AIN.UA » Вопросы, Государство, Мнения, Социальные медиаПідвищився ризик податкових перевірок IT-компаній в Україні. На що треба звернути увагу
EN

Підвищився ризик податкових перевірок IT-компаній в Україні. На що треба звернути увагу

4620

Платники податків мають бути захищені від частих візитів представників фіскальних органів та їхнього бажання «домовитись». Періодичність податкових перевірок повинна корелювати з ризиком ухилення від сплати податків. Чим він нижчий, тим рідше мають турбувати.

Але у травні 2018 року, непомітно для широкого загалу IT-індустрії, до Порядку формування графіку перевірок включили дві новації, яку значно підвищують вірогідність візиту перевірки з ДФС.

Експерт фінансово-правового комітету асоціації «ІТ України» Андрій Попович розповів у колонці для AIN.UA, на що треба звернути увагу IT-компаніям, щоб застрахувати себе від таких перевірок.

Принцип «чим нижчі ризики, тим рідше перевірки» закріплено в статті 77 Податкового кодексу, а також у Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів від 02.06.2015 № 524.

Кожна компанія оцінюється Державною фіскальною службою на предмет ризику ухилення від сплати податків. Для цього використовується набір критеріїв, які поділені на три групи: з високим, середнім та низьким рівнями ризику. Компанії з низьким ризиком несплати податків можуть перевірятися раз на три роки, тоді як з високим – щороку.

Документальна планова перевірка може бути проведена лише в тому випадку, якщо компанію включено до плану-графіка (!). Ця норма захищається на практиці: у червні 2018 року Верховний суд ухвалив рішення на користь платника податків, який оскаржив перевірку без включення до плану.

План-графік документальних планових перевірок складається на рік та оприлюднюється до 25 грудня на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України. Платники податків включаються до плану-графіка з обґрунтуванням такої необхідності та посиланням на критерії ризиковості. План може коригуватися протягом року, тому необхідно слідкувати за оновленнями.

При формуванні плану-графіка на наступний рік враховуються показники фінансової звітності компаній за 9 місяців поточного року, оскільки він затверджується та оприлюднюється ще до закінчення року. Це означає, що аргумент платників на зразок «показники вирівняються за підсумками року» не працює. Компанії, у яких періодом для податку на прибуток платника податків є календарний рік, аналізуються на підставі показників за попередній рік.

До плану в першу чергу включаються компанії, які мають щонайменше три критерії високого ступеня ризику та обсяги доходів яких становлять

  • від 100 млн грн на рік, якщо вони зареєстровані в ДФС у Дніпропетровській, Київській областях, м. Київ;
  • 50 млн грн – у Запорізькій, Львівській, Миколаївській, Харківській областях;
  • 20 млн грн – в інших управліннях ДФС.

Непомітно для широкого загалу IT-індустрії у травні 2018 року до Порядку додано дуже важливий критерій з високим ступенем ризику: «різниця між собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) та чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) не перевищує 10 відсотків собівартості реалізованої продукції».

Інакше кажучи, якщо «валовий прибуток / собівартість реалізованої продукції» 10% або менше, то зростає ймовірність податкової перевірки.

Економічний зміст нового критерію дійсно може вказувати на суттєвий ризик ухилення від сплати податку, оскільки при низькій маржинальності продукції згенерованого валового прибутку може просто не вистачити на покриття решти витрат. Компанія отримає збиток, а значить, не заплатить податку на прибуток у бюджет.

Однак цей критерій не враховує специфіки бізнесу. Як відомо, більшість IT-компаній в Україні аутсорсингові та мають нижчу маржинальність у порівнянні з продуктовими. Компанії використовують модель cost+, додаючи до собівартості продукції та решти операційних витрат у середньому 5-6%, при цьому частка останніх може бути незначною. У результаті валовий прибуток може не перевищувати 10% собівартості реалізованої продукції. Таким чином, поява нового критерію автоматично підвищила ймовірність податкових перевірок таких IT-компаній.

Другий критерій (поки середнього рівня ризику), за яким всі IT-компанії отримують ще один бал не на свою користь, звучить так: «нарахування та виплата доходів за ознакою 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), визначеною Довідником ознак доходів, у сумі понад 5 відсотків загального обсягу доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за правилами бухгалтерського обліку».

Тобто, якщо сума закупівлі послуг у ФОПів більша за 5% від виручки та інших доходів компанії, то підвищується ймовірність податкової перевірки.

Загалом, Порядок містить значну частину критеріїв, за якими IT-компанія може потрапити до плану перевірок. Ми відібрали найактуальніші з них та прокоментували потенційні ризики.

Зміст наказу

Коментарі та поради

Високий ризик:

 

Рівень зростання податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування.

Компанія може потрапити до плану перевірок за цим критерієм при суттєвому зростанні витрат, що не капіталізуються. У зв’язку з цим під час планування бюджету та його перегляду особливу увагу необхідно звертати на такі витрати: адміністративні витрати; маркетингові кампанії; резерви для виплати бонусів та інші резерви; виплати відсотків за кредитами; поточні ремонти; придбання (при МСФЗ) та введення в експлуатацію (при ПСБО) значної кількості основних засобів, особливо з ціною, нижчою за рівень капіталізації, тощо.

Рівень сплати податку на прибуток нижчий на 50 та більше відсотків за рівень сплати податку за відповідною галуззю.

Те саме, що і в попередньому пункті. Крім того, якщо компанія здійснює оптимізацію податку на прибуток, необхідно слідкувати за податковою віддачею конкурентів.

Здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів — засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.

Протидія оптимізації податку на прибуток. Відповідає останнім тенденціям трансформації українського законодавства.

Наявність інформації правоохоронних органів, структурних підрозділів органів ДФС про ухилення від оподаткування та/або щодо взаємовідносин із платниками податків: які мають ознаки фіктивності; реєстрацію яких скасовано у судовому порядку; стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності протягом двох податкових (звітних) періодів; які знаходяться в розшуку; які визнані банкрутами; стосовно яких розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування; щодо яких порушено кримінальні справи, які пов’язані з ухиленням від сплати податків, зборів (платежів), єдиного внеску та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Необхідно перевіряти контрагентів не лише до початку роботи з ними, а й протягом усього строку співпраці. Інформацію можна перевіряти самостійно з відкритих джерел або замовляти такі послуги.

Здійснення виплати доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі тощо) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах.

Протидія оптимізації податку на прибуток. Відповідає останнім тенденціям трансформації українського законодавства.

Інші витрати перевищують 30 відсотків загальних витрат операційної діяльності.

Необхідно ретельно перевіряти правильність класифікації витрат.

Декларування від’ємного значення фінансового результату від операційної діяльності.

Те саме, що в першому пункті.

Наявність інформації про ухилення від оподаткування, отриманої із зовнішніх джерел.

Потенційний ризик тиску з боку фіскальних органів із формулюванням «невстановленими особами надано інформацію».

Здійснення платниками податків коригування звітності шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці понад 30 відсотків.

При малому розмірі фінансового результату до оподаткування, визначеному за правилами бухгалтерського обліку, абсолютно законні та обґрунтовані податкові коригування можуть перевищити зазначений поріг.

Здійснення операцій з реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) нижче собівартості.

Якщо компанія реалізує товар, необхідно робити тест на NRV, тобто перевіряти, чи він не знецінився, перед тим, як його продати. Крім цього, варто пам’ятати, що наразі на суму збитку від реалізації нараховується ПДВ.

Сума інших операційних витрат, витрат на збут та адміністративних витрат перевищує собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

У компаній, які мають ТОВ, але проводять більшість операцій поза його межами, зростає ризик потрапити до плану перевірок.

Інші операційні витрати перевищують суму матеріальних затрат та витрат на оплату праці.

Те саме, що в попередньому пункті.

Середній ризик:

 

Декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом двох податкових (звітних) періодів за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний квартал, або протягом одного податкового (звітного) періоду за умови, якщо податковим (звітним) періодом є календарний рік.

Те саме, що в першому пункті.

Здійснення експортних операцій щодо товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.

Протидія оптимізації податку на прибуток. Відповідає останнім тенденціям трансформації українського законодавства.

Зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20 відсотків загальної суми нарахованого єдиного внеску за останні 12 місяців, що передують звітному.

При скороченні чисельності штатних працівників, наприклад при переході на замовлення послуг у ФОП, необхідно оцінювати ефект щодо скорочення суми ЄСВ та враховувати це при формуванні графіка таких змін.

Наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5 млн грн або понад 5 відсотків загальних обсягів постачання, але не менше 100 тис. грн.

Протидія оптимізації податку на прибуток. Відповідає останнім тенденціям трансформації українського законодавства.

Інші операційні витрати більше інших операційних доходів.

У багатьох IT-компаній основними операціями, які включаються до цих статей, є курсові різниці. Згідно з положеннями ПСБО, курсові різниці відображаються розгорнуто: доходи – у інших операційних доходах, витрати – у інших операційних витратах. Коливання курсу гривні відносно іноземних валют не на користь компанії автоматично підвищує ризик податкової перевірки.

Положення МСФЗ дозволяють відображати результат від курсових різниць згорнуто. Однак якщо він негативний, то інші операційні витрати можуть перевищити інші операційні доходи.

Таким чином, останні зміни до правил відбору компаній для проведення планових документальних перевірок додали один новий критерій високого ступеня ризику, який на думку фіскальних органів, може вказувати на ухилення від сплати податків.

Ураховуючи положення порядку відбору компаній для податкових перевірок, це підвищує ймовірність проведення перевірок та їхню періодичність. У зв’язку з цим для зменшення частоти візитів представників податкових органів компаніям доцільно регулярно порівнювати власні показники з критеріями ризиковості Порядку та враховувати їх при плануванні діяльності.

Також варто регулярно перевіряти на офіційному веб-сайті ДФС, чи не внесено компанію в план-графік перевірок, оскільки він коригується щомісяця. І хоча нова редакція Порядку може застосовуватися з дня затвердження, найбільший ефект варто очікувати при складанні плану перевірок на наступний 2019 рік.

І на завершення: податкова перевірка рано чи пізно все одно прийде, і це нормально. Однак важливо, щоб бізнес був захищений законом від необґрунтовано частих візитів фіскальних органів, оскільки це впливає на умови ведення бізнесу та конкурентоспроможність країни на шляху побудови сильної IT-індустрії.

Автор: Андрій Попович, PhD, експерт фінансово-правового комітету асоціації “ІТ України”, Lead Finance Manager в Alcor

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

Смотреть комментарии

Комментарии | 0

  • Бизнес на госданных
  • Съемки на YouTube
  • ФОП для IT
  • Revolut
  • Бизнес в e-commerce
  • Продавать в интернете
  • Спецпроекты
  • Безопасность номера

Поиск

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: