Поки салони краси на заході приймають переселенців і намагаються впоратися з напливом клієнтів, студії в інших регіонах України ще оговтуються від перших тижнів повномасштабної війни. 

AIN.Business поспілкувався з власницями салонів у Києві, Полтаві й Запоріжжі. Жінки розповіли, як їм вдається «зводити дебет з кредитом» у нових реаліях.

Space26, Київ

Як організували роботу

У перший день повномасштабної війни я скасувала всі записи клієнтів. А це був кінець лютого, клієнти готувалися до весни, майстри мали повністю розписані віконця. Тож фінансові втрати були колосальні.

Ми відновили роботу через місяць, коли почули, що президент закликає виходити на роботу і піднімати економіку. У Києві з команди залишилися дві майстрині: колорист і бровист. Адміністратор, візажист і два колористи евакуювалися. Вирішили втрьох, що будемо виходити.

Команда Space26 до війни / Фото з архіву салону

Працюємо під запис. Я комунікую з дівчатами, бо доступу до інстаграму в усіх немає. Раніше виходили шість днів на тиждень, тепер — через день-два. Підлаштовуємося під метро й комендантську годину. Здебільшого, графік з 10 до 18.

Нам вдалося зберегти третину клієнтів, решта виїхала. Збираємо їх на різні процедури. На складне фарбування може бути один-два клієнти на тиждень. В основному зараз замовляють фарбування прості, коренів чи тонування в один тон, іноді жіночі стрижки. На брови поодинокі записи. Відчувається, що зараз сфера краси вторинна, це не послуги першої необхідності.

Про прайс на послуги

Спочатку ми зробили знижки 15-20% на доглядову косметику і розпродали склад, щоб засоби не зіпсувалися. На послуги робили знижку 30%, щоб хоч якось зібрати кошти на ЗСУ та на зарплати майстрам. 

Зараз ведемо комунікацію з постачальниками, вони повертаються до роботи. Є бренди, у яких склади за Києвом заміновані або доступу немає. Постачальники фарб для волосся вже дещо привезли, але ми не робимо великі замовлення, як раніше. Тільки найнеобхідніше й ходове. 

Фото з архіву салону

Постачальники не дають знижок, навпаки — окремі підняли ціни на 10%. Щодо прибутків — ми відновили роботу 23 березня. Один-два тижні була розкрутка. За березень заробили десь 3% від довоєнних прибутків. У нас є запаси з минулих місяців, і ми не працюємо в нуль. Я можу виплатити зарплату майстрам і перекрити матеріали. За оренду власник приміщення сказав поки не платити. Тож зароблена сума не колосальна, але вижити можна. 

Що далі

Як тільки ми відкрилися, я запустила рекламу в соцмережах, і зараз до нас уже приходять нові клієнти. Будемо використовувати таргет, сарафанне радіо та створювати таку атмосферу в салоні, щоб клієнти попри все почували себе комфортно й безпечно. 

Троє працівників пообіцяли повернутися, коли закінчиться війна. Одна майстриня знайшла роботу в Польщі й повідомила, що більше не вийде.

Gordinskaya Nail Studio, Запоріжжя

Як змінилася робота закладу

Коли почалася війна, два тижні студія не працювала взагалі. У мене було чотири майстри — залишилося два, і два адміністратори — лишився один. Спочатку ми не планували відновлювати роботу, але клієнти телефонували щодо манікюру чи зняття нігтів. Тож ми почали виходити під запис. Графік роботи скоротився майже вполовину. 

Дві третини постійних клієнтів поїхали, зате з’явилися нові. Щодо прайсу — я й не думала підвищувати ціни. У людей і так фінансові труднощі, і взагалі добре, що є можливість прийти. У нас є запас матеріалів. На скільки їх вистачить, стільки й будемо працювати, адже багато постачальників з Києва, Харкова, Дніпра поїхали, окремі офіси взагалі розбомбили. 

Щось було з-за кордону, подорожчало. Поставок поки не вдалося відновити: з ким намагалася зв’язатися — їх навіть не має в країні. Поки працюємо на залишках, а далі будемо вже шукати.

У середньому на день приходить 3-4 клієнти на звичайний манікюр зі зняттям, 2-3 — на гель-лак. Перші два тижні люди знімали нігті, а зараз знову записуються на покриття. Часто обирають світлі кольори або френч. Просять щось просте, аби не видно було, коли нігті відростуть.

Про кредит і податки

Зараз основний виклик для мене — потрібно платити кредит за приміщення салону. Площа в нас близько 70 квадратів. Кредитних канікул немає, запропонували лише перенести відсотки за березень на грудень. Я відмовилася, адже тіло кредиту ще велике. У травні буде лише рік, як ми виплачуємо, а платити ще чотири роки. 

Попри все я зв’язалася з бухгалтером і заплатила податки за лютий, а також отримала 6500 грн допомоги для ФОП.

План на завтра

Хороші майстри поїхали, а їх завжди було важко знайти. Зараз мені потрібен ще один майстер, бо люди потихеньку повертаються, попит збільшується. Треба за щось жити, платити комунальні послуги й податки. Шукаю людину вже тиждень, давала оголошення в соцмережах, але поки без успіху, жодного дзвінка не було. 

Caesar, Полтава

Наш салон працював безперестанку, адже місто перебувало у відносній безпеці. Ми відчували відповідальність за співробітників — не лише в контексті зарплати. Просто робота допомагала не збожеволіти від новин. Тим паче біля салону є бомбосховище, куди всі охочі спускалися при сиренах. 

Більшість команди залишилася з нами, поїхало лише кілька майстрів. На початках ми працювали пів дня і зробили додатковий вихідний. Зараз уже повертаємося до звичного графіку: кількість записів збільшується щотижня. 

Приїхало багато переселенців з Харкова, і для них сходити на улюблену процедуру — це хоча б на годинку відчути зв’язок із колишнім життям. Найчастіше записуються на стрижку, фарбування та «гігієнічний» манікюр.

Ми не підраховували, як змінився дохід, але втрати суттєві. Зараз намагаємося повернутися до довоєнного рівня. Загалом — підтримуємо в салоні оптимістичні настрої. Віримо в перемогу і мріємо знову створювати колекції, влаштовувати фотосесії, зустрічатися з колегами на міжнародних форумах і робити свою улюблену роботу в спокійних комфортних умовах.