Rebrew (Reformation Brewery) за три роки стали одним із головних гравців на ринку українського крафтового пива в Україні. Їх досі не знайдеш на полицях супермаркетів, але броварню називають у списку головних крафтярів. Хоча самі пивовари намагаються не використовувати термін «крафт».
У 2018 році її запустили гендиректор Google Україна Дмитро Шоломко, домашній пивовар Женя Депутат та спеціаліст будівельної галузі Олександр Селюк. Зараз у них свій завод у Броварах, понад 15 людей у штаті та амбіції виходити на міжнародний ринок.
AIN.Business в межах циклу матеріалів про пивоваріння в Україні зустрівся із маркетологом проєкту Олегом Романовським і розповідає історію Rebrew.
Читайте також: Українське пиво. Хто, де і як будує пивний бізнес в Україні
Броварі з броварні в Броварах
Ідея пивоварні з’явилася в Дмитра Шоломка 2014 року. Він об’єднав зусилля з домашнім пивоваром Євгеном Депутатом. Тоді планували варити радше для себе — «гаражним» шляхом. Планували об’єми до 200 літрів. Два роки розробляли бізнес-план і врешті зрозуміли, що варити в таких об’ємах — нерентабельно і нецікаво.
«Проблема в тому, що різниця у ціні між обладнанням для невеликих об’ємів та великих — непропорційна можливим заробіткам. Тому ми вирішили будувати броварю на 1000 л/варка», — пояснює Романовський.
2016 року зареєстрували компанію, яка отримала назву Reformation Brewery. Скорочено — Rebrew. Ще два роки тривав пошук приміщення, ремонт та інші підготовчі активності.
Виявилося, що знайти приміщення, що буде відповідати всім вимогам — не так просто. Шукали в Києві та поблизу. Спочатку хотіли взяти в оренду, але згодом стало зрозуміло, що робити довгостроковий проєкт треба лише на власній території. Врешті знайшли будівлю у Броварах.
«Те, що ми розташовуємося в Броварах викликає проблеми в позиціонуванні. Ми броварня з Києва чи з Броварів? Про себе ми жартуємо, що ми броварі з броварні в Броварах. Але так не планувалося, вийшло само собою», — каже Романовський.
У купівлю приміщення та закупівлю обладнання вклали $300 000. Поставили італійське обладнання Meccanica Spadoni, Rebrew став першим тестовим заводом для цього виробника в Україні Ще $200 000 пішли на ремонт. Отже, стартові інвестиції склали близько $500 000. Повноцінно броварня запустилася 2018 року. Керує компанією один із засновників Олександр Селюк. За виробництво відповідає дипломований інженер-технолог Євген Смуригін.
Пивні богині і Жадан
Постійна лінійка Rebrew — 5-6 сортів. Ще 3-4 в ротації. Пивовари виділяють два різних види попиту.
«Крафтові заклади більше зацікавлені у ротації, для них ми постійно намагаємося варити щось нове. А от у HoReCa — більш традиційних пивних барах — частіше хочуть мати одне й те саме на кранах», — пояснює Олег Романовський.
У великих супермаркетах знайти пиво Rebrew поки не вдасться. Для цього не вистачає потужностей. Хоча у компанії визнають, що бути «на полках» — важливо для впізнаваності бренду. Тому на цей рік запланували збільшення об’ємів виробництва, які на сьогодні складають 25 тонн.
За смаком Rebrew орієнтуються на американські броварні. Базові солоди використовують різні — як українські чи білоруські (парадоксально, але там його купувати дешевше, ніж в Україні) так і німецькі та бельгійські, в залежності від сорту пива. Спеціальні солоди — шоколадний, копчений, карамельний тощо, — закупають у Німеччині.
Дріжджі переважно рідкі — американські. 80% хмелю теж закупають в США. 10% — з Нового світу, ще 10% — Чехія, Німеччина, для більш традиційних сортів пива.
«Хмелеводство в Україні — це окрема проблема. Для тих сортів, що ми робимо, хмелю майже нема, того доводиться все закупати за кордоном», — бідкається Романовський.
Для репрезентації свого пива Rebrew обрали міфологічну концепцію. Частина пива названа на честь різних богинь — Фреї, Хатхор, Вака, Купава тощо. На кожній баночці є невеличка історія про кожну з них. Часто броварі граються на контрасті. Наприклад, поруч із суворою богинею Фреєю можна знайти милих котиків, а пиво буде навдивовижу легким і кисленьким.
«Наші міфічні героїні — це відсилка до історичних коренів пивоваріння. Бо раніше це було таке ж домашнє заняття як випічка хлібу. І займалися ним переважно жінки. Тож багато міфічних традицій (наприклад, шумерська богиня Нінкасі) теж беруть корені звідти», — пояснює маркетолог.
Минулого року броварня зробила колаборацію з рок-музикантами. Гурт українського письменника Сергія Жадана «Жадан і Собаки» створив разом із Rebrew власний сорт. Ним став Session IPA.
Романовський розповідає, що домовитися виявилося дуже просто. Познайомилися з Жаданом на Книжковому Арсеналі, власне за пивом.
В один момент вони просто запропонували письменникові-музикантові щось зробити разом. Той одразу погодився і розповів, що всі в команді люблять IPA. Тож вибір сорту відбувся сам собою.
Нещодавно в кнайп-клубі «Купідон» у Києві відбулася презентація вже другої версії пива, на цей раз в стилі подвійного New England IPA (і там творилося шаленство, включаючи стейдждайвінг музикантів. Якщо ви були в Купідоні можете собі уявити наскільки було весело, — прим.ред.).
НеКрафтова броварня
Зараз Rebrew це інвестиційна компанія, у яку вклалося понад 10 інвесторів. У проєкті працює близько 15 людей, більшість з них — у виробництві.
Головними каналами продажів залишаються бари. 80% пива реалізується у кегах. Але вже зараз Rebrew почала розвивати власну мережу дистрибуції.
Минулого року вони відкрили перший магазин Beerplace у Броварах, у центрі міста. На цей рік у планах — відкрити точки у Києві. У своїх магазинах пивоварня продає не тільки власне пиво.
«Третина кранів — наші. Інші — ні. Є багато закладів, які загубили себе після того, як перейшли на моноформат. Ми не хочемо повторити цю помилку», — каже Олег Романовський.
Представники пивоварні кажуть, що зараз важко говорити про прибутки. Пандемія дуже сильно впливає на дистрибуцію та можливість планувати. Заклади то відкриваються, то закриваються і через це важко планувати виробництво. До того ж грає свою роль сезонність, влітку броварня завантажена на 100%, а взимку й восени відчувається зниження попиту. Через це поки що не вдалося окупити вкладені інвестиції.
Водночас броварня наголошує на тому, що вони не «крафтова пивоварня», а просто роблять хороше пиво.
«5-6 років тому слово «крафт» було синонімом чогось маленького експериментально, ручної роботи. А зараз воно стало дуже затасканим і втратило свій сенс. Нині крафтовим називають все підряд: від носків шкарпеток до коньяку», — каже Романовьский.
Також він посилається на різницю у юридичному визначенні крафтової кав’ярні в залежності від країни. Наприклад, якщо брати критерій за об’ємом, то за американськими мірками крафтовими вважатимуться навіть регіональні броварні на кшталт «Опілля» чи «Микулинецького», які в Україні знаходяться у категорії середніх та великих гравців.
Наступні кроки Rebrew бачать у збільшенні виробництва (щоб заходити у великі мережі), розбудові власної мережі магазинів та експорті за кордон. Вже було кілька поставок, і європейські покупці залишилися задоволені.