Як диджиталізувались ЗСУ і чому Пентагону варто повчитися в українців

За 10 місяців війни Україна диджиталізувала свої збройні сили до такого рівня, до якого Пентагон йшов десятки років, витрачаючи мільярди доларів. Про це йдеться в статті Wall Street Journal. AIN.UA пропонує переклад матеріалу.

Імпровізована мережа дронів та стрілецької зброї, що повʼязані між собою з допомогою супутникових комунікацій та кастомного програмного забезпечення, дозволила українським бійцям досягнути такого рівня проінформованості та скоординованості, що навіть в умовах значної нестачі зброї та людей вони змогли оточити величезну, але неповоротку армію супротивника.

Українські системи, побудовані переважно на базі користувацьких цифрових рішень та обладнання, не можна навіть порівнювати з розгалуженими та надзвичайно амбітними зусиллями американських військових, які розвивалися та розширювалися паралельно із технологічним прогресом. Разом з тим, успіхи ЗСУ на полі бою демонструють, що американським воєнним проектам (так само як і проектам союзників) є чому повчитися в України. Зокрема, важливості експериментувати та залучати невійськових експертів.

«Урок полягає в тому, що потрібно постійно впроваджувати інновації, а ми цього не робимо», — каже Глен Грант, британський підполковник у відставці, який із 2014 року працював із збройними силами США та України над реформою оборони. За його словами, забюрократизовані західні військові «надто повільні та неповороткі», щоб швидко застосовувати нові технічні рішення для вирішення проблем на полі бою.

Натомість технічно підковане населення України змогло переосмислити техніки партизанської війни у відповідності до цифрової епохи. Партизани в усі часи користувалися підручними засобами в якості зброї: у давні часи це були бамбукові шипи, в новітній історії – коктейлі Молотова. В Україні, де процвітає технологічна індустрія, вмотивовані хакери та інженери беруть участь у спільній боротьбі з допомогою сучасних інструментів, таких як зашифрований месенджер Signal, мережі SpaceX, мобільні додатки, 3D-принтери та споживчі дрони.

«Ми переможемо росію в технологічній війні. Ворог готувався до повномасштабного вторгнення 20 років. Ми зробили технологічний стрибок за 10 місяців», – написав в Twitter Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Як диджиталізується ЗСУ

• Українські підрозділи модифікують користувацькі дрони таким чином, щоб вони могли скидати на ворога вибухові пристрої і повертатись назад до оператора, паралельно розвідуючи ворожі позиції.
• Солдати-добровольці використовують свій досвід у приватному секторі, розробляючи програмне забезпечення для управління корпоративними ресурсами для транснаціональних компаній, щоб автоматизувати нарахування заробітної плати на передовій. За словами людей, які беруть участь у проекті, зараз вони створюють інші модулі програмного забезпечення, щоб охопити такі речі, як зберігання обладнання та боєприпасів.
• Одна українська компанія створює дистанційно керовані електромобілі, на які можна встановити важкі кулемети або інший вантаж. Але це секретний проект, тому його подробиці не коментують.
• А українські програмісти оновили систему Delta, щоб надавати місцевим командирам розвідувальні дані з поля бою в режимі реального часу, отримані з безпілотників і партизанів, які проживають в окупованих росією частинах України. Delta – це централізована платформа, яку створили при Міністерстві оборони та служби безпеки за стандартами Організації Північноатлантичного договору, але потім закинули. Практично всі підрозділи, які минулої весни брали участь у боях за Київ, використовували «Дельту», доступ до якої підрозділи мають з ноутбука чи планшета.

«Це називається зв’язана війна (connected war – ред.), і українська армія буде найбільш передовою завдяки реальному досвіду», — каже Роман Перімов, який очолює підрозділ розробки нових військових технологій в одній з бригад ЗСУ. Його команда створює саморобне обладнання для глушіння безпілотних літальних апаратів і випускає дешеві акумуляторні батареї великої ємності, щоб солдати були онлайн під час бою.

«У вас може бути 500 безпілотників у небі для відносно стандартних військових дій, — розповідає він. – Такого ще ніколи не бачили».

Дешеві безпілотні літальні апарати та захист від них є однією з найбільших інноваційних сфер, які з’явилися в цій війні. Як українські, так і російські підрозділи використовують модифіковані версії малих комерційних безпілотників для розвідки та атак.

Українські солдати використовують 3D-принтери для створення компактних пластикових джгутів, які кріпляться на популярні комерційні дрони, щоб їх можна було озброїти гранатами. Ремені оснащені недорогими датчиками світла, закріпленими на механічній застібці. Коли оператор каже дрону блимати вогнями, датчики вловлюють світло, відпускаючи застібку, щоб звільнити ремінь, що тримає гранату. Загальна вартість надрукованого на 3D-принтері ременя становить приблизно $10-15, каже Перімов.

«Він не завдає великої шкоди, але може знищити транспортний засіб або пару десантників», — каже Перімов, підрозділ якого зараз досліджує використання стратосферних комерційних повітряних куль, які могли б виконувати розвідку або передавати зв’язок над полі бою.

Чому Пентагон може навчитися в українців

Одним із елементів інноваційного успіху України є те, що різні військові підрозділи та українські технологічні компанії розробляють нові військові технології, які потім імплементуються на загальному рівні. Тобто, підхід «знизу – вгору». Ці проекти можна радше порівняти зі стартапами, що народжуються в гаражах по всій Кремнієвій долині, аніж з єдиним централізованим проектом, що фінансується Пентагоном, довго і нудно узгоджується, а тому розвивається надто повільно.

«Ми навіть контракт не можемо написати достатньо швидко», — каже Бред Холсі, інженер і колишній офіцер спецоперацій США, який зараз навчає американських солдатів працювати в умовах сучасної війни, і зазначає, що для того, щоб завершити якусь закупівлю для вирішення нагальних потреб, Пентагону може знадобитися рік.

«Нашою новою мантрою має стати «як бути українцем»», – сказав Холсі.

Військові інновації по-українськи нагадують те, над чим Міністерства оборони західних союзників працювали роками, але за дуже зниженою ціною. Західні спеціалісти з оборони, знайомі з українськими системами, описують їх як захищену цифрову матрицю, що зв’язує командирів, бійців, зброю та розвідку.

Українські солдати та командири кажуть, що однією з важливих складових для українських військових успіхів було надання тисячі терміналів Starlink на початку війни у розпорядження захисників. У більшості підрозділів є принаймні один термінал, іноді закамуфльований у картоні чи смітті, щоб його не помітили ворожі дрони.

США намагаються швидше впроваджувати нові технології, в тому числі через мережу неурядових інноваційних центрів, які пов’язані з Пентагоном, але не обмежені його бюрократією. Вони використовують цивільні ноу-хау для військових цілей і заохочують мозкові штурми. Тепер ці центри — і зокрема Sofwerx, пов’язаний із Командуванням спеціальних операцій США — будуть вивчати приклад України, кажуть люди, знайомі з їхньою роботою.