Матеріал підготовлено за підтримки UNIC
Що це означає?
Що таке комплаєнс

І чому це актуально для бізнесу навіть під час війни

Бізнес, у якого є «сірі зони» у роботі з партнерами, діловій етиці, заборгованостях або оподаткуванню — слабкий. Він постійно знаходиться під ударом: якщо сумнівні факти та порушення вийдуть назагал, удар по репутації може бути таким, від якого не оговтаєшся. А ще — це ризики штрафів, санкцій та розірваних відносин з партнерами. Часто ці проблеми виникають не зі злого умислу, а через недогляд, помилки чи нерозуміння законодавства. А через повномасштабний наступ Росії на Україну у бізнесів з’явилися додаткові виклики, як законодавчі, так і етичні. Наприклад, пов’язані зі співпрацею з російськими компаніями та новими санкціями.

Щоб почуватися впевнено, у діловому світі створили інструмент під назвою комплаєнс-контроль. Він допомагає компаніям дотримуватися норм, законів та етики, доводити свою доброчесність міжнародним партнерам та у кризових ситуаціях бути впевненим, що правда на твоїй стороні.

Разом з UNIC AIN.UA з’ясував, що таке комплаєнс, хто такі комплаєнс-спеціалісти, де їх вчать та що це дає бізнесу.

Знайоме слово, але не знаю, що воно означає. Що таке комплаєнс?

Щоб не потрапити в халепу (штрафи, збитки, удари по репутації тощо), кожен бізнес має дотримуватися певних норм та правил. Насамперед — законодавчих. Це і є комплаєнс — відповідність компанії усім необхідним принципам та суворе слідування законодавству: від норм оформлення працівників, до бізнесової етики у роботі з партнерами; від міжнародного та національного законодавства, до внутрішніх правил компанії. Як наслідок, бізнес отримує хорошу репутацію на ринку та довіру клієнтів і партнерів.

Якщо ще точніше, то комплаєнс — це певні заходи у компанії, які не дозволять її співробітникам порушити закон чи корпоративну етику. Комплаєнс – це система заходів управління та контролю в компанії, спрямована на попередження та подолання ризиків недотримання вимог законодавства, правил, стандартів та рекомендацій (зокрема, органів контролю).

Комплаєнс будується на:

Комплаєнс допомагає звести до мінімуму ризики та «підстелити соломки» бізнесу, щоб до нього не виникало претензій ані від служб перевірок, ані від партнерів, клієнтів чи інвесторів. Це можливість виявити та виправити недоліки до того, як це помітять інші. Щоб комплаєнс працював, його мають дотримуватися всі: від топ-менеджерів до спеціалістів найнижчої ланки.

Навіщо для цього окреме визначення? Хіба важко просто дотримуватися законів?

Міжнародні й національні норми законодавства та стандарти настільки поглибилися та ускладнилися, що слідкувати за їхніми змінами та дотримуватися вимог звичайним працівникам складно. Тому цьому питанню потрібно приділяти окрему увагу та підходити системно. Для цього й потрібен комплаєнс.

Окрім того, існують неформальні етичні питання, яких немає в законодавстві, але вони створюються проблеми та ризики для репутації компанії в перспективі. До прикладу, сумновідоме «кумівство» при отриманні посади.

Комплаєнс-офіцер не слідкує за змінами у законодавстві (для цього є окремі спеціалісти), він прописує можливі ризики, з якими може стикнутися бізнес у різних сферах: від роботи з людьми, до кіберзахисту, дотримання прав людини, репутаційних ризиків тощо.

Це якийсь новий, модний та тимчасовий тренд?

Ні, поняттю «комплаєнс» в бізнесі вже більше, ніж півстоліття. Все почалося з низки корупційних скандалів у США ще у 70-х. Уникнення податків, приховування боргів, домовленості з конкурентами для створення монополій — все це вийшло назовні, наробило шуму та призвело до гучних судових справ. Тоді бізнес вирішив: такі проблеми потрібно випереджати, а про репутацію варто піклуватися.

Тож перші комплаєнс-спеціалісти з’явилися в американських компаніях вже у 80-х минулого століття. Вони слідкували, щоб підприємства дотримувалися бізнес-етики та усіх законів і норм. Наразі комплаєнс-контроль є чи не у всіх компаній США та Європи. Це внутрішні відділи, які перевіряють, чи законно та етично працює компанія.

А для українських компаній це взагалі актуально?

Тренд на прозорість та відкритість бізнесу набирає обертів в Україні з кожним роком. Етика підприємництва стає важливою складовою ділової культури нашої країни. Одна з причин в тому, що бізнес стає глобальним, виходить на міжнародні ринки, залучає іноземних інвесторів та партнерів, бере участь в американських та європейських акселераторах та виставках. А на цих ринках репутація відіграє провідну роль.

Особливо це актуально зараз, під час війни — бо наразі навіть ті бізнеси, які не планували виходити на західні ринки, почали закладати це в свою стратегію. Відбудувати комплаєнс в компанії — не швидкий процес, тому варто запустити його вже зараз, щоб підготувати бізнес до масштабування на міжнародний рівень. До того ж, війна додала нових ризиків: бізнесам потрібно бути ще обережнішими, обираючи собі партнерів та підрядників і підписуючи контракти з іноземними компаніями.

Тож у багатьох українських компаніях створюють цілі відділи комплаєнс-контролю. Подібні підрозділи є в «ДАТАГРУП», «Кернел», «Нової Пошти», МАУ, а також в українських представництвах міжнародних компаній — наприклад, «Київстар», «Карлсберг Україна», AB InBev Efes, «Агро-Регіон Україна», «Ґудвеллі Україна».

Опитування Європейської бізнес-асоціації показало, що приблизно половина українських бізнесів із різних галузей серйозно переймаються комплаєнсом та залучають до цього зовнішніх експертів.

До речі, цього від українських компаній очікують їхні клієнти. За результатами опитування UNIC, майже 70% українців готові переплачувати за товари і послуги, якщо вони впевнені, що купують у доброчесної компанії.

Що це дасть моєму бізнесу?

Порушення комплаєнсу може вилитися у фінансові витрати та підірвати репутацію компанії. Не дотримавшись норм (навіть неумисно) бізнес може отримати штраф або залишитися без ліцензії. Якщо йдеться про порушення етики — з компанією не захочуть мати справу потенційні партнери або великі клієнти.

Під час війни (та після перемоги) комплаєнс допоможе вберегтися від репутаційних на фінансових ризиків, пов’язаних зі співпрацею з російськими та підсанкційними компаніями. Наприклад, не врахувавши репутаційні втрати, компанії Nestle та Coca Cola отримали багатомільйонні фінансові збитки, зволікаючи з виходом із російського ринку.

Натомість гра за правилами допоможе бізнесу вийти на міжнародні ринки, отримати інвестиції, підвищить довіру співробітників (і відповідно — полегшить процес найму) та покращить ділову репутацію на ринку. І головне — комплаєнс допоможе прорахувати можливі ризики та випередити проблеми.

Важливо, щоб комплаєнс був не лише формально, на папері, а й справді відповідати цінностям та діям компанії. Тільки тоді це принесе бажаний результат.

Окей, а можете навести конкретні приклади порушення комплаєнсу?

Їх умовно можна розділити на три типи: фінансові, операційні та бізнес-порушення. Наприклад, компанія платить неформальний «бонус» топ-менеджерам іншої компанії, щоб вони обрали потрібного виконавця. Порушення норм протипожежної безпеки або норм трудового законодавства, намагання оптимізувати податки нечесними методами — усе це порушення комплаєнсу, які можуть призвести до критичних наслідків для бізнесу.

Як це працює на практиці:

«Якось клієнт звернувся до нас із питанням: як юридично правильно звільнити директора української компанії та його дружину-бухгалтерку. Подружня пара мала подібний бізнес на стороні, в той час, як їхній роботодавець про це не знав. Компанія почала втрачати обороти та замовлення з "незрозумілих" причин, доки не провела перевірку і не дізналася, що керівники перетягували робочі проекти до свого власного бізнесу. Компанії вдалося вчасно розпрощатися з працівниками та вберегти свій бізнес. Після цієї історії вона усвідомила важливість комплаєнсу у веденні та утриманні бізнесу і затвердила систему комплаєнс-заходів як превентивні заходи та спосіб швидкого виявлення проблем у компанії. Адже вчасна перевірка керівництва щодо конфлікту інтересів та роботи за сумісництвом в інших роботодавців дозволила б виявити проблему раніше або й взагалі не допустити її».

Юридична компанія «Арцінгер»

«Відповідальне ставлення до комплаєнсу в «Укренерго» стосується різних аспектів — від прозорих та конкурентних закупівель до покращення контролю над ланцюжками постачання, як це сталося у випадку з повідомленням викривача. Така практика дозволяє покращити й репутацію компанії та її фінансові показники.Одним з важливих елементів ефективної комплаєнс-програми є наявність незалежної анонімної «гарячої лінії» для повідомлень про порушення. В «Укренерго» «гаряча лінія» з’явилася у 2019 році. Це частина політики нульової толерантності до корупції, яка прийнята в компанії.Ми цілеспрямовано навчали людей тому, які бувають порушення та конфлікти інтересів, як їх відрізнити від інших ситуацій, як треба діяти, коли людина виявила порушення. Це дало свій результат: по-перше, люди почали ретельніше коригувати свої вчинки, а, по-друге, «гаряча лінія» допомогла виявити низку випадків, які могли обернутися збитками та порушеннями в роботі компанії. Наприклад, завдяки повідомленню анонімного викривача ми вчасно виявили крадіжку трансформаторного мастила. Через це могло зіпсуватися дороговартісне обладнання, що привело б до багатомільйонних збитків».

НЕК «Укренерго»

А якщо у мене невеличка компанія на 30 людей — нам це теж потрібно?

Комплаєнс потрібний абсолютно всім компаніям, незалежно від розміру. Адже штрафи за недотримання законодавства невелика компанія може й не пережити. А удар по репутації для такого бізнесу може стати вирішальним.

Що й казати про великі компанії, де керувати ризиками — життєво необхідно, адже помилка може коштувати мільйони.

Чи можна обійтися без комплаєнсу? Українське законодавство мене до цього не змушує…

Закону, який би зобов’язував усі українські бізнеси впроваджувати комплаєнс-контроль, поки що не існує. Втім, якщо ви працюєте з іноземними партнерами, цього не уникнути.

Частина сфер, як то банківська чи фінансова, мають таке регулювання, але в світлі ризиків війни й відбудови — сфера вимог до комплаєнсу може розширюватися.

Наприклад, якщо українська компанія відкриває рахунок в іноземному банку, у неї має бути репутація, яка відповідає західним стандартам. Доведеться пройти комплаєнс-контроль, щоб її довести.

Але й не заважаючи на те, що законодавство не зобов’язує компанії мати комплаєнс-спеціалістів, про керування ризиками має замислитися кожен керівник. Адже комплаєнс важливий передусім не державі чи перевіряючим структурам, а самим компаніям.

Хто в компанії за це повинен відповідати?

У великих компаніях створюють спеціальні відділи комплаєнс-контролю. У бізнесах меншого розміру — наймають окремих спеціалістів, або навчають існуючих працівників. Часто цим займається підрозділ безпеки, юридичний відділ, фінансовий відділ, або окремі юристи чи аудитори, які отримали відповідні знання.

За минулорічним опитуванням, приблизно у половини компаній в Україні (у яких є відповідні спеціалісти) за комплаєнс відповідають від 2 до 5 людей, у 35% бізнесів — лише один співробітник. А у 15% бізнесів штат комплаєнс-спеціалістів — понад 10 людей.

Це працівники, які розбираються у законодавстві, нормах і відслідковують зміни у них та слідкують за дотриманням прийнятого в компанії кодексу комплаєнсу. Вони доносять цю інформацію до людей у компанії, перевіряють кожен процес на відповідність вимогам та стежать за дотриманням правил.

Схоже, що моєму бізнесу це потрібно. З чого почати?

Перш за все, має бути «тон згори», тобто прихильність керівництва та особистий приклад засновників (керівників) компанії щодо важливості  комплаєнсу та необхідності виділяти на це ресурси.

Потім — пошук «слабких місць» та розуміння, хто в компанії буде цим займатися. А далі відповідальні люди мають оцінити ризики, створити відповідні політики та навчити усіх співробітників їх дотримуватися. Це може бути політика щодо конфлікту інтересів, політика щодо роботи з клієнтами, політика прийняття і дарування подарунків і так далі.

У моїй компанії ніхто в цьому не розбирається. Де навчити комплаєнсу мою команду?

Комплаєнс — доволі нове поняття для України, тому тут ще не сформувалася освітня галузь, де масово вчили б комплаєнс-менеджерів.

Але минулого року в UNIC створили Академію Ділової Доброчесності — це перша і єдина освітня платформа в Україні з системним підходом до навчання комплаєнсу.

В Академії UNIC вже доступні тренінги для спеціалістів зі сфери HR, маркетингу, продажів. Наступного року планується запуск кількамісячної програми з Основ комплаєнсу та інших короткострокових тренінгів. Мережа UNIC постійно проводить зустрічі, дискусії, конференції з провідними практиками України та міжнародними експертами, має  багато відкритих навчальних матеріалів, гайдів, дайджестів. У вересні UNIC запустила грантову підтримку для українського середнього та малого бізнесу, який прагне вибудувати або зміцнити свою комплаєнс-систему. Тож, навіть новачки, які не знають слова «комплаєнс», дослідивши матеріали, пройшовши навчання в Академії, або подавшись на грантову програму зможуть опанувати ці знання.

ТЕКСТ
Тетяна Гонченко
Ілюстрації
Марія Ектова
Дизайн та верстка
Дарія Корнєєва
Продюсер
Анастасія Михалюк
ПредставниЦЯ UNIC
Антоніна Прудко
97% СПІВРОБІТНИКІВ ГОТОВІ РЕКОМЕНДУВАТИ UKRSIBBANK ЯК РОБОТОДАВЦЯ
Розповідаємо, як банк піклується про своїх людей
Як бізнесу знайти свого клієнта під час війни?
Спільний спецпроект з Київстар Бізнес
-50% НА ПРОДУКТИ CREATIO ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ КОМПАНІЙ
Як Creatio допомагає цифровізувати в умовах війни
Навчатися в Аризоні, не виїжджаючи з Києва
Навчатися в Аризоні, не виїжджаючи з Києва