Як українці воюють на економічному фронті: історія Дениса Довгополого

Український підприємець Денис Довгополий наразі — один із найефективніших командирів економічного фронту війни з РФ. Він координує чати із сотнями людей, які перекривають країні-агресору доступ до міжнародних грошей та ринків. Ця робота не така яскрава і видима, як палаючий ракетний крейсер «Москва», але дуже важлива для перемоги. AIN.UA поговорив із Денисом про те, як це все працює.

З чого це все починалося

Від початку війни український бізнес кинувся волонтерити, давати гроші на армію та воювати на економічному фронті: вимагаючи санкцій для РФ, переконуючи міжнародний бізнес іти з російського ринку. «Екзіти» значної частина відомих і не дуже брендів, що полишили цей токсичний ринок — заслуга зокрема українців.

Денис та активісти, яких він координує, займаються саме цим. Як він розповів AIN.UA, від самого початку війни він спілкувався з міжнародною венчурною спільнотою про те, як допомогти Україні. Вдалося вивести з російського ринку кілька компаній з венчурної галузі. Також за рахунок великого нетворку в підприємницькій та інвесторській спільноті Денису вдалося переконати їх перерахувати на «Повернись живим» і на рахунок ЗСУ в НБУ біля 1,5 млн євро.

«На венчурі відпрацював алгоритм, як це переконання може працювати, вивів в такий спосіб пару компаній з РФ. У цей час довкола мене сформувався пул волонтерів, яких координував. Було видно, як цей рух можна масштабувати і понеслася», — розповідає Денис.

Рекрутингом він навіть не займався, люди бачили його дописи про економічну війну в Facebook та зголошувалися допомагати.

Ідея цього руху була дуже проста: так звана «смерть від тисячі порізів». Завдати економіці РФ достатньо дрібних і не дуже ударів для того, щоб у цієї країни не лишилося ресурсів на війну.

Якщо ж дивитись на більш приземлені цілі, то люди працювали і працюють над тим, аби:

• позбавити росію та російські компанії інвестицій;
• скоротити число робочих місць у цій країні за рахунок того, що бізнес полишатиме цей ринок;
• скоротити число податків, який бізнес платить у цій країні;
• скоротити продаж товарів та сервісів жителям цієї країни.

Цим команди займаються і зараз.

Як економічна війна точиться зараз

Ще у перші дні довкола Дениса зібралося більше 200 людей, готових допомагати, з часом вони почали самоорганізовуватися, і наразі на цій ділянці економічного фронті працює більш як 50 груп із чатами в Telegram. Денис розповів AIN.UA, що уже менше займається координацією (таку кількість людей координувати просто неможливо), але визначає стратегічні цілі й механіки атак на них.

Які це можуть бути цілі та механіки?

Для прикладу, на початку роботи команда обирала одну ціль (закордонну компанію, яка ще не вийшла з російського ринку і не оголосила про це публічно) й закидувала її письмовими запитами. Одначе команда швидко переконалася, що такий метод — не надто дієвий. Топ-менеджер компанії, що отримує сотні однакових чи майже однакових листів із закликами, перестає сприймати це як меседж, і починає сприймати це як атаку. 

Тож команди почали шукати у Linkedin інфлюенсерів із прокачаними профілями, серед їхнього нетворка знаходити людей, знайомих із конкретним «приймачем рішень» у потрібній компанії. Коли топ-менеджеру пишуть такі люди — колишні колеги, колишні одногрупники з університету — ефективність краще в сотні разів, пояснює Довгополий. Один такий лист може принести більше користі, ніж 100 листів від рандомних користувачів. 

З часом із Денисом почали зв’язуватися бізнес-інфлюенсери з США та ЄС, рівня віцепрезидентів компаній, керівних партнерів хеджфондів. Вони запропонували допомогу і зголосилися писати по кілька листів на тиждень із тим самим закликом: закривати російському ринку послуги, виходити з цього ринку. 

«Якщо ти — середнього розміру компанія в Європі, і тобі пише чувак, що сидить на $50 млрд у хеджфонді, тобі дуже складно ігнорувати його листа», — говорить Денис.  

Бійці економічного фронту не лише переконують закордонні компанії полишати російський ринок. Вони шукають хитрі засоби обходити фінансові санкції та перекривають їх. Для цієї справи критично важливо, щоб США покарали кілька компаній, що публічно допомагають росіянам обходити санкції, пояснює Довгополий. 

Також скоординовані команди активістів шеймлять ті компанії, що поки лишаються на російському ринку (як-от «Ашан» або «Леруа Марлен»), допомагають організовувати пікети в ЄС під їхніми офісами та магазинами, кампанії в соцмережах. 

Які результати

Денис засмучується щоразу, коли читає пости про те, що санкції проти РФ не працюють. Адже він у авангарді цього руху, і на власні очі бачить ті не завжди помітні, але серйозні зсуви у російській економіці, що наближають її падіння. 

Коли активізувалися воєнні дії, він працював над економічними цілями по 20 годин на добу. Згадує, що стрес був настільки сильний,  що потрібно було «упахатись», щоб мати можливість заснути. Зараз приділяє економічній війні до 11-16 годин: координує кампанії, підбирає цілі, виробляє стратегію їхнього переконання, решту часу віддає своєму бізнесу, Unicorn Nest. Отримує щодня по 50-60 листів з інсайдами та іншою корисною для цієї справи інформацією. 

Які результати такої роботи? За даними Дениса, біля двох третин компаній, що так або інакше оголошували про вихід з російського ринку — ідуть звідти насправді і назавжди. Але компанії, що не оголошують про вихід публічно або ж видають «нечіткі» меседжи із «конфліктом» замість «війни» чи «тимчасовими складнощами», теж не завжди варті хейту з боку українців. 

Як пояснює Денис, тут є нюанс: західні компанії часто серйозно бояться за свободу чи навіть життя своїх співробітників у РФ, тому не можуть собі дозволити жорсткіші меседжи. І при тому планують назавжди полишити цю країну. Російський ринок — токсичний, і лишатися на ньому — ризик, який більшість бізнесів не можуть собі дозволити. Адже весь час впроваджуються нові санкції. За порушення санкції у тих самих США є кримінальна відповідальність.

Ті бізнеси, хто поки лишився там працювати, опиняються у loose-loose-ситуації: отримують і репутаційні збитки, з часом — і фінансові, і все одно змушені будуть піти, як пояснює Довгополий. 

«Кожна компанія що лишається в РФ, має поставити собі питання: шоб шо? Лишатись на ринку, що скорочується, із населенням, що буде стрімко біднішати. Щоб кілька років ще нести збитки?» — пояснює він. 

Лише його особистими зусиллями вдалося переконати піти з РФ більше 35 компаній з 35 000 робочих місць, а на рахунку його команд — уже сотні таких бізнесів і сотні тисяч втрачених робочих місць. 

Йдеться не лише про закриття російських офісів та припинення торгівлі з російськими контрагентами. Приміром, команді Дениса вдалося закрити виробництво на одному з п’ятьох підшипникових заводів РФ, і це в тому числі призвело до зупинки тракторних заводів, що робили танки. 

Його команда закриває і численні способи напівлегально обходити санкції. Детальніше про цей напрямок ми розповідати не можемо, щоб ворожа сторона не могла упередити ці кроки. 

Якщо хочете допомогти

Багато людей самоорганізовуються по цьому напрямку і працюють із компаніями самостійно. Денис раніше публікував доволі детальний гайд про те, як це робити. А компанії-цілі, що ще не полишили російський ринок, можна шукати у йельському списку. Іноді нагальні завдання Денис публікує у себе в Facebook. 

Якщо ж хочеться долучитися до великих кампаній, можна доєднуватися до Telegram-каналу DD SMM Army. 

Усі ці зусилля потроху знекровлюють російську економіку, і за найпесимістичнішими прогнозами вона протримається ще 60-120 днів, вважає Денис. І кожен, навіть найменший внесок, від листа у хедофіс великого бренду і до репоста у Facebook, скорочує цей період.