Український SaaS-стартап Sitechecker: про заснування, пошук моделі монетизації та вплив штучного інтелекту на галузь SEO

Сьогодні Sitechecker – це  SEO-платформа, яка надає послуги з аудиту сайтів, перевірки його позицій та індексації беклінків. Це ще досить молодий стартап міжнародної ІТ-компанії Boosta, який минулого року відзначив своє триріччя, проте він уже конкурує як з моноінструментами, так і з лідерами ринку. Платформа щомісяця має близько 300 000-350 000 унікальних відвідувачів сайту, а їхній плагін для Chrome з мінімальними функціями платформи встановили понад 100 000 користувачів. 

Спочатку платформа створювалася для закриття внутрішніх потреб SEO-спеціалістів ІТ-компанії Boostа, та згодом попит на продукт все збільшувався й ним цікавилися незалежні фахівці.

У блозі Boosta Іван Палій, Product Manager у Sitechecker, розповів, з якими складнощами зіштовхнулися фахівці на етапі запуску проєкту на зовнішній ринок, а також поділився власними думками про вплив штучного інтелекту на сферу SEO. 

Коротка історія заснування Sitechecker

Sitechecker – це об‘єднання двох проєктів, які зародилися всередині ІТ-компанії Boosta. Перший продукт, On-Page SEO Checker, створив Антон Рева, SEO Team Lead у Boosta, для того, щоб автоматизувати певні свої задачі. Так, ця платформа перевіряла сторінки сайтів на наявність понад 100 видів помилок: чи є заголовок, чи правильного він розміру, чи немає проблем з оптимізацією картинок тощо. Цим продуктом стали активно користуватися й інші фахівці. Друга платформа містила такі інструменти, як Rank Tracker (для моніторингу позицій сайтів в Google за ключовими словами), Backlink Tracker (перевірка «доступності» посилань – чи є вони в індексі Google) та інтеграцію проєкту з даними Google Analytics, Google Search Console.

В один момент стало зрозуміло, що одного On-Page SEO Checker, який вже просувався на зовнішню аудиторію, буде недостатньо для того, аби побудувати великий та успішний бізнес, адже це досить вузький інструмент. У той час лідери ринку поступово покращували функції такого ж інструменту та створювали нові можливості. Отож ми ретельно проаналізували ринок, запити та вирішили об’єднати два внутрішніх продукти, які разом могли конкурувати саме з all-in-one-платформами.

Про пошук моделі оптимізації та важливість впровадження змін 

Як було зазначено вище, спочатку не було мети «заробити», ми хотіли просто полегшити роботу бустівців. Але, звісно, коли з`явилося бажання залончити продукт на зовнішній ринок, одразу постало питання монетизації, до якого ми тоді не були готові. Розглядали різні варіанти: брати кошти за окремі звіти чи впровадити модель підписки. Останній формат подобався нам більше, адже так ми могли прогнозувати доходи, концентруватися на потребах постійних користувачів.

При цьому On-Page SEO Checker юзери використовували разово чи час від часу, тож перед нами постало завдання знайти задачі, що вирішуватимуться щодня чи щотижня. Так додатково ми створили інструменти Site Audit і Site Monitoring, які регулярно перевіряли помилки на сайті та надсилали сповіщення про них. Після того впровадили модель підписки та багато експериментували з тарифами, ціною.

Ринок змінюється дуже швидко, тому стартапам надзвичайно важливо постійно готувати оновлення, реагувати на запити клієнтів. Впроваджувати зміни та нові фішки нас додатково мотивують самі пошукові системи, які теж постійно розвиваються та змінюють алгоритми. Також ми постійно покращуємо user experience і це дає свої плоди: читаємо багато відгуків про те, що Sitechecker – одна з найзручніших та найкрасивіших SEO-платформ. 

Внутрішній VS зовнішній замовник: на кого варто орієнтуватися

Звісно, ми не одразу почали отримувати прибуток від продукту. Спочатку ми розробили SEO-стратегію для своєї платформи, аби залучити аудиторію та проаналізували її потреби. Після того ми побачили, що більшість користувачів були початківцями або ж просто не дуже сильно занурювалися в пошукову оптимізацію, тож для них потрібно було робити простіший інтерфейс та впроваджувати інші, не такі професійні, інструменти. Після того виник конфлікт внутрішнього та зовнішнього замовника, адже бустівці все ще продовжували користуватися Sitechecker та хотіли технічно більш складних оновлень. Але всидіти на двох стільцях дуже важко, тож ми прийняли рішення, що основною аудиторією є зовнішня, а успіх оцінюється фінансовими показниками, кількістю користувачів, retention rate, а не рівнем задоволеності внутрішніх фахівців.
Парадокс в тому, що коли ми прийшли до цього та почали покращувати продукт для зовнішніх юзерів, було впроваджено багато таких функцій, які потім відзначили й внутрішні фахівці. 

Зараз основні користувачі Sitechecker – це як SEO-початківці, так і професіонали, а ще – маркетологи або власники малих чи середніх бізнесів. Близько 40% – це клієнти з США, 20-25% з Великобританії, решта – з країн Європи, Австралії, Бразилії та інших. З початку повномасштабної війни ми зупинили можливість підписки для клієнтів з росії та білорусі, але це не вплинуло суттєво на наші показники, адже користувачів звідти було близько 2-5%.

