Пандус на сайті або доступність vs креативність

Коли ми говоримо про доступність веб-ресурсів, ми зазвичай маємо на увазі доступність для людей з особливими потребами, хоча насправді доступність потрібна й іншим групам користувачів у певних ситуаціях. І тут світ інтернету мало відрізняється від звичайного, фізичного світу.

В колонці для AIN.UA Мирослав Хмарський, партнер юридичної фірми AVITAR, продовжує розкривати концепцію User Friendly 3.0. Автор розповідає про те, як зробити сайт максимально доступним для користувачів.

User Friendly 3.0 = «захистити по-людськи»

Якщо ми бачимо біля входу в будинок пандус, яким не може піднятися ні людина в інвалідному кріслі, ні мама з візочком, ми розуміємо, що в цьому випадку доступність забезпечена «для галочки» або «щоб не оштрафували». При цьому люди з особливими потребами як були, так і залишаються за бортом.

Це ж відбувається і з вебресурсами, які формально можуть пройти тест на доступність, а реально — залишаються недоступними для багатьох категорій людей.

Продовжуючи розмову про підхід User Friendly 3.0, де accessibility є основою комплаєнсу вебресурсу, ми хочемо говорити про доступність не тільки з юридичної та технічної сторін, але і з чисто людської позиції. «Підтримати та захистити юридично» та «підтримати та захистити по-людськи» — це, безумовно, не одне й те саме, але концепція User Friendly 3.0 поєднує ці два напрямки.

Вважається, що User Friendly — ​​це насамперед красиво та зручно. Але сьогодні стає очевидним: краси та зручності зовсім недостатньо для того, щоб кожна людина могла отримувати потрібну їй інформацію в інтернеті.

User Friendly 3.0 — це насамперед безпека, доступність, чесність, звичайно, у поєднанні з красою та зручністю. Однак, якщо перед творцями сайту стоятиме дилема «доступно або красиво (незвичайно, креативно, прикольно)», то вибір має бути на користь характеристики, яка забезпечує право людини на доступ до інформації.

Особливі потреби

Отже, спочатку, давайте згадаємо, з якими видами обмежень можуть стикатися люди в житті та в інтернеті. У документах Всесвітньої організації охорони здоров’я йдеться про те, що «понад 1 мільярд людей, тобто, близько 15% населення світу, мають одну із форм інвалідності».

ВОЗ виділяє такі категорії:

• Люди з порушеннями зору: сліпотою, слабким зором, дальтонізмом та інші.

Для того, щоб забезпечити доступність веб-ресурсу для людей з порушеннями зору, існують програмні можливості масштабування, а також програми читання з екрана, які читають текст вголос.

• Люди з порушеннями слуху — не чують чи мають низький рівень слуху.

Існують спеціальні техніки, які є текстовою альтернативою аудіоконтенту.

• Люди з обмеженими фізичними можливостями — вони обмежені у рухах. Можуть мати суто фізичні проблеми (втрата кінцівки, параліч) або неврологічні розлади, які призводять до втрати контролю в області опорно-рухового апарату.

Найочевидніший приклад забезпечення доступності для людей з обмеженими фізичними можливостями – вимога до розробника забезпечити управління елементами не лише за допомогою миші, а й клавіатури.

• Люди з когнітивними порушеннями: психічними захворюваннями, відставанні у розвитку, результатом чого можуть бути труднощі у навчанні чи сприйнятті інформації, розумінні та встановленні причинно-наслідкових зв’язків, з концентрацією уваги, проблеми з пам’яттю тощо.

Цей пункт містить багато рішень, але жодне з них не буде універсальним. Найкраще, що може зробити розробник — проектувати сайт таким чином, щоб він був «логічним, послідовним та зручним наскільки це можливо».

Правила та умови доступності

Розробкою стандартів для вебсайтів та онлайн-сервісів займається World Wide Web Consortium (W3C), міжнародна організація, заснована в США в 1994 році.

В 1997 W3C запустила ініціативу Web Accessibility Initiative (WAI), в рамках якої сформульовані правила та умови доступності – WCAG (Web Content Accessibility Guidelines) 2.0.

У різних країнах існують закони, що регулюють доступність вебресурсів для людей з особливими потребами, проте, враховуючи всюдисущість інтернету, WCAG залишається основним міжнародним стандартом доступності.

А як бути із креативністю?

Незважаючи на наявність правил та стандартів, у розробника, дизайнера (а частіше, у замовника сайту або додатка) виникає бажання оформити якийсь елемент дизайну чи інтерфейсу незвично, нестандартно, креативно, не як у всіх. Іноді виникає ситуація, коли дотримання вимог щодо доступності «псує» зовнішній вигляд сайту або просто «заважає».

Що робити?

Потрібно пам’ятати про те, що головний акцент повинен бути на користь доступності. Важливо, щоб користувач міг сприймати контент та керувати навігацією різними органами чуття — зір, слух, дотик.

• Для відео та зображень має бути текстовий опис. Завдяки цьому допоміжні програми зможуть зчитати зображення та конвертувати його у потрібний формат (озвучка, шрифт Брайля тощо).

• Для аудіофайлів повинен бути транскрипт, субтитри, розшифрування мовою жестів.

• Користувач повинен мати можливість перетворити контент таким чином, щоб його було легше сприймати (зміна кольору, масштабування тексту, зміна контрастності, регулювання гучності…).

• Для користувача всі дії на сайті повинні бути логічними, інтуїтивно зрозумілими, передбачуваними та звичними – використання клавіатури нарівні з мишею, відсутність обмежень за часом для ознайомлення з контентом, навігація, над якою не потрібно довго думати, структура змісту та заголовок, оформлення посилань, кнопок, відстань між ними Користувач повинен розуміти, де він знайде підказку, де — юридичний документ, а де — він повинен дати згоду, розуміючи, на що він погоджується…

Особливі потреби — це не обов’язково інвалідність

Багато хто з нас стикався з ситуацією, коли, з різних причин, ми обмежені у своїх можливостях протягом певного періоду часу.

• Складнощі з доступністю виникають і коли людина не має рук, і коли одна рука зламана, і коли на руках — маленька дитина.
• Складнощі виникають і коли людина має діагноз, що стосується когнітивних порушень, і коли з високою температурою ми не можемо сконцентруватися і викликати лікаря.
• Складнощі виникають і тоді, коли у людини низький рівень слуху, і коли у нас за стіною хтось увімкнув дриль, і ми не можемо слухати вебінар без титрів.
• Складнощі виникають і коли людина незряча, і коли у звичайної людини починаються практично природні вікові проблеми із зором.

У всіх випадках ми не можемо вчинити певну дію і опиняємось у ситуації, коли ми відрізані від світу або від потрібної нам інформації.

Що ще потрібно? І чому я взагалі про це почав говорити?

У світі зараз все більше речей, які спрямовані на розділеність та дискримінацію людей за різними ознаками.

Дискримінація на підставі наявності / відсутності особливих потреб найперше, що, на мою думку, ми зобов’язані усувати. Причому зробити перші кроки вже справді просто. Не потрібно багато вкладати в сайт, щоб він став доступнішим. І ніхто не вимагає робити це одразу ідеально на 100%.

Подорож у 1000 миль починається з одного кроку.

Якщо кожен розробник, дизайнер, власник бізнесу почне хоча б замислюватись про це, світ почне трансформуватися і ставати доступнішим з кожним днем. User Friendly 3.0 — це не тільки про бізнес та технології. Це — про людей. Давайте ще раз подивимось на свій бізнес з людського боку.

Автор: Мирослав Хмарський, партнер юридичної фірми AVITAR