Мільйони людей у світі страждають від захворювань, які передаються комарами — вірус Зіка, інфекція Денге, малярія. Саме тому, боротьба з комахами – це не просто про комфорт, а й про життєву необхідність. Створена українцями система Mosqitter здатна боротися з проблемою без шкоди навколишньому середовищу й використання хімії. В 2022 році однойменна компанія продає розробку за кордон, та навіть надає ліцензію на виробництво приладів за власною технологією. Крім цього, Mosqitter фокусується на американському ринку, активно працює з партнерами на бразильському, індійському та італійському, а також однією ногою на канадському.

Журналіст AIN.Business поговорила із засновницею та ідеологинею проекту Анастасією Романовою про розвиток компанії, шлях проекту від ідеї до ліцензійного виробництва та роботу в умовах світового розбалансу. 

«Найстрашніше — це методи, які використовуються для боротьби з комахами»

Перш ніж створити стартап, аналогів якому немає у світі, Анастасія Романова разом із колегою Ольгою Дячук працювали у парламенті — Ольга відповідала за роботу команди депутата, а Анастасія — за зв’язки з іншими країнами і відбудову проектів екологічного напрямку. Це посприяло створенню компанії з фокусом на екологію та глобальну проблему.

Mosqitter-1
Анастасія та Ольга
Зображення в матеріалі: Mosqitter

Почалося все під час робочого візиту у Сполучені штати, коли Анастасія помітила, що є величезна проблема з комарами та небезпечними хворобами, які ті переносять.

«У Флориді був спалах Зіка вірусу і тоді з літаків розпилювали хімічні речовини та розповсюджували по всій території штату. Страждали і люди, і загалом екосистема — зокрема мертву рибу просто викидало на берег з океану. Це була досить серйозна та очевидна проблема», — згадує Анастасія.

Треба було знайти екологічну альтернативу для її розв’язання разом з командою талановитих інженерів. Але перед тим розробники звернулися до етимологів і співпрацювали зокрема з Херсонським аграрним університетом, щоб спеціалісти допомогли зрозуміти, які інстинкти у комарів і як вони себе поводять.

«Основна ідея — заманити та зловити, але не вбити. Ми вирішили зіграти на інстинктах комарів. Тому наша система імітує дихання та тепло людини, довжину хвиль, які випускає тіло, і аромат, що створює наша шкіра. В деяких проявах ці елементи вже використовували для захисту від комах, але ми зрозуміли, що нам треба їх вдосконалити. Ми попрацювали на софтверною частиною і методом купи експериментів прийшли до такої, яка максимально імітує людину. Наша задача — ще на початку активності зібрати тих комарів, які планують репродуктивний цикл на конкретній території, щоб його зупинити. І при цьому не впливати на природний баланс, наприклад, біля озера, де вони — частина екосистеми та необхідні як їжа для більших тварин», — зазначає Анастасія.  

Mosqitter-2

До середини 2019 року відбувалося дослідження і занурення в саму проблематику. Розробники відвідували профільні конференції та дізналися, наприклад, що існує American Mosquito Control Association — американська асоціація, яка займається питаннями суто комарів. В Європі також є така.

Всередині 2019 року Mosquito Control вийшли з першим прототипом, який віддали на незалежне тестування декільком університетам Херсона. Там порівнювали розробку з іншими екологічними способами, які боролися з цією проблемою на ринку. Виявилося, що те, до чого прийшли в компанії, значно підвищує ефективність і результати.

«Створення навколо людини екосистеми без комарів в Україні — більше проблема комфорту. А от нещодавно була новина, що українку вкусив комар і у неї була лихоманка західного Нілу. Тому навіть в нас вже трапляються захворювання, які переносять комарі — хоч це поки і виключення. Водночас у світі мільйон людей страждають від захворювань, які передаються комарами — вірус Зіка, інфекція Денге, навіть не беручи до уваги малярію», — розповідає Анастасія. 

Mosqitter-3

Проблема виглядала значною, тому просувати систему варто було активно і швидко. Розробники подали заявку в EO Business Incubators і пройшли відбір. Як зазначає сама Анастасія, це напевно, було найкраще рішення для старту бізнесу, з того моменту Mosqitter почав функціонувати як компанія і як стартап.

Другим важливим поштовхом став конкурс стартапів для участі в найбільшій у світі виставці електроніки CES (consumer electronic show) в Лас-Вегасі. Тоді Ukrainian Venture Capital Association (UVCA) разом з CRDF Global відібрали групу українських стартапів для презентації на CES, яка була січні 2020 року. По суті це був перший реліз продукту світові. Там українці отримали перші контакти, заручилися першими партнерствами та почали розвивати діяльність. 

«Американський ринок більший та сформованіший для Mosqitter»

«В американців є культура обробки території хімією. Там за замовчуванням компанії приїжджають раз на два тижні та обробляють територію хімією від москітів. Люди звикли платити за це гроші — $100-150 за візит. У них є бюджет на сезон, а він в залежності від території варіюються від 4 місяців до всього року, якщо говорити про штати на кшталт Флориди. Тому ми й орієнтуємося на ринок США, як один з пріоритетних, де клієнт готовий платити за продукцію. А небезпечні хвороби стають розповсюдженішими по всій території країни», — пояснює засновниця компанії.

В Україні знаходиться RND-центр та базове виробництво. На міжнародних ринках компанія надає ліцензію на виробництво приладів за технологією Mosqitter, яка дає право на виробництво корпусів і всіх основних елементів локально. Таку мають її партнери в Індії, Італії й, можливо, скоро отримають в Бразилії.

Mosqitter-4

«Ми за собою залишаємо постачання «наших мізків» — це електроніка і софт, який забезпечує потім роботу заліза» 

Зараз компанія фокусується на американському ринку, активно працює з партнерами на бразильському, індійському та італійському ринках, а також вже однією ногою на канадському.

В Україні Mosqitter не зупиняє свою роботу і хоче й надалі розвивати цей напрямок. Як розповідає Анастасія, в 2022 році в компанії планували активно зайнятися локальним ринком, але з війною переглянули плани. Однак навіть в цих умовах фантастичні українці продовжують жити, створювати навколо себе приємну атмосферу, захищають своїх близьких не тільки від ракет, а й від природних чинників, і замовляють Mosqitter. 

Система коштує на українському ринку $1200 доларів, ціна може трохи відрізнятися в залежності від країни. За словами засновників компанії, вона служить довго, тому що корпус дуже міцний і виготовлений з нержавіючої сталі. Mosqitter показала себе витривало у різних кліматичних умовах. 

«Ми розуміємо, що це не тільки про комарів. Наша основна ціль — зменшити використання хімії. Зараз ми сфокусувалися на комарах, щоб вони не переносили хвороби та взагалі не турбували людей. Але хімія використовується на агронапрямку. Тому для нас є велике поле для подальшої діяльності, де нашу базову технологію можна адаптувати під інших шкідників — особливо в агросекторі. В Канаді, наприклад, Mosqitter вже показала ефективність проти комах, які шкодять плодовим деревам. Але поки фокусуємося на москітах, тому що розуміємо, що краще спочатку якомога краще зробити одне, а потім розширюватися­», — зазначає Анастасія.

Основна система досить велика — 120 см, 36 кг. Часто клієнти просили зробити меншу, легшу та доступнішу систему проти комарів. Тому на початку року компанія почала працювати над портативною системою і зараз закінчилися тести Mosqitter-міні, який також будуть запускати на ринок. 

«Війна фізично вплинула на українське виробництво, але ментально — на всю компанію»

«Ми більше стали пишатися тим, що є українською компанією, а наші партнери — спільною співпрацею. Також у нас сталося збільшення відповідальності, тому що ми представляємо Україну у світі. Зараз хочеться ще активніше показувати результати й те, що в Україні крім мужніх людей і фантастичної нації, ще й класні підприємці, які роблять унікальні продукти та можуть бути впізнавані у всьому світі. Ми стали ментально більш зрілими, щоб показати, що Україна може на всіх фронтах бути сильнішою та активнішою», — розповідають у компанії.

Українці за війну встановили у себе близько 50 систем. Також до компанії звернулися з проханням надати установки на фронт, тому що там особливо в липні комарі також були відволікаючим фактором. Велика система для цього була б незручною, тому на фронт поїхала тестова версія Mosqitter-міні — про що військових, звичайно, попередили.

За технологією Mosqitter у світі працює вже близько 500 машин, але є ще ті, які зараз встановлюються в Індії. Зараз компанія активно працює над масовим виробництвом, тому що створила попит і зараз треба забезпечити його реалізацію. Але Анастасія впевнена, що у них, як у відповідального бізнесу все вийде, тому що зараз задача не тільки просувати український продукт, а і саму країну як бренд:

«Мене надихає бажання вивести на ринок продукт, який в загальному сенсі буде приносити добро та захищати людей від великої проблеми. До того ж для нас важливо нести український бренд у світі. Це дуже цікавий шлях — будувати стартап, співпрацювати з командою, новими партнерами, бачити, які різні люди у світі, вибудовувати непростий шлях зростання компанії. Сподіваємося, у нас вийде змінити культуру від хімічної до більш екологічної». 

Нагадаємо, раніше AIN.Business розповідав про те, як працює українське виробництво фетрових аксесуарів Gudzyk: