Найбільшою проблемою є дефіцит бензину. Як COMFY працює під час війни

Ланцюжки доставки для ритейлерів збільшились від 4 до 20 днів, а на деякі товари вже відчувається дефіцит. Однак в COMFY кажуть, що ринок адаптується і вже починає підлаштовуватися під реалії війни. Журналіст AIN.UA поговорив з CEO COMFY Ігорем Хижняком про роботу в час війни, проблеми з бензином, складами та волонтерство.

Ігор Хижняк. CEO COMFY. Фото тут і далі надала компанія

Про початок війни

21 лютого ввечері був дзвінок з топ-командою. Ми ухвалили рішення щодо п’яти найближчих до лінії фронту магазинів: перевести їх у формат точки видачі, спробувати вивезти найдорожчу техніку.

22 лютого вранці ми провели прямий ефір із командою у корпоративній мережі. Ми проговорили ці перші рішення та той факт, що не плануємо відмовлятися від магазинів, не розриваємо договори оренди тощо. Це зняло перший стрес у команди. Я приїхав до Дніпра і нас покликали на зустріч бізнесу із Зеленським у Києві 23 лютого ввечері.

Після зустрічі в Офісі Президента 24-го вранці я повинен був летіти на Кіпр на наглядову раду. Але розпочалося вторгнення і я поїхав автівкою до Дніпра. 24 лютого був найвищий рівень невизначеності. Ми не відкрилися, вимкнули доставку, рекламу. Працював сайт та контакт-центр. Співробітники прийшли в офіс за ноутбуками та роз’їхалися по домівках. Комусь відправили комп’ютери додому на таксі.

Ще одне важливе рішення, яке ми проговорили 24-го із топ-командою – це нашу позицію. Думаю, були в бізнесі ті, хто витримував паузу в 1-2 дні, щоб зрозуміти для себе, як розвиватиметься ситуація та як діяти далі. Враховуючи мою історію як волонтера та історію всієї компанії, мою стрічку, у нас немає іншого вибору, як стояти до останнього. Ми не будемо колаборантами. Якщо не буде України, нас просто не буде.

Що змінилося

За понад три місяці війни ми доклали чимало зусиль для відновлення роботи на рівні максимально близькому до довоєнного. Так, сьогодні працює 79 магазинів з 97, які ми мали до вторгнення. Працюють магазини, зокрема, у Харкові, Миколаєві, Запоріжжі, Охтирці, Чернігові. 

В кінці травня ми відновили роботу магазину в Бучі та адресну доставку вже в понад 40 містах. Ми відновили доставки інтернет-замовлень через поштових операторів – Нову Пошту та Укрпошту. У Києві, Львові, Одесі та Дніпрі працює доставка товарів через сервіс Glovo.

Відкритий магазин в Бучі

Про склади

Проблемами були, по-перше, обмежена пропозиція вільних складів великої площі, по-друге – якість складів. Більшість складів були меншої, ніж нам потрібно, площі. І це, зазвичай, непрофільні виробничі приміщення. А це суттєво впливає на ефективність використання складу та підвищує витрати.

Сьогодні ситуація в Києві та області умовно спокійна, тож більшість компаній повернулися до своїх складів. Звичайно, якщо вони збереглися. Тому у Львові вже не такий ажіотажний попит на приміщення. Але через те, що війна триває, Львів став важливим логістичним хабом. 

Про транспорт

Проблемою також був транспорт. Наприклад, у березні складно було знайти транспорт аби вивезти товар з червоної зони. Багато хто з водіїв пішов до ЗСУ та Територіальної оборони, хтось почав возити гуманітарку. 

Це впливало також на швидкість відновлення адресної доставки. Але сьогодні ми доставляємо вже до 40 міст. Сьогодні проблемою номер один залишається паливо. Ми також потерпаємо від цієї проблеми.

Про дефіцит товарів

На жаль, ми очікуємо на дефіцит товарів практично у всіх категоріях. І радимо нашим клієнтам закривати реальні потреби у техніці сьогодні. Висока ймовірність, що вже завтра за ті ж гроші доведеться закуповувати менш функціональний товар.

Певний дефіцит вже є у персональній електроніці. З перших днів вторгнення є підвищений попит з боку військових та волонтерів на смартфони, планшети, павербанки, зарядні пристрої, дрони та іншу електроніку. На ринку загалом є певний дефіцит ноутбуків у деяких сегментах. Але у нас, можливо, ситуація краща, оскільки ми встигли до вторгнення замовити та отримати хорошу партію ноутбуків.

У сегменті малої побутової техніки бачимо дефіцит у базових приладах – чайники, мультиварки, машинки для стрижки. Ці товари досі потрібні серед людей, які вимушено покинули свої будинки, та волонтерів.

На сьогодні на закупівлі та постачання техніки впливає ціла низка факторів, серед яких руйнування ланцюжків постачання та проблеми логістики, світовий дефіцит, динаміка курсу та ризики країни. Всі вони складаються для ритейлерів у свого роду ідеальний шторм. Але все ж таки головною перешкодою залишається логістика, а основним завданням – розбудова ланцюжків поставок. 

Раніше все було просто: літак з електронікою вилітав, наприклад, із Китаю, прилітав до Борисполя, і за 4-5 днів товар був уже в магазинах. Сьогодні шлях складніший. Літак летить в одну із сусідніх країн, там товар перевантажується у вантажівки та їде в Україну. Дорогою товар довго стоїть на кордоні, і все це подовжує ланцюжок поставок до 14-20 днів. На це додатково накладаються підвищені ризики перевізників щодо транспортування товару всередині країни.

Але український ринок адаптивний, ланцюжки поставок перебудовуються, і ми переналаштовуємо роботу за нових умов. Ще одна гарна новина – відновлення виробництва побутової техніки всередині України. 

Причому такої техніки, як водонагрівачі, які сьогодні особливо потрібні у низці регіонів, де цивільна інфраструктура постраждала від авіаударів рашистів. Обсяги виробництва значно менші, ніж до вторгнення, та й попит з інших ринків нікуди не подівся, але саме відновлення місцевого виробництва – це вже добре.

Про підтримку армії та волонтерські ініціативи

Вже в перші дні вторгнення ми перерахували 60 млн грн на спецрахунок НБУ для підтримки армії. Від перших днів ми почали передавати багато техніки військовим, теробороні та волонтерам, як централізовано, так і по прямих запитах. Волонтерам, які мали кошти та були готові купувати техніку, продавали її з великими знижками.

За роки підтримки військових та волонтерів, в компанії розвинувся сильний внутрішній волонтерський рух. Тому від першого дня співробітники об’єднувалися у команди для підтримки різних зовнішніх ініціатив: в офісній кав’ярні працювала кухня, де готували обіди для тероборони, пацієнтів лікарень та переселенців, контакт-центр приєднатися до проекту для матерів військових росії та білорусі, дівчата плели сітки тощо.

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук