Україна може вп’ятеро збільшити свій агроринок завдяки хайтеку

Макс Філіпов, керівний партнер фонду GR Capital, у своїй статті розмірковує про те, як технології здатні допомогти українському агросектору вирости.

Фото — Facebook автора

Війна Росії проти України провокує глобальну продовольчу кризу. У цій ситуації суттєво зросте роль нашої державі у світовій економіці. Насамперед — у сфері інноваційного бізнесу.

800 млн осіб на Близькому Сході, в Африці та деяких країнах південної Азії залежать від пшениці, що йде з Чорного моря. Туреччина забезпечує більшу частину південного Середземномор’я борошном. Єгипет купує 70% пшениці з України та росії. На даний момент українські порти заблоковані військовими кораблями росії, що присутні в акваторії Чорного моря.

А сама росія перебуває під численними санкціями і незабаром перестане бути економічним суб’єктом. До того ж Україна тимчасово заборонила експорт продовольства з країни. Про обмеження на вивезення сировини та готової продукції також заявили Аргентина, Угорщина, Індонезія та Туреччина.

Україна — великий гравець на міжнародному агроринку. За обсягами експорту наша країна входить до п’ятірки найбільших експортерів зернових у світі. Внутрішнє споживання зернових становить лише 20-25%, а інший об’єм зерна йде на експорт. Це означає, що за межами нашої країни ми годуємо втричі більше людей, ніж населення України.

Говорячи про експорт продовольства з чорноморських територій, ми розуміємо, що тут залишаться два гравці: Україна та Туреччина. Якщо до війни агрокомпанії розмірковували про бажання підвищити виробництво, то сьогодні йдеться про необхідність це зробити. Від інновацій, що збільшують урожай сировини та виробництво продуктів харчування, буквально залежить життя сотень мільйонів людей.

Сільське господарство — одна з найменш діджиталізованих галузей. Причини цього можна шукати у консервативному підході до ведення бізнесу, але у критичних ситуаціях цінність інновацій зростає. На передній план виходить AgTech — сфера, в якій компанії створюють технології для оптимізації витрат, підвищення ефективності та зростання прибутку в агросекторі. Йдеться про штучний інтелект, доповнену реальність, дрони, біотехнології, хмарні технології, біг дату, інтернет речей.

Згідно з нашою довоєнною аналітикою, ринок AgTech до 2025 року виріс би на 115%, але в повоєнній реальності показник буде ще вищим. Наразі держави-лідери за обсягом інвестицій — це США (безперечний номер 1 із $4 млрд інвестицій), Франція (для порівняння — $472 мільйони), Німеччина, Канада, Великобританія, Китай, Ізраїль.

Чи є місце для України у цьому списку країн? Так, враховуючи наше важливе положення щодо забезпечення продовольством країн Африки та Близького Сходу. За внутрішньою інформацією (довоєнною) від українських гравців ринку, інновації в агросектор дозволять збільшити виробництво приблизно вп’ятеро. Прискорити цей процес мають іноземні інвестиції в українські AgTech-проекти та подальша інтеграція українських підприємців у глобальні процеси обміну інформацією та досвідом.

Звичайно, буде потрібна допомога держави в лібералізації інвестиційного клімату України.

Наразі сфера AgTech в Україні знаходиться на початковому етапі розвитку. Рівень діджиталізації агрокомпаній становить 10-12%, на ринку діє приблизно 70 агростартапів. Ключові драйвери зростання, крім тимчасової втрати частини територій та портів, це:

  • 50 років — середній вік селянина. Тобто галузь слід омолодити, додавши туди інноваторів, тим самим підвищивши її престижність та важливість для світової економіки та продуктової безпеки.
  • $50 млн — обсяг ринку інновацій для фермерів в Україні. До 2025 року цей показник необхідно підвищити щонайменше вп’ятеро, збільшивши рівень поширення інновацій в українському агропромисловому комплексі до 50-60%.
  • 70% сільгоспкультур, які вирощуються в Україні, торгуються на біржах. Тобто ринкові перспективи нашого бізнесу очевидні й прогнозовані.

Припускаю, що точки зростання України знаходяться у біотехнологіях, фермах аквакультури, технологіях для управління агробізнесом загалом та полів конкретно, у створенні на території міст вертикальних ферм (що закривають потреби у сезонних фруктах та овочах, які Україна імпортує).

Найголовніше, що у нас є розумні люди, вікові традиції виробництва сільгосппродукції та важлива роль на світовому ринку продовольства. Закордонні інвестори зацікавлені у розвитку нашого ринку за умови прозорих правил гри з боку України.

Автор: Макс Філіпов, керівний партнер фонду GR Capital

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук