Чому діпфейк — злочин і як з ним боротись? Пояснення адвоката

У своїй статті Владислав Білоцький, бізнес-партнер практики IP & Data protection Juscutum, Владислав Погорілий, юрист цієї практики, а також Станіслав Борис, радник напрямку безпеки бізнесу пояснюють, чому діпфейки можуть порушувати закон, і як їм протидіяти.

Останнім часом серйозної популярності набувають діпфейки. Не хочеться підказувати хорошу ідею поганим хлопцям, однак наслідки зловживання ними можуть бути фатальні.

Що таке діпфейки?

Діпфейки — deepfakes — надзвичайно реалістичні за своїм виглядом, однак несправжні по суті продукти, створені шляхом накладання існуючих аудіальних доріжок та візуальних зображень на вихідні зображення, аудіо та відео. Діпфейки звучать так, ніби хтось говорить те, що йому «поклали до уст» у форматі аудіо- та відеороликів. Доки ми приміряємо маски з красивим мейком, кумедною перукою, постимо їх в Instagram та Facebook, діпфейки — об’єкти розваг. А як бути у ситуаціях із повною, цілком реалістичною заміною обличчя, коли діпфейки використовуються для шахрайства? Поговоримо про це детальніше.

Діпфейки або впізнай і впіймай мене, якщо зможеш!

Найпопулярніші діпфейки — у форматі відео, де справжнє обличчя людини за допомогою спеціального програмного забезпечення замінюється іншим. Нещодавно на Тіk-Тоk з’явилося відео на якому Том Круз ділиться із фанатами історіями з життя і розповідає про свою акторську кар’єру. Згодом з’ясувалося, що Том Круз — несправжній: його обличчя було програмно змодельовано та накладене на іншу людину.

Свого часу по Україні хвилею пронеслися випадки телефонного шахрайства. Зловмисники телефонували з невідомого номеру і збивали з пантелику словами «Мамо, я потрапив в аварію, збив людину, допоможи! Необхідно терміново вирішити питання на місці, інакше мене посадять до в’язниці!». Від шоку у батьків до голови навіть думка не приходила про те, що це може бути не їх дитина. У стані стресу навіть голос був схожим: підозр про обман не виникало. В голові залишалася одна думка: де взяти гроші і якнайшвидше їх передати, щоб врятувати рідну людину. Потерпілі передавали шахраям усі збереження, що мали, а коли схема викривалася, знайти кривдників було вже практично неможливо.

Такого роду обман, безумовно, є злочином, боротьба з яким покладена на плечі правоохоронців. Розслідувати цю категорію злочинів — непросто. Основну роль відіграватиме проведена експертиза відео діпфейку, під час якої зловмисника може видавати ряд факторів: неприродна міміка чи амімія (відсутність міміки), тіні, рух очей та реакція зіниць. Побачити це зможе експерт при детальному вивченні відео, звичайному користувачу в моменті перегляду зробити це буде значно важче.

Знайти шахрая також допоможуть цифрові сліди, які так чи інакше ним будуть залишені. Якщо зловмисник використовує мобільний телефон – ідентифікувати його можна саме за ним, якщо інший девайс – за IP-адресою.

Головне – оперативність і злагоджена робота. І це лише вершина айсбергу. Ера онлайн-спілкування наступила набагато швидше через світову пандемію. Сьогодні за допомогою програм віддаленого конференц-зв’язку, серед яких Zoom чи Discord, укладаються договори, приймаються доленосні рішення. Діпфейк, створений кимось із хоча б поверхневим розумінням процесів та структури компанії, може її фактично збанкрутувати.

Як захиститися від діпфейків?

Рекомендуємо вже сьогодні встановити елементарні ступені захисту. В першу чергу слід використовувати контрольовані майданчики для конференц-зв’язку в які можна потрапити скориставшись унікальним посиланням та паролем захисту. Також було б добре використовувати двофазну верифікацію доступу за допомогою смартфону.

Безпечний обмін даними передбачає використання захищеного майданчика-хмарного сховища, передання доступу до якого третім особам буде неприпустимим. Щодо лідерів думок, блогерів, зірок, діпфейк може не лише обманути відданих фанатів, а й зіпсувати репутацію знаменитостям.

Ми впроваджуємо нові правила захисту вже сьогодні в політики та договори компаній. Імплементуємо порядок дій в разі виявлення такого роду шахрайства чи порушень інтелектуальної власності, визначаємо ступінь відповідальності для порушників. Побудова дієвої системи безпеки компанії в час, коли світ перевернувся із ніг на голову — правильне рішення.

Лише хороша превентивна робота та миттєва реакція допоможуть відшукати слід злочинців. Надалі в межах кримінального провадження буде проведена експертиза, яка розпізнаватиме обман по тіням, неприродньому руху очей, динаміці міміки та іншим деталям. Таке дослідження і ряд ефективних слідчих дій виводитимуть зловмисників, що зловживають використанням діпфейків, на чисту воду.

Як можна зарадити діпфейкам?

Для надання певному об’єкту (приміром, людському обличчю) режиму авторсько-правової охорони, цей об’єкт має відповідати критеріям охороноздатності. Такі об’єкти повинні бути створені у результаті інтелектуальної, творчої діяльності людини, мати об’єктивну форму, не залежати від жанру, обсягу і мети призначення, моменту набуття авторського права.

Але поняття «авторство на обличчя» є юридично некоректним.

Поняття «діпфейк» на законодавчому рівні жодним чином не закріплено. До переліку творів, які є об’єктами авторського права відносять: літературні твори, комп’ютерні програми, бази даних, твори образотворчого мистецтва, фотографічні твори, ілюстрації тощо.

Фотографія — найбільш наближений об’єкт авторського права серед вище зазначеного переліку. Якщо говорити про технологію діпфейка з використанням фотографій відомих осіб — таке комбінування вважатиметься похідним твором, використання якого без дозволу на це власника фотографії та особи, яка зображена на фотографії, є незаконним.

Приклади із міжнародної практики

У січні 2020 року влада Китаю визнала розміщення будь-якої публікації з завідома неправдивою інформацією, в тому числі й фото/відео, що створена за допомогою технології діпфейка, злочином. Відповідно до нового закону про кібербезпеку Китаю, всі публікації, які включають технологію діпфейк повинні бути відзначені спеціальною відміткою, що повідомлятиме користувачам про те, що ця новина не є достовірною.

У жовтні 2019 року в Каліфорнії було прийнято два законопроекти щодо діпфейків. Метою першого законопроекту є визнання незаконним будь-якого розміщення фото/відео з використанням технології діпфейк в політичних цілях. Тоді як другий проект закону дозволяє будь-якому жителю американського штату звернутись до суду щодо будь-якої особи, яка використовує його обличчя за допомогою технології діпфейк в відео інтимного характеру.

А як це регулюється в Україні?

Як скоро регулюватиметься питання неправомірного використання діпфейків на території України, поки не відомо. Ймовірно, що це питання буде в компетенції Міністерства економіки України.
 
Говорячи про останні тенденції щодо питань неправомірного використання технології діпфейка на території України, тут важко що-небудь спрогнозувати. Усе тому, що з березня 2017 року існує окремий порядок припинення порушень авторського права чи суміжних прав з використанням в інтернеті. Закріплений він у статті 52-1 Закону України «Про авторське право». Відповідно до нього, суб’єкт таких прав має право звернутися до власника сайту чи веб-сторінки, де розміщена відповідна інформація, із заявою про припинення порушення.

Заява повинна містити наступні дані:

• Відомості про заявника (ПІБ, місце проживання, е-мейл або поштова адреса; для юросіб — ідентифікаційні дані про реєстрацію юрособи у країні місцезнаходження.
• Вид (фото, відео тощо) і назва об’єкту авторського права чи суміжних прав, про порушення права на які йдеться у заяві.
• Твердження про наявність у заявника майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт таких прав, зазначених у відповідній заяві, з посиланням на підстави виникнення таких прав та терміни їх дії.
• Гіперпосилання на інформацію, розміщену на сайті.
• Вимогу про унеможливлення доступу до інформації на веб-сайті.
• Підтвердження заявника, що наведена в заяві інформація є достовірною.

Після підготовки такої заяви, заявник звертається з нею виключно за представництвом адвоката, який надсилає її разом з копією документів, що посвідчують повноваження адвоката власнику сайту та копію з усіма додатками постачальнику послуг хостингу.

У момент отримання такої заяви власник сайту чи постачальник послуг хостингу протягом 48 годин повинен закрити доступ до неправдивої інформації щодо якої подано заяву. Натомість також він має право відмовити у задоволені заяви, у випадку якщо:

• Особа має згоду на використання такої інформації.
• Особа, якій надіслали заяву, не є власником сайту, зазначеного у заяві.
• Заява викладена з порушенням вимог закону.

Якщо заява відповідає вимогам закону, власник сайту впродовж 24 годин з моменту її отримання зобов’язаний направити власнику сторінки копію заяви е-мейлом. Власник сайту в свою чергу зобов’язаний видалити цю інформацію і надати відповідь власнику веб-сторінки з доказами видалення. Якщо впродовж 48 годин з моменту направлення власнику веб-сторінки заяви останній не надав власнику сайту відповіді з підстав та за формою вказаною у законі, власник веб-сайту самостійно унеможливлює доступ до зазначеної у заяві про припинення порушення неправдивої інформації.

Таким чином, автор має право захистити власні авторські права за допомогою власника сайту чи постачальника послуг в електронній формі. Такий варіант не завжди має позитивний результат, однак завжди є можливість звернутись до суду для захисту власних прав.

Автори: Владислав Білоцький, Владислав Погорілий, Станіслав Борис, Juscutum