AIN.UA » БизнесЯк і навіщо НБУ впроваджував пілотний проект «е-гривня»
EN

Як і навіщо НБУ впроваджував пілотний проект «е-гривня»

2762

Роман Гартінгер, начальник відділу інноваційних проектів Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ, розповів у своїй колонці для AIN.UA про проект «е-гривні»: підготовку, пілотний проект, а також складнощі на шляху впровадження.


Протягом останніх років на фоні неабиякого сплеску популярності крипто- і віртуальних валют непомітним для більшості наших співгромадян залишилося інше економічне явище. Разом з тим, воно знаходиться у фокусі пильної уваги професійного співтовариства центральних банків світу та економістів-дослідників. Англійською мовою це явище  називається – CBDC або Central Bank Digital Currency. Ми переклали його українською буквально – Цифрова Валюта Центрального Банку – ЦВЦБ.

Що таке ЦВЦБ

Часто у сфері інновацій у фінансовому секторі виникає проблема із визначеннями тих чи інших категорій. Варто згадати нещодавні дискусії: криптовалюта це валюта або актив? Проте, у своїх дослідженнях Європейський центральний банк, Міжнародний валютний фонд та Банк міжнародних розрахунків чітко визначають, що ЦВЦБ є цифровою формою існуючих фіатних грошей, яка випущена центральним банком і є законним платіжним засобом.

Отже, ЦВЦБ має обмінюватись без обмежень на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1. Форма та технологія ЦВЦБ різняться залежно від конкретних потреб, але в будь-якому разі ЦВЦБ розглядається дослідниками як нова еволюційна форма грошей центрального банку.

Центральні банки розглядають 4 базових типи ЦВЦБ та їхні гібриди.

  • Перший (і найбільш відомий) тип ЦВЦБ по суті є цифровою формою готівки, бо має такі самі властивості: ця цифрова валюта анонімна і на неї не нараховуються відсотки. ЦВЦБ такого типу могла б використовуватись як інструмент для здійснення роздрібних платежів на невеликі суми.  
  • Другий тип ЦВЦБ розрахований тільки на юридичних осіб і може використовуватись для міжбанківських розрахунків. 
  • На ЦВЦБ третього типу нараховуються відсотки, отже, ця валюта може  використовуватись як засіб накопичення (аналог банківського депозиту) і бути інструментом монетарної політики. 
  • Нарешті, четвертий тип ЦВЦБ за суттю представляє собою рахунок для фізичної особи, який відкривається і ведеться центральним банком. 

Звичайно, ця класифікація є вельми умовною, і центральні банки можуть створювати дизайн власних ЦВЦБ, комбінуючи їх різні типи та схеми використання, залежно від своїх стратегічних цілей.

ЦВЦБ у світі

Країни світу, чиї центральні банки залучені до тематики ЦВЦБ, можна розділити на 3 умовних групи: 

«Дослідники»

Ті, хто досліджує і аналізує ЦВЦБ, у тому числі, їхню економічну сутність, технологічну платформу, правове регулювання, потенційний вплив на фінансову стабільність та монетарні показники.

Це найбільша група країн, до якої входять, зокрема, Швеція, Канада, Китай, Велика Британія, Австралія. Більшість країн з цієї групи вивчають ЦВЦБ теоретично, а деякі вже запустили практичні лабораторні дослідження, в рамках яких випустили в обіг обмежені суми ЦВЦБ і тестують операції з їх використанням.

Тут варто згадати канадський пілотний проект Jasper, сінгапурський Ubin, уругвайський E-Peso та український проект е-гривня, про котрий йтиметься нижче. 

«Скептики»

Центральні банки країн, які не бачать перспективи у ЦВЦБ або навпаки ідентифікують у ній неприйнятні ризики.

Умовно до цієї групи я включив би Японію, Швейцарію, Еквадор, базуючись на публічних повідомленнях їхніх регуляторів. 

«Імплементатори»

Ті, хто насмілився запровадити ЦВЦБ в реальному житті, незважаючи на фактор невизначеності.

Повідомлення про це надходили з Сенегалу та Тунісу. У минулому році також з’явилась резонансна інформація про випуск Венесуелою національної віртуальної валюти Petro. Незважаючи на певну схожість, ця валюта не вважається ЦВЦБ, бо її курс прив’язаний не до валюти країни, а до ціни на енергоресурси (барелю нафти), до того ж, емітентом Petro є уряд, а не центробанк.

Є 3 основних цілі, які хочуть досягти центральні банки, впроваджуючи ЦВЦБ – цифровий еквівалент готівки: надати своїм громадянам новий зручний платіжний інструмент, зменшити операційні витрати на проведення розрахунків та зменшити рівень використання готівки в країні.

Цікавим є кейс Швеції, де готівка вже сьогодні використовується її громадянами мінімально і в перспективі може зникнути взагалі. Шведський центробанк наразі близький до випуску е-крони – цифрового аналогу готівки. Така електронна крона за рахунок зручності і швидкості її використання є більш привабливою ніж банкноти і монети і, таким чином, дозволить готівці не зникнути з обігу взагалі, а еволюціонувати в нову цифрову форму.

Треба враховувати, що «традиційна» готівка існує вже сотні років, а отже рішення щодо її заміни новою цифровою формою має бути зважене усіма учасниками готівкового обігу – населенням, фінансово-кредитними організаціями, державою тощо.

Яке місце може зайняти ЦВЦБ у платіжному ландшафті?

Якщо розглядати ЦВЦБ з точки зору теорії грошей, то ми побачимо нову форму грошей, відмінну від готівкових і безготівкових коштів.

Якщо ж подивитись на ЦВЦБ під дещо іншим кутом зору – з точки зору її позиціонування на ринку платіжних послуг, то цифрову валюту варто розглядати як інноваційний платіжний інструмент.

Сьогодні в умовах поточного платіжного ландшафту громадяни України для роздрібних платежів на невеликі суми користуються такими платіжними інструментами і засобами, як готівка, платіжні картки, а також меншою мірою електронні гроші та платіжні доручення. 

За підрахунками Світового банку, у 2017 році 37% дорослого населення України взагалі не мали банківського рахунку та не користувалися фінансовими послугами, що свідчить про все ще низький рівень доступності фінансових послуг для українців. У цьому аспекті для Національного банку пріоритетними є проекти з підвищення рівня фінансової грамотності населення України та розвитку Сashless economy.

Питання впровадження доступного, дешевого, захищеного і функціонального інструменту для роздрібних безготівкових платежів у режимі реального часу залишається актуальним для українського платіжного ринку. 

У контексті наявних потреб вивчається питання запуску таких платіжних інструментів, як, наприклад «миттєві» (instant) платежі або інноваційні рішення в рамках концепції Open Banking.

Цифрова валюта, і зокрема ЦВЦБ, може розглядатись як альтернативний інноваційний інструмент для здійснення українцями миттєвих безготівкових платежів при розрахунках за щоденними витратами.

Інструменти та засоби роздрібних безготівкових платежів в Україні

Е-гривня – ЦВЦБ як заміна готівки

Наприкінці 2016 року Національний банк розпочав вивчення можливості випуску власної ЦВЦБ – «електронної гривні» (скорочено – «е-гривня»).

Для дослідження було обрано тип «ЦВЦБ як цифровий еквівалент готівки”, виходячи з того, що:

  • е-гривня розглядається як цифрова валюта, що випускається НБУ;
  • е-гривня є фіатними грошима;
  • е-гривня має обмінюватись без обмежень на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1;
  • е-гривня не є дохідним інструментом, отже, це засіб платежу, а не накопичення.

У процесі дослідження розглядались 2 альтернативних моделі взаємодії учасників: централізована або децентралізована.

Централізована модель передбачає, що Національний банк випускає е-гривню одноосібно, а комерційні учасники ринку виконують сервісні (агентські) функції. У разі ж децентралізованої моделі банкам і небанківським фінансовим установам надавалось би право випуску е-гривні під контролем Національного банку.

Тут варто зазначити, що е-гривня, випущена комерційними учасниками ринку, вже не буде підпадати під визначення ЦВЦБ, а буде цифровою валютою за своїми властивостями схожою з електронними грошима.

Проведення закритого пілотного проекту із випуску е-гривні

Протягом 2018 року Національний банк провів практичний пілотний проект, у рамках якого в обіг ним було випущено обмежену кількість е-гривні (якщо бути точним, у еквіваленті 5443 грн), операції з використанням якої протестували учасники робочих груп з числа співробітників Національного банку та компаній-волонтерів. 

До пілотного проекту на волонтерських засадах залучились учасники фінтех-ринку, у тому числі, розробник блокчейн платформи е-гривні компанія Attic Lab, компанія UaPay та платіжний сервіс PayCell. Протягом реалізації «пілоту» також відбувались комунікації з представниками центральних банків та міжнародних фінансових організацій (зокрема, експерти Лабораторії з технологій та інновацій Світового банку зареєстрували власні е-гаманці і протестували операції з використанням е-гривні).

Були протестовані такі операції, як створення користувачами е-гаманців у блокчейн-платформі, поповнення е-гаманців е-гривнею та погашення е-гривні (зворотній обмін на звичайні гривні), Р2Р перекази між користувачами та перекази на рахунок благодійної допомоги воїнам Операції об’єднаних сил, а також торговельні операції: е-гривнею можна було поповнити баланс мобільного телефону (мобільний оператор lifeCell).

Учасники проекту могли керувати е-гаманцями через мобільний додаток «Е-гривня» для смартфонів. Усі операції з е-гривнею здійснювались, по-перше, миттєво, по-друге, безкоштовно.

Крім випробовування власне блокчейн-технології, здійснювався аналіз міжнародного досвіду, правових аспектів та прогноз макроекономічного ефекту.

За результатами проекту фахівцями Національного банку підготовлено Аналітичну записку, яка нещодавно була опублікована за посиланням.

До яких висновків ми дійшли, провівши пілотний проект?

По-перше, економічні аспекти.

  • Імовірно, що е-гривня могла б стати альтернативою існуючим засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам. Проте, обмежений масштаб пілотного проекту (а саме обмежений перелік операцій та коло користувачів, а також невелика кількість/обсяги здійснених транзакцій з е-гривнею) не дав нам можливості оцінити привабливість та потенційний рівень залученості українців до такого інструменту. 
  • Як і будь-який інноваційний продукт, е-гривня потребувала б часу та значних інвестицій з боку державних органів та учасників ринку, спрямованих на розвиток в Україні відповідної інфраструктури та популяризацію е-гривні серед населення. Пам’ятаємо, що платіжні картки, електронні гроші та інші вищезгадані платіжні інструменти вже мають платіжну інфраструктуру та є частиною звичок користувачів, отже, без додаткових стимулів переваги для використання е-гривні відсутні.
  • Бізнес модель потребує подальшого детального опрацювання з учасниками платіжного ринку. 
  • Е-гривню можна віднести до категорії так званих «підривних інновацій». Це означає, що вона несе потенціал до зміни екосистеми платіжного ринку України та перерозподілу існуючих ролей учасників ринку. 

По друге, архітектура і технологія.

  • Впровадження е-гривні на платіжному ринку України можливе за однією з двох моделей взаємодії учасників: централізованою або децентралізованою.
  • У випадку децентралізованої моделі е-гривня вже не буде підпадати під визначення ЦВЦБ, оскільки емісія цієї цифрової валюти буде здійснюватись не центральним банком, а учасниками платіжного ринку під контролем регулятора.
  • Пілотний проект показав, що блокчейн-технологія в подальшому може використовуватись як платформа для випуску та обігу е-гривні. В централізованій моделі випуску е-гривні основні переваги блокчейн задіяні лише частково (оскільки є тільки один центр емісії – центробанк). В архітектурі децентралізованої моделі випуску е-гривні функціональність блокчейн може бути використана більш ефективно. Тим не менше, питання обрання оптимальної базової технології залишається відкритим.

По-третє, питання ідентифікації. У пілотному проекті використовувалися анонімні е-гаманці, проте подальший розвиток е-гривні імовірно може передбачати повну або часткову ідентифікацію користувача відповідно до принципу «знай свого клієнта» (know your client), у тому  числі для збільшення розміру лімітів операцій. Подальше впровадження е-гривні має враховувати вимоги AML/FATF щодо лімітів залишків на е-гаманцях та обсяги операцій.

По-четверте, інституціональні аспекти

  • Національний банк України проявив спроможність реалізовувати подібні інноваційні проекти та став одним із центральних банків світу, які досліджують цифрові валюти не тільки в теорії, але й на практиці.
  • У разі впровадження е-гривні за централізованою моделлю Національний банк виконуватиме невластиві для нього функції по роботі з фізичними особами (у т.ч. вирішення спірних ситуацій). 

Таким чином, в результаті «пілоту» ми отримали багато цікавих висновків, але ж і багато нових відкритих питань. Та це цілком нормально, враховуючи інноваційну природу ЦВЦБ. Відповідей на ці запитання на часі не маємо не тільки ми, а й інші центробанки. 

Національний банк України – це сучасний банк, складовою візії якого є інтеграція до європейської спільноти центробанків. Безперечно, що Україні потрібно рухатись у напрямі європейської та світової практик і далі працювати над впровадженням інноваційних платіжних технологій. Пілотний проект «Е-гривня» дав нам унікальний досвід, який буде використаний у подальшому вивченні цифрових валют.

Автор: Роман Гартінгер, начальник відділу інноваційних проектів Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ

Заметили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить нам.

Смотреть комментарии

Комментарии | 0

  • Grammarly - 🦄
  • Съемки на YouTube
  • ФОП для IT
  • Revolut
  • Бизнес в e-commerce
  • Продавать в интернете
  • Спецпроекты
  • Безопасность номера

Поиск

Сообщить об опечатке

Текст, который будет отправлен нашим редакторам: