HOTorNOT: як забутий сайт-жарт вплинув на появу сучасних соцмереж

Ще до MySpace, Facebook, Twitter, YouTube, до Instagram та Tinder з’явився якось сайт HOTorNOT (сексі чи ні). Це був просто жарт двох студентів коледжу. Все, що можна було робити на сайті – завантажити своє фото, щоб інтернет-користувачі оцінили вашу зовнішність від 1 до 10. І лише за одну ніч він став мега-популярним.

З часом на HOTorNOT додалися нові механіки, зокрема, дейтингу, які на той час були не просто революційними – згодом вони ляжуть в основу таких гігантів ринку як Facebook, Twitter, Tinder, Instagram, Reddit та інших.

Журналістка Джесс Йохо написала велику статтю, у якій розповіла історію HOTorNOT, та як давно забутий сайт-жарт задав вектор розвитку соціальним мережам, якими ми знаємо їх сьогодні. AIN.UA підготував скорочений переклад.

Чому це цікаво

HOTorNOT був запущений у 2000 році і став віральним за одну ніч. Вже у 2003 році він заробив $4 млн. А у 2008-му – був проданий за $20 млн. Цікаво, що становлення та піднесення сервісу співпало с рецесією на ринку IT, яку спричинив сумнозвісний крах доткомів. Але не це робить HOTorNOT унікальним.

Чим глибше ви занурюєтесь в історію HOTorNOT, тим більше дивуєтесь тому, наскільки продуманим був цей сервіс, зважаючи на його примітивний інтерфейс, а також наскільки фундаментально він вплинув на розвиток інтернету. ДНК HOTorNOT так чи інакше увійшла у майже кожну платформу, яка на сьогодні утримує нас онлайн.

HOTorNOT першими ввели концепт публічного профілю людини в інтернеті задовго до того, як Марк Цукерберг запустив Facebook. Оцінки від 1 до 10, які ставили фотографіям – чи це не ті самі лайки, які ми рахуємо сьогодні в Instagram під своїми селфі, намагаючись зрозуміти, наскільки привабливими нас бачить інтренет?

Вже ставши популярним, HOTorNOT запустив фічу Meet Me – прото-Tinder, який задовго до його появи дав людям можливість організувати побачення на основі взаємного метчу. На той час вже існував Match.com, але його бачили як “останню можливість для тих, хто у відчаї”. Meet Me став для молодого покоління того часу чимось на зразок онлайн-підморгування один одному. Ніяких великих біо, платних чатів, форм-опитувань та інших атрибутів традиційного дейтингу – лише фото, пару слів про себе та набір тегів, по яким можна визначити спільні інтереси. А рейтингова шкала – замість механіки свайпу, якої ще не існувало на момент, коли смартфони з тачскрінами видавались чимось фантастичним.

Саме у HOTorNOT люди вперше змогли подивитись на себе через цифрове дзеркало, тільки щоб побачити, як інтернет дивиться з нього на них. На щастя чи на біду, цей сайт розпалив наше прагнення перетворити web на об’єктивного колективного суддю, який визначатиме, чого ми варті.

А ще HOTorNOT дав життя багатьом сервісам, які в результаті пережили його самого завдяки успішному переходу зі старого-доброго web у новий невідомий web2. Twitter був одним із перших стартапів, якому HOTorNOT допоміг на старті, надавши безкоштовних хостинг. Також цією послугою так чи інакше скористались Bittorrent та Zipdash (який одного дня перетвориться на Google Maps).

Стартап готовий був надати хостинг задарма навіть Цукербергу, який майже скопіював HOTorNOT у своєму Facemash. Але той проігнорував пропозицію. До речі, славетний YouTube починався у 2005 році також як копікат концепту спіддейтингу HOTorNOT, але з відео замість фото.

Та чи не найбільший вплив, який зробив HOTorNOT на розвиток індустрії стартапів, це розуміння, що після кризи доткомів у 2000 році веб-проекти, створені студентами без великих грошей у кишенях та без жодних витрат на маркетинг можуть стати реальним і прибутковим бізнесом.

Історія HOTorNOT

Задовго до появи першої соціальної мережі, у часи, коли слово “вірусний” ще асоціювалося з комп’ютерними загрозами, HOTorNOT за одну ніч став інтернет-сенсацією. Два студенти Джеймс Хонг і Джим Янг якось ввечері розпивали пиво і сперечались стосовно того, чи приваблива знайома – тверда “десятка”, чи ні. Щоб отримати об’єктивну відповідь на це питання, вони розробили сайт.

HOTorNOT запустився 9 жовтня 2000 року приблизно о другій ночі. Хонг і Янг розіслали імейл з посиланням на нього декільком друзям-програмістам, щоб отримати фідбек, і попросили не судити суворо. А вже за 12 годин тисячі IP-адрес штурмували сайт. Трафік подвоювався кожні дві години. Засновники були в паніці.

Якби такий наплив трафіку продовжувався б, то на підтримку пропускної здатності вже до кінця місяця довелось би заплатити приблизно $50 000. Янг і Хонг вже хотіли закрити сайт, але замість цього портували його на вільний комп’ютер потужністю, меншою ніж у сучасного iPhone, який давали безкоштовно по трейд-ін кожному, хто відкриє акаунт. О третій чи четвертій ночі вони завезли комп’ютер у Берклі, де навчався Янг, під’єднали його до мережі та сховали під столом між іншими комп’ютерами, сподіваючись, що ніхто не помітить.

Помітили. Декан інженерного коледжу Берклі Річард Ньютон зателефонував Янгу після того, як адміністратори зафіксували велике навантаження на пропускну здатність машини в його офісі. На диво, замість того, щоб виключити Янга, Ньютон оплатив HOTorNOT декілька днів роботи, побачивши у розробці потенціал. Пізніше саме Ньютон познайомить засновників HOTorNOT з командою Google, таким чином HOTorNOT стане одним з найперших тестерів Google Adsense.

Сайт недовго висмоктував з хлопців гроші – вже за місяць він увійшов у топ-20 самих відвідуваних у світі! А після того, як у березні 2001 року HOTorNOT запустив на свою вже неабияку аудиторію сервіс Meet Me по підписці, проект по суті став одним з перших в історії кейсів монетизації віральності. До 2003 року HOTorNOT заробив більше $4 млн, більше 88% доходів надходило від автоматичного поновлення підписок.

Враховуючи, що сайтом керували злиденні студенти, коли всі решта веб-стартапів на той момент покладались на венчурні інвестиції, це був дуже значущий кейс для всієї Кремнієвої долини.

Ідея та етика

Хлопці дуже уважно слідкували за тим, щоб іх розробка не стала токсичною. Вони навмисне відмовились від коментарів під оцінюваними фото, щоб уникнути булінгу. А будь-хто, чию фотографію додали на сайт без дозволу, міг звернутись у службу підтримки і швидко видалити її. Цікаво, що саме HOTorNOT вигадали одну з перших систем модерації контенту, в якій залучали користувачів до модерації через віртуальні заохочення на зразок зірочок та статусів. Таким чином розвивали спільноту. Цей підхід через багато років використовуватимуть Wikipedia та Reddit.

Тим не менш, у HOTorNOT склалась не дуже хороша репутація. Зокрема через те, що люди асоціюють його з Facemash – копікатом Марка Цукерберга, який він запустив у 2003 році і який став пращуром Facebook. Саме Facemash показали у фільмі “Соціальна мережа” 2010 року: юний Цукерберг запускає сайт після того, як його відшила дівчина. Проект одразу набув присмаку “помста гіків”, коли сайти запускають, щоб принизити людей – зокрема жінок – які не оцінили генія.

Цікаво, як невелике переосмислення Цукербергом дизайну HOTorNOT у своєму Facemash призвело до величезної різниці. На відміну від оригіналу, де Хонг і Янг пропонували людям завантажували власні фото Цукерберг просто цупив фотографії студентів і протиставляв людей один одному, пропонуючи користувачам визначити, хто з них виглядає краще. Це призвело до осуду з-боку суспільства, за що Марка ледве не вигнали з коледжу.

Безславний кінець

Етичність та віральність не врятували HOTorNOT, у той час як Facebook та інші IT-голіафи живуть і процвітають. Сайт почав здавати позиції з появою Web 2.0, коли платформи, накачані венчурними грошима, знову почали знищувати незалежні стартапи. HOTorNOT не міг конкурувати з ними за таланти – команду швидко зманили на високі зарплати, а деякі пішли, щоб заснувати власні стартапи на фоні нового інвестиційного буму.

Але насправді падіння HOTorNOT сталося через те, що вже починаючи з 2004 року засновники почали нудьгувати. До 2006 року сайт поступово втрачав популярність. А у 2008 році Рада директорів прийняла рішення продати сайт Avid Life Media (компанія, що стояла за сумнозвісним Ashley Maddison – дейтингом для тих, хто вже перебуває у стосунках) за $20 млн.

“Чесно, насправді це сталося тому що нам було нудно, – розповів Хонг. – В якомусь сенсі ми продали HOTorNOT, щоб повернути наші життя”.

Avid Life Media поставила HOTorNOT на коліна. У 2012 році сайт викупив британський дейтинг Badoo і, як це не іронічно, у 2014 році перезапустив його у вигляді чергового Tinder-клону.

“Отже тепер HOTorNOT – це копія копії себе ж. Це як стати собі самому онуком”, – коментує Хонг.

Інтернет перетворив HOTorNOT на спотворене, порожнє, факсимільне відлуння того, чим він був насправді. Можливо, це саме те, що відбувається з усім, що ми підносимо до цифрового дзеркала.