Одним з наших досягнень вважаю те, що платформою Sitechecker користуються європейські та американські держустанови, міжнародні організації та відомі університети. 

Якісний customer support або чому важливо надавати wow-сервіс 

За статистикою Fundera, 14% стартапів зазнають невдачі через неврахування потреб чи проблем клієнта. Тож ми завжди намагаємося тримати рівень задоволеності клієнтів на показникові 4,5-5. Є кілька ключових правил, які допомагають нам обслуговувати користувачів швидко та якісно:

  • Використання хороших програм. У нас це Intercom та HelpScout; 
  • Оперативність відповідей. Так, ми як і всі маємо певні шаблони з відповідями для того, щоб відповідати максимально швидко;
  • Кваліфіковані Customer Success спеціалісти. Одна з наших вимог до таких спеціалістів – розуміння основ SEO-оптимізації. Ідеальний варіант, коли фахівець до того мав досвід роботи в SEO, має певні знання та хоче розвиватися в цьому напрямі;
  • Погляд глибше. Інколи людина звертається з одним запитом, але насправді тривожить її зовсім не це. Тож ми намагаємося дивитися в корінь проблеми, стараємося дати розгорнуту, а не коротку відповідь; 
  • Швидке розв’язання проблем. Якщо виникає якась технічна проблема й користувач нам про неї повідомляє, ми намагаємося пофіксити все буквально за годину-дві, якщо така можливість є. Тож часто буває так, що вони в реальному часі бачать результат. 

Про планування та цілі Sitechecker у майбутньому 

Ми розробляємо річну стратегію, але власне наше планування відбувається поквартально. Ми ставимо цілі й будуємо метрики, за якими нам їх досягати. Певний час працювали виключно по фреймворку AARRR, який охоплює: acquistion (залучення трафіку), activation (активація аудиторії в продукті), retention (утримання користувачів), revenue (монетизація продукту) і referral (бажання клієнтів рекомендувати продукт своїм колегам тощо). Зараз ці метрики залишаються, але найбільше ми сфокусувалися на покращенні retention (% утримання клієнтів) і конверсії платних користувачів.

До нас все частіше звертаються компанії, більші за розмірами, у яких велика кількість сторінок, наприклад, це медіа чи e-commerce-сайти. Тож у планах Sitechecker у майбутньому детально дослідити запити цих компаній та розширити свої пропозиції для них. 

Щодо поодиноких користувачів, то маємо на меті надати їм вибір тарифів: щоб зрозуміло було, що і за скільки можна отримати. Для цього ми постійно проводимо експерименти з нашими тарифами. Раніше, наприклад, були тарифи й ліміт по кожному інструменту всередині нього, а зараз, окрім «all in one», ми пропонуємо користувачам simple монотарифи, де користувач зможе купити тільки певний інструмент, в якому він зацікавлений.

Про вплив штучного інтелекту на пошукові системи та SEO-оптимізацію 

З усіх сторін зараз чутно про штучний інтелект. Хайп це чи ні – ми зрозуміємо лише з часом, але треба визнати, що ШІ-платформи набрали обертів та демонструють класні результати. Використання їхніх алгоритмів може різним чином вплинути на пошукові системи та загалом на роботу SEO-спеціалістів.

Так, ChatGPT від OpenAI справді дуже добре генерує відповіді та може обробляти масиви інформації, трансформуючи їх в структуровані таблиці тощо. Jasper AI (який працює на основі GPT-3 від Open AI) створює непогані тексти, враховуючи алгоритми пошукових мереж та додаючи правильні ключові слова. Проте, в Україні ще не всі фахівці готові користуватися подібними інструментами, делегувати їм свої завдання,  тож ставляться до них з обережністю. Але ця тенденція зміниться, зокрема й тому, що програми будуть вдосконалюватися, а їхня кількість буде збільшуватися в рази. Адже за статистикою Statista, фінансування стартапів, які впровадили технологію ШІ, зросло на 327% з 2016 по 2020 рік. 

Окрім того, штучний інтелект може сильно вплинути на алгоритм пошукових систем. У мережі активно обговорюється пошуковик Bing від Microsoft, до якого вже додали технологію ChatGPT. Швидше за все, таким чином компанія намагається кинути виклик Google та витіснити його з першого місця, створивши потужну конкуренцію. Очікується, що нова версія OpenAI буде відповідати на запити набагато швидше, а її відповіді будуть схожими на людську мову та звучати милозвучніше. Зрозуміло, що це вплине на алгоритми систем, але яким чином? Поки спрогнозувати важко. 

Але я точно знаю одне: бажання людей та поведінка користувачів еволюціонують, сам пошук еволюціонує, а це означає, що сервіси, які розвиваються на цьому ринку, завжди будуть актуальними. Так, їм треба буде впроваджувати зміни, швидко адаптуватися, але потреба в них буде завжди. 

Залишити коментар

Коментарі | 0

Пошук