У видавництва Vivat виходить друком українською нова книга Яна Мулфейта «Позитивне лідерство. Як енергія і щастя надихають ефективну команду». У ній автор розповідає про те, як позитивне мислення лідера компанії впливає на працездатність працівників, а отже, покращує якість роботи. AIN.Business публікує уривок з книги.

Раб успіху (вигоряння і стрес)

Ефективність справді зростає, якщо в житті є час для відновлення, мудрості, цікавості та віддачі. Це врятувало б мене від непотрібного стресу, вигоряння і виснаження. Аріанна Гаффінґтон, співзасновниця «Huffington Post» Почуваєтеся виснаженими, коли наближається вечір п’ятниці? У бізнесі, сімейному й соціальному житті всі ми нервово намагаємося встигнути якомога більше щодня. Це відчуття невідкладності, яке тільки зростає, можна пояснити приголомшливими досягненнями цифрової епохи (які спричиняють стрес!).

Дані навколо нас у  режимі нон-стоп, 24/7, шведський стіл, негайна комунікація (від смартфонів до скайпу, твітеру й  блютузу) кардинально впливають на тайм менеджмент. Додайте хаотичне робоче середовище, яке  постійно змінюється, і вже не дивує, що ми вважаємо за необхідне летіти вперед на скаженій швидкості та постійно перевіряти електронну пошту. 

Бізнес-лідерам цей швидкий ритм життя дарує багато. Тут безліч можливостей для ухвалення креативних рішень та інновацій, наприклад безкінечний потік інформації — невичерпне джерело натхнення для нових ідей. Капіталізація суєти й змін завдяки гнучким комерційним підходам, своєю чергою, спричиняє неймовірне зростання на ринку.

Та швидкий пошук негайного прибутку й необхідність залишатися на вершині можуть виснажити вашу енергію. Невдовзі може виникнути загроза вигоряння. 

Вичерпання енергії 

Надзвичайна зайнятість — така поширена риса сучасного життя, що жоден бізнес-лідер не може сказати,що не відчуває напруження. Зрозуміло, що в  сучасній економіці «досягни успіху або помри» від директорів і менеджерів очікують значно більшого, ніж будь-коли раніше, і в них для цього менше часу. Необхідно дотримуватися дедлайнів і писати промови, усі сподіваються, що у вас є відповіді на всі запитання (на дурні теж). Величезна кількість різних завдань, які маєте виконувати одночасно, змушує вас почуватися, наче розпластаний тонкий папір.

А ще бувають невдачі та перешкоди, які відбирають час і  з  якими незбалансований керівник стикається постійно. Справді, бути лідером — постійно отримувати підтвердження закону Мерфі: «Якщо щось може піти не так, воно обов’язково піде не так». Бізнесмени завжди виявляються гіршими, бо люди очікують, що засновник компанії — супергерой.

Не дивно, що за результатами дослідження факультету Медичної школи Гарварду 96% топменеджерів тією чи іншою мірою страждають на вигоряння, а третина описує своє вигоряння як надзвичайне. 

Вигоряння визначено в словнику Мерріама — Вебстера як «виснаження фізичних чи емоційних сил або мотивації, зазвичай у результаті тривалого стресу або фрустрації»109. Розгляньмо загальні симптоми: 

  • постійна втома — низький рівень фізичної та емоційної енергії; 
  • хвилювання — перенавантаження і втрата контролю; 
  • зростання фрустрації на роботі та в спілкуванні з колегами; 
  • порушення сну;
  • фізичні недуги: головний біль, шлунково-кишкові захворювання, поганий стан шкіри тощо; 
  • складність концентрації; 
  • зростання роздратування; 
  • втрата задоволення (від роботи, але й загалом від життя); 
  • песимістичне світосприйняття і негативне ставлення; 
  • зниження продуктивності та ефективності; ✓ збільшення вживання алкоголю,тютюну, кофеїну й медичних препаратів; 
  • втрата / посилення апетиту. 

Для лідерів високого рангу становить складність не лише «швидкість» життя, а  і його «вага». Вимоги посади можуть безкінечно штовхати вас за м ежі можливостей, і зрештою ви відчуватимете втому й відсутність енергії весь день або стрес накопичуватиметься і вам буде страшно прокидатися вранці.

Через перенавантаження і  виснаження ви почуватиметеся безпорадними, ображеними, розбитими й у пастці — неначе ви на краю ями й вас збираються туди штовхнути. 

Вигоряння всюди 

Випадки надзвичайного виснаження і вигоряння почастішали, і це відчули не лише лідери — це стає епідемією на всіх рівнях сучасної компанії. У квітні 2015 року було опубліковано результати дослідження, замовленого Virgin та здійсненого компанією YouGov. Метою було дізнатися, якою мірою стрес, хвилювання і  вигоряння впливають на працівників у  Великій Британії. 

Час не відновлюється, а енергія — так 

Якщо запитати про основні фактори вигоряння, більшість постраждалих зазначить як головну причину витрачання часу. Дійсно, збільшення робочого часу для боротьби з величезним потоком документації збільшує ризик фізичного та емоційного виснаження. Ми намагаємося контролювати ці навантаження за допомогою типових методів тайм-менеджменту — педантично організовуючи день, користуючись щоденниками й складаючи переліки справ, встановлюючи нагадування в смартфонах.

Ми вважаємо: що більше встигнемо за день, то продуктивнішими (і з меншим стресом!) будемо. Але ми не помічаємо важливий аспект, який може принести користь усім людям.

Ключ до уникнення вигоряння — не те, як ми розподіляємо час, а те, як керуємо енергією. Зрештою, наскільки щасливими ми можемо бути, весь день виконуючи численні завдання, часто на автопілоті? Або коли ми подовжуємо робочий день, щоб використати останні залишки енергії, поки не впадемо? Розгляньмо кілька сценаріїв. 

У вас важливий дедлайн, якого необхідно дотриматись, але протягом дня вас відволікають численні малі завдання, які відбирають увагу (відповіді на електронні листи, заповнення документів тощо). Наприкінці дня ви почуваєтеся виснаженими й перебуваєте під тиском — дедлайн наближається, а ви не виконали роботу, яку мали виконати. Шалена паніка! Ви починаєте виконувати роботу в скаженому темпі й втрачаєте сили. 

Ви запланували вечерю з дружиною/родиною і нетерпляче чекаєте на теплий «якісний час» із ними. Ваш робочий день наповнений справами, тому що ви намагаєтеся встигнути якомога більше, щоб увечері не думати про незакінчені справи й  просто розслабитись. Але ви почуваєтеся надто виснаженими, щоб насолоджуватися, незалежно від того, як сильно вам цього хотілося б. 

Ви приділяєте весь день роботі над проєктом, витрачаючи 10—12 годин, щоб бути максимально ефективними. Спочатку все добре, але потім ви відчуваєте втому й хвилювання, більше не можете зосередитися на проєкті.

Якість роботи погіршується, і ви повертаєтеся додому не лише виснаженими й  роздратованими, а  й  розчарованими через те, що не виправдали власних очікувань. Неприємно. 

Ви, мабуть, думаєте: «І що? Це мій звичний робочий день». Культура роботи до сьомого поту 24/7 переважає в діловому середовищі, і стресові досвіди — невід’ємна складова робочого життя. Будьмо чесними: ви, імовірно, пишалися тим, скільки годин понаднормової роботи вдалося вмістити у свій розклад або як швидко ви виконували щоденні завдання без перерв на відпочинок. Головна проблема такого типу мислення — те, що час — невідновлюваний ресурс, але ми намагаємось керувати ним, висуваючи до себе необмежені вимоги.

Якщо ви намагаєтеся наповнити свій день до краю, це означає, що робочий день ніколи не закінчується й у вас немає часу для відновлення або особистого життя. Легко потрапити в безкінечний потік стресової діяльності, у якому нам загрожує напад, поки ми не розуміємо, як небезпечно це для самопочуття і результатів роботи. Ми не сприймаємо ці робочі вимоги як «великі фактори стресу», як хворобу, переїзд, нову роботу, підвищення, скорочення штату, розлучення або народження дитини. Але дослідження свідчать про те, що фактори стресу щодня «переповнюють чашу».

Перш ніж ми про це дізнаємося, постійні дедлайни та робота в стилі «Вперед, вперед, вперед!» спопелить нас. Підхід «Я із цим упораюсь» лише швидше штовхає нас на рейки. 

Працювати ще більше годин на добу, відмовляючись від сну або нехтуючи родиною, очевидно, не вихід, і ми повинні навчитися керувати своєю енергією. На відміну від часу, який обмежується 24 годинами на добу для всіх, особиста енергія відновлювана. Ви не можете контролювати кількість часу у своєму розпорядженні, але власна енергія вам підвладна. Можна застосувати ідею менеджменту енергії (на противагу тайм-менеджменту), щоб змінити не тільки робочі звички, а й загальну якість життя.