«Планування задач у роті ЗСУ нагадує скрам-підхід» – AIN.UA розповідає історії айтішників на війні
Війна змінила життя кожного українця. Не дивлячись ні на що, нація об’єдналася заради перемоги. Зокрема, до захисту України стали й представники ІТ-спільноти. У новому проекті редакція AIN.UA розповідає про людей, які долучилися до лав Збройних сил України та захищають державу, ризикуючи життям. Своєю історією з читачами поділився Максим Коломієць – керівник із розробки продукту Вчасно.EDI. Він та ще більше ніж 30 спеціалістів з різних ІТ-компаній забезпечують матеріально-технічне забезпечення зв’язку, а деякі члени команди вже на передовій.
IT-спеціалісти на службі в ЗСУ
Загалом у нашій військовій частині склалась чудова команда з більше ніж 30 ІТ-спеціалістів з різних компаній: Максим Коломієць – керівник із розробки продукту Вчасно.EDI, Дмитро Савченко – associate director SoftServe, Костянтин Ільченко – пресейл-менеджер Luxoft, Владислав Касьяненко – software entrepreneur, Олексій Палатний – СЕО в Grate Paper, Андрій Палатний – Frontend engineer, а також наш скажений комвзводу який покинув «US грінки» й пішов добровільно на 2й день війни.
Частина хлопців вже на передовій. Задача другої частини команди — матеріально-технічне забезпечення зв’язку. Спектр роботи у нас дуже різноманітний: ми самостійно виготовляємо антени, займаємось постачанням обладнання, техніки та її ремонтом.
Ми айтішники, тому у кожного з нас особливий підхід до виконання задач. А саме їх планування в роті нагадує скрам-підхід. Нам вдається поєднувати роботу у своїх компаніях та службу. Іноді втрачається відчуття часу і поняття будній день чи вихідний відходять на другий план.
Дістаємо та постачаємо неможливе. Окрім вивчення військової професії для кожного залишалось пару годин вільного часу, який ми вирішили витрачати на пошук та постачання у частину необхідних речей. Ми ознайомились зі списком потреб, на виконання якого знадобилось би декілька років. Почали з найкритичніших — це були спеціальні репітери та рації. На наступний вечір вони вже приїхали з Польщі естафетною поштою за допомогою евакуйованих дружин ІТ-вців. Далі ми розділили список потреб між командою і «закрили» за 2-3 тижні фактично 5-ти річний беклог по обладнанню зв’язку, допомогли із «бандервагеном» тощо.
Були іноді запити на дефіцитні речі, наприклад антени, які ми скуповували останніми в Україні, а чекати із-за кордону довго. Вибору не залишалось, як зібрати її самостійно. Усі необхідні деталі ми знайшли у місті. Спочатку зробили тестовий зразок, а потім вже зрозуміли як прискорити і спростити виготовлення та створили інструкцію, як зробити таку антену маючи елементарні навички паяння. Собівартість вийшла у 20 разів менше оригіналу, а якість не постраждала.
Потреби ЗСУ, окрім специфічних військових, дуже схожі на потреби звичайної великої компанії. Наприклад, за час нашої служби, довелось закупити сотню телефонів для спілкування на 2-3 лініях фронту та у штабі. Загалом, більшість необхідних речей ми закуповуємо самостійно за свої кошти або організувавши збір. По можливості, ми не турбуємо волонтерів взагалі, самі продзвонюємо постачальників, магазини, продавців і домовляємось.
Підключаємо та маскуємо. Цікавий досвід мали з підключенням Starlink — отримали їх із Польщі одними з перших в Україні. Перший раз був не дуже вдалим, тож на підключення ми чекали десь години 2, шукали як прискорити це, але марно. Далі думали, як його маскувати. Просто пофарбувати – гарно, але не дуже практично, тому що він виблискує. Тож спочатку це була просто маскувальна сітка, але так як ми любимо удосконалювати абсолютно все — зробили захист із різаних та зшитих нашийних бафів.
Далі процес за класичною схемою: прототип, тестування, покращення, масштабування та створення інструкції по встановленню та експлуатації Starlink у середовищі з високою загрозою.
Маскували навіть автомобілі. Приїхав до нас із-за кордону «Пікап» Мазда, який бачив кілометри доріг, який спершу потребував належного технічного обслуговування, а в подальшому і маскування. Хлопці пофарбували його в темно-зелений колір та відправили на передову.
Створюємо прості рішення для складних задач. Зараз найбільша задача у процесі вирішення — відстеження та протидія ворожим дронам. Якісні антидрон-системи коштують сотні тисяч доларів — такі вдалось обладнати тільки у деяких військових частинах, завдяки допомозі різних компаній та власними зборами коштів.
Ми розуміємо, що для закупівлі цих систем для інших частин необхідні великі суми, які зібрати непросто. Тому ми з колегами створили громадську організацію DOPOMOGA2022, яка підтримує боротьбу України за незалежність та допомагає державним організаціям знаходити та купувати критичні ресурси. Написали самостійно сайт, адже тут кожен айтішнік зі своїм ноутом, куди ж без нього. Тепер починаємо збір коштів, впевнений, що і з цією задачею впораємося. Тому ми завжди вітаємо репости нашого сайту.
Ми не маємо великого військової досвіду, але вважаємо, що кожен повинен займатися тим, де може принести найбільшу користь. Радує те, що ЗСУ шукають можливості найкращого використання навичок і готові до сучасних підходів роботи та комунікацій. А щодо перемоги то немає жодного сумніву, що вона вже скоро!
Автор: Максим Коломієць, керівник із розробки продукту Вчасно.EDI
AIN.UA продовжує збирати історії айтішників, які приєдналися до захисту України у війні, розпочатої РФ. Якщо ви один з них — поділіться своєю історією.
Коментарі | 0