AIN.UA » Вопросы, МненияSupTech, RegTech та FinTech — що це таке і у чому різниця: пояснює експерт НБУ
EN

SupTech, RegTech та FinTech — що це таке і у чому різниця: пояснює експерт НБУ

1567

Віктор Курцев, керівник проекту SupTech у Національному банку України, пояснює, як пов’язані між собою новітні технології у сфері фінансових послуг, наглядові технології та технології, які оптимізують комплаєнс.

Сьогодні банки та інші фінансові установи завзято розповідають про плани впровадити якісь FinTech (financial technologies — фінансові технології) рішення. Центральні банки з не меншою пристрастю обіцяють пропустити всіх крізь жорна SupTech (supervisory technologies — наглядові технології) та RegTech (regulatory technologies — регуляторні технології). Що це взагалі таке та чим відрізняються ці технології?

FinTech

Стрімкий розвиток інформаційних технологій неминуче призводить до того, що їм шукають застосування у різних сферах життя. Фінансова сфера не є винятком. Ми з вами вже повсякчас користуємось все новими й новими сервісами: мобільними додатками для здійснення платежів та переказів, купівлі валют, онлайн-банкінгом для підприємств та фізичних осіб, безконтактними розрахунками, хтось може інвестувати у криптовалюти. Все це та багато іншого ми називаємо FinTech.

Проаналізувавши основні підходи до визначення явища FinTech можна сказати, що це — набір технологій, які направлені на більшу доступність фінансових послуг для споживачів.

Це призводить до win-win результатів: споживач отримує більше якісних та доступних послуг, водночас витрачає на їх отримання мінімум часу, а надавачі фінансових послуг продають більше послуг із меншими витратами ресурсів.

SupTech

Розвиток FinTech звісно вимагає від регуляторів фінансових ринків та наглядових органів адаптації своїх підходів та оцінки ризиків, оскільки нові продукти не завжди зрозумілі та контрольовані. Можна сказати, що SupTech з’являється у відповідь на розвиток FinTech. Однак це твердження не зовсім коректне, тому що наглядові органи та регулятори використовують здебільшого SupTech/RegTech рішення саме для більш автоматизованого та алгоритмізованого нагляду та регулювання вже існуючих фінансових продуктів/установ.

SupTech можна визначити як набір технологій, які використовують наглядові органи та регулятори ринків для виконання своїх функцій та адміністративних задач.

SupTech передусім асоціюється із використанням Business intelligence (сучасні аналітичні платформи) рішень для цілей нагляду. Але цим не обмежується: існують приклади SupTech рішень, які, наприклад, унеможливлюють шахрайство шляхом переведення певних реєстрів та процесів на технології розподіленого реєстру. Блокчейн — найбільш відома технологія такого роду.  

Однією із історій успіху SupTech називають побудову системи звітування банків щодо операцій, які підлягають фінансовому моніторингу, яка була запроваджена у Мексиці. Там за 14 місяців було реалізовано проект, який суттєво спростив та скоротив витрати людських та часових ресурсів на отримання, валідацію та опрацювання звітів щодо підозрілих операцій. Суть проекту полягала у тому, що банки почали подавати AML (anti-money laundering — протидія відмиванню коштів) звітність через АРІ (аpplication programming interface — прикладний програмний інтерфейс), а не на дисках чи по пошті. Запровадження АРІ дозволило встановити вхідні контролі та перехресні перевірки, які унеможливлюють подати викривлений чи неповний звіт. Додатково до цього мексиканці змогли застосовувати штучний інтелект (artificial intelligence) для виявлення аномалій, які, як правило, свідчать про підвищений ризик відмивання коштів. 

У результаті час подання звітності скоротився з 1,5 днів до 0,01 секунди, ідентифікація операцій людей за 80 років, неповнолітніх  та компаній, які існують менше 3 років, скоротилась з одного тижня до трьох хвилин, середня кількість виявлених порушень у звітуванні зросла з 45 до 57 випадків.

RegTech

RegTech — це сукупність технологій, які оптимізують комплаєнс банку, тобто його систему контролю над виконанням нормативних вимог.

З часом RegTech інструменти банків почали проникати на сторону регуляторів. Відомі світові рішення, такі як платформа для стандартизації звітування як на стороні банку, так і на стороні регулятора Abacus від консалтингової компанії BearingPoint демонструють, як взаємне бажання спростити і водночас зробити регуляторну звітність максимально корисною призводить до того, що такі програмні комплекси з суто банківських стають двосторонніми. Тобто те, що створювалось для спрощення звітування банку, отримує інтерфейс на стороні регулятора, який разом із добре верифікованими даними отримує потужні інструменти аналізу та консолідації. 

Одним з найуспішніших на сьогодні рішень у галузі RegTech вважається комерційна платформа AuRep, яка об’єднує 90% банків Австрії. Це рішення існує на платформі згаданого вище Abacus. Принцип її роботи полягає у тому, що регулятор та банки мають спільний інтерфейс звітності, який накопичує не чисельні таблиці, а саме дані. 

Тобто, уявіть собі, що регулятор отримує дані від одного банку одночасно в розрізі по 100 відділенням за 30 днів та ще й по трьом валютам. Наприклад, статистику щодо стану обслуговування кредитів (кредити, які обслуговуються; кредити, за якими є прострочення оплати менше 90 днів; та кредити, які не працюють) не 1800 (100 х 30 х 3) таблиць, а в одному масиві 18 тис. чисел, кожне з яких має свій унікальний ідентифікатор (номер відділення, день, валюта, сума заборгованості за кредитами однієї категорії заборгованості), що дозволяє за секунди подивитися як динаміку кожного відділення, так і динаміку по регіону або сукупності обраних відділень у будь-якому часовому інтервалі щодо кредитів будь-якого класу обслуговування. Для цього не треба буде вручну відкривати 1800 таблиць чи надбудовувати складні алгоритми екстракції даних з цих таблиць: дані ще на стадії збору подаються у максимально гранульованому виді, який дозволяє дивитися будь-які зрізи та комбінації.

Такий підхід називається data-centric (той, у центрі якого дані) на відміну від template-based reporting method, в основі якого лежить таблиця, шаблон, який набагато важче обробляти. Усі дані проходять контролі та верифікації та накопичуються у так званому basic cube (базовому кубі), який можна «крутити» у будь-яких проекціях. Очевидними перевагами цієї платформи є єдиний стандарт звітування майже по всій системі, контроль вхідної інформації, а також можливість у діалозі із регулятором визначати спільний стандарт відображення тієї чи іншої фінансової інформації. Чистота, швидкість, якість та скорочення витрат на звітування банками та обробку звітів регулятором — це основні переваги подібних систем.

У Національному банку України data-centric підхід застосовується ще з 1999 року, коли відбулось концептуальне переосмислення системи банківської статистики та звітування. Тобто в українському фінансовому регуляторі вже не перший рік реалізуються ініціативи, які підпадають під визначення SupTech/RegTech. Цікаво, що коли ми проаналізували міжнародний досвід, то з’ясували, що на сьогодні немає готових комплексних універсальних рішень щодо стратегії для центральних банків. У грудні 2018 року НБУ започаткував проект із впровадження наглядових технологій і втілює у життя його пілотну частину. Попереду розробка комплексної стратегії впровадження технологій у нагляді та регулюванні. 

Автор: Віктор Курцев, керівник проекту SupTech у Національному банку України.

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

Смотреть комментарии

Комментарии | 0

Последние новости
23 авг
Смотреть все
  • Продавать в интернете
  • Безопасность номера
  • Съемки на YouTube

Поиск

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: