Як IT розвивалось у Херсоні до війни, та які перспективи зараз

11 листопада 2022 року святкувала вся Україна: день, коли Херсон звільнили від російських окупантів. Це були тисячі щасливих постів із кавунами, морем та томатами: адже регіон прославлений своєю аграркою та туризмом. Але до війни в Херсоні також круто розвивалися IT та онлайн-бізнес: тисячі людей працювали у галузі, великі IT-компанії відкривали тут офіси.

AIN.UA з любов’ю присвячує матеріал цьому місту та розповідає про херсонський ринок IT до війни, про те, як на нього вплинула окупація, та які у регіону перспективи після звільнення.

Як було до війни

До початку повномасштабного вторгнення Херсон не можна було назвати українським технологічним хабом по типу Києва, Харкова чи Львова. Але менше з тим, тут проживали тисячі IT-спеціалістів і працювали офіси великих IT-компаній та онлайн-бізнесів: EPAM, DataArt, SoftServe, Glovo, розвивався локальний бізнес, як IT-аутсорс, так і продуктовий.

До війни, за даними «Опендатабот», у Херсоні та області було зареєстровано більше 2860 фізосіб-підприємців (ФОП) за IT-КВЕД, це більше, ніж у Тернопільській, Волинській або Закарпатській областях відповідно.

У місті була розвивалася IT-освіта: таких спеціалістів готували у ХНТУ, ХДУ, IT-школах, таких як комп’ютерна академія «Шаг» або Pi School; проводилися айтішні конференції типу IT Connection Conference, IT Trends Conference або IT Day Kherson.

Зараз, коли на Кінбурні точаться бої за звільнення решти області, згадувати про відпочинок в регіоні трохи моторошно. Але до війни багато айтішників обирали Херсон та область саме за рекреаційні можливості.

«У нас є одразу два моря, Чорне та Азовське. Херсонська область — це понад 200 кілометрів піщаного узбережжя, на якому розташовані курорти Скадовськ, Залізний Порт, Лазурне з унікальним заповідником дикої природи — незаселеним островом Джарилгач, Кінбурнська коса, Генічеськ. Мабуть, більшість українських селебріті у 2020 році запостили фото з рожевих озер — так от, ця «недооцінена перлина України» теж розташована в Херсонській області», — так описував бонуси від життя у Херсоні інженер Андрій Широкопояс.

Як розвивалися IT-бізнеси у Херсоні до війни

AIN.UA спитав у кількох компаній про те, як виглядав їхній ринок та їхні перспективи до повномасштабного вторгнення. Більшість вкладала у розвиток в регіоні гроші та з оптимізмом дивилася на перспективи. Ось кілька спогадів:

Сергій Гаращук, керівник EPAM у південному регіоні:

«Влітку 2021 року ми почали поступово нарощувати свою присутність, залучаючи до співпраці ще більше місцевих спеціалістів. А у листопаді відкрили офіс у форматі коворкінгу в центрі міста з можливістю розміщення до 40 осіб. Наприкінці 2021 року компанія співпрацювала тут з 50 спеціалістами і розраховувала на подальше зростання, щоб залучити в кілька разів більше людей.

На той час у Херсоні вже працювали кілька невеликих ІТ-компаній, а також був помітний регіональний гравець. У нас були та є амбітні плани щодо розвитку бізнесу в цьому регіоні, адже ми бачимо в ньому потенціал».

Сергій Гузенко, власник та СEO IT-компанії Wezom:

«Останні довоєнні роки видались для Wezom дуже вдалими, тож ми будували амбіційні плани та покладали на 2022 рік великі надії. Набирали співробітників “на виріст”, планували експансію на західних ринках, а в перспективі хотіли запустити й власний продукт для сфери транспортних перевезень».

Як було під час війни

Повномасштабна війна для багатьох бізнесів поставила на паузу усі перспективи і плани. Останні звузилися до безпеки команд та про збереження бізнесу.

Офіс Wezom працював у місті до середини квітня, а співробітники частково релокувалися, а частково продовжували працювати у підвалах та бомбосховищах, поки нагорі «прилітало». Робочий день скоротили до 6 годин.

IT-компанія Postindustria, в якої були офіси в Херсоні та Миколаєві, закрила їх після 24 лютого, а техніку, що там була, передала на потреби ЗСУ. Більшість команди і так працювала віддалено. Співробітникам за потреби надавали пакет компенсацій, що включав витрати на релокацію та оренду житла. Ті, дохід був нижчий за зарплатню топових інженерів отримали додаткові виплати.

«Більша частина постіндустріалістів перемістилась в більш безпечні регіони України, деякі, хто мав на те законні підстави, виїхали за кордон, долучившись до команд в Хорватії, де ми маємо R&D-центр. Кілька людей залишились в Херсоні й навіть під час окупації продовжували працювати та волонтерити в силу своїх можливостей», — розповіли AIN.UA у компанії.

Керівництво локального онлайн-сервісу виклику OnTaxi мало доволі гарячі обговорення: йти з міста чи лишатися під окупацією. Та зрештою обрали лишатися:

«Були дуже гарячі внутрішні дебати щодо цього. Дуже добре пам’ятаю, що для мене ключовою та останньою була фраза нашого підрядника, який, на жаль, мав досвід зміни домівки у 2014 році. Він сказав, що це дуже боляче — коли тебе покидають улюблені бренди і ти не відчуваєш підтримки рідних та звичних для тебе сервісів», — згадує голова бізнес-напрямку OnTaxi Денис Покаліцин.

У місті під окупантами не працював український мобільний зв’язок, тож сервіс унеможливив реєстрацію з не українських операторів та додав можливість авторизації за допомогою менеджерів. Також компанія перестала залучати нових водіїв, лишила у системі лише тих, у кому була впевнена. Регулярно перевіряла документи та номери авто.

Міжнародні та локальні бізнеси призупиняли чи скорочували діяльність під час окупації. Та що вони планують після звільнення міста, хай як рано ще про це говорити?

На що бізнес сподівається у регіоні після звільнення

Зараз, коли місто сидить майже без світла, води, опалення та зв’язку, поки зарано будувати прогнози. Але бізнеси оцінюють майбутнє IT у регіоні, та в цілому в Україні доволі оптимістично, хоча не всі планують поки що повернення.

EPAM, наприклад, не радить команді повертатися, допоки ситуація ще може бути небезпечною. Wezom, які тримали офіс відкритим, поки була можливість, після звільнення ще туди не поверталися: не знають, в якому він стані після росіян, його зараз перевіряє поліція.

Postindustria планує розвивати офіси на півдні Європи, наймати інженерів, зокрема в Україні, по напрямках AI, AdTech, Machine Learning, FinTech та 3D-моделювання. Вертатись до Херсону поки не планують через міркування безпеки, а також через те, що більшість співробітників переїхали. Але подумають над відновленням роботи у Херсоні, коли люди почнуть повертатися до міста.

Сергій Гузенко з Wezom вірить, що в українського IT гарні шанси на відновлення попри війну. Навіть попри проблеми з електрикою та зв’язком — це неприємно, але не гірше того, що було в лютому.

«Український IT-сектор має усі шанси відновитися та швидко обігнати довоєнні показники, коли завершиться війна. Переконаний, що коли закінчиться війна, на Україну в цілому чекає економічний бум та приплив інвестицій. Потреба відбудовувати міста та відновлювати економіку дасть стабільний і тривалий попит зокрема й на IT-продукти та послуги. Відтак, ми залишаємось оптимістами», — вважає він.

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук