Перспективи ecommerce-бізнесу для українців: чи є вони в умовах війни?

У пошуках роботи на відповідних сайтах можна помітити все більший попит на, здавалося б, звичні вакансії типу розробників, копірайтерів, але з цікавими примітками: «для ecommerce-бізнесу», «для ecommerce», «з досвідом в ecommerce» тощо. 

Попит — найбільший показник того, що насправді відбувається на ринку. Попит на реальних людей, здатних забезпечити роботу ecommerce в Україні свідчить про те, що ця сфера переживає свій підйом. Про перспективи ecommerce бізнесу для українців в колонці для AIN.UA розповіла представниця комунікаційного відділу Handmade-Hub UA Ганна Лебедева.

Ганна Лебедева
Фото: Handmade-Hub UA

Почнемо з базового визначення ecommerce: торгівля товарами/послугами в інтернеті. З економічної точки зору, діджиталізація торгівлі має під собою конкретну прагматику: 

  • заробляти більше, переважно в доларовому еквіваленті; 
  • заробляти стабільно, завдяки доступу до мільярдних онлайн — аудиторій по всьому світу; 
  • піднімати економіку країни та купівельну спроможність її громадян. 

Найприємніший бонус такого циклу є те, що підвищення купівельної спроможності населення прямо пропорційне зростанню доходів торговельних майданчиків, які, сплачуючи податки державі, зміцнюють її економіку, а отже, — підвищують добробут її громадян. Маємо підстави вірити, що приписки «ecommerce» у вакансіях свідчать, що Україна вже увійшла в цей тренд, незважаючи на воєнні реалії. 

До речі, про катастрофи та ecommerce. Не вдаючись у подробиці, можна сказати, що  ecommerce є напрочуд «живучим». Згадаймо, хоча б кризу з Covid-19, де за оцінками 2020 року понад 2 мільярдів людей на планеті купували товари/послуги онлайн.

В цьому ж таки 2020 році, Україна налічувала 14 мільйонів онлайн-транзакцій, що в грошовому еквіваленті складає 450 мільйонів доларів. 

Ключовими платформами е-експорту  стали світові маркетплейси — Etsy, Ebay, Aliexpress, Amazon. «Живучість» пояснюється й тим, що для стабільного доходу навіть не обов’язково мати цехи чи масштабне виробництво. Вистачить і міні-хендмейд майстерні, якого-ніякого сайту та стабільного інтернет-з’єднання. Немає нічого з переліченого окрім інтернету? Окей, whatever. Можна не володіючи фізичним товаром заробляти дропшипінгом.

На сьогоднішній день Україна входить в топ-10 країн з найшвидшим інтернет-трафіком (незважаючи на періодичні перебої із електропостачанням). Багато співвітчизників вже встигли оцінити цей беззаперечний факт, вимушено покинувши країну через війну. Так би мовити, ще один мотиватор перемагати, бо інтернет у Європі дорогий, повільний, — в автобусі Netflix не подивишся, як в старі-добрі часи:) 

Серед 67% активних інтернет-користувачів, що регулярно відвідують сайти пов’язані з електронною торгівлею, 58% юзерів — мешканці великих міст, 25% — жителі містечок; 13% — сільські жителі. Навмисне наводжу демографію в прив’язці до локації. Якщо кожен із представлених користувачів вирішив би спробувати себе в ecommerce, всі вони мали б принаймні одну гарантію: місцезнаходження жодним чином не впливає на успіх  бізнесу. Взагалі ніяк.

Есommerce-напрямок має ще одну важливу для початківців перевагу: відносно невеликі витрати для старту і водночас цілу купу  плюсів: 

  • масив онлайн-споживачів по всьому світу, де про твій товар/послугу одночасно дізнаються мільйони + цілодобові продажі (інтернет не «спить» і не має вихідних);
  • миттєвість процесів  (купити/продати, скажімо, порцелянову вазу, наразі можна за декілька хвилин в перерві на каву);
  • нижча ціна на унікальні товари для споживачів (покупці спокушаються нижчими цінами в інтернеті, оскільки продавці мають низькі невиробничі витрати й виставляють приємні ціни, однак за обсягом продажів виграють в фінансовому плані. Кому не кортить придбати якісне та дешевше?);
  • автоматизація пошуку необхідних товарів/послуг (масштабні пошукові системи типу Google, Bing чи мікросистеми пошуку товарів/послуг за зображеннями, як-то Pinterest).

Розуміючи всі економічні вигоди eсommerce, уряд, в межах діджиталізації країни, законно визнав електронні способи взаєморозрахунків, легалізувавши eсommerce-діяльність в юридичному полі відповідними нормативними актами. Зокрема, було розроблено: 

  • Закон України «Про електронний цифровий підпис», що визначає правовий статус електронного цифрового підпису та врегульовує  відносини, що виникають при його використанні;
  • Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг», що визначає суть поняття електронного документу, визначає юридичну силу електронного документу, права та обов’язки сторін електронного документу, їх відповідальність;
  • Закон України «Про електронну комерцію» — фактично завершив процес легалізації електронної торгівлі в Україні, запровадивши поняття «електронного правочину» та «електронного договору» й встановивши базові правила укладання таких договорів. Ключова ідея закону: електронні угоди (в тому числі купівлі-продажу) прирівнюються за статусом до письмових угод. Це дає можливість представляти в суді електронні документи як докази укладання таких угод. 

Все це позитивно вплинуло на формування багатомільярдного eсommerce-ринку в Україні. Особливо впродовж останніх років. В порівнянні з 2019 роком, українські аналітичні центри та аудиторські компанії  (Aequo, Baker Tilly Ukraine, Soul Partners) відмітили активне зростання частки електронної комерції на ринку в 2020 році — аж до 41 % (в грошовому еквіваленті — $3,8 млрд). В сегменті електронної роздрібної торгівлі найбільшим попитом користуються наступні категорії товарів: продукти харчування, одяг, ліки, дитячі товари, електронні прилади, меблі, сантехніка, косметика. 

Але варто погодитись, це всі ці показники досягнуто за рахунок внутрішнього споживача. Нехитра формула, з якої ми почали (заробляти більше, переважно в доларовому еквіваленті) стає простішою, якщо вивести свої продажі на міжнародний ринок, переорієнтуватися на закордонного споживача, охочого до якісних, оригінальних і доволі доступних (за його критеріями) українських товарів. Скажімо, того ж таки хендмейду. Українським виробникам варто розширювати канали збуту на зовнішні ринки, зокрема тому, що:

  • іноземні ринки обширніші, а тому більше шансів знайти свого покупця;
  • після економічних криз вони  значно швидше стабілізуються; 
  • швидкий доступ до кінцевого споживача; 
  • низький та швидкий поріг входу на ринок.

Серед українських товарів, які наразі найбільше цікавлять/мають попит серед іноземців є вироби ручної роботи, зокрема з дерева (від авторських меблів до кухонного приладдя), іграшки, товари для дому та саду, шкіряні вироби, унікальний брендовий одяг та прикраси, товари для тварин, меблі з епоксидної смоли. 

В прив’язці до поточної ситуації з війною, eсommerce може стати справжнім  порятунком для сотень українських підприємців чий традиційний торговельний бізнес зазнав руйнувань чи збитків. Одним із способів є тимчасове перевезення виробництва за кордон з розміщенням продукції для замовлення онлайн на відомих маркетплейсах. За 5 місяців війни маємо не один успішний приклад такої моделі робити. 

Початківцям, які не мають жодного досвіду, але хочуть розпочати власну eсommerce-справу, варто орієнтуватися, перш за все, на міжнародні ринки і керуватися їх попитом на товари з України (для старту, той таки ж хендмейд чи дропшипінг). Якщо ви власноруч виробляєте унікальну, крафтову продукцію навіть невеликими партіями, можна сміливо розміщуватись на Etsy. Якщо ви дропшипер або плануєте цим займатись — можна стартувати на Shopify. Як початківцям, так і досвідченим онлайн-продавцям, які планують продавати фізичні продукти іноземним споживачам, для якісного сервісу, варто заздалегідь пропрацювати варіанти швидкої та надійної доставки. 

Незалежно, від того, яким буде шлях українців до ecommerce, зрозуміло одне: він вкрай необхідний країні. Насамперед, процеси, які запускає ecommerce в економіці, зокрема кошти, які він генерує для країни, необхідні ЗСУ для перемоги над ворогом. Наразі ми отримали ще один інструмент боротьби із ним — економічний. Тож не варто ним нехтувати. Все буде Україна! 

Автор: Ганна Лебедева, представниця комунікаційного відділу Handmade-Hub UA.

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук