Закон про мови: що потрібно знати власникам сайтів?

Читати на RU

В кінці 2019 року Верховна Рада прийняла Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Можливо ви, як власник бізнесу, вже читали статті на цю тему. Або чули про цей закон, але не знаєте, що саме вам потрібно зробити зі своїм сайтом, щоб не порушувати його. У цій статті юрист спільно з SEO – спеціалістом компанії WEDEX спробують зрозумілою мовою розповісти про:

  • вимоги закону;
  • чим загрожує недотримання усіх його норм;
  • що і як потрібно зробити з вашим сайтом, щоб не мати проблем.

Оскільки ми не є юридичною компанією, а працюємо у сфері інтернет-маркетингу, то розписувати всі тонкощі та нюанси правових аспектів ми не будемо. Ознайомитися повною мірою з Законом ви можете на відповідних порталах Верховної Ради. Ми розповімо коротко про вимоги закону, розпишемо, що потрібно зробити з вашим сайтом, щоб виконувати вимоги закону і при цьому не втратити, а можливо й збільшити показники відвідуваності, конверсії та продажів з сайту.

Компанія WEDEX не намагається критикувати владу чи говорити про те, що застосування української мови на сайтах це погано. Ми завжди дотримуємося правила: якщо зручно клієнту і не суперечить закону — для нас це прийнятно. У цій статті ми намагаємося роз’яснити, що і як потрібно робити, щоб бізнес в Україні працював у правовому руслі.

Зрозуміле формулювання і тези закону про сайти

Основний розділ закону, який регламентує порядок роботи сайту — Стаття 27. Коротко і по пунктах виділимо, про що в ній говориться:

  1. Сайт повинен мати українську і/або англійську версію (або версію будь-якою іншою офіційною мовою ЄС). Це означає, що вся інформація, що знаходиться на сайті (контент, меню і навігаційна стежка, мова спілкування засобами веб-інтерфейсів), повинна бути на зазначених вище мовах. Сюди не відносяться мови програмування.
  2. На усіх товарах, де є програмне забезпечення, повинна бути версія з українською мовою. І обсяг перекладеного контенту не повинен бути меншим, ніж в інших мовних версіях.
  3. У роботі органів влади, органів місцевого самоврядування та організацій комунальної або державної власності повинні використовуватися програми або інтерфейси виключно українською мовою.
  4. Все програмне забезпечення, яке купується для організацій, зазначених у пункті вище, повинно мати інтерфейс українською мовою. Але тут є деякі виключення.
  5. Навчальні заклади повинні використовувати все програмне забезпечення українською. Винятком може бути використання англійської версії до моменту перекладу ПЗ.
  6. Будь-які представництва в інтернеті (сайти, сторінки в соціальних мережах і т.д.), для всіх державних і комунальних структур, засобів масової інформації, а також суб’єктів, які здійснюють комерційну діяльність, продаж товарів і послуг на території України мають виконуватися державною мовою. Крім того, ця мовна версія повинна мати не менший за обсягом набір інформації на сайті та найважливіше — має завантажуватися за замовчуванням. Для іноземних представників, які мають підрозділи та філії в Україні, мовна версія сайту повинна мати достатньо контенту для навігації й розкриття основної діяльності сайту.
  7. Мобільні додатки органів влади, комунальних, державних організацій і суб’єктів, що продають товари й послуги, теж повинні мати українську версію інтерфейсу.
  8. Спеціалізоване наукове, технічне, медичне та інше професійне обладнання може не мати інтерфейсу українською, якщо є повноцінна версія англійською.

Основні висновки по цій статті, які стосуються суб’єктів комерційної діяльності:

  • Всі товари, які мають користувацький інтерфейс, повинні мати повноцінну мовну версію, яка за обсягами повинна бути не меншою, ніж будь-яка інша на цій продукції. Наприклад, на телефоні, що продається в Україні, повинна бути українська мова.
  • Розробка і впровадження усіх видів програмного забезпечення (програм і додатків для органів влади, підприємств державної й комунальної власності, освітніх установ) повинна бути виключно українською. Для останніх допускається використання англійського інтерфейсу до моменту перекладу.
  • Розробка і впровадження мобільних додатків для органів влади, всіх видів державних і комунальних підприємств, місцевого самоврядування, ЗМІ та суб’єктів підприємницької діяльності повинні бути з повноцінною українською версією.
  • І найголовніше – усі вебсайти та публічні сторінки в соціальних мережах усіх організацій, зазначених у пункті вище, повинні мати повноцінну українську версію сайту з не меншим наповненням, ніж в інших мовних версіях сайту. Українська версія повинна відкриватися за замовчуванням для усіх, хто знаходиться на території України.

Проблематика та нюанси останнього пункту

Що мається на увазі під відкриттям української версії сайту за замовчуванням? Не важливо, якою мовою користувач ввів запит або з якого посилання перейшов на сайт, він повинен потрапляти на українську версію сайту. Але тут виникає питання: якщо користувач ввів запит іншою мовою, йому теж повинна відкритися сторінка українською?

Але про мовний закон пошукові алгоритми не знатимуть і будуть підбирати найбільш релевантну сторінку на сайті. Що робити в такому випадку? Теоретично, при першому потраплянні користувача на сайт повинен спрацювати 301 редирект з найбільш релевантної сторінки на сторінку-аналог українською. Але це може спричинити одразу кілька проблем:

  1. Зниження конверсійності сайту шляхом показу потенційно нерелевантної інформації відмінної від мови запиту сторінки.
  2. Проблеми з навантаженням на сайт через постійну роботу 301 редиректу, особливо на відвідуваних порталах.
  3. Потенційна можливість отримати санкції від пошукових систем за перенаправлення користувача без його відому на інші сторінки. Відстеження IP відвідувача і перенаправлення на іншу сторінку на сайті або піддомену чимось нагадує дорвеї.

Що робити з сайтом?

Для того, щоб правильно апелювати законом, потрібно розуміти, що з користувачем можна спілкуватися мовою, яка є для нього зручною. Тому при введенні запиту не українською, користувач показує, якою мовою йому зручно спілкуватися і ми маємо право показувати йому сторінку, запит на яку є більш релевантним.

Але при цьому на сайті необхідно правильно реалізувати наступне: вказати усі мовні версії сайту, а також для якого регіону дана мовна версія призначена. Зробити це можна двома способами:

  • в коді сайту прописати спеціальні атрибути hreflang з зазначенням правильної прив’язки мови на сторінку;
  • вказати цю прив‘язку через карту сайту за допомогою вищезгаданих атрибутів. З усіма деталями можна ознайомитися в офіційному мануалі Google.
  • У зазначених вище атрибутах використовувати директиву hreflang=”x-default». Вона допоможе уникнути неприємних нюансів, коли мова запиту не визначена і пошукова система може показати не ту мовну версію сторінки. За замовчуванням користувачеві буде показана українська версія сайту і перед законом ви будете чисті. У нас бували випадки, коли все було правильно налаштовано, мова браузера у користувача була українською, і навіть при введенні запиту російською йому видавалася сторінка українською мовою. Але це працює лише в тому випадку, коли пошукова система добре привласнила мову для запитів і правильно проіндексувала сайт. 
  • На українській версії сайту контенту повинно бути дещо більше, ніж на інших мовних версіях, хоча б на кілька сотень знаків. Так ви виконаєте вимоги законодавства.
  • Для того, щоб пошуковик правильно сприймав релевантність за запитами на сайті, необхідно провести хоча б первинну пошукову оптимізацію сайту: правильні метатеги (title, description, keywords), релевантний запитам текстовий і графічний контент (зображення і відео).
  • Перевірити усі навігаційні блоки на сайті та додатковий контент, щоб не було шматків з іншою мовою на сторінці.
  • Зробити так, щоб основною версією сайту була саме українська. Вона повинна бути реалізована не на піддомені та не окремими мовними версіями з приставками в URL. Українська версія сайту повинна відкриватися за замовчуванням при прямому переході на сам домен.

