Валютні обмеження для людей та бізнесів під час війни: що можна і що заборонено

Мирослава Нечай, старший юрист, адвокат Totum LF, у своїй статті розповідає про те, які саме валютні обмеження діють для фізичних та юридичних осіб під час війни.

З початком повномасштабної війни росії проти України Національним банком України були запроваджені певні валютні обмеження на період воєнного стану. Вказані обмеження під час війни в основному регулюються постановою Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі — Постанова № 18).

Водночас запроваджені правила не є сталими. Так, НБУ з 24 лютого вносило зміни до постанови 34 (!) рази, що очевидно пояснюється необхідністю реагувати на виклики, які постали перед банківською системою, у зв’язку з війною.

Так, однією з останніх змін, був дозвіл банкам продавати фізичним особам долар США за гривні за офіційним курсом НБУ, якщо вказана валюта в подальшому буде розміщена на депозитному рахунку такого банку строком не менше, ніж на 6 місяців. Однак, після закінчення строку депозиту, сума депозиту та проценти підлягають поверненню теж в гривні за курсом НБУ на дату зарахування таких коштів на поточний рахунок фізичної особи. Крім того, договір депозиту не можна буде достроково розірвати та повернути вклад за таким договором до закінчення шестимісячного строку.

Проте перевагою такого розміщення очевидно має бути можливість придбати валюту за курсом НБУ, який є значно нижчий, ніж в обмінниках чи касах банків.  А також валюта може бути придбана без обмежень у її розмірі. Так, нагадуємо, що раніше банкам дозволили продавати фізичним особам іноземну валюту, в обсязі еквівалентному 100 000 гривень на місяць, для розміщення депозиту строком від трьох місяців. Вказані зміни стосуються виключно фізичних осіб і не поширюються на суб’єктів господарювання.

Водночас, якщо говорити про валютні обмеження, які стосуються в основному бізнесу, то серед головних можна виділити наступні.

Імпортні операції

Так, одним з найбільших істотних змін у валютному регулюванні під час війни є обмеження щодо розрахунків з іноземними контрагентами. Зокрема, до 9 липня 2022 року суб’єкти господарювання могли купувати валюту та переказувати кошти за кордон виключно для оплати вартості товару (послуг, робіт) так званого «критичного імпорту».

Після 9 липня вказані обмеження дещо послабилися. А саме, імпортувати та оплачувати фактично можна будь-яку товарну продукцію. Водночас зберігаються обмеження на купівлю валюти та транскордонні перекази для імпорту послуг. А саме, бізнес може імпортувати і оплачувати фактично лише ті послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, які включені до переліку, затвердженого постановою КМУ від 07.07.2022р. № 761.

Водночас, якщо суб’єкт господарювання має кошти в іноземній валюті, розміщеній  на поточних та депозитних рахунках, то розрахунок з іноземними контрагентами повинен здійснюватися за рахунок цих коштів, оскільки банк не має права купувати іноземну валюту за дорученням такого клієнта. Тобто такий клієнт виконує зобов’язання в іноземній валюті за рахунок наявних у нього коштів в іноземній валюті.

Експортні операції

Не обійшов стороною НБУ й операції експорту. Так, наприклад, Постанова № 18 встановлює, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

При цьому вказаний строк протягом воєнного стану змінювався вже декілька разів. Так, наприклад, у квітні його було змінено з 365 днів на  90 днів, а в червні на 120 днів. Водночас вказані обмеження  не поширюються на операції на суму, меншу еквіваленту 400 000 гривень за офіційним курсом НБУ, а також, якщо на операції, які включені до переліку, затвердженого постановою НБУ від 14.05.2019  № 67.

Так, до таких операцій-винятків, на які не поширюються вимоги щодо граничних строків розрахунків, зокрема, належать операції з експорту послуг, робіт (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), прав інтелектуальної власності або інших немайнових прав.

Кредитні операції

Також обмеження діють і для бізнесу, у якого є позики (кредити) в іноземних банках. Фактично повертати тіло позики (кредиту) за Постановою № 18 не дозволено. Водночас дозволяється переказ коштів для сплати процентів за договором позики (кредиту). І то, для цього, резидент-позичальник має відповідати ряду умов. Зокрема, щодо розміру таких процентів, відсутності заборгованості за кредитним договором станом на 24 лютого 2022 року, відсутності податкового боргу, тощо.

Валютні «послаблення»

У свою чергу, деякі вимоги щодо здійснення бізнесом переказів валюти закордон все ж таки послаблюються. Так, наприклад, 29 вересня 2022 року НБУ дозволив з певними обмеженнями здійснювати переказ коштів юридичною особою-резидентом на рахунки власних філій, представництв та інших відокремлених підрозділів, відкритих за кордоном.

Зокрема, переказ дозволений в межах тієї суми коштів, що була витрачена для аналогічних цілей у 2021 році, виключно за рахунок власних коштів в іноземній валюті, через один банк, і в межах кошторису витрат для фінансування витрат на утримання його філій, представництв та інших відокремлених підрозділів.

Зазначений перелік обмежень для бізнесу у сфері валютного контролю не є виключний. Повний перелік «воєнних» валютних обмежень та особливостей їх застосування встановлений у зазначеній вище Постанові № 18. Очевидно, що вони ще будуть зазнавати змін протягом війни, залежно від викликів, які поставатимуть перед банківською системою.

І хоча ці обмеження і їх часті зміни, з одного боку, ускладнюють ведення бізнесу. Водночас саме вони допомогли банківській системі вистояти протягом уже семи місяців повномасштабної війни.

Автор: Мирослава Нечай, старший юрист, адвокат Totum LF