За «шпигунські» GPS-трекери, брелоки чи радіоняні ловить СБУ. Цю статтю хочуть прибрати

Уже більш як 10 років в Україні можна купити в інтернеті дешевий гаджет із функціями диктофона або відеокамери, і отримати за це позов до суду. Адже Служба безпеки України (СБУ) розцінює такі покупки як придбання спецзасобів для стеження за людьми. Це відбувається через не дуже чіткі законодавчі формулювання. У свіжому законопроекті пропонується прибрати ці статті, і таким чином обмежити практику судових переслідувань за GPS-трекер, куплений в китайському магазині за $1. AIN.UA розповідає деталі.

Чому купляти такі гаджети незаконно

Подібні гаджети: комп’ютерні мишки або попільнички з мікрофонами, брелоки для ключів або кулькові ручки з відеокамерами, GPS-трекери, радіоняні, що масово продаються і на українських майданчиках, і на закордонних типу AliExpress — усі вони з точки зору законодавства називаються «спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації (далі — СТЗ)». Тобто, такі гаджети прирівняні до «шпигунських» засобів, за допомогою яких можна стежити за людьми або прослуховувати їх.

Як визначити, чи є гаджет СТЗ, описує Постанова Кабміну від 22 вересня 2016 № 669. Ознаки таких гаджетів у цьому документі подаються доволі широко: це можуть бути пристрої або програми, у яких є можливість негласного отримання, прийому, обробки чи передачі інформації. Вони можуть бути побутові, мініатюрні, багатофункціональні, але обов’язково із можливістю таємно отримувати дані.

Автори нового законопроекту підкреслюють: це визначення настільки широке, що під нього теоретично підпадає будь-який смартфон із функцією запису відео чи аудіо. Отже, без чіткішого визначення цього поняття до відповідальності можуть притягуватися і законослухняні громадяни, які не мали на меті когось прослуховувати.

Покарання за такі правопорушення визначає ст 359 КК України «Незаконні придбання, збут або використання спеціальних технічних засобів отримання інформації», а також ст. 195-5 КУпАП.

Яка склалася судова практика

У реєстрі судових рішень є сотні обвинувальних вироків по одній й тій самій схемі, відзначають автори законопроекту. Користувач замовляє в інтернет-магазині гаджет вартістю десь $15–20 зі свого комп’ютера або смартфона. Для покупки надає свої персональні дані й власну картку, тобто, не надто намагається сховатись від закону. У більшості випадків навіть не підозрює, що вчиняє щось незаконне. Іноді, щоб підзаробити, громадяни перепродають такі товари на тих само інтернет-майданчиках.

«Саме таких «злочинців» протягом 2011-2021 років здебільшого карали співробітники СБУ, здійснюючи для цього подекуди навіть контрольні закупки», — пишуть автори законопроекту в пояснювальній записці. Якщо немає встановленого факту, що людина хотіла незаконно використовувати такий гаджет, зусилля з боку правоохоронців та судів у таких випадках не відповідають рівню шкоди суспільству, вважають вони.

Такі справи справді з’явились у судовій практиці доволі давно. Власне, після того, як у 2010 році змінилась редакція уже згаданої ст. 359, СБУ почала шукати й висувати звинувачення користувачам за покупку таких товарів. За даними старого інтерв’ю представника СБУ порталу Liga.net, лише за 2011 рік служба ініціювала більше 100 кримінальних справ проти громадян за купівлю такої техніки, а засуджено було 45 людей. Досі можна знайти стару інфографіку, яку ЗМІ склали за даними СБУ, від 2012 року: які саме гаджети незаконно купляти в інтернет-магазинах.

Зазвичай такі справи завершуються штрафом, який має сплатити покупець такого гаджета. За словами адвоката юридичної компанії Everlegal Ігоря Тетері, санкції уже згаданої ст. 195-5 КУпАП (саме за незаконне зберігання СТЗ) передбачають штраф у 850-1700 грн для громадян і 3400-8500 грн для посадових осіб.

Якщо аналізувати судову практику, виявиться, що користувачі здебільшого говорять про те, що купили пристрій випадково.

«Один з притягнутих до відповідальності осіб знайшов такий пристрій у кишені камуфляжної куртки, яку придбав на речовому ринку; інший пояснив, що знайшов його в приміщенні не побутового призначення під час переїзду; деякі пояснювали, що придбавали такі пристрої через різні інтернет-ресурси», — розповідає адвокат.

Якщо користувачі добровільно віддають такі пристрої правоохоронцям, їм все одно доводиться йти до суду. У таких випадках часто присуджують мінімальний штраф 850 грн (як і сталося у нещодавньому випадку із GPS-трекером з AliExpress). Іноді штрафи більші, а якщо користувач намагався перепродати гаджет — це може бути й позбавлення волі, з одночасним звільненням від відбування покарання.

Один з останніх таких випадків суд розглядав у жовтні 2021 року. Мешканця села Глибока Чернівецької області суд оштрафував на 850 грн за те, що він купив на AliExpress GPS-трекер. Ще у 2020 році, на Чорну п’ятницю він купив набір чохлів для смартфона, і продавець запропонував йому випадковий подарунок ще за $1 (ним і виявився “незаконний” GPS-трекер). Виявилось, що за допомогою трекера можна записувати аудіо, а отже пристрій підпадає під критерії СТЗ. Власник його не використовував, але у вересні 2021 року працівники СБУ вилучили у нього гаджет. Матеріали цієї справи можна подивитись у реєстрі.

За період 2011-2021 роки лише 1,2% подібних справ завершилися у суді виправданням.

Що пропонують автори законопроекту

Автори законопроекту вважають, що таке реагування по-перше є надмірним, адже такі дії не несуть великої шкоди суспільству. Вилучені в ході розслідувань СТЗ знищуються з упаковкою та комплектуючими, що свідчить про їхню непридатність до справжньої оперативно-розшуковій діяльності. По-друге, ризики кримінальної відповідальності заважають технічно освіченим користувачам займатися власними розробками у сфері кібербезпеки.

Тож автори проекту пропонують вилучити зі статті 359 Кримінального кодексу “незаконне придбання, збут або використання СТЗ”. Натомість кваліфікувати злочин у ній як “незаконне використання СТЗ для отримання інформації під час незаконної оперативно-розшукової діяльності”. З КУпАП пропонують вилучити статті 15, 195-5 про відповідальність за зберігання СТЗ.

Відповідальність за незаконне стеження та прослуховування людей автори закону пропонують лишити за статтею 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер) Кримінального кодексу. Її пропонують дописати так, у складі цього правопорушення (тобто, стеження за людьми) було й використання СТЗ.