В Україні запустили спеціальний режим для IT. Як подати заявку до «Дія City»
8 лютого 2022 року на івенті Diia Summit президент Володимир Зеленський оголосив про початок роботи «Дія City», спеціального режиму для IT-компаній. Мінцифри відсьогодні запустило реєстрацію у цьому режимі. AIN.UA розповідає, що таке «Дія City» і як українській IT-компанії стати його резидентом.
Як працює «Дія City»
Якщо коротко, «Дія City» — це спеціальний правовий режим, який діє для української IT-індустрії з 2022 року. Участь у ньому — добровільна. Українська компанія, яка відповідає переліку вимог, може стати резидентом «Дія City». Натомість вона отримає певні пільгові умови для роботи, нову форму взаємодії з працівниками — гіг-контракти. Також режим вводить в Україні кілька понять англійського права, що стануть в нагоді компаніям, які залучають зовнішні інвестиції — договір опціону, convertible loan і тому подібне.
Але для учасників режиму є і деякі обмеження та обов’язки (приміром, ліміти по роботі з ФОП та обов’язковий аудит). Засади та правила цього режиму описують два Закони:
- Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» 1667-IX. Він описує, що таке «Дія City» та як цей режим влаштовано.
- Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» № 1946-ІХ. Він в основному описує, які ставки податків та умови працюють для резидентів.
- Також є постанова Кабміна, що описує правила подання заявки на участь у «Дія City».
Ми багато разів писали про «Дія City» раніше, тож нагадаємо основне:
- Резиденти спецрежиму зможуть на власний розсуд вибирати, який корпоративний податок сплачувати: податок на виведений капітал (ПнВК) у розмірі 9% чи податок на прибуток (18%).
- Що таке ПнВК коротко? Як пояснює IT-адвокат і засновник Tretten Lawyers Максим Носарев, наприклад, компанія заробила $100 000. Податок на прибуток (який компанії платять зараз) означає, що відсоток стягують із усієї суми одразу. Якщо компанія працює із податком на виведений капітал, частина із прибутку, яка піде на поточні витрати та на розвиток, не оподатковується.
- Будуть звільнені від оподаткування доходи фізосіб у вигляді дивідендів, які нараховані компанією-резидентом, за умови їх виплати не частіше одного разу на два роки. Також діятиме податкова знижка для фізосіб у разі придбання частки в компанії-стартапі, що є резидентом «Дія City».
- Доходи працівників та гіг-спеціалістів резидентів «Дія City» оподатковуватимуться: ПДФО — 5%, ЄСВ — 22% від мінімальної зарплати, військовий збір — 1,5% (від зарплати працівника чи винагороди гіг-працівника). Детальніше про те, які податки сплачуватимуть резиденти, можна прочитати у статті Дмитра Палющенка, team lead корпоративної практики Juscutum.
- Якщо фахівець отримує понад 240 000 євро на рік, то весь дохід вище цього ліміту оподатковуватиметься ПДФО у розмірі 18%. Суму, яка перевищує цей показник, він повинен внести до річної декларації про доходи і самостійно сплатити податок.
- Для частини резидентів є обмеження по роботі з ФОП, ми детальніше писали про них раніше.
Деякі українські IT-компанії уже говорять про свою участь в режимі, приміром, SoftServe та MacPaw.
Як подати заявку на участь в «Дія City»
На Diia Summit Мінцифри оголосило, що з 8 лютого 2022 року IT-компанії можуть подавати заявки на участь у цьому спеціальному режимі. Водночас запускається і реєстр резидентів «Дія City».
Щоб подати заявку на вступ до спецрежиму, потрібно:
- зайти на офіційний сайт «Дія City»;
- пройти верифікацію за допомогою електронного підпису;
- заповнити заяву.
Заява та додані документи мають бути написані українською, підписані КЕП (електронним підписом). Подаючи заявку, компанія зможе одразу подати заяву про вибір податкового режиму та перейти на оподаткування на особливих умовах (тобто, платити ПнВК замість податку на прибуток).
Заповнюючи форму, потрібно вказати:
- повне найменування та код компанії;
- ввести контактні дані: адреса електронної пошти та телефон для зв’язку;
- відмітити, чи подається заявка від стартапу;
- проставити відмітку про відсутність обставин, недопустимих для резидентів «Дія City»;
- проставити відмітку про відповідність вимогам для резидентів «Дія City»;
- вказати, чи переходить компанія на податок на виведений капітал (якщо так, то далі необхідно заповнити невелику заяву-повідомлення, яку ми передамо в ДПС);
- якщо заяву подає стартап, необхідно вказати суму доходу компанії за минулий рік — вона не має перевищувати 7 млн грн;
- вибрати кваліфікований вид діяльності, який буде здійснювати компанія;
- заповнити блок, який стосується посадових осіб компанії.
Мінцифри розглядає заяву 10 робочих днів. Якщо компанія відповідає вимогам, то її вносять до реєстру резидентів «Дія City», вона стає учасником цього режиму. Реєстр можна буде переглядати на сайті «Дія City».
Реєстрація діє за принципом «мовчазної згоди», тобто, якщо протягом 10 днів з подачі заявки компанія не отримала відмови чи іншого зворотного зв’язку, це означає, що вона стала учасницею «Дія City».
Відповіді на поширені питання про «Дія City»
Яким вимогам має відповідати компанія, щоб стати резидентом?
Для чинних IT-бізнесів — це:
- здійснення визначених законодавством про «Дія City» видів діяльності (детальніше можна почитати тут або на сайті режиму);
- 90% доходів — від здійснення цих видів діяльності;
- середня місячна зарплата працівників або винагорода гіг-спеціалістів — не менше €1200 (не включає ФОП);
- +9 працівників та/або гіг-спеціалістів (не включає ФОП).
Для стартапів:
- здійснення визначених законодавством про «Дія City» видів діяльності;
- 90% доходів — від здійснення цих видів діяльності;
- зареєстровані не раніше, ніж за 24 місяці до дня подання заяви;
- річний дохід не більше 7,5 млн грн.
Для новостворених компаній або стартапів:
- здійснення визначених законодавством про «Дія City» видів діяльності;
- 90% доходів — від здійснення цих видів діяльності;
- зареєстровані не раніше, ніж за 24 місяці до дня подання заявки;
- річний дохід не більше 7,5 млн грн.
Як компанії перевірятимуть на ці критерії?
Ці показники будуть щороку моніторити на основі поданих резидентами звітів про відповідність та обов’язкових висновків від незалежних аудиторів. Для першого звіту новоствореної компанії ця вимога не діє.
Якщо компанія порушує ці критерії, вона втрачає статус резидента цього режиму.
Чи може іноземна компанія стати резидентом?
Може, якщо зареєструє юрособу в Україні.
Як вийти з «Дія City»?
- Якщо компанія перестає відповідати критеріям, про які писали вище, то має повідомити про це Мінцифри, і її виключать з реєстру.
- Можна вийти зі спецрежиму за власним бажанням, для чого потрібно подати заяву до міністерства.
Як вибрати, який податок сплачувати: на прибуток (18%) чи на виведений капітал (ПнВК, 9%)?
Якщо компанія орієнтована на реінвестування, то для неї краще користуватись ПнВК. Оподатковуватимуться лише операції з виводу активів компанії у вигляді дивідендів та прирівняних до них платежів, як-от: надання безповоротної фінансової допомоги, укладення правочинів, за якими компанія надає активи або майно на користь третьої особи, натомість не отримуючи нічого.
Чи потрібно подавати заяву до податкової, якщо компанія стала резидентом?
- Якщо компанія-резидент лишається на податку на прибуток, то заяву подавати не потрібно.
- Якщо компанія переходить на ПнВК, потрібно подавати заяву до ДПС.
Які обмеження для резидентів по роботі з ФОП?
- Компанії, які сплачують податок на прибуток у розмірі 18%, річний дохід яких не перевищує 40 мільйонів гривень, зможуть працювати з ФОП без обмежень протягом усього періоду дії режиму «Дія City».
- Для всіх інших резидентів платежі за ФОП не повинні перевищувати 20% від загальних витрат. Для тих компаній, які будуть платити податок на виведений капітал, суми, що перевищують ліміт, будуть обкладатися цим податком в розмірі 9%.
- Компанії, які сплачують податок на прибуток, ті витрати для ФОП, які перевищують 20%, повинні будуть включати у фінансовий результат.
- Обмеження на роботу з ФОП повноцінно запрацюють лише з 2025 року. До цього часу буде працювати перехідний період в три роки: до 2024 року — без обмежень, в 2024 році без податків дозволять виплати, які не перевищують 50%.
Коментарі юристів
AIN.UA також звернувся до юристів по коментарі про те, які податки «Дія City» діятимуть для резидентів:
Керівний партнер TRUSTME Law Firm Сергій Барбашин та IT-юрист Олег Чіп підкреслюють, що одне з основних обмежень режиму — умови роботи із ФОП для резидентів (про нього ми детальніше писали вище). А також, що резиденти зобов’язані будуть подавати звітність про відповідність до критеріїв режиму:
Резиденти мають подавати звіт про відповідність резидента та аудиторський висновок який має провести незалежна організація.
Перший річний звіт про відповідність подається через 6 місяців після вступу, а аудиторський висновок про перевірку – протягом 6 місяців після вступу у Дія Сіті або протягом 60 днів з дня отримання такого запиту від Мінцифри.
Далі, необхідно, не пізніше як 1 червня року, наступного за звітним — подавати щорічні звіти. До річного звіту про відповідність додається незалежний аудиторський висновок.
Тобто, у резидента виникають додаткові обов’язки, йому необхідно подавати звітність, сплачувати середню заробітну плату спеціалістам не менше €1200, а також відповідати іншим критеріям.
Проте, є виключення, компанії також можуть бути резидентами Дія Сіті як стартап.
За словами Мирослави Нечай, старшого юриста, адвоката TOTUM LF, в деяких випадках податкове навантаження для резидентів може збільшитися, і залежатиме від частки залучення ФОП до роботи із компанією:
«Резиденти зможуть вибирати, чи залишатися їм платниками на прибуток на загальних умов (із застосуванням ставки у розмірі 18%), чи перейти фактично на сплату так званого “податку на виведений капітал” (із застосуванням ставки у розмірі 9%).
Якщо ж резидент «Дія City» залишиться платником податку на прибуток на загальних підставах, то порядок його оподаткування буде залежати від річного доходу. Так, якщо він не перевищуватиме 40 млн грн, то будь-яких спеціальних правил оподаткування для таких компаній не передбачається.
Якщо ж річний дохід перевищуватиме 40 мільйонів гривень, то тут оподаткування буде залежати від частки залучення ФОПів до діяльності компанії. А саме, витрати таких компаній на виплати платникам єдиного податку (в тому числі ФОПам) не мають перевищувати з 2024 року 50%, а з 2025 року – 20%. Якщо ж вказаного ліміту не буде дотримано, то здійснені на користь ФОПів виплати фактично не включатимуться до витрат резидента «Дія City» при обчислені податку на прибуток.
Аналогічні обмеження щодо витрат на оплату послуг платників єдиного податку встановлюватимуться і для резидентів «Дія City», які перейдуть на сплату податку на виведений капітал (з 2024 року 50%, а з 2025 року – 20%). Якщо ж витрати будуть вищі, то доведеться такі операції оподатковувати.
Тобто, дійсно податкове навантаження аутсорингових компаній, які працюватимуть з ФОПами, може збільшитися з 2024 року. Але в такому випадку такі компанії можуть укласти з ІТ-спеціалістами трудові договори або гіг-контракти, продовжуючи сплачувати з доходу таких працівників податок за ставкою 5%».
Коментарі | 0