Територіальна оборона щодня поповнюється новими захисниками та захисницями. Патрулювання міст, селищ та сіл безпосередньо пов’язане з повним та частковим відлученням з місця роботи. Як має діяти в цій ситуації роботодавець? Чи буде збережено працівнику робоче місце? Чи потрібно платити зарплатню? Відповіді на ці питання – у нашому матеріалі.
Хто може входити до тероборони і як це підтвердити роботодавцю?
Документами, що підтверджують участь працівника в територіальній обороні є контракт добровольця територіальної оборони. Саме на його підставі, роботодавець може розглядати працівника як особу, на котру поширюються соціальні гарантії, зазаначені нижче.
«До складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони», – йдеться у ст. 9 Закону України «Про основи національного спротиву».
Роботодавцю необхідно пам’ятати, що на членів територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Працівникам, що вступили до лав тероборони, гарантується збереження місця роботи і середнього заробітку.
«На час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку», – зафіксовано у ст. 119 Кодексу законів про працю (КЗпП).
Чи можна одночасно працювати і бути в територіальній обороні?
Міністерство економіки інформує, що специфіка служби в теробороні може передбачати як постійне, так і періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків. Відповідно, працівник може поєднувати роботу зі службою в теробороні.
«В кожному конкретному випадку слід виходити із рівня залучення працівника до участі в територіальній обороні, кількості робочого часу, який витрачає працівник на цю діяльність та ефективність і можливість виконання його обов’язків за трудовим договором», – коментує Мінекономіки.
Важливо! Роботодавець не зобов’язаний видавати наказ про увільнення (тобто відсторонення – прим. AIN.Business) працівника від виконання роботи за трудовим договором. Детальніше про це у ст.46 КЗпП України.
Нагадуємо, що ми публікуємо цикл матеріалів про особливості трудових відносин під час воєнного стану. Зокрема, перехід на дистанційну роботу, як платити зарплату мобілізованим, відстрочка військовозобов’язаних працівників, які права працівника не може обмежувати воєнний стан, звільнення під час війни та багато інших питань, що потребують тлумачень.