Як український інженер робить Ethernet-подовжувачі для фронту

Український інженер Володимир Волков розробив Ethernet-подовжувачі для фронту. Перші пробні комплекси уже відправились військовим. І хоча це — не ноу-хау, це — відносно дешевий і стабільний прилад, який може допомогти військовим з мережевим зв’язком.

AIN.UA поговорив із Володимиром про те, як саме це працює та чим може бути корисним на фронті.

Як виникла ідея

У інженера був досвід роботи та налаштування телекомунікаційного обладнання. Коли в чаті з одногрупниками, де збирають гроші волонтерам та ЗСУ, він побачив збір на дорогі рації спеціального типу, інженер в цілому задався питанням: чи можна замінити складні в налаштуванні рації більш поширеним і простим обладнанням.

З’ясувалося, що дорогі рації вартістю понад $1000 потрібні, щоб забезпечувати зв’язок від позиції з оператором та людини, яка приймає рішення в бліндажі, і до обладнання, яке умовно розташоване за кілометр.

Як пояснює інженер, звичайний мідний кабель або інші види кабельного з’єднання тут не підходять. У міді є ліміт, а в оптики проблеми роботи у польових умовах.

«Взагалі військові не дуже люблять кабелі, та й не тільки вони. У знайомого будинок у Ворзелі, то вони після обстрілів довго не могли відновити інтернет: кабелі наче цілі, але оптика просто розсипалася від вібрації», — розповідає він.

Тож потрібно було рішення, яке працювало би на відстані кілометр+ та було би бездротовим.

Як почав збирати Ethernet-подовжувачі

Інженер розробив схему на основі компактної антени Mikrotik. Зараз подібних б/в-девайсів з’явилось у продажу досить багато, тож їх можна без проблем знайти, при тому недорого: від 500 грн і дешевше.

Чому обрав саме Mikrotik? У телеком-обладнання цього бренду широкі можливості автоматизації та налаштувань, і воно досить надійне, як пояснює інженер. Також ззовні в нього є індикатор рівня сигналу, який допомагає налаштувати антени навіть далеким від телекому людям (як видно на фото згори).

«Є нормальний інтерфейс, хороше шифрування з динамічним ключем, є віддалений доступу і інтерфейси моніторингу, тобто є перспектива його автоматизації та інтегрування до наявних рішень. Хоч воно і виглядає як наддешевий замінник рацій з передачею даних, але це просте надійне рішення, яке преналаштоване і яке можна використовувати одразу з коробки», — говорить він.

Як саме працює Ethernet-подовжувач і для чого він потрібен?

Багато військової техніки керується з ноутбуків. Потроху в армії з’являються автоматизовані системи, що дозволяють вивести пункт керування з панелі на самій техніці кудись подалі, щоб оператор міг керувати нею у відносній безпеці з ноутбука, або знімати з неї якісь показники.

Тож потрібно об’єднати ці два пристрої в одну мережу. В офісі це вирішується одним світчем, до якого приєднуються два кабелі. Але в полі кабелі — не найкращий варіант. Тому, щоб не тягти кабелі на кілометр, їх з’єднують бездротові Ethernet-подовжувачі.

Сам пристрій складається з антени та power-інжектора, причому антена може живитися прямо від Ethernet-кабелю (за принципом PoE). Загалом їй достатньо живлення на 10-30 вольт, тобто вона працюватиме від звичайної 12-вольтового акумулятору, як пояснює інженер.

«Солдатам, які з цим працюватимуть, не потрібно розуміти їх налаштування: вони чіпляють антени і позиціонують їх орієнтуючись на зовнішній індикатор. Їм не треба в полі відкривати ноутбук, підʼєднуватись, влазити в налаштування і розбиратись: швидко закріпив, зпозиціонував і сховався. Плюс, антена сприймає будь-яке живлення і від 12-вольтової мережі легковика, і від 24 вольт вантажівки з довжиною умовного кабелю живлення до 100 метрів. Ця штука — умовно кажучи, дві компактні Wi-Fi-точки доступу, але трохи не Wi-Fi», — говорить інженер.

З можливих недоліків таких антен: необхідна пряма видимість та будь-які явища або об’єкти довкола можуть впливати на якість передачі: листя на деревах, вітер, дощ. Для обходу складних рельєфів можна послідовно поєднати кілька комплексів антен.

Подібні рішення використовувались ще донедавна у безпровідних операторів домашнього інтернету у передмістях великих міст і показали себе достатньо надійно, особливо в умовах високого скупчення інших джерел радіозавад.

До того ж військові потребують їх для передачі даних керування — а тому швидкість передачі не так важлива, як стабільність затримки сигналу та завадостійкість.

Які результати польових тестів

Інженер уже зібрав кілька пристроїв та відправив їх у підрозділи. Рішення вже випробовуються як резервні канали керування, але з коментарів офіцерів застосування дійсно достатньо просте і зрозуміле. Ефективна потужність 4Ватт незначно перевищує випромінювання звичайних носимих рацій.

Завадостійкість, закладена у канальний протокол, може бути ефективною і проти засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби), як це вже зʼясувалось для цілком цивільних комплексів Starlink.