Спеціально для AIN.Business юристка Axon Partners Надя Денисюк розповідає, наскільки голосно можна шуміти в закладах громадського харчування і що за це може бути. Матеріал стане в пригоді не тільки власникам ресторанів та кафе, але і їхнім сусідам. 

У яких місцях контролюють шум?

Шум – фактор зовнішнього середовища, який підлягає обмеженню у встановлених законом випадках. У нашому разі шум – це звуки діяльності закладу та його відвідувачів. Зробити так, щоб музика в закладі не порушувала законодавство, – у наших силах. А от шум від автомобілів на об’їзній дорозі ми не в змозі обмежити, тому страждають всі.

Перелік місць, у яких встановлені обмеження шуму, визначений Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». Серед них заклади громадського харчування і житлові будинки. Загалом обмеження щодо шуму поширюються на всі приміщення, де тимчасово або постійно перебувають люди. 

Не вважають порушенням перевищення норм лише у виняткових випадках, як-от: ліквідація аварії, невідкладна допомога, мирні зібрання тощо.

Які норми шуму допустимі? 

Допустимі рівні шуму визначені наказом МОЗ для таких приміщень: 

Тип приміщенняЧас доби:
день 8-22
ніч 22-8
Шум, дБ
Зали для глядачів у клубах, кінотеатрах, закладах дозвілля, зали засіданьцілодобово40
Фоє кінотеатрів, клубів, багатоцільових залів, закладів дозвілля)цілодобово55
Зали театрів і концертні залицілодобово30
Офісицілодобово50
Зали кафе, їдалень, барів, ресторанівцілодобово55
Території, які прилягають до житлових будинків підвищеної комфортності та котеджівдень/ніч50/40
Житлові приміщеннядень/ніч40/30
Території, які безпосередньо прилягають до житлових будинків, поліклінік, амбулаторій, диспансерів, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів для людей похилого віку та інвалідів, дитячих дошкільних закладів, шкіл та інших навчальних закладів, бібліотек, храмів, музеївдень/ніч55/45

Це загальні норми, проте місцеві органи можуть встановлювати ще нижчі рівні допустимого шуму або розширювати перелік відповідних місць. 

Наприклад, у Києві для закладів громадського харчування, а також для розважального та грального бізнесу, при проведенні концертів, дискотек, різних масових заходів роботу музичних ансамблів обмежують з 09:00 до 23:00 години.

При цьому дозволений рівень шуму, який доходить до прилеглих житлових будинків, не повинен перевищувати 40 дБ удень і 30 дБ уночі. Якщо ж такі заклади розташовані безпосередньо в житлових будинках (лоджії, тераси, літні майданчики), то таким музичним ансамблям дозволяють працювати з 09:00 до 19:00, при цьому шум не має перевищувати норми для житлових приміщень (сусідам згори на замітку).

У Львові додатково заборонили використання телевізорів, радіоприймачів, магнітофонів, інших звуковідтворювальних пристроїв, а також пристроїв для підсилення звуку, якщо вони порушують допустимі рівні шуму. У Миколаєві доповнили перелік місць відкритими літніми майданчиками, де дозволений рівень шуму вдень становить до 40 дБ.

Отже, якщо ваш заклад перебуває на прилеглій території житлового будинку, варто дотримуватись рівня шуму, визначеного саме для такої території, а не для закладів відпочинку загалом.

Як зрозуміти, чи перевищую я допустиму межу шуму?

Рівень шуму можна виміряти або за допомогою спеціального засобу (шумомір), або через застосунок на смартфоні (шукайте за словом «шумомір»).

Для прикладу, 40 дБ – це звук роботи сучасного холодильника або посудомийної машинки, а 30 дБ – шум від кондиціонера або розмова на звичайних тонах. Рівень шуму в 55 дБ (дозволений для окремих кафе та барів) перевищує навіть шум пральної машини у звичайному режимі. Стереосистеми та динаміки ваших комп’ютерів видають, зазвичай, більше за 70 дБ.

Очевидно, що вимірювання не точні. Та все одно поекспериментуйте з різними застосунками та приладами, щоб зрозуміти стандартний рівень шуму у вашому закладі.

Хто контролює рівень шуму?

Контролюють рівень шуму органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, проте чіткого переліку немає.

Наразі закон надав такі повноваження санітарно-епідеміологічній службі (СЕС). Після реорганізації вони перейшли до Держпродспоживслужби. Саме її працівники можуть прийти до вас із шумоміром. 

Додатково місцеві ради можуть покладати цей обов’язок на власні структурні підрозділи.

Що буде, якщо я перевищу дозволені норми?

За перевищення дозволеного рівня шуму передбачена адміністративна та фінансова відповідальність.

Фінансова відповідальність існує у вигляді штрафів (ст. 46 закону):

  • від 850 грн до 7 650 грн;
  • у розмірі 100% вартості реалізованої продукції, виконаних робіт, наданих послуг (якщо після застосування фінансової санкції порушення не припинили).

Такі штрафи можуть накладати головні державні санітарні лікарі та їх заступники, посадові особи Держпродспоживслужби.

Адміністративна відповідальність (ст. 182 КУпАП) можлива у вигляді попередження або штрафу в розмірі від 85 грн до 255 грн для фізичних осіб, а також від 255 грн до 510 грн для суб’єктів господарської діяльності. Якщо порушення повторне, то штраф складатиме від 255 грн до 510 грн для фізичних осіб та від 850 грн до 1700 грн для суб’єктів господарської діяльності з конфіскацією предметів порушення тиші.

Протокол за адміністративне правопорушення може скласти лише поліція. Розглядати справу про адміністративне порушення буде:

  • виконавчий комітет міської ради, або адміністративна комісія при таких комітетах, або поліція – якщо порушення перше;
  • суд – якщо порушення повторне. 

Судова практика в таких справах переважно на боці власника закладу, адже в більшості випадків немає доказів порушення.

Суди зазначають, що показань особи, яка викликала поліцію через шум, недостатньо, оскільки перевищення допустимого рівня шуму потрібно підтвердити. Тобто слід зафіксувати такий рівень та належним чином оформити результати фіксації за допомогою шумоміру або за участі уповноважених осіб, зокрема працівників Держпродспоживслужби.

Отож слідкуйте за тим, хто і на яких підставах приходить до вас перевіряти шум. Якщо на вас складають протокол чи постанову про порушення, обов’язково просіть примірник, щоб можна було оскаржити їх у суді. 

Автор: Надя Денисюк, юристка Axon Partners