57 000 ІТ-спеціалістів виїхали за кордон, ще 7000 пішли в ЗСУ — дослідження Львівського ІТ Кластера

Львівський ІТ Кластер презентував результати дослідження IT Research Resilience: Вплив війни на розвиток ІТ-індустрії України, сфокусоване на вивченні змін, які відбуваються в тех-сфері країни після 24 лютого.

Згідно з дослідженням, станом на червень за кордон виїхало від 50 000 до 57 000 ІТ-спеціалістів, ще приблизно 7 000 стали до лав ЗСУ. 73% опитаних зазначили, що після 24 лютого дохід залишився на тому ж рівні або зріс, а 89% опитаних фахівців зазначили, що віддають частину доходу на благодійність.

Як змінилася ІТ-сфера після повномасштабного вторгнення

Станом на кінець 2021 року в Україні налічувалось приблизно 285 000 людей, які працювали в ІТ. А головні тех-хаби розташовувалися в Києві, Львові, Харкові, Дніпрі та Одесі. Повномасштабна війна сколихнула тех-індустрію, як і будь-яку іншу сферу.

За даними IT Research Resilience, станом на травень-червень за кордон виїхало від 50 000 до 57 000 ІТ-спеціалістів. А приблизно 7 000 ІТ-спеціалістів стали до лав ЗСУ чи ТрО. Тобто, сьогодні приблизна кількість ІТ-фахівців в Україні сягає 228 000 людей. Згідно із результатами дослідження, 18% опитаних ФОП планують легалізуватися за кордоном.

Профіль ІТ-спеціаліста: доходи, витрати, видатки на релокейт

За даними IT Research Resilience, медіана зарплати по Україні після 24 лютого становить $2360. Середній вік ІТ-спеціаліста 31 рік. 71% в індустрії припадає на чоловіків та 29% на жінок.
73% опитаних зазначили, що після 24 лютого дохід залишився на тому ж рівні або зріс. Проте витрати також зросли. Найбільшу частину щомісячного доходу, приблизно 20% від зарплатні, заощаджують. Ще орієнтовно 21% доходу витрачають на харчування. 89% опитаних фахівців зазначили, що віддають частину доходу на благодійність.

Згідно з даними ІТ Research Resilience ІТ-спеціалісти, які здійснили релокейт на захід України, витратили близько $14,7 млн на побутові потреби протягом першого місяця після переїзду. Та ще $13,6 млн вони витрачають щомісяця в областях, де оселилися після 24 лютого. Якщо до кінця 2022 року вони надалі залишаться в цих регіонах і витрачатимуть стільки ж, загальна сума витрат сягне $137,1 млн. 

Міграційні настрої: що впливає на бажання емігрувати чи залишитись

Згідно з дослідженням, 57% опитаних хочуть жити в Україні, безвідносно до умов та контексту. Під час опитування, ми змоделювали три умовні сценарії розвитку подій в Україні: позитивний, поміркований та негативний та запропонували ІТ-спеціалістам уявити себе через рік у кожному з них. При реалізації позитивного сценарію, який передбачає євроінтеграцію та лібералізацію економіки, 78% опитаних залишаться в Україні, а 12%  тобто орієнтовно 27 000 людей, намагатимуться виїхати за кордон.

Портрет рішуче налаштованого на еміграцію спеціаліста виглядає так: в основному це фахівці кваліфікації Senior 34 років, які мають пару. Суттєво впливає на рішення щодо виїзду те, як саме закінчиться війна в Україні, якою буде економічна політика країни після перемоги. Не меншу роль відіграють індивідуальні фактори. Наприклад, чи перебуває хтось із пари за кордоном через війну, наявність роботи, цілісність житла тощо.

Економіка війни: відновлення ділової активності та фінансові очікування

85% опитаних компаній зазначили, що станом на травень їм вдалося повністю або майже повністю відновити ділову активність, яка була до 24 лютого. 

За даними НБУ, впродовж січня-травня 2022 року ІТ-індустрія демонструє зростання порівняно з аналогічним 2021 роком. Згідно з даними дослідження, якщо ситуація розвиватиметься так само, то до кінця року експортна виручка може сягнути $8,5 млрд. Якщо врахувати економічні очікування учасників ринку, цей показник  може скласти $8,1 млрд. Якщо ІТ-фахівці, які виїхали за кордон, втратять податкове резиденство в Україні, то приблизна експортна виручка може скласти близько $7,2 -7,5 млрд.