«Втрати бюджету та від’їзд ФОП через рішення НБУ — це маніпуляція», — Ілля Бошняков, AIN.UA

Ілля Бошняков, CEO AIN.UA, у своїй статті пише про нашумілу тему курсової різниці, введеної нещодавніми рішеннями НБУ. Але не про вплив цього рішення на IT (про це ми вже писали), а про комунікації IT-спільноти в цій ситуації.

Усім зараз хочеться більше комунікації від держави на тему розриву курсів купівлі та продажу валюти. Але, якщо я правильно зрозумів останнє інтерв’ю EPAM, Luxoft, GlobalLogic та іншого великого аутсорсингу через їхнього лобіста, асоціацію IТ Ukraine, чверть індустрії, що декларується як sustainable та претендує на особливий податковий режим, ставить державі ультиматуми та шантажує під час війни.

Очевидно, те, що зароблену валюту продаєш по 29, а купляєш по 36, не подобається нікому. Скільки це триватиме? Важливі питання, комунікацію по яких НБУ об’єктивно провалив. Багато хто в IT відчув себе обдуреним, розцінив це як новий податок, який отримує навіть не держава, а приватні банки, і головне — яка ж тут користь?

Я не знаю напевне. Але більшість не пов’язаних із державою економістів, з якими я розмовляв, чи яких читав, вважають, що на рівні країни це «боляче, але потрібно». В економіці, тим більш, у кризову пору, не буває так, щоби водночас усім в будь-який проміжок часу було добре.

Правда, аутсорсинг в інтерв’ю іншої думки. Я спеціально не зачіпатиму тему самої курсової різниці, багато експертів, в яких можна про це прочитати, але розберу маніпуляції та позицію великого аутсорсингу та їхньої IТ Ukraine.

Аутсорс-бізнес каже нам, що через різницю курсів ФОП втрачають 26% та поїдуть, забравши із собою податки з України. Це не так.

По-перше, ФОП без особливих затрат у валюті не дуже втрачають. Зрозуміло, що новий iPhone буде по 36 грн при зарплаті в 29 грн, але по-справжньому потерпають ті, хто поїхав з країни, а не IT.

По-друге, такий IT-офшор, як Україна, ще треба пошукати. Ви можете заперечити: а в Еміратах 0%, а в Грузії аналог ФОП платить 2%. Але для цього в ОАЕ потрібно жити. А в Грузії це — неповний податок, повний виходить більше, ніж в Україні.

Тому ані в Грузії, ані в ОАЕ офіси розробки цілеспрямовано ніхто не тримає. Ідея накопичувати за кордоном, а виводити в Україну лише на проживання — по факту так було завжди. В Україні накопичення йшли на смарт-квартири та франшизи барбершопів та малинових равликів, а решта летіла за кордон: Interactive Brokers, бонди, крипта, пенсії не в українських фондах.

Приймати на Payoneer та переводити в готівку в інших країнах — теж суперечлива ідея. Там є і ліміти, і ефективні механізми виявлення перевищень. У тій самій Польщі неоподатковуваний мінімум — 30 000 злотих на рік (біля 6500 євро), далі працює ставка 17%.

По-третє масово виїжджають за податками та іншими умовами справжні підприємці, а не IT-ФОП, при всій повазі. Для фізособи, оформленої як ФОП, вигода від переїзду за податками від зарплат повністю з’їдається падінням купівельної спроможності порівняно із Україною. Почитайте колонки експатів на AIN.UA, там багато цікавого.

IT-ФОП погано переїжджали навіть у 2014-2015, коли кордони були відкриті. Тому податки лишаться тут, хіба що їх перенесуть з України самі роботодавці, великий аутсорсинг, а це вже геть інша розмова.

Тут ми підійшли до найцікавішого: що аутсорс-бізнес говорить сам про себе, вже не прикриваючись людьми. «Компанії продовжать виплати зарплат і подивляться, чи вирішується питання». Цитата неточна, у IT Ukraine написано «компенсацій». Але якщо ми вже називаємо все своїми іменами, як вони й закликають, то це зарплати.

Напевно що так не у всіх. Після першої публікації зі мною зв’язалась представниця GlobalLogic. У їхній компанії відкласти виплату зарплат по поточному курсу попросили самі співробітники.

Але виникає питання: а чому компаніям за власною ініціативою притримувати виплату зарплат українським співробітникам, які здебільшого перебувають в Україні, для яких відносно попереднього рівня життя та курсу НБУ нічого особливо не зміниться? Компанії не хочуть виконувати зобов’язання перед співробітниками, які платили по курсу купівлі? А держава тут до чого?

Вишенькою на торті стало питання аутсорсингу: «Що нам тепер сказати клієнтам? Що держава зробила нам -30% до доходів?». Якщо я правильно розумію, тут із нами радяться, як почати розмову із клієнтами про підвищення цін. Інакше навіщо говорити про це із клієнтами? Прокат та пшениця в ту ж ціну, а сеньйор подорожчав!

Одразу відповім на популярні заперечення:

• IT що, не може відверто сказати, що нам не подобається? Відкрито говорити, що щось не подобається — нормально і правильно. Шантажувати, як це зробила асоціація великого аутсорсингу під час війни — ні. Окрім свободи поїхати та вивезти податки (якою ФОПи у масі своїй не скористаються), є ще свобода залишитися.
• Мені погано, тому НБУ не правий. Так, НБУ провалив комунікацію, у мене також немає відповідей, у економістів є пояснення. Ми хочемо, щоб США та Європа розуміли, що здорожчання їхнього життя — це заради спільної перемоги. А самі при першому погіршенні починаємо шантажувати.
• Це — комунізм. Ні, валютне регулювання заради підтримання курсу національної валюти — одна із основних функцій центробанків.

Автор: Ілля Бошняков, CEO AIN.UA