Як американець та британець, які викладають англійську айтівцям, волонтерять у вихідні

Енді та Тед працюють в Empire English School вже декілька років, де викладають англійську для українських IT-компаній. Вони не просто носії мови, а сертифіковані викладачі з великим міжнародним досвідом. Крім викладацької діяльності з початком війни, займаються волонтерством, висвітлюють тему війни в Україні на світовому рівні та збирають донати для підтримки громадян.

В інтерв’ю хлопці розповіли про своє знайомство з Україною, викладання та волонтерську діяльність.  

Про знайомство з Україною 

32-річний Енді переїхав в Україну з Камбрії ще у 2018 році й почав викладати для українців з бажанням «надати можливість країні, яка має такий величезний потенціал і талановитих людей, швидше вийти на міжнародну арену!».

«Я працюю з людьми різного віку: від дитячого садочку до дорослих працівників і всі вони заряджають мене енергією. Сильно люблю українців! Вони – «традиційні», в гарному сенсі, бо поєднують в собі розум, допитливість та ввічливість, але при цьому дуже прогресивні, особливо в IT- сфері. А ще українці дають можливість відчути себе рідним, як вдома. Я обожнюю кожну хвилину своєї роботи й Empire English School для мене справжня родина».

27-річний Тед з Міннесоти приїхав в Україну у 2021 році спробувати викладати й «ended up loving it» (і в результаті полюбив).

«Я навіть не міг уявити, що пропозиція працювати в цій країні виявиться такою вдалою. Тепер це мій дім. Я дізнався про Україну через свого кузена, який вже багато років працював тут. Більш того, я вже мав досвід мандрування східною Європою, тож коли Empire English School запропонували мені співпрацю, то я з готовністю погодився. Тепер я викладаю загальну та бізнес-англійську для різних IT-компаній. Я люблю працювати з українцями, тому що вони дуже теплі люди. Вони готові зробити все, щоб допомогти та зробити так, щоб вам було комфортно в їхній країні. Також вони дуже відверті та чесні, що дуже освіжає після прибуття з Америки, де це не завжди так. Проте я б додав українцям трошки більше пунктуальності, бо вони люблять запізнюватись».

На питання «Щоб ви змінили в Україні?» хлопці відповіли: «Нічого. Так, є певні «не ідеальні» моменти в Україні, проте, попри це, вона залишається чарівною!».

Про початок війни

24 лютого Енді, як і мільйони мешканців, став жертвою російського нападу і змушений був покинути домівку в Києві, переїхавши до Льова. Енді вже і раніше мав досвід волонтерства, тож і з початком війни продовжив благодійну діяльність, орендувавши будинок для біженців у Львові, де протягом кількох місяців прихистив понад 120 українців та іноземців, а також зібрав кошти для нужденних від міжнародних організацій. 

«Україна здійснила мої мрії і я повинен відплатити за це, – пояснює своє рішення англієць. Я навіть не міг уявити, що у 21 столітті може таке статись. Дуже прикро, що Україна межує з ворожою країною. Ця війна дала зрозуміти наскільки цінне просте відчуття безпеки, зустрічі з друзями та родиною. Важко втрачати те, що я, особисто, та мільйони українців будували все своє життя, проте я знаю, що ми безсумнівно повернемо свої будинки й свою землю. І я намагатимусь допомогти людям всім, чим зможу, бо відчуваю цей обов’язок! І хочу сказати українцям, бережіть себе і пам’ятайте що це тимчасова ситуація!».

Тед на початку війни знаходився в Чорногорії та в перші ж дні поїхав на кордон з Румунією працювати в таборі для біженців, де допомагав з евакуацією мешканців, а також викладав для маленьких українців та волонтерив в жіночому притулку в Бухаресті.

«Я так люблю Україну, тож я просто не можу сидіти осторонь і не допомагати людям, які так страждають, – каже Тед. Війна змінила мене в усвідомленні того, що не все ти здатний контролювати в цьому світі – наше життя може перевернутися з ніг на голову в одну мить. Ми повинні зробити кожен день важливим і максимально використати його прямо зараз, бо іншого часу може не бути! Українці, тримайтесь та залишайтесь сильними, навіть, якщо зима буде тяжкою. Америка та Великобританія з вами. Досі донатимо, досі віримо!».

Про Atlantic Aid та Харків

Наприкінці літа Енді та Тед повернулися в Київ та створили благодійну організацію Atlantic Aid. Вони використовують пожертви зі США для закупівлі харчів та допомоги, які доставляють в райони на сході України, де люди живуть без предметів першої необхідності, води, газу, електрики чи опалення. 

Кожні вихідні чоловіки особисто постачають їжу, предмети гігієни та ліки постраждалим від бойових дій. З моменту вибиття російських військ з Харківської області, вони працюють саме там – від півночі Харкова до містечок та сіл до кордону (Липці, Руські Тишки, Циркуни, Борщова, Золочів, Старий Салтів, П’ятницьке, Шевченкове, Коробочкине, Дергачі, Північна Салтівка та інші). 

Хоча бомбардування зменшились, проте вони не зникли, тож іноді Енді та Тед працюють під звуки десятків вибухів. 

«Так, 6 годин в дорозі до Харкова після робочого тижня та почуття постійної небезпеки це важко, проте неймовірна вдячність від місцевих жителів надає нам сил рухатись далі. Люди бачать, що ми іноземці, що зазвичай дуже дивує їх, але при цьому надає розуміння, що вони не самі, що світ їх підтримує. Тож діємо за схемою: в будні викладаємо англійську, а на вихідних — волонтеримо в Харкові».

За 6 тижнів роботи у Харківській області, чоловіки витратили понад $6000 на допомогу приблизно 360 родинам.

Енді та Тед продовжують звертатись до всього світу та нагадувати про необхідність допомоги Україні: 

Тед: «Будьте в курсі цієї війни! Нам потрібно продовжувати жертвувати та підтримувати Україну. Я б розглядав це не просто як інвестицію в майбутнє Європи, але й усього світу!».

Енді: «Пишіть, діліться, жертвуйте, протестуйте – кожна дрібниця має значення! Ніхто з нас не очікував, що це станеться, а коли це відбулося, ми опинилися в пастці, і не було куди йти…».

Про мовний бар’єр

Звичайно, в ході роботи все ж таки існує мовний бар’єр та хлопців це не зупиняє, а лише дає змогу ділитись своїми знаннями й, своєю чергою, вчити українську, а команда місцевих українців, з якими співпрацюють Тед та Енді в Atlantic Aid допомагають їм з перекладом.

«Ми працюємо, як один механізм: без них в нас нічого не вийшло б, а у них- без нас. Все буде Україна!».

З початком війни дуже велика кількість IT- компаній відмовилась від корпоративного навчання англійській. В результаті у Теда та Енді зменшилась кількість охочих вчитися. Якщо вашій компанії потрібні уроки з носіями мови, то ви можете залишити заявку на сайті Empire English School.

Крім того, 20% від прибутку Empire English School спрямовує на потреби армії та переселенців усередині країни. І звичайно всі охочі можуть допомогти Енді та Теду в їхній організації.

Все буде Україна!