Оскільки в перспективі 1-2 років нас чекає автоматичний обмін банківськими даними між країнами, то спробуємо допомогти українцям з діаспори розібратись, чи хоче від них податки наша фіскальна служба. Тим більше що є судова справа, яка показала, що може таки вимагати сплату — дивіться додаток 1.
Податковий резидент України платить податки державі України з усіх своїх доходів, включаючи доходи з іноземних джерел. Податковий НЕрезидент – платить доходи тільки з джерел в Україні. Відповідно ключове питання «Резидент» чи «НеРезидент»?
Логіка згідно податкового кодексу України наступна:
Повна версія тексту з ПКУ є у додатку 2. Виглядає так, що нерезидент прописаний від зворотного. Тому, згідно роз’яснень ДФС, громадянин України має довести відсутність інших критеріїв резидентства: місце постійного проживання, центр життєвих інтересів (більш тісний зв’язок з Україною), перебування на території України протягом 183 днів.
Також прямо в ПКУ є уточнення «Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.»
Розглянемо 3 кейси:
- Програміст живе разом з родиною і працює в США. Офіційну процедуру виїзду на постійне місце проживання не пройшов, однак ФОП закрив і в Україну їздить у відпустку 2 тижні на рік.
Висновок: не видно підстав хвилюватись щодо податків України, навіть якщо паспорт громадянина України і власне громадянство залишились.
- Українка офіційно орендує житло в Берліні, працює на місцевий стартап. Сім’ї поки немає. Паралельно фрілансить і отримує деякі доходи на ФОП в Україні. В Україні провела 1,5 місяці минулого року.
Висновок: Ризик, що податкова вимагатиме податки, є, в основному через ФОП. Але це запрацює тільки при автоматичному обміну інформацією. І шансів відстояти своє нерезидентство в суді, показавши особисті, робочі, культурні зв’язки з Німеччиною, багато.
- Українець працює на україно-американську компанію, багато часу проводить у відрядженнях по всьому світу, в жодній з країн не більше 183 днів в рік. Має квартиру у Львові. Неодружений. ФОП в Україні, виплати отримує як контрактор з США.
Висновок: Потрібно більше інформації про центр життєвих інтересів, однак квартира, ФОП і громадянство України вказують, що потрібно платити податки в Україні.
Є ще договори між країнами про уникнення подвійного оподаткування для заліків, однак вони надмірно ускладнять нашу статтю і не впливають на резидентство з точки зору України.
Додаток 1
07 листопада 2017 року К/800/22804/17
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору ОСОБА_4 за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 на підставі наказу від 07.11.2016 №544-П, та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.2016 №0053581306, №0053591306.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017, позов задоволено.
Судами попередніх інстанцій встановлено та не спростовано відповідачем, що позивач у період з 22.10.2014 по 25.03.2016 проживав у м. Стразбурзі (Франція), орендував разом з дружиною ОСОБА_6 житло, що підтверджується договором оренди, який долучено до матеріалів справи.
Також судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_6, яка є дружиною позивача та матір’ю його малолітніх дітей, з 2007 року постійно працює в Раді Європи у м. Стразбург, Французька Республіка. Діти позивача народились та проживають у м.Стразбург, Французька Республіка.
Судами попередніх інстанцій також зазначено, що згідно даних наявної в матеріалах справи копії довідки за підписом заступника директора Програми Розвитку ООН з операційних питань в Україні, ПРООН з позивачем було укладено контракти на надання експертних послуг від 23.12.2014 та від 27.07.2015.
Згідно довідки Державної прикордонної служби України позивач перебував на території України сукупно протягом 2015 року менше 183 днів.
За встановлених судами попередніх інстанцій обставин даної справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок цих судів про те, що у 2015 році позивач мав місце постійного проживання та тісні особисті та економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) у м. Стразбург, Французька Республіка (де і було останнім отримано дохід), а тому позивач у періоді, що перевірявся відповідачем, не був резидентом України в розумінні Податкового кодексу України та, як наслідок, не був у вказаному періоді платником податку на доходи фізичних осіб у відповідності до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України та платником військового збору у відповідності до пп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.
Додаток 2 (витяг ПКУ)
Резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні (пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності.
Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.
Якщо всупереч закону фізична особа – громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.
Додаток 3
Доходи, отримані з джерел за межами України перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Автор: Любомир Остапів, партнер iPlan.ua и засновник «Сімейного бюджету»