Хайп навколо Hyperloop — чи реальний такий проект в Україні: інтерв’ю з Іваном Огільчиним, Octagonal Corp
Минулого тижня Міністерство інфраструктури України оголосило про старт проекту Hype UA. Його мета - побудувати тестовий майданчик в Дніпрі для надшвидкісного транспорту Hyperloop (що це таке, ми розповідали раніше), а згодом - запустити Hyperloop в Україні. У проекті беруть участь великі організації та підприємства - НАН України, "Південмаш", "Укроборонпром", "Інтерпайп" та інші. Інтернет-спільнота зреагувала на новини хвилею жартів у Facebook, у Twitter український "гіперлуп" вибився в теми дня. Редакція поговорила із Іваном Огільчиним, партнером Octagonal Corporation, про те, наскільки реальний цей проект в Україні, з яких стадій складатиметься, хто за нього платитиме та від чого залежатиме його успіх чи провал.
Octagonal Corporation — американська компанія, заснована в квітні 2017 року — американцем Ендрю Боттімором, шведом Еріком Браттбергом, німцем Майклом Фегеляйном та українцем Іваном Огільчиним (має досвід у банківській сфері, колишній власник «Огільчин Капітал»). Octagonal Corporation займається інвестиційним консультуванням та менеджментом, з публічних угод — консультування Американської девелоперської корпорації з портфелем майже $3 млрд щодо роботи з інвесторами з Європи, Близького Сходу та Азії.
Після анонсу було чимало плутанини: чи в курсі Маск або Бренсон про український анонс, чи є в України домовленості із Virgin Hyperloop One і тому подібне. Фактично, зараз ви у робочій групі єдині, хто може надати українській ініціативі зв’язок із Virgin Hyperloop One, наскільки розумію. Чи пов’язана Octagonal із Virgin Hyperloop One, яким чином ви зможете залучити їх до переговорів?
Octagonal Сorporation надає послуги стратегічного консультування по інвестиціях в інфраструктурні та агропромислові об’єкти Фернандо Ромеро (відомий мексиканський архітектор та урбаніст, зять мільярдера Карлоса Сліма, одного з найбагатших людей світу, він займається, зокрема Hyperloop у Мексиці — про цей проект під назвою Mexloop неодноразово писали медіа. Побудова Hyperloop у Мексиці могла би дозволити подорожувати з Мехіко до Гвадалахари за 38 хвилин — ред.). Тож ми володіємо достатньою експертизою та контактами, які би допомогли підготувати Hype UA на стадії feasibility study (дослідження економічної доцільності та впливу проекту — ред.) та спілкування/зустрічі з Virgin Hyperloop One. А також на етапі будівництва проекту, залучення інвесторів та координації роботи над ним.
Візит Фернандо Ромеро (ліворуч) до Києва у серпні минулого року, Urban Talks у ВДНГ
Первинно чия була ідея «давайте запустимо Hyperloop в Україні»?
Це було Міністерство інфраструктури. Я не знаю, як вони організовували цей процес, але мені зателефонували звідти, попросили допомогти в організації та проконсультувати, як це все взагалі має відбутися. Правда, це було за один день до брифінгу.
Коли вам зателефонували, погодились одразу?
Спочатку я досить емоційно критикував твіти та меседжі на цю тему 🙂 У нас трошки інший підхід: більшість з проектів, які ми реалізовуємо, ми не анонсуємо. Але потім ми зрозуміли, що для того, щоби в Україні щось запустити, потрібно це робити дуже публічно, відкрито і якомога більше привертати увагу медіа.
На прес-конференції були представники багатьох великих українських виробництв: «Південмаш», «Інтерпайп», Каховський завод електрозварювального устаткування, «Укроборонпром» — як вдалося зібрати одразу стільки учасників? Є чутки, що не всі з них підтримують цю ідею…
Не можу коментувати чутки, не маю такої інформації. Але мені здається, усі учасники дуже мотивовані брати участь у цьому проекті.
На якій стадії зараз робоча група, яка ваша сфера відповідальності у проекті?
