EN

Йде другий місяць карантину. Антикризова стратегія для підприємців — «не на часі»

1702

Валерія Іонан, заступник міністра з питань євроінтеграції у Мінцифри, написала критичний пост, щодо дій уряду, а точніше їх відсутності, у плані роботи з малим та середнім бізнесом під час кризи, яка прямо зараз розгортається в Україні. Редакція AIN.UA адаптувала матеріал Іонан і публікує його з дозволу автора.

Мене розривають повідомленнями з ідеями, життєвими ситуаціями і страхом від того, що буде після карантину. 

  • Як платити податки, якщо в тебе ТОВ? 
  • В мене немає клієнтів, як платити зарплати? 
  • Я не знаю, куди йти за допомогою. 
  • Я не знаю, що мені робити далі. 
  • Мій бізнес не в онлайні, що робити? 

Є випадки, коли мені є, що відповісти. Ми створили чат підтримки підприємців. А є випадки, яких насправді набагато більше, коли я все розумію, відчуваю цей розпач, але допомогти не можу. 

А все тому, що робота, яка мала бути зроблена ще задовго до карантину, досі не зроблена. Майже всі бізнес-асоціації, економічні центри надіслали свої чіткі пропозиції уряду для того, щоб не просто спростити, а реально врятувати підприємців у цей непростий період. 

На ці пропозиції публічно ніхто з уряду не відреагував. Це помилка. 

Ми нарахували майже 200 пропозицій, деякі з них – напряму від підприємців. Повірте, вони точно знають, яка допомога необхідна їм саме зараз. 

Можливість не сплачувати ЄСВ не допоможе в повній мірі бізнесу, у якого видатки декілька сотень тисяч, а то й мільйонів гривень в місяць і багато працівників.

Щодо кредитних канікул. 

НБУ рекомендував банкам запровадити кредитні канікули для позичальників, які зазнали фінансових труднощів через обмежувальні заходи, пов’язані з пандемією, та не спроможні вчасно обслуговувати кредити, але рішення про реструктуризацію кредитів для бізнесу по кожному випадку приймаються банками індивідуально на основі фінансового звіту за останній період та поточного фінансового стану. 

Разом з цим, на жаль, не було впроваджено механізмів, які можуть дозволити отримати бізнесу додаткові дешеві обігові кошти на період карантину, як це було зроблено в країнах з розвинутою економікою.  Одним з варіантів вирішення фінансових проблем бізнесу може стати перенаправлення ресурсів Програми «5-7-9″на інші цілі та категорії підприємств, наприклад на програми з поповнення обігових коштів за заниженою ставкою, які так потрібні бізнесу саме зараз.

В такий час потрібно залучати і слухати бізнес. Необхідно створити антикризовий центр, долучити бізнес-спільноту, спільно розробляти антикризову стратегію та покроковий план дій, після чого презентувати його публічно та зробити відкритим для всіх. 

Антикризовий центр, разом з яким випрацюємо тактичні кроки і що робити після завершення карантину. 

Це потрібно зробити і робити це ПУБЛІЧНО. 

З підприємцями ніхто не спромігся побудувати ефективного та регулярного діалогу.

Якщо я запитаю — хто відповідає за підприємництво в Україні? Хто конкретно? До кого йти з пропозиціями чи критикою? Тримаю парі, що більшість з читачів не скаже. Ми маємо знати, кому дякувати і кому допомагати. Хіба не так?

В скрутні часи особливо, підприємці мають бачити, що уряду на них не все рівно та розуміти, що робиться і який результат очікувати. Хто долучається до розробки рішень, хто долучається до впровадження, який прогрес, який статус. Коли щось робиться за закритими дверима і ще й не комунікується нормально — це дорога в нікуди. 

В Міністерство цифрової трансформації України ми звели всі запити та основні категорії проблем, і конкретні рішення на них, які пропонують ті чи інші бізнес-асоціації та спільноти станом на зараз і вони стосуються таких напрямів: 

  • податкова політика (дуже багато пропозицій)
  • кредитна політика (наприклад, надання пільгових цільові кредити для поповнення оборотних коштів за мінімальною ставкою)
  • митна політика (наприклад, скасування ввізного мита на обладнання виробничого призначення, яке ввозиться на митну територію для власних виробничих потреб підприємств)
  • нагляд (контроль) контролюючими органами (наприклад, мораторій на перевірки Держпраці та інших органів)
  • цивільні питання (наприклад, орендні канікули та зниження вартості оренди тощо)
  • підтримка експортерів (наприклад, запровадження інформування щодо отримання сертифікатів форс-мажору та ситуації на основних зовнішніх ринках для експортерів)
  • трудові питання (наприклад, поширити право ФОП звернутися за допомогою по безробіттю без його закриття)
  • соціальна сфера (наприклад, фінансова допомога на дітей шкільного та дошкільного віку у разі втрати обома батьками роботи)
  • дерегуляція (наприклад, спрощення системи для закупівлі сировини на основі спирту етилового денатурованого шляхом здійснення денатурації одразу на заводах) 
  • ліцензування та дозвільна система (наприклад, продовження терміну дії ліцензій на здійснення певних видів господарської діяльності, встановлених чинним законодавством, на період дії карантину без необхідності особистого відвідування органів)
  • цифровізація процесів (наприклад, запровадити автоматичне продовження терміну дії ключів ЕЦП на весь період запровадження карантину, а також запровадити закриття підприємств онлайн) 
  • фінансова політика (наприклад, підвищення гарантованої суми за вкладами в банках із одночасним вирівнюванням гарантованих відсотків з метою стабілізації настроїв)

Це потрібно було зробити ще на початку карантину.

Після коронавірусу питань та проблем буде набагато більше, а система підтримки підприємців в країні не працює, тому що, давайте чесно, її не спромоглися побудувати за останні роки.

Чому? 

Тому що питання розвитку підприємництва постійно «не на часі».

Паралельно з антикризовим планом нарешті потрібно визначити хто конкретно відповідає за розвиток МСБ та наголосити на необхідності створення нової стратегії МСБ в новому контексті, з урахуванням нових викликів. Має бути одна відповідальна людина, а не всі й одразу.

Вже півроку ми в Міністерство цифрової трансформації України пропонуємо долучитись до цього процесу, та взяти на себе цю відповідальність. 

В нас є конкретні пропозиції та конкретний план дій, серед якого такі кроки (прошу дивитись повну версію, у кінці): 

Створити стратегію та план дій з розвитку підприємництва 2021 — 2025 в Україні. Сприяти створенню стратегії та плану дій з розвитку підприємництва 2021 — 2025 в кожному регіоні України. Серед основних складових: покращення процесу адміністрування податків та перегляд податкової стратегії для МСБ, полегшення доступу до фінансування,  розбудова системи — структурувати фонди та програми, включити програми мікро-грантів та багато іншого.

Перегляд податкового навантаження та податкової стратегії МСБ. Вдосконалення та цифровізація процесу адміністрування податків МСП. Ось декілька глобальних змін, що необхідні українській системі оподаткування: запровадження прогресивної ставки оподаткування, звільнення від сплати податків на 2 роки для підприємств (представників малого та середнього бізнесу), що тільки розпочинають свою діяльність,  скасування загальної системи оподаткування, запровадження єдиного податку для абсолютно всіх представників бізнесу в розмірі 5% від доходу, спрощення адміністрування податків та цифровізації цього процесу.

  • Покращення інформування МСП та сприяння цифровізації.
  • Освіта для підприємців та розвиток навичок
  • Покращення доступу мікро- та малих підприємців до фінансування
  • Розвиток інфраструктури підтримки підприємництва 
  • Розвиток електронної комерції
  • Публічно-приватний діалог та підвищення довіри бізнесу до влади
  • Запобігання банкрутству

Ми готові співпрацювати із усіма урядовцями, громадськими організаціями та аналітичними центрами, котрі готові об’єднатися заради допомоги МСБ. 

Автор: Валерія Іонан, заступник міністра з питань євроінтеграції у Мінцифри

Оставить комментарий

Комментарии | 0

  • «Бизнес в кризис»
  • Продавать в интернете — инструкции
  • Uber Eats закрывается
  • Спецпроекты
  • Безопасность номера
  • Безпека гаманця
Реклама на AIN.UA

Поиск