Помічники артилерії та розвідники. Для чого і як ЗСУ використовують дрони

ЗСУ використовують 6000 безпілотників у війні з РФ. Вони допомагають коригувати вогонь, знаходити ворога і навіть відправляти на дно величезні військові кораблі, як крейсер «Москва». Видання NBC розповіло про те, як українці використовують дрони на полі бою, редакція AIN.UA переклала матеріал.

Важка артилерія зазвичай розгортається проти ворожої піхоти та техніки. ЗСУ використовують підхід «коригованого вогню», тобто невеликі зміни траєкторії вносяться між кожним залпом, поки ціль не буде вражена. Десятиліття тому для коригування вогню відправляли особовий склад, який по рації передавав інструкції артилеристам.

Важливість артилерії підкреслюється міжнародними зусиллями щодо доставлення більшої кількості важкої зброї та боєприпасів в Україну. До того ж, багато членів НАТО надають деякі з найновіших і найсучасніших версій цієї зброї.

Однак експерти стверджують, що найкраще ЗСУ працює в парі із дронами. Вони дозволяють спостерігати в режимі реального часу за російськими цілями та вести вогонь із важкої зброї з високою точністю.

Валерій Яковенко, засновник DroneUA, української компанії, яка консультує уряд щодо використання дронів, зазначив, що українські військові використовують понад 6000 безпілотників, переважно китайського виробництва. Попри різні моделі, більшість безпілотних літальних апаратів є комерційно доступними багатороторними апаратами, які зазвичай використовуються в медіа, сільському господарстві та інженерному секторі. Вони можуть літати до 30 хвилин і на відстань до 7 кілометрів.

«Ми вперше бачимо такий високий рівень роботизації під час війни», – сказав Яковенко.

Невеликі групи солдатів керують безпілотниками з позашляховиків поблизу лінії фронту, передаючи місцеперебування та топографічні дані артилерійським батареям через військові канали в Telegram.

Ульріке Франке, старший науковий співробітник Європейської ради з міжнародних відносин і експерт із використання БПЛА у військових конфліктах, сказала, що українські військові продемонстрували більші інновації та запровадження технологій, ніж окупанти.

Однак і використання Україною безпілотників вийшло за межі допомоги артилерії. Франке сказала, що роль БПЛА у затопленні російського військового корабля «Москва» теж була над важливою. Тоді безпілотники використовувалися як приманки, щоб обдурити систему протиповітряної оборони судна. Це показало універсальність дронів на полі бою.

«Українці захищають свою територію, що робить їх більш інноваційним. Адже цивільні і добровольці, швидше за все, будуть використовувати технології так, як військові зазвичай не користуються», – сказала Франке.

За словами Яковенка, БПЛА, крім забезпечення артилерії з більшою точністю, також використовуються на сході України, щоб обмежити інциденти дружнього вогню. «Українці воюють на власній землі. Наша мета — перемогти з найменшою шкодою для інфраструктури та уникнути будь-яких можливих жертв серед цивільного населення. Дрони дозволяють їм завдавати удару з максимальною точністю та обмежувати пошкодження інфраструктури», — сказав він.

Однак він визнав, що Росія також добре використовувала БПЛА на полі бою. Понад 50 безпілотників, які Росія втратила після вторгнення, свідчить про те, що вони є ключовою частиною їх наступу.

Переваги дронів мало що означали б без важкої артилерії для їх підтримки, і це було проблемою для України в перші дні конфлікту. Марк Канчіан, старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень, сказав, що головною проблемою спочатку для України та її союзників було придбання снарядів радянського зразка для гаубиць Д-30, якими вже володіли ЗСУ. Ці снаряди мають діаметр 152 мм, і ними не можна стріляти з важких гармат стандарту НАТО, які мають калібр 155 мм.

За останні тижні США, Франція та Німеччина надали Україні важкі артилерійські системи. Канада надала гармати M777, які можуть стріляти керованими снарядами, і в США збираються наслідувати цей приклад.

Канчіан, полковник морської піхоти США у відставці, зазначив, що важка зброя, що надходить від союзників по НАТО, дозволить Україні регулярно поповнювати свої запаси. «Це надзвичайно важливо, особливо, якщо війна триватиме довго», – сказав він.

Філіп Василевський, співробітник Інституту зовнішньої політики у Філадельфії, сказав, що використання GPS-націлювання разом із поганою російською тактикою зробили важку артилерію вирішальною силою у боях на сході України.

Він зазначив, що російські війська «продемонстрували брак військової уваги» у кількох випадках, включаючи невикористання камуфляжу та закріплення піхотних колон, коли вони не рухаються.

«Російські танки рухалися колонами так близько один від одного, що ставали легкою ціллю для артилерії», – зауважив він.