За два роки пандемії інтернет-шахраї вкрали 736,6 млн грн — дослідження

Читати на RU

Компанія OLX та асоціація ЄМА проаналізували поведінку шахраїв у сфері онлайн-шопінгу та поділилися інформацією в дослідженні. За їх даними, у 2021 році інтернет-аферисти заробили на українцях вдвічі більше в порівнянні з 2020. Редакція AIN.UA публікує основні цифри.

  • За останні 12 місяців із використанням методів соціальної інженерії українці втратили близько 484,6 млн грн. Середній «чек втрат» становив 4 750 грн.
  • За два роки пандемії інтернет-шахраї вкрали 736,6 млн грн.
  • Найчастіше користувачі втрачають гроші, коли вказують в підробній формі номер картки, термін її дії, CVV, а іноді й баланс. Так жертва фактично передає свій рахунок під повний контроль шахраю.
  • Протягом 2021 року в OLX щодня фіксували в середньому 30 звернень, пов’язаних з фішингом. Шахраї стали частіше обманювати поза платформою саме продавців: кількість подібних звернень збільшилася у шість разів. 

Основні схеми шахрайства:

Передплата. Шахрай публікує оголошення нереального товару, часто за дуже привабливою ціною. Потенційний покупець відгукується на пропозицію, і шахрай шляхом маніпуляцій і тиску схиляє жертву до повної чи часткової передоплати. Отримавши гроші на картку, псевдопродавець зникає. 

Часто в цій схемі зловмисник може якийсь час запевняти людину, що скоро відправить посилку чи переконувати, що вона в дорозі та навіть надіслати підроблений скріншот служби доставки.

Фішинг. Цілеспрямована атака на користувача, який купує чи продає товари, замовляє послугу чи доставку онлайн. Завдання шахрая — прикинутися продавцем або покупцем, втертися в довіру та отримати платіжні дані. Спілкування найчастіше відбувається поза платформою. Головне завдання — надіслати жертві посилання на фішинговий сайт, який може візуально копіювати платіжну сторінку будь-якої компанії або бути сайтом-клоном відомої платформи.

Оплата з підробленим чеком. Покупець-шахрай відправляє за товаром кур’єра або таксиста та обіцяє переказати гроші на картку або через термінал. Переказ ніби надходить із затримкою, а щоб водій не чекав, покупець просить віддати товар одразу, підтверджуючи переказ підробленим скріншотом, «квитанцією» з термінала поповнення або SMS від імені банку. У результаті продавець-жертва залишається без товару та без грошей.

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук