До Реєстру резидентів Дія City майже щодня додаються нові компанії. Серед них досить вагомі гравці ринку як Banza, Jooble, FlexReality, Ajax Systems Manufacturing, Gigacloud та інші. Зараз реєстр налічує вже 260 резидентів. А тих, хто ще придивляється, приймає рішення або вже планує вступ — набагато більше.

В той же час варто розуміти, що український IT-бізнес тривалий час розвивався, скажімо так, не в ідеально «білій» зоні. Через це структура і фінансові потоки різних компаній побудовані іноді так заплутано і неоднозначно, що і вступати в такому вигляді не варто, і оцінити, чи точно це вигідно для бізнесу — сказати одразу досить складно.

СЕО юридичної компанії Tretten Lawyers Максим Носарєв допомагає IT-компаніям підготуватися до переходу в Дія.City. Він дає кілька корисних порад для тих, хто теж хоче стати на цей шлях.

Максим Носарєв, фото надане автором

3 напрямки перевірки бізнесу до вступу в Дія City

Раджу це робити вашим вузьким СЕО-колом. Якщо до нього входить юрист — ідеально. В першу чергу важливо оцінити структуру вашого бізнесу, а далі — все буде ґрунтуватися саме на адекватності цієї оцінки.

1. Проаналізуйте, якою є структура вашого бізнесу на даний момент

Випишіть на окремий аркуш відповіді на питання:

  • Ваш бізнес — це ТОВ чи група ФОП?
  • Чи є в складі бізнесу іноземні компанії?
  • Якщо так, яка їхня роль: контролюють українські структури чи створені українськими структурами?
  • Чи є між вашими компаніями займи і чи планується їх повернення?
  • Де генерується остаточний дохід: в Україні чи за кордоном?

Якщо у вас самі ФОП, починати варто зі створення юридичної особи (ТОВ).

Якщо у вас кілька юросіб, питання займів важливе, бо це може вплинути на оподаткування бізнесу вже в режимі Дія.City. Для компаній-резидентів настає особливий порядок повернення таких займів — і він не завжди вигідний. Вивчіть предметно це питання з вашими фіндиректором і адвокатом.

Місце генерування кінцевого доходу важливе з точки зору вибору системи оподаткування в Дія City. Адже якщо дохід генерується в Україні, і ви хочете його виводити у вигляді дивідендів або іншим зручним для вас способом — варто прорахувати ризики, вигоди та потенційні збитки. 

Якщо ж українська компанія це — ресурсний центр (місце виробництва) для іноземної, і не планує виводити доходи — є сенс обирати при переході до Дія City податок на виведений капітал. Тут вигоди очевидні.

За результатами цієї частини роботи ви більш предметно будете розуміти, чи варто вступати, і що ви отримаєте від вступу в результаті.

2. Оцініть юридичний статус вашої техніки та меблів. 

Якщо ви не маєте ТОВ і ваші техніка та меблі просто існують (не належать жодній юридичній особі) — це більш простий варіант. В такому разі вам потрібно буде створити нове ТОВ, завести на нього все необхідне, і ним вступати до Дія City.

У разі, коли ваші меблі та техніка прив’язані до вже наявного ТОВ, і вона сплачує українським ФОП, скоріш за все, доведеться нею і вступати. Це дещо ризикований варіант. Бо часто в IT-сфері стосунки з ФОП перебувають не в ідеально «білій» зоні. І якщо ми на цій же юрособі будемо формувати нову команду зі статусом найманих працівників чи гіг-контракторів, а вони ще вчора співпрацювали з нами як ФОП — при найпростішій перевірці до ТОВ можуть виникнути питання. Адже це — досить типова ознака прихованих трудових відносин в минулому.

Є ще варіант відкривати нове ТОВ навіть, якщо вже одне є. Але якщо на нього зав’язані меблі та техніка, доведеться продумувати неочевидний шлях, як це все переоформити на нову юрособу.

Якщо ви перейдете до Дія City вже певний час активним ТОВ, це не означає, що на вас точно чекають проблеми в майбутньому. Але ви маєте знати, що це можливо.

3. Вивчіть питання оподаткування вашого бізнесу в Дія City.

Якщо ваша ТОВ працює як представництво іноземної компанії, і дохід з неї ви не плануєте виводити — це найзрозуміліший варіант. Вступайте, обирайте податок на виведений капітал — і не сплачуйте податок на доходи без будь-яких проблем.

А от у випадку, коли у вас є, наприклад, умовно американська компанія, на яку ви заводите контракти, а в Україні лише ФОП — є сенс більш детально оцінити, чи варто вступати, і яким чином це робити, якщо так.

Наприклад, ваша задача — легалізуватися, мати офіційний бренд, офіційну юрособу на українському ринку тощо. Виникає питання, а де ви будете формувати дохід? Якщо, як і до цього, в умовній Америці, то прорахуйте з фінансистами, чи дійсно це буде вигідно для вас.

Адже яку б нову ТОВ ви не створили спеціально для вступу, зв’язок з закордонною структурою все одно буде простежуватися. Як мінімум через те, що ви будете отримувати від них приблизно однакові щомісячні платежі на українську компанію. І тут вам з великою долею ймовірності доведеться мати справу з КІКами (контрольованими іноземними компаніями), пов’язаними особами та, можливо, трансфертним ціноутворенням.

Також маємо ситуації, коли бізнес має структуру, що дозволяє обрати досить оптимальну законну систему оподаткування й без Дія City. Але хочуть все ж перейти. В таких випадках ми радимо теж ретельно прорахувати, чи буде це логічно з економічної точки зору, та які ризики на вас можуть чекати при переході до нового режиму. Адже заходячи в Дія City, ми розкриваємо перед державою всю структуру і фінансові потоки нашого бізнесу. І тут кожен має оцінити саме свою неповторну ситуацію.

Тепер, оцінивши діяльність вашої компанії за вищевказаними напрямками, ви можете прописувати дорожню карту для вступу в Дія City — порядок дій, які варто зробити до і для переходу. Не забудьте внести до неї такий важливий пункт як робота з командою.

Переходьте до Дія City в тестовому режимі

Навіть якщо ви бачите силу-силенну плюсів для вашого переходу в Дія City, я раджу робити це спочатку в тестовому режимі. А саме — заводити туди не весь бізнес, а частину персоналу і фінансового потоку, яких достатньо, щоб відповідати вимогам до резидента Дія City.

Приблизно за рік ви зможете оцінити, чи виправдалися ваші сподівання, чи вірними були розрахунки, чи комфортно вам працювати в такому особливому режимі. Якщо так, то можна поступово додавати туди персонал: переводити їх зі статуса підрядника до статусу найманого працівника або гіг-контрактора вашої юрособи, яка вже є частиною Дія City.

Але через рік роботи ви можете відчути і протилежне. Не виправдалися очікування щодо зростання доходів, почалися незрозумілі перевірки резидентів, влада намагається змусити вас прийняти нові невигідні умови і т.д. В такому разі, ви можете вийти з Дія City з мінімальними втратами або взагалі уникнете їх.

Та як би ситуація не розвивалася для окремих бізнесів, в цілому мій оптимізм щодо Дія City зараз щоденно зростає. З одного боку, можливо, це досить суб’єктивно: але мені хочеться, щоб як можна більше IT компаній мали можливість працювати «по-білому» на 100%. Це береже нашу підприємницьку гідність і наближає нас до цивілізованих стосунків держава — бізнес. З іншого боку, всі ті речі, яких ми остерігалися до запуску Дія City (що будуть заганяти, що почнуть кошмарити тих, хто не вступив, якось по-іншому вставляти палки в колеса) — вони не відбулися. А практичні кейси, які потрапляють в поле мого зору, говорять про те, що компанії-резиденти таки знаходять в Дія City реальні вигоди для себе і зараз всім задоволені.

Автор: Максим Носарєв, СЕО Tretten Lawyers