Ми запрошували стартапи на найбільш ранніх стадіях, щоб вони ділились своїми ідеями та отримали зворотний зв’язок. Тішусь з того, що деякі з них зараз є успішними проектами (зокрема у нас виступали представники Backendless, Prometheus, Cardiolyse, Force Emotion, ЛУН.ua, Opendatabot, Blynk).

Ми розповідали про побудову мобільних продуктів та їх монетизацію на фоні всіх інших ІТ-спільнот, які мовили виключно про те, як будувати продукти. Ми були одними із перших, хто почав брати плату за вхід. Ці невеликі внески  дозволили нам відсіяти не мотивованих учасників і, що більш важливо, стати спонсоронезалежними і виходити «в нуль». А, отже, ніяких рекламних банерів чи розтяжок, «спонсорських» презентацій, лише чистий контент і нетворкинг. Ми також впровадили практику надавати знижки студентам та викладачам, які прагнули отримувати знання, а не ходити туди, де годують. Ми запровадити безоплатний вхід для журналістів та представників влади, однак, на жаль, цією можливістю скористались всього кілька разів.

Ми відмовились від спікерів, які «просто працюють в Google/Microsoft/іншій відомій компанії, натомість запрошували практиків і «rising stars», що були готові без маркетингового булшиту і згадок про NDA розповісти про свій реальний досвід. Хоча не буду лукавити — таке рішення ми прийняли лише після декількох невдалих спроб витягнути спікерів з відомих корпорацій. Цей крок однозначно пішов на користь клубу.  

В партнерстві з ПРООН та програмою EGAP провели низку зустрічей про громадянське суспільство, відкриті дані, Civic Tech та Smart City.

Більшість з цих «пунктів» не виглядають зараз якимись незвичайними, однак в 2012 році брати навіть невеликі кошти за User Group було в диковинку, особливо враховуючи той факт, що всі ком’юніті-зустрічі були безкоштовними (і в більшості випадків залишаються такими до цього часу).

Однак 5 років — досить тривалий період, особливо для української ІТ-сфери, і за цей час сталось дуже багато подій.

На момент створення AppClub переважна більшість невеликих івентів проводили так звані «community leads» і проходили вони, як правило, на базі тих сервісних компаній, де вони працювали. Для компаній це ще не було важливим засобом піару, тому вони підтримували такі активності в рамках позиції «чим би діти не тішились, аби активно веслували».

Великі конференції проводили лише корпорації і пара-трійка сміливих сервісних компаній (пам’ятаєте Ciklum IT Jam?). «Середніх» івентів було досить мало, організація була досить поганою, компанії боялись експериментувати з форматами (хакатони вважались чимось дуже складним і незрозумілим, допоки DOU Хакатони не «узаконили» цей формат).

Зараз ситуація зовсім інша. Ось деякі зміни, які відбулись:

  1. Корпорації перестали активно інвестувати в локальні спільноти, а з часом майже відмовились від організації власних великих і середніх конференції.
  2. Сервісні компанії в певний момент зрозуміли, що робота із спільнотою та організація івентів — дієвий механізм піару, збільшення впізнаваності бренду та порівняно дешевий спосіб залучення нових співробітників. І в цей момент підтримка сервісних компаній, по суті, зникла повністю. В хід пішли співробітники піару та маркетингу і зараз майже всі топові сервісні компанії мають власні «брендовані» спільноти.
  3. Спільноти пережили ренесанс після того, як в Україні почався тренд на коворкинги та відкриті простори. Тепер не потрібно було думати про приміщення, узгоджувати логістичні, контентні питання та питання з безпекою з сервісними компаніями. А бізнес-модель відкритих просторів, коли учасники платять невелику ціну за вхід, чай та каву дуже гарно лягло на нашу модель. Так ми в свій час опинились в «Часопис».

Конкуренція між сервісними компаніями та розвиток відкритих просторів, у свою чергу, також принесли багато змін:

  1. Кількість і якість івентів значно виросла.
  2. Кількість закордонних спікерів збільшилась.
  3. Значно збільшилась кількість «середніх» за розміром івентів.
  4. Активізувались регіони (не всі, але тим не менш).
  5. Спікерів стали запрошувати на івенти по всій Україні та за її межами.

Як наслідок, в Україні з’явилось багато організацій та людей, які навчились проводити дійсно високопрофесійні івенти. Вони стали платними, а, отже, це стало бізнесом. І це дуже важлива зміна, бо ще кілька років тому «вийти в нуль» було майже недосяжною метою.

Ця ситуація боляче вдарила по незалежним локальним спільнотам, оскільки конкурувати з бізнесом та сервісними компаніями з бюджетами майже не реально. І не дивлячись на те, що деякі «класичні» спільноти все ж живуть і почувають себе не погано, їх загальна кількість значно зменшилась. Звісно, спільноти і не мають конкурувати з великими компаніями через іншу ідеологічну суть, але факт залишається фактом: всі ком’юніті-івенти — збиткові або працюють в нуль, існують лише на кошти їх лідерів і втрачають свою аудиторію.

Але основною проблемою є брак спікерів. Хороші спікери у великому дефіциті, оскільки на них полюють організатори «професійних» івентів, в тому числі за кордоном, а поганих — ніхто не хоче слухати. Якщо раніше знайти спікерів було справою 15 хвилин, то зараз потрібно знаходити шпаринки в розкладі цих людей, що часто перетворюється на надскладну задачу.

Ну і чого тут приховувати — і у мене за останні 2-3 роки кількість запрошень виросла на порядок, а тому синхронізувати всі конференції, відрядження та ще й власні івенти стало дуже важко. Якщо додати основну роботу в рамках DevRain Solutions, активності (в різний час) в рамках Kyiv Smart City, EGAP Challenge та ДонорUA, то часу на маневрів майже не залишається.

Якщо подивитись на стан розвитку ІТ- та бізнес-екосистем, то можна виділити три етапи розвитку, які корелюють з кількістю івентів:

  1. Ринок пустий або формується. Івентів дуже мало, ходимо на все, що відбувається.
  2. Ринок росте. Івентів багато, можна обирати, на що піти.
  3. Ринок потужний і сталий. Щодня є івенти, на які можна піти. Спільноти стають більш вузьконаправленими (наприклад, не IoT User Group, а Smart House User Group).

Зокрема, Київ в цьому плані знаходиться на другому етапі — івентів дійсно стало досить багато. Хоча ми і не дотягуємо ще до Берліна, Тель-Авіва чи Сан-Франциско, проте дуже багато міст Європи і світу ми вже обігнали.

Додам, що більшість ком’юніті-івентів в Ізраїлі чи Сан-Франциско проводять (порівняно) невеликі компанії та стартапи. На таких івентах рідко говорять про технології, а більше про можливості, проблеми і шляхи їх вирішення та бізнес. Типовий мітап в Ізраїлі — спікер з Кремнієвої долини розповідає про те, які типові помилки роблять стартапи і як їх уникнути. Подібні івенти ми проводили і в рамках нашого клубу. І навіть по контенту вони часто не суттєво відрізняються.

Однак є один нюанс: в Ізраїлі спікер — це інвестор з Сан-Франциско, який робить доповідь на базі компанії, в яку його фонд проінвестував декілька мільйонів доларів. У нас спікери — це люди, які, в кращому випадку, були на мітапі в Ізраїлі, де інвестор з Сан-Франциско розповідає про ізраїльські компанії, в які він інвестував. І буде добре, якщо це буде просто переказ почутого, а не власні фантазії українського спікера. І в якийсь момент стало очевидно, що ЦА таких подій або вже сама давно сидить в нормальних бізнес-екосистемах, а не на наших мітапах, або виступає на них.

Остання причина закриття клубу є досить банальною. Світ змінився, а ми виросли — професійно і ментально. А ось концепція та формат клубу не змінився за 5 років. Мобільний ринок з перспективного і динамічного перетворився на буденність. Зараз в моді нові базворди — блокчейн і криптовалюти, штучний інтелект, connected cars, інтернет речей, Tesla і SpaceX. Вважаю, що ком’юніті повинні рухатись синхронно трендам.

Автор: Олександр Краковецький, засновник та СЕО DevRain Solutions

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

1

Комментарии | 1

  • Олександре, дякую за досвід і висновки, дуже цікаво і релевантно для організаторів спільнот. Дійсно формати мають свій життєвий цикл, як і будь-які продукти.
    Удачі Вам з поточними і майбутніми ініціативами!

Последние новости
20 июл
Смотреть все
  • ICU
  • Съемки на YouTube
  • Безопасность номера

Поиск

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: