прислать материал
AIN.UA » Интервью, Лучшее, МненияБогдан Жукевич: «В Україні не знають, що в Польщі є стільки доступних грошей для стартапів»

Богдан Жукевич: «В Україні не знають, що в Польщі є стільки доступних грошей для стартапів»

3818 1

Богдан Жукевич встиг попрацювати в Lenovo і IBM, польскому венчурному фонді, космічному стартапі. Тепер він запускає проект в Китаї, пов’язаний із бізнес-туризмом. Редакція AIN.UA поговорила з Богданом про те, як відразняється робота в великій корпораціх від роботи у стартапі, як влаштований польський ринок венчурних інвестицій та чи варто українцям шукати там гроші.

Як потрапили у сферу технологій?

Ще коли вчився в Україні, мені було цікаво читати про нові технології і бізнеси, які створювались навколо них. Пізніше, коли потрапив на магістратуру в Словаччину, став знайомитись там з людьми, які створювали стартапи, і ця тема затягувала все більше. Ближче до закінчення університету почав шукати роботу, яка була б пов’язана із стартап-середовищем, а оскільки Словаччина все таки не була сильно розвинена в цій сфері, звернув увагу на сусідні країни. Так знайшов у Гданську венчурний фонд Black Pearls, який вважається одним з найбільших в Польщі.

На той момент у вас не було досвіду в стартапах або IT-компаніях, як потрапили до фонду?

Так, без досвіду отримати таку роботу було досить важко, тому я запропонував фонду працювати в них деякий час безкоштовно і якщо їм сподобається якість моєї роботи, вони зможуть мене повноцінно працевлаштувати. А щоб не померти з голоду, поки буду працювати безкоштовно, я вирішив зробити це як стажування в рамках програми Erasmus.

Є там одна з програм, яка називається Erasmus for Young Entrepreneurs – Erasmus для молодих підприємців. Через цю програму можна знайти собі компанію для стажування, а Erasmus дасть стипендію на час програми. Всі сторони це влаштовувало, і я почав готувати документи для стажування і візи в Польщу. Але через певні бюрократичні процедури процес затягнувся, а оскільки я саме закінчив університет, мій дозвіл на проживання в Словаччині закінчувався і з’явився ризик, що я не встигну завершити процес подачі на Erasmus. Тому я вирішив на деякий час влаштуватись на роботу в Братиславі, водночас використати можливість дізнатись, як влаштована робота в корпораціях. Так я опинився в IBM.

Можна детальніше розказати, як потрапили в ІВМ?

В Братиславі багато міжнародних корпорацій, Dell, Lenovo, Siemens, AT&T, IBM та інші. Локальні офіси досить великі (в IBM тоді працювало 2000 людей) і в них сильна плинність кадрів, тому вони готові наймати студентів. Тому, коли ще навчався в університеті, пішов на безкоштовне стажування до Lenovo. Коли виникла потреба залишитись в Словаччині довше, щоб встигнути підготувати документи для Erasmus і переїзду в Польщу, подався до кількох корпорацій: серед тих, куди пройшов, IBM був найцікавішим варіантом.

Чи важка була співбесіда в ІВМ, на яку посаду попали?

Це була позиція фінансового аналітика з фокусом на контроль за доходами і коштами при співпраці з кількома великими клієнтами.

В принципі, співбесіди в такі корпорації досить типові. В IBM це було телефонне інтерв’ю, а пізніше зустріч з HR-ом і менеджером, з яким пізніше будеш працювати. Особливістю IBM були тести як один з етапів відбору. Це досить специфічні тести на логіку і математику, які IBM сама розробляє і використовує при прийомі на роботу в усіх країнах. Але приклади цих тестів є доступні в інтернеті, тому я заздалегідь потренувався і знав, чого очікувати.

Чи були якісь складнощі в оформленні документів для переїзду до Польщі?

Для мене уся складність на той момент полягала лише в необхідності додаткового часу, щоб підготувати усі документи спочатку з Erasmus, а пізніше на їх основі оформити візу в Польщу. Коли документи зі сторони Erasmus були готові, Польське консульство в Братиславі спрацювало дуже швидко. Вже коли після закінчення візи подавався тут на картку резидента, то було дещо складніше. Через велику кількість працівників з-за кордону, процес розгляду документів триває дуже довго – інколи більше року.

Як зрештою влаштувались у фонд?

Домовленість з фондом була з самого початку, і коли виникла затримка з документами, я влаштувався на роботу в Словаччині, ми продовжували бути в контакті. Фонд допомагав з усіма формальностями, поки врешті все не було готове до переїзду. Тоді після 10 місяців роботи в IBM я звільнився і переїхав до Гданська.

Можете трохи розказати про свою роботу у фонді?

Одразу після переїзду я допомагав з організацією акселератора, де фонд був частково залучений, а пізніше повністю сфокусувався на аналізі стартапів під інвестиції. Нам на пошту приходили презентації різних проектів і я робив аналіз по кожному з них (наскільки це взагалі має сенс), передавав свій аналіз з коментарями до інвестиційних директорів.

За якими критеріями оцінювали: чи варто про цей стартап думати, чи одразу на смітник?

Що проект нам не підходить, часто було видно одразу, без якогось глибокого аналізу. Грубо кажучи, якщо людина сама без команди і досвіду збирається будувати адронний колайдер, то це не наша тема. Але якщо показана сильна команда з досвідом, чітко описано проблему, яку вони хочуть вирішити, їх продукт, ринок, конкуренція і т.д., ми все це детально аналізуємо. Чи відповідає інформація дійсності, чи справді така проблема існує, чи наведені цифри реальні. Те саме стосується і конкуренції: стартапи часто пишуть, мовляв, ми поза конкуренцією або всі конкуренти слабші за нас. Але часто загуглити і перевірити це займає кілька хвилин… Це досить банальні помилки.

До речі, ми кілька разів виїздили і на стартап-івенти до України, зустрічалися із командами, аналізували їх.

Ви писали у Facebook, що потім встигли попрацювати ще й в космічному стартапі, і в акселераторі, як так вийшло?

Насправді все це пов’язано: і фонд, і акселератор, і стартап. В якийсь момент у фонді відбулися структурні зміни, і вони запропонували мені перейти в один зі стартапів, в який фонд інвестував – Blue Dot Solutions. А акселератор – це один із проектів цього стартапу.

Чим займається цей стартап?

Це стартап, де зібралися ентузіасти, які з дитинства захоплюються і цікавляться космосом, мають своє медіа на цю тему, найбільше у Польщі.  Їхні проекти пов’язані з космосом, але це не будування ракет, це використання космічних технологій у більш побутових речах. Один з їхніх проектів: система для аеропортів, яка на основі GPS відслідковує місце перебування обслуговуючого транспорту і допомагає оптимізувати його переміщення аеропортом. Ще один проект: використання знімків з супутників та алгоритму, щоб будувати теплову карту міста.

Акселератор Space3ac – це також один з проектів цього стартапу. Раніше він був сфокусований на космосі, а тепер спектр тем більш широкий. Набір, який ми недавно провели, був націлений на стартапи та фірми з-за кордону. За правилами акселератора, стартапам, які були вибрані, потрібно зареєструвати в Польщі компанію (це може бути дочірня фірма вже існуючої компанії). Таким чином польська влада хоче стягувати до країни інноваційних людей, інноваційні проекти. Стартапи отримують гранти до 45 000 євро, з лютого уже почалася програма акселерації з відібраними стартапами. У нас в цьому наборі є команди з США, Німеччини, Норвегії, Бельгії, Австралії. Є і три команди з українськими фаундерами, які зареєстровані в інших країнах: VRNET в Естонії, Molfar у Великобританії і Andcards в Кореї.

Попри те, що ми тільки почали акселерацію цього набору, в нас недавно відкрилося два набори на наступні акселератори під брендом Space3ac. Кожен з них має дещо іншу тематику, але знову, стартапи, які пройдуть, отримують до 45 000 євро грант, три місяці акселерації і велику локальну фірму, яка може стати першим клієнтом стартапа в Польщі.

Можете порівняти український ринок стартапів та венчурного інвестування і польський?

Хоча я слідкую за українськими стартапами з Facebook, або з AIN.UA, не можу сказати, що дуже добре знаю український ринок.

В Польщі для стартапів досить багато можливостей отримати фінансування. Тут десятки венчурних фондів, акселераторів, які дають фінансування і гранти. Цікаво, що усе назване пов’язане з державною підтримкою. Щороку держава виділяє значні кошти на розвиток інновацій: йдеться про сотні мільйонів євро.

Наприклад, майже всі венчурні фонди тут отримують дотації. Вносять у фонд, скажімо, 20% його вартості, а від держави отримують 80%. Через те, що фонди отримують підтримку від держави, вони діють в певних рамках. Наприклад, після останніх змін, осінню минулого року, фонди, які отримували фінансування в рамках однієї з найбільш популярних державних програм, не можуть інвестувати в один стартап більше ніж 200 000 євро.

Схожа ситуація з акселераторами: майже усі вони фінансуються в рамках державних програм. Стартапи в них, крім програми менторства, зазвичай отримують до 50 000 євро без потреби віддавати частку в компанії.

Третім джерелом фінансування для стартапів тут є прямі державні гранти, які держава видає в рамках різних програм підтримки розвитку технологій. Стартапи описують свій проект, його бюджет і подаються на відкриті конкурси. Тут є можливість отримати гранти навіть понад 2 мільйони євро на реалізацію конкретного проекту.

Якщо фонди у Польщі залежні від державних коштів, чи це накладає якісь обмеження на їх роботу і стартапи, з якими працюють?

Так, через те, що частина коштів, які інвестує фонд, це державні гроші, держава накладає певні зобов’язання на фонди, і це відбивається на тому, що вноситься у інвестиційний договір зі стартапом. Наприклад, це може стосуватись певних вимог при наступних раундах інвестицій, які бере на себе стартап. Тим не менш, попри додаткові вимоги, це реальні інвестиції, і якщо ви не Facebook і інвестори самі за вами не ходять, тоді це непоганий варіант. Коли польський інвестор пропонує вам інвестиційний договір, ви маєте можливість все вивчити і оцінити, наскільки вам підходять ті вимоги.

Чи є сенс українському стартапу іти в Польщу за грошима?

Так. В Україні відомо кілька прикладів, коли українські стартапи отримували венчурні інвестиції від польський інвесторів. Але для мене дивно, що їх не так вже й багато. В Україні більшість не обізнані тим, що в Польщі є така кількість доступних грошей для стартапів та технологічних фірм. Звісно, є нюанси: наприклад, щоб отримати гроші, потрібна юрособа у Польщі.

Якщо я – стартап і шукаю грошей у Польщі, як мені знайти хороший фонд, ви казали, їх на ринку багато?

Польські фонди – дуже різні. Є ті, які вже дуже багато років на ринку, а є фонди, які один раз отримають державну підтримку, видадуть всі гроші на інвестиції і на цьому з тих чи інших причин закінчують свою активність. Фонди, які професійно підходять до своєї роботи і намагаються рости, видно одразу. Вони активні, їздять на міжнародні заходи, роблять спів-інвестиції разом з відомими іноземними інвесторами. Банально введіть запит у Facebook і подивіться на активність цього фонду в медіа. Наприклад Black Pearls на ринку вже багато років, вони співпрацюють з багатьма закордонними фондами та інвесторами, а останню інвестицію робили разом із співзасновником Skype Яаном Таллінном.

 

Можете порівняти ваш досвід роботи в великій корпорації, у фонді, у стартапі? Чи ви зараз задоволені тим де ви врешті-решт опинилися?

Кожне з цих місць має свої особливості.

Корпорація – це зразок злагодженості усіх процесів. З точки зору працівника це дуже стабільна і передбачувана робота. Одна з найкращих речей в корпорації: в одному місці зібрано багато молодих цікавих людей з різних країн. Це хороше середовище для спілкування. Слабка сторона: якщо шукаєш креативної роботи і динаміки, це не найкраще місце.

В фонді все зовсім інакше. Невелика команда. Більшість людей вже з серйозним досвідом. Можна зрозуміти, як організація працює як цілісність (чого не можна було зрозуміти в корпорації, бо там бачиш лише її малу частину). Тут було цікаво, бо кожного дня, аналізуючи черговий проект, можна було занурюватись в абсолютно нову сферу. Одного дня ти читаєш про ринок масел з промислової коноплі, іншого – про зарядні пристрої для електричних автомобілів, потім про нові методи діагностики раку грудей. Було цікаво порівнювати, які висновки робиш сам з інформації про стартапи, а як про це міркує партнер фонду, який має вже набагато більший досвід. Стартап – це більше творчий хаос, часто все йде шкереберть, зате є постійний драйв. А акселератор – це атмосфера спілкування з крутими людьми зі стартапів, які мають пристрасть, запал. Зараз якраз роблю кілька своїх проектів.

Розкажіть про них?

Із товаришем відкрили в Гонконзі компанію, яка називається Asia & Partners. Робимо там тури в китайські компанії для для шкіл MBA і компаній з Європи. Студентам MBA і керівникам фірм цікаво побачити, як влаштований бізнес в Китаї, ми підбираємо для них компанії під напрямки, що їх цікавлять, і організовуємо візити на фабрики, зустрічі з топ-менеджерами і підприємцями, а також всю логістику – готелі, ресторани, автобуси. До цього часу робили такі тури тільки для українських та європейських бізнес-шкіл та бізнесу, а зараз вперше організовуємо такий тур для відомої бізнес-школи з США.

Ще один проект, який зараз тільки готую, націлений на допомогу українським і білоруським стартапам в написанні грантів на фінансування технологічних ідей в Польщі. Як вже згадував, тут уряд виділяє великі кошти на грантові програми для інноваційних проектів, отримати їх можуть і громадяни України, вистачить лише мати зареєстровану юридичну особу і правильно написати грантове подання. Через такі програми можна отримати від десятків тисяч до понад двох мільйонів євро. Але варто розуміти що державні програми не дають ці гроші під саму ідею. Зазвичай, стартап повинен мати 20-30% від вартості проекту самостійно і тоді держава може надати решту. В рамках цього ж проекту хочемо допомагати нашим стартапам знаходити польських інвесторів. Офіційно ми ще не стартували, але через знайомих вже починають писати перші стартапи.

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

Добавить комментарий

Такой e-mail уже зарегистрирован. Воспользуйтесь формой входа или введите другой.

Вы ввели некорректные логин или пароль

1 комментарий

по хронологии
по рейтингу сначала новые по хронологии

Райдужний опис.

Тепер ще краще зрозуміло, чому чи не головною умовою відбору у таких програмах є відповідність шаблону, а не реальна цінність проекту. І чому поширена пропозиція "написання грантів".

Дійсно, важко оцінити суть проекту, і дати зважений зворотній зв'язок замість стандартної відписки, коли перед очима: то про одне, то про друге, то про третє, а цілісного досвіду не вистачає.

Поиск

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: