«Ця війна — страшніша Другої світової саме через технології»: інтерв’ю з оператором ССО

AIN.UA продовжує публікувати інтерв’ю зі співробітниками IT-компаній, які зараз на фронті.

До повномасштабної війни Андрій (повне ім’я не називаємо) займався питаннями безпеки у стейкінг-провайдера Everstake (стейкінг — різні види зберігання криптовалют, що дають власнику пасивний дохід). Навчав персонал, а за місяць до вторгнення проводив аналітику про його ймовірність та наслідки для компанії. Завдяки його роботі Everstake вдалося вчасно евакуювати людей із ризикованих місць.

Тут і надалі фото надані спікером

Зараз Андрій — в ЗСУ, на посаді оператора ССО у бойовій групі. Його робоче місце (як і всіх, хто пішов до лав ЗСУ та ТРО) збережене, а він продовжує консультувати колег по безпеці та вивчати OSINT, цікавиться урбаністикою. AIN.UA поговорив з Андрієм про його службу в армії.

Ким працювали до війни? Як вступили до лав ЗСУ, якою була мотивація?

Ситуація трохи глибша, військову справу у цивільному житті я вивчав постійно, ще з часів, як повернувся зі строкової служби, працював чимало де, та останнім часом, біля 5 років — у збройовому бізнесі та корпоративній безпеці.

За декілька місяців до вторгнення, а точніше з грудня 2021 року, я прийняв посаду керівника служби безпеки в компанії Everstake. З 2019 року був у статусі першої оперативної черги Сил Спеціальних Операцій (ССО). Двічі на рік їздив на збори для підняття рівня підготовки та кваліфікації.

Мотивація єдина: є розуміння та навички, як захищатись від нападників — застосувати знання. Важливо бути спеціалістом в кожній справі, тому я вивчав, як бути ефективним та корисним на війні, котра суттєво розширила свої «апетити» з 24 лютого 2022 року. У цей день я взяв своє спорядження (завчасно обране та протестоване), свою зброю і вирушив до ППД частини. Ввечері 25 лютого вирушив на свою першу бойову задачу.

Ваша основна спеціалізація та навички вочевидь мали би знадобитися вам зараз?

Досвід роботи в збройовому бізнесі та торгівлі військовим спорядженням першочергово мені знадобився для готовності ефективно виконувати поставлені мені задачі на посаді оператора ССО. Правильно зібраний бойовий комплект спорядження та взаємодії з ним — це важлива складова бійця, хоча і базова. Так само і зброя, особливо, якщо додаються технології.

Відповідно розуміння та компетентність щодо отриманої посади я набував і завдяки досвіду саморозвитку у цивільному житті в напрямку вивчення зброї та «споряги», і завдяки поїздкам на збори ОР-1 ССО, де все тестувалось, відпрацьовувалось та навчали необхідним знанням та вмінням.

Чи можете розповідати про свою роботу в армії зараз, чим займаєтесь? Як робота в армії відрізняється від роботи в IT?

Частково можу. Бійця ССО часто ототожнюють з бійцем спецназу, але це різне. Я би сказав, оператор Сил Спеціальних Операцій — це еволюція бійця спецназу. В цілому оператор ССО виконує цілий комплекс заходів щодо створення складнощів, спроб досягнення своїх цілей супротивника.

Це заходи не тільки фізичного, прямого впливу, частіше вони є важелями для дій спротиву. Дезінформація в районі проведення операції, пошкодження необхідних військам противника елементів інфраструктури, забезпечення, підтримки життєдіяльності, обмеження пересування, гуртування населення на окупованих територіях проти особового складу противника… Всі ці дії несуть деморалізацію і низьку ефективність дій противника. Тобто охоплення — більш масштабне, ніж точкове знищення окремих одиниць.

Також є і спеціальні заходи прямої дії, але вони вже зосередженні на допомозі нашим військам просуватись в районі виконання завдань. Аеророзвідка, наведення засобів масованого ураження цілей або точкових важливих цілей для «Байрактару» наприклад. Такими цілями можуть бути командні пункти противника, їх управління угрупованням в районі, або далекобійні системи ураження типу «Бук» чи РЛС різні тощо.

Ну і звісно, протидія диверсійним групам противника, контрдиверсійні заходи.

У компанії я більше займаюсь розвідкою з відкритих джерел, шукаю вразливі точки безпеки, та створюю умови їх мінімізувати та підвищити вартість спроб посягань на компанію та її персонал. Корпоративний світ — такий само агресивний, як і війна, єдине тут правил більше, тому і навичок треба мати більше.

Блокчейн — це технологія, сучасна, надійна, фундаментальна для перспектив розвитку проектів. Так само і на війні технології дають перспективу досягти успіху у виконанні поставлених задач. Компанія з перших днів почала допомагати Армії України саме технологіями, які стали чималою кісткою в горлі противнику.

Не залишили і мене осторонь, я отримав чимало технологічних засобів, що підвищили мою ефективність та мою безпеку у виконанні специфічних задач.

Чи стає часу на якісь проекти із мирного життя?

У вільний час, я намагаюсь переключатись і відпочивати психологічно: займаюсь саморозвитком та генеруванням ідей, як підвищити мою ефективності в компанії. За основу я вивчаю OSINT-інструменти та думаю над систематизацією їх застосування в роботі.

Окремо мене ще дуже цікавлять сучасні високотехнологічні та екологічні міста. Світ міняється і ми маємо знайти вихід: як жити з технологіями без загрози природі та планеті.

Чи можете розповідати про враження від бойових дій, від перебування на передовій?

Це страшно завжди. Стрілецька зброя у цій війні — як хлопавка з конфетті, так ото, якщо пережив чудом всі важкі калібри і побачив живу силу противника, то є нагода застосувати.

Спочатку було багато куражу, впевненості, бо не було розуміння, що людська плоть — це лише надувна кулька, яку будь-яка голочка проб’є, а таких «голочок» падає безперестану різних розмірів.

А з часом кожен пережитий арт, авіа, ракетні удари залишають всередині відбиток, розуміння вразливості та окрім професійної підготовки, часто життя рятує банальне «пощастило». Їх на моєму рахунку вже чимало.

Ця війна — страшніша другої світової саме через технології, кількість зброї, калібрів. Машина знаходить людину швидше ніж тоді, виявляє її чималою кількістю способів, а накопичені запаси ресурсів дозволяють безперервно сіяти сталь з неба.

На кульові ураження приходиться напевно 20% відсотків лише, мій поранений друг за час у лікарні вирахував з прибуваючих потерпілих лише 1% поранень кульовими ураженнями, все — інше уламки.

Для України ця війна має дати один важливий висновок: науковий розвиток та технології — це запорука безпеки країни.

Чим плануєте займатися після війни та перемоги?

Повний медичний огляд, похід у гори та життя без військової форми. А там побачимо, як можу бути корисним суспільству.

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук