EN

Як не втратити права інтелектуальної власності на програмне забезпечення

940

Руслан Редька, керуючий партнер, та Михайло Гурін, адвокат в ЮК Legal House в колонці для AIN.UA розповіли, як не втратити права інтелектуальної власності на програмне забезпечення у бізнесі.

Михайло Гурін та Руслан Редька

Ваш бізнес пов’язаний із створенням або використанням об’єктів права інтелектуальної власності? Це непростий та специфічний тип активів. Якщо ви їх не захищаєте, то втратите не тільки права на власні ідеї. Ви можете втратити гроші та репутацію. 

Ми розібрали всі «вузькі» місця, над якими треба пропрацювати, щоб не втратити права інтелектуальної власності.

Прописуйте умови розподілу прав інтелектуальної власності в договорі на створення програмного забезпечення (ПЗ) 

Всі знають, що програмісти у більшості випадків є фізичними особами-підприємцями, які за завданням компаній-замовників створюють програмне забезпечення. 

Право інтелектуальної власності та ІТ-індустрія тісно взаємопов’язані між собою, адже комп’ютерні програми захищаються так само, як і літературні твори. Такий захист розповсюджується на всі види комп’ютерних програм, якими можуть бути інформаційні системи, інтернет-клієнти, системи управління базами даних, засоби захисту, текстові і графічні редактори, відеоігри, драйвери різноманітних пристроїв тощо. 

Комп’ютерна програма захищається авторським правом, як єдиний об’єкт та складається з: вихідного коду, об’єктного коду, супровідних матеріалів та документації, отриманих в ході розробки програми, аудіовізуального відображення програми.

Саме тому, щоб не порушити чиїсь авторські права, як і у випадку з трудовими відносинами, необхідно відокремити, якими правами на комп’ютерну програму володіє замовник, а якими виконавець. 

Законодавством України передбачено, що автором комп’ютерної програми є програміст, або їх група, які працювали над її створенням. Проте, авторське право на програмне забезпечення може не повністю належати їм.

У випадку, якщо компанія-замовник не приймає програміста у свій штат, а підписує з ним договір, як з фізичною особою-підприємцем, то в такому договорі треба прописати:

  • порядок розподілу майнових прав на програмне забезпечення;
  • порядок та умови передачі продукту третім особам;
  • можливість зміни програми без відома безпосередньо автора.

При такій схемі співробітництва автор, як правило, повністю передає результати своєї творчості (готові програми) замовнику. Програміст і далі залишатиметься автором, але право розпоряджатися результатом роботи цього автора отримує компанія–замовник. Таким чином, немайнові права зберігаються за програмістом, а майнові права можуть передаватись замовнику на умовах, визначених договором. 

Рекомендація: якщо ви хочете залишити за собою майнові права на замовлене програмне забезпечення, відповідально складайте договір між вами та програмістами. Це мінімізує ризик виникнення конфліктів у майбутньому.

2. Регулюйте відносини з працівниками письмово

Як думаєте – все те, що створює співробітник, автоматично буде власністю роботодавця? А от і ні, якщо мова йде про об’єкти інтелектуальної власності.

Давайте розберемось, як же розподіляються права у зв’язку зі створенням співробітником об’єкта інтелектуальної власності. Такий об’єкт називається «службовий твір».

«Службовий твір» має відповідати таким ключовим ознакам: 

  • об’єкт інтелектуальної власності створений з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;
  • об’єкт інтелектуальної власності створений працівником протягом терміну дії трудового договору з роботодавцем і за його рахунок;
  • створення об’єкта інтелектуальної власності входило до переліку трудових обов’язків працівника, визначених трудовим договором (посадовою інструкцією) і відноситься до специфіки діяльності роботодавця.

Якщо роботодавець та працівник уклали між собою договір, то майнові права на «службовий твір» можуть бути розподілені між роботодавцем і працівником відповідно до його умов. У тому випадку, якщо договір не буде містити в собі таких умов, то права будуть розподілятися відповідно до норм чинного законодавства.

Що у такому випадку говорить законодавство?

Цивільний кодекс України закріпив, що майнові права інтелектуальної власності на «службовий твір» належать як співробітнику, так і юридичній або фізичній особі – роботодавцю, якщо інше сторони не узгодять в договорі.

У той же час немайнові права інтелектуальної власності на «службовий твір», належать працівникові, який його створив. Такі права можна виділити в дві категорії:

  • право на визнання особи автором об’єкта інтелектуальної власності;
  • право на недоторканність об’єкта інтелектуальної власності.

Немайнові права не залежать від розподілу майнових прав і назавжди залишаються у власності працівника, навіть якщо всі виключні майнові права належать або передані роботодавцеві. Але сторони договору можуть узгодити в ньому певний порядок їх використання роботодавцем.

Тепер ми бачимо, що законодавство в сфері інтелектуальної власності досить гнучке. Воно дозволяє сторонам договору відійти від загального порядку та «на березі» вирішити, хто чим буде володіти і в яких обсягах. Користуючись цією можливістю, сторони можуть домовитися про перехід роботодавцю навіть всіх виключних майнових прав на «службовий твір».

Рекомендація: укладайте письмовий трудовий договір з працівником. В цей договір включайте положення про те, що всі майнові права на створені працівником об’єкти інтелектуальної власності виникають у роботодавця в момент їх створення, а не передаються йому пізніше. Це дозволить отримати права на вже створений об’єкт інтелектуальної власності або такий, який буде створений в майбутньому, а також уникнути судових спорів.

3. Укладайте договір про нерозголошення конфіденційної інформації та добросовісної конкуренції

Бізнес переговори між потенційними партнерами вимагають особливої обережності. Напевно, кожен розуміє, що бізнес – це змагання, а інформація – золото. Тому будь-яка необережно розкрита інформація вашому інвестору або партнеру може наштовхнути його на створення або розвиток ідей, процесів або технологій, які ви вже винайшли, але належним чином не захистили торговою маркою, патентом тощо.

Ніщо не завадить вашому партнеру використати незахищену інформацію в своїх бізнес цілях, розвинути її, удосконалити і зареєструвати свої права інтелектуальної власності.

Вам допоможе договір про нерозголошення конфіденційної інформації та добросовісної конкуренції. Такий договір слід підписувати перед початком будь-яких переговорних процесів і, що особливо важливо, до підключення до їх проведення будь-яких довірених осіб.

У договорі про нерозголошення інформації вичерпно, до дрібниць, опишіть ту інформацію, якою збираєтесь поділитися. Вкажіть, з якою саме метою вона розкривається вашому інвестору або партнеру, а також передбачте адекватну міру відповідальності за навмисне або не умисне розголошення такої інформації третім особам .

Перед початком співпраці також згадайте, чи не пов’язані ви самі зобов’язаннями щодо нерозголошення з третіми особами і врахуйте цей факт. Зайва обережність ще нікому не нашкодила, і може зберегти ваші права інтелектуальної власності.

Такі рекомендації більше стосуються працюючих бізнесів і не дуже підходять для стартапів, які крім ідеї нічого самі по собі не представляють. Як правило, інвестори не хочуть підписувати такі угоди зі стартаперами. 

Рекомендація:перед початком перемовин або співпраці підписуйте договір про нерозголошення конфіденційної інформації та добросовісної конкуренції.

4. Перевіряйте свої ідеї на оригінальність

Бізнес новачки часто роблять однакову помилку: створюють в своїй голові концепцію майбутнього бізнесу, придумують їй назву, фірмову стилістику, запускають у виробництво виготовлення всього перерахованого, але не обтяжують себе питанням перевірки доступності відповідної торгової марки.

Багато хто може заперечити і сказати, що в Інтернеті нічого схожого вони не знайшли, але це лише поверхневий аналіз. Без допомоги кваліфікованого патентного повіреного, який проведе професійний пошук на предмет схожості, не обійтися. Cамостійний поверхневий аналізу можете призвести до претензії від власника торгова марка, зареєстрованої раніше. Якщо ви не відреагуєте на законні вимоги власника торгової марки та не припините свою діяльність під чиїмось вже зареєстрованим найменуванням, то ризикуєте отримати вже позов проти себе. За результатом розгляду справи у суді може настати демонтаж всіх ваших вивісок, сплата штрафів, переорієнтація бізнес процесів, пошук нової назви.

Рекомендація: перевіряйте чистоту всіх найменувань за допомогою патентних повірених, а не лише мережі Інтернет.

Висновок

Нехтування питанням управління об’єктами інтелектуальної власності в сфері IT – ризикована справа. Воно може відобразитися на бізнесі в цілому і призвести до його повного припинення. Підприємцям необхідно дуже обережно поводитись з власною інформацією, оформленням документів, що стосуються інтелектуальної власності, а також з питаннями відносин зі своїми партнерами та працівниками.

Автори: Руслан Редька, керуючий партнер, та Михайло Гурін, адвокат, в ЮК Legal House

Оставить комментарий

Комментарии | 0

  • Анонсы Apple
  • НДС для Facebook и Netflix
  • VK в Украине
  • Спецпроекты
  • Безопасность номера
  • Безпека гаманця
Реклама на AIN.UA

Поиск