Валерій Яковенко, співзасновник компанії DroneUA, пояснює, що може означати рішення виробника дронів DJI піти з українського ринку. І чому не все так погано, як здається.
Початок: проблеми з аероскопами
Фактично конфлікт у ставленні до DJI в Україні був створений навколо історії, що начебто українські аероскопи, що використовувались для захисту українських атомних електростанцій, і відслідковували ворожі дрони, були відключені в перші дні війни. Саме це стало приводом для поширення негативу, що DJI не підтримує українських державних користувачів.
Де факто проблема була пов’язана з відсутністю підтримки у аероскопах для деяких стратегічних підприємств, на них не були виконані регламентні роботи наприкінці 2021 року. Про те, що аероскопи не працюють на деяких державних структурах, стало відомо в перші дні війни. Але лише тоді, коли до цих систем звернулися по допомогу, а вони не працювали через відсутність технічного супроводу. Інші державні користувачі, в яких роботи проводились регламентно, не мали проблем з функціонуванням станцій відслідковування.
Це було початком обґрунтованих комунікацій та звинувачень від державних органів і сформувало подальшу тональність у спілкуванні.
Обладнання DJI відслідковується російськими окупантами, і при використані його на лінії фронту потрібно виконувати певну техніку безпеки.
Ерефія є одним із стратегічних ринків для Китаю. Тому те, що співпраця з ордою в DJI вища, ніж в Україні — це факт. Але ніхто з початку війни не створював перепон для українських користувачів, і доступ до всіх технологій є однаковий як в українських захисників демократії, так і в оркської навали.
Скільки потрібно дронів?
Дрони — це очі армії, вони дуже потрібні військовим, і вартість сучасних дронів, навіть з тепловізорами — дуже мала у порівнянні з вартістю життів, що рятуються, життя безцінні. Дронів потрібно багато та постійно, тому що це — розхідний матеріал.
Стейтмент DJI не є однозначним, незрозуміло, які саме будуть наслідки для кінцевих користувачів. Тому що якщо є фактично заборона діяльності українського дилерського акаунту — це не надвелика проблема, більшість дронів що зараз знаходяться в армії з сусідніх ринків, а не з українського.
Але російським нападникам знайти альтернативні джерела обладнання буде важче, особливо враховуючи глобальні санкції та ізоляцію росії від цивілізованого світу.
Підтримка та наслідки
Останні 2 місяці ми перебуваємо у ситуації, коли обслуговування дронів стало надскладним, через брак запчастин, неможливість швидкої логістики комплектуючих.
Ми почали донорські активності, коли з 2-х або трьох підбитих дронів збирається один робочий апарат, і уявити що цей процес, що є вже вкрай важкий, стане ще важче — тяжко.
Територію України, а також територію росії можуть обмежити для виконання польотів через софтверні заборони, але це — негативна історія. Будь-яке втручання у можливість дронів літати на певних територіях вражає найбільше саме українських користувачів, тому що орки найбільше використовують версії обладнання government edition.
У цьому разі Китай не має доступу до серверів зміни прошивок дронів, що використовуються окупантами, і не може односторонньо вплинути на польоти.
У будь-якому випадку на ситуацію потрібно дивитись в динаміці та вирішувати всі проблемні питання по ходу. Вочевидь, зараз настає зірковий час для європейських та американських виробників дронів та робототехніки.
Чи це погані зміни, чи добрі?
Це погано:
Українським військовим буде складніше ремонтувати обладнання, та збільшиться кінцева вартість обладнання для волонтерів. В Україні не буде можливості купувати дрони без європейських націнок, подекуди буде відбуватись подвійне оподаткування через сплату європейських податків на додану вартість та аналогічні витрати на українській митниці, якщо імпортер — платник ПДВ. Існує ризик блокування повітряного простору та створення безполітних зон на рівні програм для керування дронами, це — штучні перепони, які можна обійти, але це й час.
Це добре:
Окупаційні війська не матимуть можливості оновлювати флот дронів, що втрачається кожного дня. Через логістичні проблеми, міжнародні санкції отримання такого типу обладнання буде проблемним.
Це є успішним прикладом cancel culture, коли компанія вважає за потрібне відмовитись від стратегічних ринків через репутаційні ризики у цивілізованому світі, що формують до 70% всього товарообігу міжнародного технологічного бренду.
Оголошення про тимчасовий вихід з українського та російських ринків одного з найбільших гравців — це мотивація для всіх компаній старого та нового світу створювати та постачати обладнання українським військовим.
Довести ефективність обладнання в реальних бойових діях на стороні України — це можливість, за яку будуть боротися найбільш перспективні компанії світу. І Українські користувачі від цього тільки виграють.
Автор: Валерій Яковенко, співзасновник компанії DroneUA
