«Чим довше ІТ-спеціалісти будуть замкнені в Україні, тим більші збитки це наноситиме економіці», — Анатолій Кочетов, Sigma Software

У міжнародної компанії ІТ-консалтингу зі шведським корінням Sigma Software близько 1500 спеціалістів – з України. Компанія має офіси розробки в Києві, Дніпрі, Сумах та Харкові. Всі ці міста з перших днів повномасштабної війни в Україні безжально бомбили російські військові. Харків сьогодні лишається на передовій, Дніпро та Суми – в безпосередній близькості до бойових дій, а Київ – на прицілі у Кремля.

Редактор AIN.UA поговорила з Delivery Director Анатолієм Кочетовим про те, як евакуювали спеціалістів з Харкова, Сум, Дніпра та Києва, і як на сьогодні працює компанія.

Коли компанія почала евакуацію? На яких офісах робили акцент до початку війни, як змінилась ситуація з її початком?

Евакуацію ми розпочали, коли почалось повномасштабне вторгнення. Як і у багатьох українських компаній, у нас є так званий BCP – business continuity plan – в якому прописані дії компанії на випадок форс-мажорних обставин на зразок стихійного лиха чи війни, тобто будь-яких катаклізмів, які можуть призвести до того, що компанія не зможе виконувати свої зобовʼязання перед клієнтами та продовжувати бізнес.

Такий план у нас є давно, ми працювали за ним і у 2013-2014 роках. Тобто багато заходів було вжито задовго до початку повномасштабного вторгнення. Перш за все мова йде про інфраструктуру, зокрема, розміщення та підтримка наших дата-центрів за кордоном. Також ми завчасно проінструктували наших консультантів, які мали змогу виїхати самостійно власним транспортом. Попросили їх мати запас пального, показали маршрути, організували координаторів, які допомагали нашим консультантам із пошуком тимчасового житла та поселенням. 

Більшість виїхало одразу, як тільки в Харкові та Києві почались бойові дії. Наші координатори у ніч з 24 на 25 були на звʼязку з тими, хто поїхав самостійно, і допомагали людям знайти ночівлю в дорозі в залежності від того, хто куди їхав.

Перші централізовані евакуаційні рейси ми організували 26 лютого. Незважаючи на те, що ми заздалегідь домовилися з перевізниками і у нас були зарезервовані автобуси, 24 і 25 лютого було незрозуміло, чи безпечно забирати людей з міста. Після цього рейси виконувались щоденно – ми вивозили наших консультантів та членів їхніх сімей аж до початку березня.

В Дніпрі ми не робили організовану евакуацію, люди їхали переважно приватним транспортом. Деякі скористалися нашими автобусами, які слідували рейсами Харків-Полтава. У нас в Дніпрі досі є декілька консультантів, які не хочуть виїжджати і почуваються більш менш спокійно.

В Сумах людей у нас було небагато, всі вони виїхали приватним транспортом.

Скільки людей евакуювали з харківської, дніпровської та сумської команд? Куди переїхали співробітники? Скільки людей лишаються в цих регіонах?

З Харкова ми евакуювали близько 600 консультантів, якщо враховувати членів їх сімей, то відповідно біля 1500. На другому місці Київ – близько 500 сімей виїхали з міста. 15 сімей евакуювались із Сум і близько 20 сімей з Дніпра.

Перші евакуаційні рейси здійснювали переважно у Львів. На сьогодні додались ще Івано-Франківськ та Луцьк. В усіх цих містах у нас є офіси, де ми змогли тимчасово приймати переселенців. Розширюються та відкриваються офіси також у Чернівцях, Мукачево, Луцьку, Тернополі, тобто там, де вже сьогодні є багато спеціалістів компанії.

Ми облаштували не тільки офіси, а також взяли в оренду додаткові приміщення, щоб тимчасово розмістити всіх евакуйованих. Так ми змогли прийняти сотні людей.

Sigma Software орендувала на довгий час кілька баз відпочинку у Моршині (270 місць) та Трускавці (150 місць) та облаштувала там коворкінги для комфортної роботи з повною адміністративною та технічною підтримкою.

Всього в групі компаній Sigma Software Group 2000+ спеціалістів по всьому світу. В компанії Sigma Software понад 1500 експертів, близько 300 виїхали за кордон та 1200 наразі лишаються в Україні.

Який графік роботи у співробітників, які лишаються у найбільш небезпечних регіонах? Чи є обов’язкові навантаження по проектам? 

Ми розуміємо, наскільки їм складно. Наприклад, у Харкові залишилось декілька десятків наших консультантів, і якщо вони не можуть виконувати роботу, ми, звичайно, йдемо на зустріч. Тому що особиста безпека та безпека близьких зараз в пріоритеті. На щастя, завдяки нашим обʼємам ми наразі можемо дозволити собі якісь ротації, підсилення проектних команд, щоб когось забекапити.

Разом з тим люди в цих містах намагаються працювати, коли мають змогу, тому що це дозволяє їм відволіктися і не думати про те, що відбувається. Багато хто навіть поєднує роботу із волонтерством.

Чи відчуваєте ви на собі відтік клієнтів через побоювання невиконання роботи в умовах війни?

Так, безумовно, ми також зіштовхнулися з такою ситуацією. Низка наших замовників виказала занепокоєння, але є й такі, які відмічають, наскільки швидко реагує держава та наша компанія, і, зважаючи на це, навпаки, посилили свою підтримку та замовлення. Тож тут є дуже полярні думки з-боку клієнтів.

З огляду на ситуацію, ми побудували розподілення спеціалістів в Україні та за її межами, щоб у кожного замовника був безперебійний доступ до експертизи, необхідної для виконання задач. Це 15-20% консультантів за межами країни, решта – в Україні. У більшості випадків цього нашим клієнтам достатньо. 

Звичайно, є такі, у кого наявні формальні вимоги, які просто необхідно виконати незалежно від того, наскільки вони раціональні. Такі проекти опинились під ударом, на щастя їх небагато. 

Чи вдається українським командам виконувати роботу по проектам? Як компанія пристосовувалась до роботи в умовах повномасштабної війни?  

Основним фактором, який негативно вплинув на виконання проектів, є загальний пригнічений емоціональний стан. Перші дні люди не могли працювати, бо взагалі не могли думати ні про що інше, окрім як про своїх близьких, свої домівки, взагалі про все, що відбувається.

Другий фактор: це час, який люди витрачають на те, щоб переміститися у безпечне місце, налагодити там життя та повернутися до роботи. 

Звичайно, повністю робота не зупинялася завдяки тому, що ми досить розгалужені по всій території України. Тобто коли команда з Харкова переїжджала, колеги з інших міст підхоплювали роботу, щоб виконати зобовʼязання перед замовниками.

На сьогодні можемо констатувати, що всі наші зобовʼязання станом на березень виконати вдалося. Нам довелося скасувати вихідні, зокрема на 8 березня, дехто з наших спеціалістів працювали в овертайм. В решті решт ситуацію вдалося стабілізувати.

Чи проводили скорочення спеціалістів?

У нас немає серйозних втрат по продажам та замовленням. Дещо знизився темп, але ми зберегли всі наявні проекти. Тому ми нікого не скорочуємо. 

В березні ми набагато більш уважно поставилися до перегляду виплат, тому що хотіли розуміти, що буде далі відбуватись в країні. Але на сьогодні ніяких скорочень виплат ми не проводили і не плануємо.

Чи є серед спеціалістів Sigma Software мобілізовані? Скільки їх і як компанія працює з такими людьми?

Такі люди є, ми зберігаємо за ними робочі місця. Ми прийняли рішення зберегти їм виплати у повному обсязі за березень. Після цього плануємо спостерігати за тим, які заходи вживає держава та відповідно реагувати.

Окрім того, у нас є власний хаб для допомоги захисникам із ЗСУ і Тероборони. Ми допомагаємо як нашим консультантам, які приймають участь у бойових діях, так і в цілому Збройним Силам. Sigma Software створила фонд, в який вкладають гроші наші клієнти та партнери на допомогу українській армії та на гуманітарні потреби. На сьогодні компанія, наші спеціалісти та наші партнери та клієнти передали на допомогу армії та людям, на евакуацію громадян та закупівлю гуманітарної допомоги понад $1,7 млн.

Чи працюють офіси в Дніпрі, Сумах, Харкові? Розкажіть, як наразі використовуються приміщення. 

Вони переважно зачинені, ми не використовуємо їх наразі для діяльності компанії. Хоча наші спеціалісти можуть за потреби заїхати туди, взяти якесь обладнання. 

Чи входить компанія в регіональні ІТ-кластери та чи має намір зарезервувати критичних співробітників, щоб їх не мобілізовували?

Sigma Software входить в кластери по всій Україні. І звичайно всі зараз відчувають цю проблему (мобілізацію ІТ-спеціалістів – ред.). 

Важливо розуміти, що ІТ-індустрія в Україні – експортна. І для замовників критично важливо, щоб спеціалісти, з якими вони співпрацюють, мали змогу у будь-який момент приїхати до них в R&D, провести якусь нараду по проекту тощо.

Чим довше українські ІТ-спеціалісти будуть замкнені в Україні, тим більші збитки це буде наносити всій українській економіці. До повномасштабної війни ІТ займало 6% у ВВП України і до 10% експорту.

Я вважаю, що це питання повинно вирішуватися на загальнодержавному рівні так само, як в інших сферах – банківській, промисловій, сільськогосподарській. Там відбувається бронювання всіх ключових ІТ-спеціалістів, те ж саме повинно відбуватися і в ІТ, щоб зберегти приток грошей у держбюджет.

Переважна більшість людей хоче жити в Україні та повернутися до своїх домівок при першій можливості. Немає наміру поїхати з країни назавжди і сховатися. Тому на мою думку, зараз важливо продемонструвати їм підтримку і дати можливість ефективно працювати. Це дозволить і контракти зберегти, і люди будуть почуватися у відносній безпеці, що вони можуть робити те, що у них виходить найкраще, на благо держави і задля можливості якомога скоріше повернутися.

Тому я сподіваюсь на відповідні рішення на рівні Міністерств, які допоможуть забронювати ключових співробітників.

Що повномасштабна війна змінила для Sigma Software?

Зараз ми спостерігаємо всеукраїнське народне єднання, коли всі люди відкладають дрібні суперечки і обʼєднуються у боротьбі проти спільного ворога. Кожен робить, що може – хтось волонтерить, хтось воює, хтось працює на економіку… Аналогічний ефект ми бачимо в компанії. Якщо перші дні були дуже важкими, всі намагалися подбати про власну безпеку, то зараз ми бачимо стовідсоткову концентрацію на тому, щоб бути максимально ефективними. Щоб зберегти проекти, щоб зберегти приток грошей в Україну, щоб компанія працювала.

Це має дуже гарний короткостроковий ефект. Ми бачимо реакцію замовників, які мають впевненість у завтрашньому дні. Це те, чим українські компанії можуть пишатися.

Звичайно, у нас є побоювання щодо вигоряння людей в такому режимі, тому що зараз повноцінні відпустки навряд чи можливі. Тому ми працюємо із емоційним станом людей та намагаємось допомогти їм зберегти здоровий work-life balance. 

По-друге, хоч ніхто і не вірив, і сподівався, що повномасштабної війни не буде, вона сталася. І це показало всьому українському бізнесу, що потрібно бути більш децентралізованим, швидкими у реакції на подібні загрози, щоб мати змогу продовжувати бізнес в будь-яких умовах. Ми зараз міняємо свою політику ведення бізнесу, і я думаю дуже багато українських компаній, не тільки в ІТ, але й в інших сферах, робитимуть те саме.