Штраф за отримання грошей за товар на картку фізособи — до 85 000 грн. Як податкова ловить незареєстрований бізнес

Якщо ви систематично отримуєте гроші на картковий рахунок фізособи, податкова може запідозрити вас у незареєстрованій підприємницькій діяльності. Така практика в Україні справді поширена: фізособи без реєстрації ФОП чи інших форм господарської діяльності продають товари через Instagram, OLX, Shafa та інші популярні майданчики, вимагаючи 100% передоплату на картку. Штраф за таке — до 85 000 грн із конфіскацією товару та грошей.

Редактор AIN.UA запитала юристів, які законні механізми виявлення незареєстрованого бізнесу у сфері e-commerce є в арсеналі податківців та як громадянам, які не займаються підприємництвом, але регулярно отримують на картку гроші, захистити себе від підозр.

Про що йдеться

У Державній податковій службі констатують зростання кількості випадків, коли продавці отримують оплату за товари на карткові рахунки фізичних осіб.

«Такі розрахунки проводяться з грубими порушеннями податкового законодавства, продавці отримують невраховані доходи, не сплачують певні податки, збори та обов’язкові платежі», — зазначають у податковій.

Ця практика має прямі ознаки господарської діяльності, при цьому продавці найчастіше не зареєстровані як підприємці. У відомстві наголошують, що за провадження господарської діяльності без реєстрації загрожує штраф до 85 000 грн з конфіскацією товарів, обладнання, сировини та зароблених грошей.

Податківці зазначають, що покупець ризикує придбати товар сумнівної якості без можливості його повернення та захисту своїх прав, адже розрахунковий документ на підтвердження сплати не видається. Тому в разі отримання пропозицій від продавців сплатити за товари (послуги) на картку фізособи просять інформувати податкові органи «для вжиття відповідних заходів у межах визначеної законодавством компетенції».

Про які заходи та компетенції податкових органів ідеться? 

Ксенія Проконова, старший партнер Conflict Lawyers

Цей документ має запобіжний характер. Про те, що варто стежити за рахунками фізичних осіб, говорять уже давно.

Податкова має можливість отримати від банку відповідь про наявність рахунків у принципі, про рух на них — лише в рамках кримінальної справи. Але, з огляду на реалії, кримінальне провадження — не проблема. Його можна відкрити, зокрема, за заявою пильного громадянина.

Податкова відкрито закликає повідомляти про прохання здійснити оплату на особисту картку. Єдине, задля чого треба повертати такі Instagram-магазини в офіційне поле — сплата податків та захист прав споживачів. На цьому місці кожен може запитати себе: чи відчуває він, що користується своїми податками? Питання особисте та риторичне. Захист прав споживачів ускладнюється, якщо правочин відбувався між двома фізичними особами. Тут тоді немає продавця та покупця, немає сторони, до якої адресувати претензії.

До речі, раніше вже робилися спроби контролювати це поле: самі банки звертали увагу на однотипні операції та просили пояснень. Якщо клієнт казав, що йому за щось платять, наполегливо радили рахунок фізособи-підприємця. Тут усе сильно залежить від ваших особистих свідчень.

Аліна Любимова, адвокат податкової практики Conflict Lawyers

Три простих правила, які допоможуть звичайній людині, яка не займається підприємницькою діяльністю, але хоче користуватися послугами безготівкового розрахунку:

1. Переказувати на картку суми, допустимі без ідентифікації особи. На сьогодні в разі переказу коштів на картку в розмірі до 5000 грн ідентифікація особи не потрібна. Фінансові моніторинги банків вимагають документи та пояснення про походження грошей на рахунку, коли сума надходжень перевищує 300 000 грн на місяць.
2. Також у графі «призначення платежу» можна вказувати «повернення боргу». Повернення боргу не є підприємницькою діяльністю та не вимагає сплати податків.
3. Указувати одну й ту саму людину в графі «відправник» та в графі «одержувач». Тобто сам собі поклав гроші на карту. У разі переказу через термінал суми, що перевищує 5000 грн, у графі «відправник» вказувати номер телефону та інші дані одержувача.

Податкові служби останнім часом просять усіх громадян, а саме тих, хто не є суб’єктом підприємницької діяльності, декларувати свій дохід та подавати щороку декларацію про майновий стан. Доки ці прохання не переросли в обов’язок, а є вибором кожного, то, щоб уникнути зайвої уваги, такі декларації можна не подавати.

Чому це важливо

Мабуть, кожен громадянин України, який користується банківськими картками, регулярно приймає будь-які платежі на рахунок фізособи. І може опинитися в ситуації, коли недоброзичливець поскаржиться на нього до органів. Наприклад, ви продали через OLX або Shafa нові кросівки, які замовили з-за кордону, але не підійшов розмір, а покупець чимось незадоволений.

Навіть поодинокі продажі вживаних речей через дошку оголошень податкова розцінить як господарську діяльність. «Навіть якщо ви продавали лише одну річ, ви все одно отримали прибуток і маєте сплатити податок. Саме тому в графі «призначення платежу» категорично не рекомендую писати «сплата за товар», — пояснює Аліна Любимова.

Такі продажі можуть бути й систематичними. Скажімо, ви продаєте старі непотрібні речі на OLX і отримуєте за них гроші на карту. Для вас це не бізнес, а щось на зразок гаражного розпродажу через інтернет. Але хтось інший розгорнув на OLX повноцінну торгівлю вживаними або навіть новими товарами з Європи. Це вже бізнес, але людина працює без реєстрації, сплати податків і гарантій покупцям.

А якщо ви продаєте свої вироби через Instagram — наприклад, мило ручної роботи чи тарілочки з глини — це підприємництво чи ні? Звісно, так. Питання в тому, чи податкові органи витрачатимуть на вас свій час, враховуючи порівняно мізерні обороти.

«Якщо йдеться про продаж товарів, вироблених своїми руками, то це є інтернет-магазин і господарська діяльність. Варто реєструвати суб’єкт підприємницької діяльності та сплачувати податки», — зазначає юрист.