«Іноді дивлюсь на GitHub і стає сумно за порожні клітинки»: історія програміста в ЗСУ

Сергій П. — росіянин за паспортом. Із початком російської агресії 2014 року він пішов воювати на боці України у складі добробатів. Отримав важке поранення, повернувся з армії, влаштувався працювати GOLANG-програмістом до компанії Bitmedia Labs. Коли почалася повномасштабна війна, він повернувся до армії, вступив до лав 71-ої Єгерської бригади ЗСУ. Зараз Сергій — в зоні бойових дій, займається розвідкою, вчить українську та чекає на українське громадянство.

Редакція AIN.UA поговорила із Сергієм про його рішення піти на війну, про те, чи айтішні навички стають у нагоді на фронті та про його плани після перемоги.

Ким працювали до війни? Як вийшло, що пішли до лав ЗСУ, якою була основна мотивація?

З 2014 року воюю у різних добровольчих батальйонах. 2016 року після поранення пішов працювати програмістом, спочатку на PHP, а останні півтора-два роки пишу на Go. В основному працював із сервісами, API, є досвід «розпилювання» моноліта на сервіси на достатньо великому проекті. 

Пішов до ЗСУ, щоб воювати вже офіційно (хоча посвідчення УБД у мене і так є): тут краще усе організовано: логістика, командування, інформування. 

Ну і щоб РФ зруйнувалася, розпалася на окремі шматки — це мабуть моя найголовніша мотивація. 

Ваша основна спеціалізація (розробка софта) якось знадобилася? 

Я ще додатково займався програмуванням на контролерах, Raspberry Pi, усіляких комп’ютерах-одноплатниках, у зв’язці із датчиками, сервоприводами. Думаю, багато хто з програмістів цим займається. 

Поки це знання не знадобилося, але тут є простір для його використання. Наприклад, можу підказувати іншим, як працює, або як налаштувати щось по зв’язку, навігації і тому подібне. 

Наприклад, можуть спитати: чим зашифрована рація відрізняється від незашифрованої, та чому це так важливо? Мені це в двох словах пояснити іншим легше, аніж самому бійцю в цьому розбиратися з нуля. Тому часто займаюся технологічними штуками: наприклад, перевіркою, чи правильно налаштовано радіостанцію, тепловізор чи ще якусь електроніку. 

Але загалом не можу сказати, що мені б тут хотілося би займатися своєю спеціальністю, мені цікавіше вивчати, як піхота та розвідка діють у складі підрозділу. Немає якоїсь особливої тяги до високотехнологічних штук. 

Чи можете розповідати про свою роботу в армії зараз, чим займаєтесь? 

Багато чого не можна розповідати. Наша задача — це в основному бойові дії в лісі, приховане знаходження, розвідка — це завдання мої та мого підрозділу. Чим конкретно ми займаємось та де перебуваємо, говорити не можу. Ми в зоні бойових дій, на Харківському напрямку, в зоні дії артилерії. 

Чи стає часу на якісь проекти із мирного життя?

Часу на pet-проекти немає, часу стає лише на випратись, поїсти та відпочити. Ноутбука чи якогось девайсу для роботи у мене із собою просто немає. Є телефон, у ньому стоїть Termux для розваги, а вже там можна запускати якусь GO’шечку, з якою можна повозитись, чи якісь програми, щоб скачати відео з YouTube чи пісню з SoundCloud. Це наразі — вершина моїх айтішних «ізисків». 

Чим плануєте займатися після війни та перемоги?

Звісно, хочу повернутися до своєї звичайної роботи, мені це неймовірно цікаво. Але поки війна, тож я про це не замислююсь. 

Я не шкодую, що змінив свою основну діяльність на перебування у лавах ЗСУ. Зараз війна, про що тут шкодувати. Але іноді дивлюся на GitHub і стає сумно, що з 24 лютого у мене там порожні клітинки. Жодної активності. Життя враз помінялося. 

Але все буде добре, ми переможемо і вб’ємо усю агресивну русню. Решту демілітаризуємо.