Плюси і мінуси нововведення

У цього закону і його подальшої реалізації є кілька позитивних і негативних сторін для суб’єктів, які продають товари або послуги. Все залежить від того, в якому технічному стані зараз знаходиться сайт, чи є на поточний момент різні версії сайту, як вони реалізовані та важливо, як сайт оптимізований під запити.

Плюси

  1. Додавання повноцінної української версії сайту має допомогти розширити його семантичне ядро​.
  2. Збільшення релевантності під пошукові запити, що потенційно може дати зростання по позиціях і трафіку.
  3. Збільшення конверсії, адже користувачі швидше нададуть перевагу сайту, де є українська, ніж сайту, на якому вона відсутня.
  4. Більша кількість сторінок на сайті покаже пошуковій системі, що користувач з більшою ймовірністю знайде те, що йому потрібно.
  5. Підтримує розвиток української мови та її популяризацію.

Мінуси

  1. Сайтам з низькою пошуковою оптимізацією доведеться провести роботи для поліпшення релевантності та технічного стану, що може коштувати досить дорого, а в умовах карантину це ще складніше через спад продажів.
  2. Написання або розширення контенту українською призведе до додаткових витрат на копірайтера або перекладача.
  3. Якщо зараз у вас, наприклад, лише російська версія сайту, то при додаванні української необхідно зробити її основною. Це тягне за собою зміну усіх адрес сторінок і переприсвоєння релевантності з нуля. Час для відновлення позицій – від тижня до 2 місяців. Все залежить від сайту.
  4. Якщо у вас дві версії сайту – російська та українська, при цьому основна версія – саме російська, ви отримаєте просідання після зміни адрес мовних версій.

Як правильно змінити / додати мовну версію сайту в різних ситуаціях?

Нижче ми розглянемо декілька найпопулярніших комбінацій мовних версій в нинішніх реаліях ринку України. Найчастіше в Україні використовуються дві мовні версії: українська та російська.

Є сайт лише російською

Позитивною стороною додавання української версії сайту є розширення структури і потенційне зростання відвідуваності шляхом залучення трафіку по великій кількості нішевих запитів українською. Крім того, зростання за запитами українською буде трохи швидшим, ніж за російськими, оскільки конкуренція поки що менша.

Але при цьому є і негативна сторона. Якщо за запитами російською ви вже непогано ранжувались, то чекайте просідання по трафіку до моменту закінчення переїзду шляхом зміни релевантності запиту – URL. Адже тепер за адресою сторінки російською буде українська, а російська буде відкрита абсолютно під іншою адресою – найчастіше через /ru/.

Крім того, ви понесете такі витрати: робота програміста, збір семантики і написання метатегів, написання текстів. А якщо врахувати, що буде просадка по трафіку і позиціях, то і «приплив» клієнтів може знизитися.

План дій

До того, як проводити переїзд, необхідно заздалегідь підготуватися:

  1. Зібрати семантику на усі сторінки.
  2. Прописати унікальні метатеги по зібраній семантиці.
  3. Розробити шаблони для автогенерацій мета по тим сторінкам, де не будуть прописані метатеги вручну.
  4. Зробити переклади або написати повністю нові та унікальні тексти по зібраній семантиці.
  5. Підняти сайт на тестовому домені та зробити мовні версії з перемиканням і правильними відповідниками сторінок. Перемикання мов повинні переводити на аналогічну сторінку тільки іншою мовою. Українська версія сайту повинна бути головною і відкриватися без додаткових рівнів вкладеності. Російська версія повинна відкриватися через рівень вкладеності /ru/, реалізацію можна зробити через піддомен (але не бажано).
  6. Внести всі тексти, унікальні метатеги та автогенерації мета на сайт.
  7. Зробити вивантаження, щоб перевірити правильність заповнення усіх сторінок українською.
  8. Переглянути всі тексти, навігаційні стежки та меню, а також інші елементи сайту на правильність висновку української версії.
  9. Налаштувати нову карту з повним переліком українських і російських сторінок. Крім того, в неї можна додати відповідність мови і сторінки – атрибути hreflang для sitemap.xml. Як це зробити правильно, можна прочитати в офіційному мануалі від Google.
  10. Налаштувати атрибути hreflang з обов’язковим зазначенням тега x-default на українську версію сайту.
  11. Переносимо сайт на основний домен і повторно додаємо карту сайту в Google Search Console.
  12. Перевіряємо працездатність всіх форм зворотного зв’язку, кнопок, кошиків, надходження листів на пошту і т.д.
  13. І найголовніший та найскладніший пункт — набираємося терпіння і чекаємо на повне відновлення позицій.
  14. Є ще один нюанс, який теж в ідеалі потрібно виправити, однак реалізувати його повною мірою може не вийти. Під час просування сайту для гарного росту позицій за певними запитами використовується статійне анкорне просування посилань. І якщо до цього сторінка була російською мовою, то й анкор теж був російською. При зміні основної версії на українську анкор в беклінку залишається іншомовним, що є неправильним. І тут є два варіанти: змінювати текст і анкор на українську або ставити нове посилання на російську сторінку (це простіше і краще).

Є сайт російською і українською мовами, де українська версія — не головна

Найчастішим випадком є ​​ситуація, коли на сайті спочатку була створена російська версія сайту і вона була основною, а потім була додана українська версія.

Ця ситуація є патовою для власника сайту. Оскільки після переходу на основну українську версію, сайт тимчасово втратить практично всі позиції як за запитами російською, так і за запитами українською. Для того, щоб не бути «злісним правопорушником», це необхідно зробити. І насправді це краще робити якомога швидше, поки конкуренція в запитах українською ще не настільки висока і поки на сайті немає «високих» позицій.

Мінусом в цій ситуації є лише те, що доведеться витратитися на роботу програміста і тимчасово втратити позиції по запитах під час переіндексації сайту і переїзду.

План переїзду на основну українську версію з раніше основної російської версії майже аналогічний тому, що був представлений в попередньому блоці. Але насправді все дещо простіше з огляду на те, що є дві готові мовні версії.

  1. Підняти сайт на тестовому домені і зробити мовні версії з перемиканням і правильними відповідниками сторінок. Перемикання мови повинно переводити на аналогічну сторінку іншою мовою. Українська версія сайту повинна бути основною і відкриватися без додаткових рівнів вкладеності, а російська версія повинна відкриватися через рівень вкладеності /ru/, це можна реалізувати через піддомен (але не бажано).
  2. Перевірити ще раз всю автогенерацію метатегів при зміні версій і правильність перенесення всіх метатегів і текстів.
  3. Налаштувати посторінковий 301 редирект зі старих сторінок українською на нові посадочні.
  4. Переглянути українську версію сайту, щоб тексти на ній були не коротші, ніж на інших мовних версіях.
  5. Зробити вивантаження, щоб перевірити правильність заповнення всіх сторінок українською.
  6. Переглянути всі тексти, навігаційні стежки, меню та інші елементи сайту на правильність висновку української версії.
  7. Налаштувати нову карту з повним переліком українських і російських сторінок. Крім того, в неї можна додати відповідність мови та сторінки – атрибути hreflang для sitemap.xml. Про те, як це зробити правильно, можна прочитати в офіційному мануалі від Google.
  8. Налаштувати атрибути hreflang з обов’язковим зазначенням тега x-default на українську версію сайту.
  9. Переносимо сайт на основний домен і повторно додаємо карту сайту в Google Search Console.
  10. Перевіряємо функціональність всіх форм зворотного зв’язку, кнопок, кошиків, надходження листів на пошту і т.д.
  11. Намагаємося замінити на усіх анкорних посиланнях посадкову сторінку, на яку вони ведуть. Тобто зараз у нас анкори російською ведуть на сторінки українською, а українські ведуть на 301 редирект. І тепер виходить, що російська версія сайту взагалі не має посилань. Саме тому і потрібно міняти посилання на сторінки, а не міняти анкор.

