Валютна політика НБУ несе загрозу розвитку ІТ-галузі України — Любомир Остапів

4
Читати на RU

Фінансовий консультант, співзасновник iPlan Любомир Остапів у своїй статті аналізує останні правила щодо продажу валюти, які запровадив НБУ.

Тут і надалі фото та скріншоти надані автором статті

20 травня 2022 року Національний Банк України (НБУ) дозволив банкам продавати валюту через каси банків та списувати з гривневих карток за кордоном за ринковим курсом. 

В цей же час ІТ-спеціалісти, отримуючи доларові надходження на ФОП, можуть продавати валюту тільки по офіційному курсу 29,25 грн. 

Для ІТ спільноти це — «продай по штучному курсу, а купи (заплати за кордоном) за ринковим». При реальному курсі 37 UAH/USD виникає додатковий податок на надходження ІТ-спеціалістів порядку 26%. Хоча податком назвати його некоректно, адже різниця насправді залишається комерційним банкам. 

Перша реакція ІТ спільноти на таке ставлення НБУ — справедливе обурення. 

Користувач сайту DOU під ніком «Просто Анон» пише на форумі: «Від сьогодні ті хто за кордоном (і працює через укр фопа) теж будуть продавати по 29, а оплачувати/знімати по 36. Ще й з лімітом 50к грн в місяць зняти. Цього навіть не вистачить на житло+поточні витрати на сім’ю (за кордоном). Через ці обмеження завтра буду взнавати як відкривати польського фопа…»

Інший користувач, Святослав йому відповідає «Любимая страна в очередной раз не подвела…Сочувствую и одновременно поздравляю с польским пейролом и потерей Украиной налогового резидента.»

Олена у Facebook так формує свою позицію: «Вперше себе сьогодні спіймала на думці приймати не на український рахунок(((» і отримує багато лайків.

На мою думку, поточна валютна політика НБУ ріже «гусиню, яка несе золоті яйця». Адже за даними ІТ-Асоціації експортна ІТ-індустрія забезпечила рекордних $2 млрд надходжень за І квартал 2022 року, незважаючи на воєнний стан, мобілізацію, вимушену релокацію. У березні 2022 року українська ІТ-галузь зберегла 96% обсягу експорту комп’ютерних послуг у порівнянні з березнем 2021.

Нові правила ведуть до того, що валютну виручку ІТ-компанії та спеціалісти будуть заводити на іноземні рахунки  поза Україною. У глобальному світі для висококваліфікованих спеціалістів це не так і важко. 

А ті українці, які тимчасово розкидані по всій Європі, в другій половині року отримають податкове резидентство там, і будуть там вільно розпоряджатися своїми коштами після сплати податків. 

Що можете зробити ви щоб змінити ситуацію? Підписати петицію до НБУ та висловити публічно свою позицію.

Що може зробити НБУ?

Зважити на опитування ІТ спеціалістів, яке ви провели у Facebook:

Або Telegram:

Та в YouTube:

І почати діалог з індустрією, щоб наступного тижня знайти компромісне рішення між експортерами послуг та фінансовою обороною країни.

20 травня в НБУ заявили, що розуміють недоліки фіксації курсу долара, тому наголошують, що повернуться до ринкового курсу. За словами голови НБУ Кирила Шевченка, головними умовами для переходу від фіксованого курсу долара є:

  •  стабілізація експортних надходжень;
  •  зниження невизначеності, пов’язаної з військовими діями;
  • більш активна робота фінансового ринку, аби НБУ знову міг впливати на інфляцію через ключову ставку.

При поточній валютній політиці стабілізація надходжень від ІТ-експорту може ніколи не настати, якщо втрати ІТ-фахівців у 2022 році стануть невідворотними.

Автор: Любомир Остапів, співзасновник iPlan

Залишити коментар

Коментарі | 4

  • Я з розумінням ставлюся до обмежень НБУ, але це дуже поганий хід як на мене.
    Сподіваюсь ми швидше зможемо перейти до ринкового курсоутворення (к цьому нам може допомогти граниові кошти підтримки інших країн)

  • А нічого, що всім важко? Багато хто втратив взагалі все? Ні, ну айтішникам найважче.

    • У нас з друзями є чат на 11 чоловік, з яких 10 айтішників. За 3 місяці війни ми надонатили на ЗСУ близько 2.5 млн гривень.
      Зараз уже ніхто не хоче продавати чесно зароблені валютні кошти по 29,коли реальний курс 37. Різниця йде банкам після рішення від 20го травня 2022го року.
      Немає продажу валютних коштів – немає з чого донатити і витрачати на все, сплачуючи ПДВ, підтримуючи бізнес.
      Як скажете, Сєргєй.

      Логічно? Логічно.

    • Якого дідька ми маємо дарувати 20% прибутку банку(різниця між картковим і ринковим курсом)?
      Я вже відкрив рахунок пайонір, за 2,25% буду отримувати свої кощти на рахунок ФОП. Так само сплачуватиму податки.

Пошук