Про навчання і перші кроки в IT
До університету я навчався в фізико-математичному ліцеї КНУ імені Тараса Шевченка. Туди я потрапив, тому що активно брав участь у математичних олімпіадах. Мені пощастило: моя сім’я розуміла цінність навчання, і в мене був класний викладач з математики, який зараз є заслуженим вчителем України. Там було прикольно, тому що було багато людей, які хочуть вчитись і приділяють цьому багато часу. Після закінчення 11 класу я взяв участь в міжнародній олімпіаді з математики в Мексиці.
Далі я вступив на факультет кібернетики в університеті Шевченка. Там був якісний нетворкінг. Серед одногрупників було троє чи четверо людей, які теж були на міжнародних олімпіадах чи то з математики, чи то з інформатики. Відповідно мене оточували люди, які хочуть чогось досягнути – це мотивує всіх навколо.
Практично з першого курсу я почав працювати, пішов у програмування і був фрілансером. Протягом п’яти років я працював фрілансером на сайті Topcoder. Після закінчення університету бути фрілансером стало нудно і я пішов робити стартап з друзями. Я був одним із співзасновників стартапу Preply.
Через деякий час після старту проекту мені почали надходити пропозиції із Facebook та Google. Все завдяки моїм друзям, які працювали у тих компаніях, — вони радили рекрутерам розглянути мою кандидатуру. Я декілька раз відмовлявся від співбесід, але потім погодився. Якщо спрощено, то ці референси допомагають потрапити на саму співбесіду.
Про співбесіду у Google
Це більш-менш задокументований процес. Зараз на співбесідах в Google, Facebook та інших компаніях, якщо ми кажемо про інженерні позиції, дають задачі з написання коду, які потрібно розв’язати за 45 хвилин і потім обговорити це з інтерв’юером.
Перший етап — це коли рекрутер спілкується з тобою, питає, чим хочеш займатися, над яким продуктом працювати і так далі. Наступний етап – це телефонний скріннінг, розв’язування задач, написання коду. Залежно від того, як добре пишемо код, там один або два телефонні дзвінки. Після цього бесіда в місці, в якому ти хочеш працювати. Я обрав Нью-Йорк. Там проходить п’ять співбесід зранку до обіду з різними працівниками компанії.
До цього я був в Нью-Йорку, Бостоні, Каліфорнії, Флориді, і по духу мені найбільше підходив Нью-Йорк. Це місто активне і в ньому є громадський транспорт, що, мені здається, є дуже важливим. Між запрошенням на співбесіду і безпосередньо пропозицією пройшло приблизно 3 місяці. Потім ще 6-7 місяців до першого робочого дня.
Про перші враження
Я розумів, що я іду працювати із стартапу у компанію, відповідно у мене були думки, що велика компанія працює по-іншому, і тут є більше ризиків, ніж в стартапі. Тому рішення приймаються більш зважено, більш обдумано, є вже якісь запропоновані процеси, яких варто дотримуватися. В мене в принципі реальність співпала з тим, що я очікував. І в мене не було якогось ефекту розчарування. Крім того я спілкувався з друзями, які теж давали якийсь фідбек.
В стартапі нас було троє людей, ми працювали швидко і рухалися швидко. За три місяці зробили один продукт, викинули його, через три місяці зробили інший продукт. Це все відбувалося супершвидко, у великих компаніях зазвичай це відбувається не так, і мій прогрес за шість місяців був суттєво менший, ніж в стартапі. Місцями, можливо, хотілося рухатися швидше, але ти розумієш, що всі ті процеси, які існують, вони потрібні.
В офісі Google
Про пошук житла
Google давав корпоративне житло на три місяці, а після цього ти самостійно шукаєш собі квартиру. Знайти житло в місті можна завдяки сайту StreetEasy. Це такий аналог ЛУН, на якому можна знайти практично будь-яке житло. Є рієлтори, вони приносять не дуже багато користі: заходять на StreetEasy і по твоїх параметрах вибирають житло і беруть за це 15% від річної оренди.
Рієлтора оплачував Google. Ми пройшли з ним по кількох квартирах, подивилися їх. Спочатку було декілька жахливих, потім був досить непоганий варіант, який рієлтор порадив брати, тому що завтра може його вже не бути. Я зрозумів, що потрібно шукати самостійно. Ми вирішили ще з одним гуглером зняти двокімнатну квартиру в новому комплексі. По ціні кожен із нас в результаті платив стільки ж, скільки б ми платили за студію. Коштувала вона $4400 на місяць. Я думаю, це був непоганий варіант.
Про роботу у Google
Я працював в DoubleClick. Більшість інженерів, якщо в них запитати чи займалися б вони рекламним проектом, дали б негативну відповідь. В мене ж все навпаки. На мою думку в тому, що інтернет безкоштовний є велика заслуга реклами. У великій мірі завдяки рекламі існує журналістика, та вільна преса, і я хотів працювати в рекламному продукті.
Мій робочий день протягом чотирьох з половиною років дуже змінився. Починалося все з того, що я був просто розробником, я був частиною команди і цілий день писав код. В Google ти поступово ростеш, ростуть твої обов’язки, очікування від тебе. За 2,5 роки я став власником проекту, який з часом ріс, туди приєднувалися більше людей. Я став тім-лідом і тут мої обов’язки кардинально змінилися. Я відповідав за те, куди ми рухаємося, як команда, куди рухаємо продукт.
Мені дуже сподобався менеджмент в Google, мені здається, що це дуже круті люди, в яких є чому вчитись, у них правильні цілі, вони ростять людей. Вони дають свободу людям, дають вирішувати, куди рухати проект, ось це було дуже круто.
Якщо говорити про підвищення, то треба підкреслити, що Google – це велика компанія, де працює 50 000 людей. Тут не може бути все ідеально, є речі, які людям подобаються, є речі, які людям не подобаються. В мене все склалося досить добре, я отримав підвищення.
Про бонуси в Google
В Google є багато різних бонусів. Зокрема, смачна їжа. Мені подобається нью-йоркський офіс тим, що це два великі будинки, і в них дуже багато кафетеріїв, до яких можна дійти за п’ять хвилин. У нас був свій спортзал з різними заняттями, свої масажисти, баристи, які робили каву. У нас були свої лікарі в будинку, похід до лікаря займав дві хвилини.
Крім цього, парковки для велосипедів, знижки на проїзні. Практично всі музеї були безкоштовні для гуглерів в місті. Це класно, приємно, але важливо серед всіх цих бонусів не втратити основне. Ми всі зібралися, щоб робити продукт. Думаю, деякі люди в цьому трішки губилися, але задача менеджерів допомогти сфокусуватися і знайти правильний баланс між роботою і життям.
Про зарплати в Google
Якщо ми зайдемо на сайт Glassdoor, то знайдемо там інформацію про приблизні зарплати в Google залежно від позиції. У мене була зарплата ближче до вищої планки. Також на Glassdoor не вказані бонуси та акції, які теж отримують практично всі співробітники. За 4,5 роки зарплата зросла майже у два рази.
Про вартість життя в Нью-Йорку
Як я вже казав, місяць оренди нашої двокімнатної квартири з іншим гуглером коштував $4400. В середньому ж в хорошому районі Нью-Йорку однокімнатну квартиру можна орендувати за $3300 в місяць. Якщо жити подалі від Мангеттена, вартість зменшується на 20%-30%, при цьому площа квартири збільшується. Це все без урахування комунальних послуг. В середньому на це витрачається близько $150-$300 на місяць.
Проїзд у метро і автобусі коштує $2,75. Місячний проїзний — $121. Якщо проїзний оформлює роботодавець, то його можна отримати зі знижкою в приблизно 40%.
В середньому похід у супермаркет органічної їжі Whole Foods в Нью-Йорку обійдеться в $100. Це їжа на 1,5 людей (я харчувався в основному в Google) на тиждень. Після покупки Whole Foods компанією Amazon, ціни дещо подешевшали. Ціна курячого філе становить близько $15/кг, яловичина коштує від $20 до $40 за кілограм.
Якщо говорити про розваги, то, наприклад, похід у ресторан середньої вартості на двох людей буде коштувати $40-$60. Ціна квитка у кінотеатр — $15. Музеї коштують по-різному — від добровільної пожертви до $20. В Нью-Йорку варто ходити на бродвейські шоу. Ціни стартують від $200 до декількох тисяч доларів. Мобільний зв’язок в Нью-Йорку обійдеться від $45 до $100.
На мою думку, якщо у Нью-Йорку ти заробляєш на сім’ю менше, ніж $200 000 на рік, то тобі буде досить важко жити
Сім’я — це дві-три людини. Коли я став жити з дружиною, ми жили у Вільямсбургу, це район Брукліна, перший район після Мангеттену. У нас був такий дорогуватий район, але там було дуже класно, мені там дуже подобалося.
Моє відчуття — це $200 000 до податків, а у Штатах відносно високі податки, тому мені здається, що менше цієї суми жити буде вже не дуже комфортно. Потрібно буде себе якимось чином обмежувати.
Про медицину в США
В США дорога медицина. Є, звичайно, дуже хороша, вони вміють працювати зі складними випадками. Я б сказав, що середня медицина іноді кульгає. Все як і всюди: можна потрапити до хорошого лікаря, а можна до поганого.
В США є така річ, що медицина ставиться до клієнта, як до гаманця. Чим більше аналізів буде зроблено, тим більше грошей вона отримає. Звичайно, це плюс, коли тобі роблять більше додаткових аналізів, але мінус в тому, що це дорого. Мені пощастило, я працював в Google, у мене було страхування. Але не у всіх людей воно є, і це може бути дуже-дуже дорого.
Мені здається, крім того лікарі трішки залякують людей рідкісними діагнозами, які після тих аналізів не справджуються. Зрозуміло, що цього рідкісного діагнозу немає, але це стрес для людей. У мене було декілька таких історій у знайомих, і це було не дуже добре.
Про повернення до Києва і роботу над власним проектом
Через особливості міграційної системи в Америці моя дружина Аня не могла працювати. Тому вона вирішила заснувати власний освітній проект в Києві. Ми якраз розуміли, що освіта – це важлива річ, протягом життя я багато вчився.
На момент, коли я пішов з Google, Аня вже 2,5 роки працювала над проектом. Я зрозумів, що досяг в компанії всіх своїх цілей. Я розумію, як працює велика компанія, ми побудували продукт, який заробляє багато грошей для Google. На якомусь етапі ми вирішили, що цим проектом потрібно зайнятися або фул-тайм в Києві, або все закрити і розвивати кар’єру в США. І зробили вибір на користь першого варіанту.
Наш проект — це освітня академія Mate Academy. Я приєднався з першого квітня до проекту фул-тайм. Ми вчимо людей безкоштовно і допомагаємо їм знайти роботу. Тільки після цього вони нам платять відсоток від зарплати. Зараз ми вчимо програмуванню і тестуванню. В нас є експертиза, як дійти в Google і Facebook, і ми з радістю нею поділимося зі всіма, хто ставить перед собою таку ціль.
Так історично склалося, що ми розпочали Mate academy тут, а не у США. Але глобально я вірю в те, що із освітою все погано не тільки в Україні. Ми точно не ФОКУСуємось лише на одній країні, ми довгостроково будемо рости і розвиватися.
Про різницю між життям у Києві та Нью-Йорку
Можна багато чого критикувати і в Києві, і в Нью-Йорку. У Нью-Йорку з часом метро ставало все гіршим і гіршим. Через рік я б не міг жити у себе на районі, тому що тунель, який об’єднував мій район з іншим, затопило під час урагану. Цей тунель досі не реконструювали, і тільки-тільки планують це зробити в 2019 році. В Нью-Йорку теж є бюрократія, як і в Києві. Коли я платив податки, мені штат повертав податки дев’ять місяців, неймовірно довго. Були також випадки, коли мені хамили люди в держустановах.
Зараз мені абсолютно комфортно жити в Україні. З точки зору якості життя практично нічого не змінилося, в нас трішки гірша інфраструктура, але є кращі якісь інші речі. Мені, наприклад, не треба чекати годину у черзі, щоб сходити на бранч.
З мінусів Києва — це, наприклад повітря, воно тут брудне. Загалом вулиці менш чисті, значно більше пилюки. Є багато ділянок, де лежить просто земля. Коли падає дощ, все тече, а потім автомобілі піднімають цю пилюку. Це відчувається. В Нью-Йорку чистіше повітря. Але мені подобається Київ, і я бачу, що місто розвивається.
Раніше AIN.UA розповідав про релокейт українця Євгена Буйницького у Франкфурт.