Наскільки мені відомо, НАН зараз займається дослідженням по проекту, планується зустріч із робочою групою і вже після неї буде прийнятий план дій: в кого яка відповідальність, хто що має виконувати. Нас Міністерство попросило зайнятись координацією дій всієї групи. Ну і зрештою, наша відповідальність — це організація зустрічі із Virgin Hyperloop One та доступу до цієї технології.
Потрібно зрозуміти доцільність Hyperloop в Україні — чи буде він економічно доцільний, для якого саме типу перевезень — пасажирських чи вантажоперевезень, за якими маршрутами, порівняти його із традиційними видами транспорту, проаналізувати, що це може дати Україні.
На мою думку, щоби відбувся цей етап має з’явитись ініціатор, і це має бути приватна особа або компанія, за підтримки держави. Одне із завдань робочої групи: знайти такого ініціатора. Це може бути транспортна компанія, або компанія-девелопер, або виробник (трубопрокатна компанія, наприклад) — той, хто має уявлення про те, чим доведеться займатися, як це реалізовувати.
Після цього компанія може за підтримки держави звертатись до Virgin Hyperloop One. Наприклад, у Мексиці уже пройшов перший підготовчий етап, були вивчені якраз ці фактори, про які я говорив вище, зараз завершується feasibility study. Як це буде відбуватись в Україні? Думаю, аналогічно. Але ніхто ще в світі цього не робив, тож в України є шанс це реалізувати найшвидше або хоча б бути одними із перших. Хоча до етапу самого будівництва пройде чимало часу.
Хто інвестуватиме в проект?
Приватна компанія. Але для початку потрібно знайти інвестування під feasibility study — цим займатиметься ініціатор (він може вкласти у проект частину капіталу). Ми не робитимемо capital raising для цього етапу, ми підключимось уже на етапі пошуку основного інвестора на будівництво, коли feasibility study вже буде в процесі, і коли будуть підтверджені наміри ініціатора. Учасники робочої групи також можуть інвестувати в проект.
Які ключові вимоги до презентації такого проекту перед Virgin Hyperloop One? Чи має команда від України обов’язково брати участь у Hyperloop One Global Challenge, щоб отримати право на будівництво?
Hyperloop One Global Challenge уже завершився і 14 вересня 2017 року були оголошені 10 переможців, детальніше про це можна прочитати тут. Оскільки Україна не брала участь в конкурсному відборі, то потрібно або чекати на новий конкурс, або вести переговори з Hyperloop One щодо можливої участі в проекті.
У ході конкурсу потрібно було визначити перспективні маршрути та ті державні та приватні установи, які могли би його підтримати. Загальні вимоги до цих пропозицій ті ж самі, як і до будь якого іншого проекту «з нуля»: потрібно надати детальний бізнес-план із попередніми оцінками, відповісти такі питання. Яку проблему він вирішить? Яким буде ефект від втілення проекту? Як він вплине на пасажиро- та вантажообіг? Якою буде користь від нього у глобальному масштабі? Які ресурси є в наявності для реалізації проекту? Який людський та фінансовий капітал потрібно залучити, і так далі.
На стадії переговорів (якщо вони вдалі) що саме надають Virgin Hyperloop One: дозвіл використовувати технологію, патенти, ліцензії? І скільки це коштує?
Стосовно цін — наскільки розумію, поки не йдеться про вартість цієї технології. На разі все ще відбувається feasibility study та переговори із урядами (у таких країнах, як Індія). Ще про одне дослідження feasibility study було оголошено відносно нещодавно у США — у січні цього року приватно-державне об’єднання The Missouri Hyperloop Coalition оголосило про вивчення запуску маршруту по трасі I-70, який би поєднував Канзас-сіті та Сент-Луіс. В ході дослідження якраз аналізуватимуть технічні особливості, економічний вплив та користь від запуску проекту.
Якщо переговори будуть вдалими, то команда ініціаторів формує робочу групу за участі та узгодженням із представниками Hyperloop і відповідно отримує доступ до використання технології та тестування її на практиці.
Який загальний кошторис такого проекту?
Стадія feasibility study — досить дорогий етап, вартістю від $10 млн, але це залежить від того, що конкретно доведеться вивчати. Якщо це робити в США, де не потрібно проводити титанічну роботу із підготовки середовища для такого проекту — це дешевше. Якщо це робити в Україні, потрібно досліджувати законодавство, екологію, місцеві спільноти, можливих реалізаторів проекту, економічний ефект від нього, усі розрахунки потім мають синхронізуватися, тож і вартість досліджень вийде дорожчою. Дослідження, про яке оголосили представники НАН на брифінгу, дає попередню оцінку доцільності такого проекту та можливості його реалізації, натомість feasibility study дає маршрут, за яким треба рухатись, щоб почати будівництво та запустити проект.
Якщо говорити про загальну вартість, це залежатиме від того, чи це будуть пасажирські перевезення, чи перевезення вантажів, від довжини маршруту, від багатьох факторів. Навіть розрахунок на один кілометр є тільки загальний. Якщо говорити про 500 км, за попередніми даними з публічних джерел в різних країнах, це орієнтовно $4 млрд повної вартості. Але в мене немає офіційної цифри.
Які можуть бути маршрути — як міг би виглядати Hyperloop в Україні?
Я вважаю, що для цього потрібно в першу чергу визначати пасажиропотік між містами. Мабуть, найчастіше люди їздять між містами Київ, Одеса, Львів, Харків, Дніпро. Маршрути можна самостійно побудувати на спеціальному сайті.
Приклад розрахунків для подорожей «Київ-Одеса» та «Харків-Львів». Потрібно відмітити, що вказаний вище сайт робить розрахунки, вважаючи за середню швидкість потяга 220-300 км/г (в Україні реальні швидкості значно менші, тому час у дорозі — значно вищий), а час у літаку — з моменту проходження контролю безпеку у аеропорту в пункті А до моменту отримання багажу в точці Б. Середня швидкість авто — 112 км.
А міжнародне сполучення?
Ми поки не готові про це говорити. Хоча глобально Hyperloop зрештою має об’єднати усю планету.
В ньому великий плюс не тільки для пасажирів: це надшвидке перевезення вантажів, плюс, ніхто по дорозі не зупинятиме ваш вантаж для перевірок, його неможливо втратити чи попсувати, це шалена економія, круте рішення для бізнесу.
Такий гучний анонс інтернет-користувачі зустріли зі скепсисом та жартами, враховуючи стан транспортної інфраструктури в країні зараз, чи вважаєте його виправданим?
Так, я бачив багато жартів в стилі «Маршрутка-гіперлуп уже на Борщагівці» та «Гіперлуп на Троєщину» 🙂
Я би не сказав, що це гучна заява, щось, що геть неможливо зробити. В Неваді, США, зробили тестовий майданчик і він працює — значить, це реально. Якби то був анонс, що Україна оголошує суперіновативний транспорт, що сполучатиме Україну з Марсом, або телепортація на Юпітер, я би сказав, що в це неможливо повірити 🙂 Але вірити в те, що вже було раз зроблено — чому ні?
В Україні на жаль не така економічна ситуація, щоби люди могли одразу повірити в щось таке велике і масштабне, мабуть, з точки зору тактики, в першу чергу йде запит на закриття поточних і базових потреб. Але якщо Україна робитиме в себе те, що світ робив 20 років тому, «винаходитиме друкарську машинку», то так і залишиться на задвірках всього світу, не буде нікому цікавою. Україна має робити те, що світ планує втілювати тільки завтра.
В Давосі на Світовому економічному форумі багато говорили про те, що в надсучасних технологіях ніхто не буде на Україну чекати, потрібно самим розвиватись і намагатись наздогнати решту світу. Або країна стає технологічною і розвивається в темпі з усім світом, або пасе задніх.
Все буде залежати від того, наскільки мотивована робоча група з Hype UA. І звісно, від того, хто фінансуватиме проект.
Комментарии | 15
Прямо какое-то издевательство, насмешка. По качеству автомобильных дорог мы 137-ая страна из 144-х, а у нас проекты по иновационной связке между двумя городами. (Зачем?) Даже в США ещё нет прототипа системы.
Хайп, а вы можете помочь нам уложить асфальт на дороги. Не инновационный, обычный?
а эти крендели по дорогам не ездят, они летают на частных чартерах и вертолетах,зачем им в зоне сафари дороги?
Да применении новых технологий очень важно ,только не понятно Маск отдал эту идею даром а сам занимается технологиями которые перенесут прибыль грубо уже завтра а не через мифических 50 лет почему ? Да когда нет возможности и новых решений для решения текущих проблем нужно придумать будущее и к нему идти через Борщаговку это точно .Развитие конечно нужно учитывать дабы избежать лишних затрат на строительство лишних дорог к примеру в селе Терпение. Да уже и летающие машины есть тоже важный фактор .Похоже на клуб громких заявлений как всегда в нашей политике . Военных роботов Украина хочет подорвать а на Донбассе каждый день гибнут солдаты ? План освоения Марса в Китае уже лет как 50 развивается только они скромно об этом говорят вернее даже не афишируют . Спасибо автору статьи, интересно !Пишите чаше об инновациях в Украине или о НАН и их новых разработках. Интересно а Южмаш продает свои ракеты Маску для его грандиозного проекта.
Что не так с Борщаговкой?
Еще было интересное заявление от Порошенка и миллиарде инвестиций от General Electric и нулевой коррупции.
«Лучший путь предсказать будущее – это создать его» – Питер Друкер,
И какова стоимость проезда будет в гиперлупе? И есть ли в Украине достаточное количество людей готовых постоянно пользоваться гиперлупом?
Интерсити полупустые ездят, хотя на ночные почти всегда все билеты раскуплены.
Чтобы окупить постройку лет за 30 — билет должен быть на уровне 100 тис грн при условии что хотябы на половину полным будет поезд.
Intercity пустые, потому что никто не хочет сидеть 5 часов, лучше ночь поспать. А в случае гиперлупа, сидеть всего час, тут будет совсем другой разговор, никто не будет ночными больше ездить.
ну да и нужно будет продать квартиру, чтобы купить билет…
Посему «УКРЖАЛЕЗЯКА» пятый год отменяет ночные поезда и заполняет дневные
Дальше распила долей это никуда не пойдет, от Харькова до Львова 1 тыс км.
По словам Озеран — постройка должна обойти в 400 млрд. грн, это только постройка тунеля.
Сама технология позволяет курировать только один поезд внутри, на линию нельзя пустит несколько. Можно сказать что за сутки можно пустить только 10 поездов (что как бы много, там и на 2 не насобирает людей, но пускай предположим что реально людям нечего делать и они будут кататься).
Тоисть получается что хотябы за 30 лет окупить только постройку — нужн 36 млн зарабатывать, делим на 10 рейсов — 3.6 млн один рейс.
В расчеты нет учета стоимости поезда, расходов на обслуживание тунеля и поезда, ЗП людей.
А при их ценах обещаных в 600 грн за билет, реальная окупаемость проекта тысячи лет. Уверен тестовую построят, денег возьмут на том и забудут.
Почему ты думаешь что к твоим расчетам появится доверие, если при их аргументации ты делашь столько грамматических ошибок?
То что в школах отключили отопление и вас разогнали на каникулы — не страшно, но научитесь хоть системами проверки грамотности пользоваться перед тем как миллиардные проекты критиковать.
1 000 км — это 8 000 000 000$ или как стоимость трассы Сочи — Роза Хутор или как плановая стоимость пилотируемого полета на Марс или как 2 штаб квартиры Амазон…
216 000 000 000 грн
3650 дней или 10 лет
10 рейсов в день
=
5 918 000 грн на рейс
* 1,2 для какой-то амортизации всего (если льготу по НДС дадут)
= 7 101 370 грн / 450 мест (если как Хюндай) = 15 780 грн с лица за второй класс или 585$ баксов за билет
Так.ч то в презентахе не соврали, просто недоперевели чужие документы, забыли что мало USD на ГРН заменить, еще курс важен
p.s грамматика и арифметика зачастую не согласованы у гениев слов и точных наук
О какой презентации идет речь?