Є сайт з основною українською мовною версією

В такому випадку можна розслабитися і спостерігати за тим, як переймаються власники двох попередніх категорій. Але все ж краще ще раз перевірити всі налаштування сайту і правильність роботи мовних версій. Необхідно зробити наступне:

  1. Налаштувати атрибути hreflang з обов’язковим зазначенням тегу x-default на українську версію сайту.
  2. Налаштувати нову карту з повним переліком українських і російських сторінок. Крім того, в неї можна додати відповідність мови і сторінки – атрибути hreflang для sitemap.xml.
  3. Переглянути українську версію сайту, щоб тексти на ній були не коротшими, ніж на версіях іншими мовами.
  4. Зробити вивантаження, щоб перевірити правильність заповнення всіх сторінок українською.
  5. Переглянути всі тексти, навігаційні стежки і меню та інші елементи сайту на правильність висновку української версії.

Якщо все добре, тоді з мовними версіями все в порядку, і можна далі займатися просуванням сайту і контекстною рекламою.

Покарання і штрафи за недотримання норм закону

Що буде, якщо ви не захочете перекладати свій сайт українською і виконати всі вимоги, регламентовані цим законом.

Згідно з тим, що написано в законі, порушення тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів для фізосіб. Діяти штрафні санкції почнуть з 2022 року (це стосується саме мовних версій сайту). Розмір штрафу буде від 3400 до 5100 грн. Але штраф накладається тільки після першого попередження.

Коли закон вступить в силу?

З 16 липня 2019 – інформація для загального ознайомлення (оголошення, зокрема ті, які містять публічну пропозицію укласти договір, вивіски, повідомлення, написи та інша публічно розміщена звукова і візуальна інформація).

З 16 липня 2019 – публічні заходи (збори, конференції, мітинги, виставки, навчальні курси, семінари, тренінги, дискусії, форуми та інші заходи).

З 16 січня 2020 – ЗМІ, телебачення, радіо.

З 16 січня 2021 – сфера обслуговування споживачів.

З 16 липня 2021 – книги.

З 16 липня 2022 – інтерфейс комп’ютерних програм і інтернет-представництв (вебсайти, сторінки в соціальних мережах).

Оскільки на території України сайтів мільйони, то черга до перевірки саме вашого сайту може дійти не скоро. Почнуть з найбільших і найпопулярніших порталів. Але подібні штрафи можуть породити нездорову конкуренцію і «стукацтво» на конкурентів, якщо у них ще немає реалізованої української версії сайту.

Орієнтовні бюджети на переклад сайту

Оцінити точно вартість робіт з перекладу сайту складно. Це залежить від адмінки, типу сайту, розміру, способу реалізації перекладу (автоматичний, прямий переклад текстів контент-менеджером, написання унікальних текстів).

Витрати можуть складатися з таких пунктів:

  • Робота програміста – від 5 до 15 000 грн в залежності від адмінки сайту і рівня його «правильності».
  • Робота копірайтера – від 50 грн за 1000 знаків (це з умовою, що змогли знайти на аутсорсі хорошого). На сторінку потрібно хоча б від 2500 знаків, мінімум 125 грн за сторінку. 
  • Робота з SEO-збору семантики, написання ТЗ і перевірки тексту, а також написання метатегів – 100 грн за сторінку.

Маючи приблизну кількість сторінок, ви можете порахувати загальний бюджет переїзду і створення української версії.

Висновок

Закон про мови призначений для підтримки української мови, але він вимагає часу на переіндексацію топових гравців у своїх нішах, або вони перекриють свої просадки контекстною рекламою, щоб не втратити замовлення.

Але, на жаль, малий бізнес може постраждати від цього закону, оскільки у них і так немає достатнього обороту коштів для впровадження більшості правок і хорошої оптимізації сайту, а для оплати штрафу – тим більше. 

Слідкуйте за актуальними новинами інтернет-маркетингу у телеграм-каналі компанії Wedex.

Автор: команда компанії Wedex: Олексій Сідей, Іванченко Сергій

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук