AIN.UA » Лучшее, Сообщество«Чисто з принципу». Як працюють українські піратські канали у Telegram
EN

«Чисто з принципу». Як працюють українські піратські канали у Telegram

9142
7

15 квітня видання The Outline опублікувало матеріал про масштаб піратської діяльності у Telegram. Мессенджер, який дозволяє пересилати файли вагою до 1,5 Гб, став ідеальним притулком для тих, хто розповсюджує фільми, музику, книги без згоди зі сторони правовласників, виконавців чи авторів. Після публікації матеріалу багато кіноканалів, орієнтованих на російську аудиторію, були заблоковані на iOS адміністрацією Telegram, повідомляє TJournal. Редакція AIN.UA розібралась, як влаштований український піратський Telegram, та що з приводу своєї діяльності думають автори провідних каналів.

Як це працює

Для розповсюдження контенту канали використовують різні стратегії. Перша — найочевидніша, коли адміністратор завантажує і публікує файли у стрічці дописів. Але цей метод, одночасно, стає і найнебезпечнішим у разі блокування спільноти адміністрацією мессенджеру. Найчастіше пряме завантаження використовують музичні канали.

Наступна стратегія — у дописі залишають посилання на інший канал (зазвичай його називають «Архів»), де завантажений контент. Приклади можна зустріти серед каналів, що публікують у відкритому доступі фільми. Ще один з варіантів для розміщення нелегального контенту — публікація посилань на хмарні сховища, куди й завантажені потрібні файли.

Що передбачено законодавством

Як розповідає CEO юридичної компанії Axon Partners Дмитро Гадомський, діяльність піратських каналів порушує законодавство.

Розповсюдження будь-якого контенту без дозволу правовласника формально є порушенням. Якщо у адміністратора немає договору із власником прав на ролік, який він скачав на YouTube, то цей ролік публікувати заборонено. Аналогічна історія з будь-якими текстами, прав на які автор каналу не має. Але кого ж це спиняє в лібертаріанському Telegram? Інша справа, чи є за це відповідальність крім того, що Telegram видалить канал.

Якщо ж ідентифікувати неможливо, то Telegram може просто заблокувати канал за скаргою правовласника. А можливість видалення каналу Telegram передбачає в своїх правилах користування (Telegram FAQ). Мені особисто не доводилося стикатися із блокуванням Telegram каналу, але я не сумніваюсь, що адміністрація розглядає скарги правовласників. Інакше додаток би просто виключили с AppStore та Google Play. До речі, це вже ставалося: у 2016 році клієнт Telegram виключили з AppStore за розповсюдження нелегального контенту і за добу повернули.

При цьому Гадомський підкреслює — притягнути до відповідальності за розміщення посилання на інший канал чи хмарне сховище — «це десь між «дуже складно» і “неможливо”». Взагалі ж просто так звернутися до суду правовласнику буде непросто: 

Для того, щоб звернутися до суду, потрібно точно ідентифікувати адміністратора каналу. Зробити це складніше, ніж визначити власника домену. Бо номер телефону, до якого прив’язаний канал, швидше за все виявиться передплаченим сервісом. Якщо адміни каналу розраховують постити нелегальний контент, то вони точно подбають про анонімність. Якщо ж це «офіційний» канал і адміністратор публічно відомий, то відповідальність точно така сама, як і для власників веб-сайтів.

Що кажуть адміністратори

Канали з контентом, розповсюдження якого не було узгоджено з правовласником, виникли не сьогодні. Як каже адміністратор каналу «Українська Музика» (2200 читачів), в Telegram він перейшов після блокування в Україні ВК. Там у нього була спільнота, присвячена виключно українській музиці на 200 000 підписників. 

Я вирішив створити Telegram-канал про новинки української музики. Вирішив, тому що люблю українську музику і не уявляю жодного дня без неї, так само як і без месенджера Telegram. Спільнота у ВК подарувала мені багато цікавих знайомств з представниками музичної індустрії, з артистами, виконавцями, музичними журналістами, дала доступ до музичних івентів і т.д.

Як каже адміністратор, він жодного разу не отримував попереджень від правовласників, навпаки — йому часто надсилали подяки PR-менеджери та самі виконавці, що просили викласти новий реліз. Сам він виступає за легальний контент, користується Apple Music та Soundcloud. На його думку, українській музиці зараз не вистачає популяризації:

Український слухач не готовий платити за контент, а той хто готовий — робить це з величезним задоволенням. Не дивлячись на квоти, телеканали та радіо досі говорять про те, що їм нема що поставити в ротацію, тому люди роками слухають максимально примітивний поп, у кращому випадку Вакарчука. Проте українська музика — це надзвичайно мастшабний і максимально різноплановий потік топового контенту.

Адміністратор одного із найбільших музичних каналів України «Меломанія» (9300 підписників) говорить, що йому важко не визнати свою роботу піратством.

Купуючи свіжий альбом, наприклад Стінга або Кендріка Ламара, ви купуєте право легально слухати музику, але не купуєте право на її публічну трансляцію. Тому те, що в каналі з’являються аудіозаписи без погодження з лейблами-правовласниками є, безумовно, порушенням прав власників контенту. Отже, я злукавлю, якщо скажу, що не займаюсь піратством.

Проте як і у випадку «Української музики», його спільнота досі не отримувала претензій зі сторони правовласників. У разі надходження таких скарг адміністратор готовий «без проблем» видаляти контент. Він також розповідає, що після блокування адміністрацією мессенджеру російського каналу «Всякая годная попса» задумався про легалізацію власної діяльності. На жаль, це виявилось не так просто — адмін написав у редакції декількох радіостанцій та дізнався про принцип оформлення прав на трансляцію музики.

Виявилось, це працює так: є низка організацій (наприклад, Українська Ліга Авторських та Суміжних Прав), які мають укладені договори з лейблами. Радіостанція заключає угоду з такою організацією, щомісяця виплачує роялті, які вже розподіляються на підставі плейлиста пропорційно між лейблами. Я написав кільком таким організаціям про бажання з ними працювати. Відповіла лише одна з них, суть така: контент мого каналу можуть слухати в будь-якій країні, а вони ліцензують лише трансляцію на території України. Отже, це не вихід.

Щоб мінімізувати ризик блокування, я не викладаю альбоми архівом для завантаження, лише для прослуховування і взагалі стараюсь працювати з нашими, українськими музикантами — це взаємоцікаво і питань порушення авторських прав не виникає.

Адміністратор «Меломанії» не сумнівається — колись сам Telegram почне укладати прямі договори з лейблами. До того часу проблему нелегального музичного контенту вирішити не вдасться. Про неминучість зміни у підході до авторського контенту говорить і Сергій Кейн, головний редактор українського музичного порталу Comma.com.ua, а також автор каналу «Лента Кейна»:

Пірати довгий час кидали виклик музичній індустрії, спонукали її розвиватись, від дисків через цифрові магазини до стрімінгу. На цю тему є хороша книга «Як музика стала вільною», яка торік вийшла українською. Та сьогодні, коли майже всі релізи світу можна отримати за ціною кількох чашок кави на місяць, піратство виглядає не як принцип, а як просто погана звичка.

Деякі безжурні канали у «Телеграм», за якими я слідкую, репостять архіви з альбомами. Часом їх банять. Чим популярнішим ставатиме месенджер, тим більшого контролю вимагатимуть правовласники, так що суттєвих змін у «Телеграмі» не уникнути.

Канал «Фільми українською» з іншими представниками «нелегальної» частини поєднує одна особливість — він ще не отримував скарг від прокатників чи представників студій. У спільноті, яка нараховує більше 2100 читачів, регулярно публікуються посилання на «архівний канал», де викладають сучасні та класичні фільми. Із останніх постів: трилер «Пассажир» та восьмий епізод «Зоряних війн». Адміністратор каналу зауважує, що його діяльність лише по визначенню називається піратством.

Якщо подивитись з іншого боку, фільми в мене з’являються після прем’єр. Я не знімаю крадькома на телефон в кінотеатрі, глядачів в кінотеатрів я не забираю. Хто має можливість — дивиться відразу прем’єру. Хто ні – дивиться через деякий час в інтернеті, у мене в тому числі. Я згоден, що за авторство потрібно платити, але в Україні в більшості немає такої можливості. В мене також, тому я і займаюсь цим каналом.

Редакції AIN.UA також вдалося поспілкуватися з адміністраторами найбільшого в Україні каналу, присвяченого книжковому піратству. «Склад книг українською мовою» (3200 читачів) раніше вже потрапляв у скандал: на початку грудня 2017 року письменниця Катерина Бабкіна та екс-креативна директорка видавництва «Наш Формат» Катерина Аврамчук надали його діяльності розголосу у Facebook.

Не дивлячись на численні скарги користувачів, канал і сьогодні продовжує роботу. За словами адміністратору проекту Дмитра, команда мала дві розмови з  модераторами Telegram і запевнила представників мессенджеру, що буде видаляти файли одразу після отримання запитів від правовласників. Проте за його словами, напряму до них ніколи не звертаються. Всі претензії виказували лише у публічних дописах на Facebook.

Останній пост, із прикріпленим файлом книжки «Чорний лебідь» (видана у «Наш Формат»), опублікований 13 квітня. Публічний чат каналу нараховує більше 400 учасників. Як розповів у розмові з AIN.UA CEO «Наш Формат» Антон Мартинов, через активне піратство іноді електронні видання продаються сотнями примірників, а завантажуються по декілька десятків тисяч разів.

За словами адміністратора, діяльність каналу після публічного розголосу вони продовжили з двох причин:

1. Чисто з принципу, оскільки тодішні бізнесмени та письменниці ображали нашу аудиторію.

2. Люди не завжди можуть дозволити собі читати. Ми даємо їм цю можливість.

Дмитро не вважає свою діяльність піратством, а називає її «нездатністю видавництв вирішити проблему». За його словами, він заробляє на каналі символічну суму, якої вистачить на декілька філіжанок кави на тиждень — це «символічна винагорода за працю».

Редакція AIN.UA також поспілкувалась із колишнім учасником команди «Складу книжок українською мовою» — він втратив до проекту інтерес ще до початку публічного скандалу. За його словами, з двома іншими співзасновниками каналу, враховуючи Дмитра, він зустрівся у закритому читацькому чаті. Створити «Склад книг» вони планували заради конкретних цілей:

Щодо засад проекту, ніякої нісенітниці, яку розписували на Facebook, не було. Ніяких «Закордонних фінансувань аби знищити Україну» і блаблабла. Це маразм, як на мене, і нічого більше.

Увесь той канал створювався, насправді, не з таких вже й хороших намірів, а просто аби зібрати аудиторію для майбутнього піратського сайту з книгами і підняти грошей на ньому під прикриттям «хороших намірів».

Пізніше у команді стався розкол через суперечку у інтересах — тепер колишній учасник «Складу книг українською мовою» разом з декількома розробниками працює над власним проектом, який називає «своїм, легальним @ebooksua». За його словами, зараз вони вже розробили бізнес-логіку проекту та пишуть серверну частину, а також працюють над додатками для телефонів. Проте є ще один важливий етап:

Повністю задовільнившись дизайном, побачивши що кількість кліків в користувача зведена до мінімуму і в загальному архітектура інтерфейсу відповідає нашим вимогам — клієнтську частину ми напишемо за дуже короткий термін. В цього проекту є маленька проблема: невідомо, чи погодяться видавці на такий крок — надавати свої електронки нам, аби користувачі за деяку плату мали до них місячний доступ.

Якщо ж видавці не будуть співпрацювати з нами, скоріш за все, ми або закриємо проект, або займемося власним перекладом книг зі збереженням усіх прав. Але для цього нам доведеться шукати серйозного інвестора.

До нинішньої діяльності «Складу книг» колишній учасник ставиться негативно — він вказує, що канал мав сенс, лише коли там було декілька сотень людей.

Потім це перетворилося на незрозуміло що. Я точно знаю, що люди там були і такі, хто приносять левову частку прибутків видавництвам. Вони скидувалися на електронки аби трошки зекономити грошей. Коли учасників стало дуже багато — так, це вже піратство і зрозуміло що нічого хорошого з цього б не вийшло. У людей почала зароджуватися мета просто скачати безкоштовно, а не скинутися з декількома людьми і почитати, нікому не заважаючи.

Дмитро, нинішній адміністратор «Складу книжок українською мовою», запевняє — в планах проекту була побудова не піратського сайту, а «місця, де панує свобода та анонімність із доступом до інформації». Він порівнює ідею із Telegram, але без загрози видалення неліцензійного контенту:

Всі аккаунти — анонімні, всі книги, авторські переклади, заборонені поезії і так далі — все у вільному доступі і ніким не буде видалено.

За його словами, розробка не зрушила з місця через суперечності у команді — майбутній сервіс свого колишнього партнера по команді Дмитро називає «частково, крадіжкою ідеї». Поки що він буде продовжувати роботу каналу без змін. 

Читач «Складу книг укаїнською мовою» в розмові з редакцією AIN.UA розповів, що іноді купляє електронні книжки, але тільки російською мовою. Українських видань зазвичай мало, або ж потрібні позиції взагалі відсутні. Він також вказує, що іноді книжка виходить у паперовому варіанті, та не доступна для читання на електронних пристроях. За його словами, «піратство лише звучить погано»:

Технічно, між «купив в магазині паперову книгу та дав прочитати друзям» і «купив в магазині електронну книгу та виклав у чаті» різниці немає. Хто хоче купити — придбає, хто принципово не хоче платити — завжди знайде чат чи трекер з книгами. Нехай краще буде централізований майданчик для українського «піратського» контенту.

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

Смотреть комментарии

Комментарии | 7

  • хто б міг подумати що там і таке є — а я тільки новини і статті читав
    тепер буду шукати музику і фільми

  • «За його словами, «піратство лише звучить погано»:» — реплика звучит ужасно.

    Ребята все пишут про какую-то гуманную миссию, мол мы открываем границы, но при этом ребята продолжают крутить рекламу и рекламиться по сути на чужом контенте. Вот собственно на этом и заканчивается «благая миссия» =-)

    Слабо от монетизации отдавать по блокчейну 90% денег правообладателям в зависимости от статистики скачивания той или иной книги? Га? Анонимно и все по-чесночку =-)

    • Там не так чтобы большие деньги крутятся, та же флибуста большую часть времени существует себе в убыток.
      Но вообще да, поддержу пиратов: а) без внятной и удобной платформы для продажи книг бороться с пиратством невозможно; б) иногда политика наших издательств ставит меня в тупик. 600 грн за «Нейроманта» Гибсона без электронной версии в продаже? Сириусли?

      • Виноваты всегда все и во всем)

        …плати сообществу за каждую книгу которую скачал сколько считаешь нужным и пускай пират отдает 90% этой суммы по блокчейну издательству. Вариантов для сотрудничества придумать много, но судя по написанному пираты думают, что они очень сильно правы и такие себе РобинГуды, хотя рыльце то в пушку)

  • А редакція ain.ua просто «молодці» — після публікації цієї статті приріст користувачів піратського каналу про книги збільшився. Дивна політика редакції, якщо чесно.
    Між іншим, вперше про цей канал було згадано також в одному із матеріалів ain.ua, і після розголосу скандалу в мережі — видалений канал із статті.

  • Всі ці розмови про боротьбу з піратством дуже правильні, але чи є в нас он-лайн кінотеатр, де можна було б по адекватним місцевим цінам купити, взяти на прокат, або оформити підписку на фільми з українським озвученням (включно з останніми новинками)?

  • годний текст на АІН-і. та нарешті ж!
    невже я, все ж, недаремно не відписався?!..

Последние новости
22 окт
Смотреть все
  • Grammarly - 🦄
  • Съемки на YouTube
  • ФОП для IT
  • Revolut
  • Бизнес в e-commerce
  • Продавать в интернете
  • Спецпроекты
  • Безопасность номера

Поиск

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: