Український письменник Дорж Бату вигадав, що працював у NASA: історія великого обману

Другий тиждень в українських соцмережах не вщухають обговорення ситуації з відомим письменником Доржем Бату. Його викрили на брехні, чи, щонайменше, перебільшенні щодо роботи в NASA. Через це Бату втратив контракт із видавництвом, а у Facebook пересварилася купа людей. Адже ситуацію ускладнює те, що скандал — не про якогось одіозного персонажа, а про людину із дуже симпатичним віртуальним образом та патріотичними постами. AIN.UA розповідає деталі.

З чого почалося

Усе почалося з Facebook-посту.

26 жовтня 2022 року відомий журналіст та один з лідерів партії «Демократична сокира» Віктор Трегубов (зараз у лавах ЗСУ) опублікував загадковий пост про «людину з певним соціальним авторитетом». Він писав, що це — хтось на проукраїнських позиціях, пише чудовою українською, і загалом позитивно впливає на людей. Але й поширює неправду про себе.

«Одна проблема. Ти знаєш, що усе, що про цю людину знає широкий загал — вигадана цією ж людиною брехня. Місце роботи, експертиза, з якою вона регулярно виступає. Навіть походження, яке вона собі приписує, під певним сумнівом, а інше просто вигадка, від і до», — писав тоді блогер.

Невдовзі потому Трегубов розповів, про кого йшлося. Він писав про Доржа Бату (справжнє ім’я Андрій Васильєв), українського письменника, який народився в Улан-Уде, переїхав до України, видав кілька популярних книжок та зрештою переїхав до США.

За словами Трегубова, Бату вигадував людей, про яких писав у Facebook, зокрема, полковника Вескота, який нібито командував 103-м авіаполком Національної гвардії США. Але найбільшим сюрпризом стало те, що, за словами блогера, Бату ніколи не працював у NASA. Хоча донедавна постійно посилався на свою роботу там, коментував усі теми, пов’язані із дослідженнями космосу та пусками ракет.

Бату у відповідь опублікував пост-виправдання (наразі видалений, але скріншоти лишилися) про те, що ніколи не був держслужбовцем, а працював на приватні компанії, що виконували замовлення державних компаній). І нібито ніколи не виступав від імені цих установ.

Крапкою в історії став коментар від NASA, який опублікувало BBC. В агентстві розповіли, що Васильєв ніколи не працював у NASA, проте працював із підрядником агентства у 2013-2016 роках. «Його погляди не відображають офіційні погляди NASA або уряду Сполучених Штатів», — відповіли в агентстві.

Але диявол цієї історії — в деталях.

Деталі

Почати з того, що це не перший публічний скандал за участі Васильєва. У 2010-х роках він працював у російській редакції «Голосу Америки», де 31 січня 2012 року опублікував інтерв’ю з російським опозиційним політиком Алєксєєм Навальним. З’ясувалось, що інтерв’ю повністю вигадане, і «Голос Америки» мав публікувати редакційне вибачення за це. Ця історія — не секрет, вона була відома задовго до чинного скандалу, і навіть є у статті про Бату на «Вікіпедії». Сам Бату її не приховує, правда, пише, що його за це з «Голосу Америки» не виганяли, він сам звідти пішов через півтора року. Але ця історія дає трохи контексту до ситуації.

Також AIN.UA зв’язався із людиною, що побажала лишитися анонімною, але стверджує, що знала Васильєва особисто, коли він ще мешкав у Івано-Франківську. Зокрема, разом із іншими позичала йому великі гроші на лікування начебто хворої дитини, чия хвороба згодом виявилась неправдою. Перевірити цей факт наразі неможливо.

Але «слон в кімнаті» — це звісно «робота» Бату в NASA. Попри те, що він давно прибрав згадки про NASA зі свого профілю, та перестав представлятися експертом звідти, в публічному просторі у нього був саме такий образ. Сформований суто з його слів. Хоча у пості-коментарі він пише, що ніколи не давав коментарі від імені держустанов, публікував лише свою думку, це не так.

Бату давав інтерв’ю та коментарі про роботу NASA та про космічні дослідження загалом. Наприклад, велике інтерв’ю «Українській правді» 2018 року, ілюстроване фото Бату в одязі з логотипами агентства, назване «історією українця, що працює в NASA». На той момент він уже не працював навіть із контрактором NASA.

У матеріалі він відповідає на таке питання журналіста: «Ви — оператор корекції траєкторій Центру управління аеронавтики та досліджень космічного простору США на військовій базі. Чим саме займаєтесь?», розповідаючи про свої обов’язки. Говорить про свій робочий день, і про те, що до NASA можна потрапити без бекграунду: «NASA багато хто ідеалізує. Насправді це звичайна державна контора, в якій працюють люди, такі, як ми з вами. Не боги і не напівбоги».

Бату робив і більш небезпечні заяви. Він писав, що має доступ до даних американського відомства, що слідкує за траєкторіями російських ракет. І коли 16 листопада 2022 року на територію Польщі впала ракета, він, посилаючись на свої джерела, написав, що ракета — російська. Згодом, за офіційними даними виявилось, що це ракета українського ППО.

Бату, як письменник, опублікував художні книжки про пригоди співробітниці NASA Франчески: «Франческа. Повелителька траєкторій» 2018 року та «Франческа. Володарка офіцерського жетона» 2019 року. Але це можна списати на художній вимисел (на чому він сам наголошує у пості).

Хоча у біографії автора до книжки про Франческу, повелительку траєкторій, також є згадка про те, що він працював у NASA:

«Книжку, що ви її тримаєте в руках, написав оператор корекції траєкторій Центру керування польотами Національного управління з аеронавтики та досліджень космічного простору США, який сьогодні працює на військовій авіабазі у Новій Англії. У минулому він — кореспондент Андрій Васильєв / Дорж Бату. Тут у легкій та дотепній формі описано трудові будні їхньої команди у вигляді окремих коротких історій, інколи пов’язаних між собою, а інколи — ні».

Багато хто із тих, хто вступився за Васильєва у цій ситуації, кажуть, що це — блискучий приклад літературної містифікації, і нічого поганого він не зробив. В історії літератури та мистецтва і справді повно випадків художніх містифікацій. Це й історія Краледворського рукопису, епічної підробки під документ XIII століття, який виготовили два чеські письменники. Це і «Поеми Оссіана» Джеймса Макферсона. Про містифікації Умберто Еко жартували, що його майже неможливо «зловити за руку», адже він серйозно займався медієвістикою. Літературними містифікаціями займались Тарас Шевченко та Пантелеймон Куліш.

Але випадок Бату складніший. Адже він не лише видав книжки від імені експерта NASA, але й давав коментарі та експертні оцінки. Стверджував, що його робота була дотична до пусків Falcon 9 та навіть марсоходів. І коментував війну.

У нього за рахунок цього сформувався неймовірний соціальний капітал та довіра читачів соцмереж та медіа. Тож, чи можна усю цю історію називати безневинною літературною містифікацією — під питанням.

Які наслідки

Окрім купи користувачів, ображених, що їх вдалося надурити, у історії було і практичне продовження. «Видавництво Старого Лева», що друкувало книжки Васильєва, зупинило роботу з ним та перепросило у читачів за «введення в оману».

У видавництві повідомили, що Бату не став надавати докази своєї роботи у NASA, тож його книжки більше не друкуватимуть, а наявні помаркують позначкою про те, що інформація про біографію автора не є достовірною.

На жаль, такі позначки неможливо нанести на враження та спогади, соціальний капітал та репутацію. Тож основний висновок з цієї історії: нам в Україні варто ще попрацювати над процедурами та навичками фактчекінгу.